26 січня 2016 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві матеріали кримінального провадження №12015100030006871 відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 115 КК України,
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 04 січня 2016 року, з підготовчого судового засідання, повернуто керівнику Київської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_6 обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №12015100030006871 відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 115 КК України.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, по якій ухвалою судді-доповідача від 21 січня 2016 року відкрито апеляційне провадження та надано учасникам судового провадження строк для подання заперечень на апеляційну скаргу до 01 лютого 2016 року.
Відповідно до ч. 1 п. 3 ст. 401 КПК України, під час підготовки до апеляційного розгляду суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття апеляційного провадження за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції, крім іншого, вирішує інші клопотання, в тому числі щодо обрання, зміни або скасування запобіжного заходу.
02 лютого 2016 року спливає строк тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, а тому суд, діючі згідно з вимогами ч. 3 ст. 331 КПК України, з власної ініціативи вирішує питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.
Заслухавши думку прокурора, який просив продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою, а також обвинуваченого та захисника ОСОБА_4 , які заперечували проти продовження строків тримання обвинуваченого під вартою, вказуючи, що наявність ризиків, якими обґрунтовується необхідність тримання ОСОБА_5 під вартою жодним чином не доведено, та просили змінити запобіжний захід на не пов'язаний з триманням під вартою, з огляду на наявність у ОСОБА_5 матері-пенсіонерки та двох малолітніх дітей на утримання, і відсутність доказів його винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, вивчивши матеріали провадження, вважаю, що слід продовжити тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , виходячи з наступного.
На даний час в матеріалах провадження містяться достатні дані, які вказують на продовження існування ризиків, які виправдовують тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою.
Так, за матеріалами кримінального провадження ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, за які передбачено покарання лише у виді позбавлення волі.
Отже, залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_5 , опинившись на волі, може перешкоджати встановленню істини у провадженні, на що вказує характер протиправних насильницьких дій, в яких він обвинувачується, та мотиви, з яких він вчинив дії, що ставляться йому у провину, а відтак наявний ризик його можливого впливу на очевидців подій, а також наявні ризики того, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з огляду на вид та розмір покарання, що йому загрожує.
А тому, враховуючи ці обставини в їх сукупності та приймаючи до уваги, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, стан здоров'я обвинуваченого, щодо якого відсутні об'єктивні медичні застереження, а також дані про особу обвинуваченого, наявність у нього сім'ї, дітей та матері-пенсіонерки, вважаю за необхідне продовжити раніше обраний щодо нього запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду та його належну процесуальну поведінку, а також запобігти спробам будь-якого перешкоджання здійсненню кримінального провадження.
З урахуванням викладеного, вважаю, що строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 слід продовжити до 02 березня 2016 року.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 183, 331 КПК України, суддя, -
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою до 02 березня 2016 року включно.
Суддя
Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_1