03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Справа № 22-ц/796/1450/2016 Головуючий у І інстанції - Виниченко Л.М.
Доповідач - Андрієнко А.М.
27 січня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого судді Андрієнко А.М.
Суддів: Заришняк Г.М.
МараєвоїН.Є.
При секретарі Гарматюк О.Д
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 04 грудня 2015 року у справі за заявою ОСОБА_2, заінтересовані особи - ОСОБА_3, Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Арма Факторинг», про заміну сторони виконавчого провадження,
ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про заміну стягувача ПАТ «ВТБ Банк» на неї у виконавчому провадженні № 44494149 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-3766/2011 по справі за позовом ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_3, третя особа - ВАТ «Полтавський хлібокомбінат», про стягнення заборгованості за договором, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 16.02.2012 року у справі № 2-3766/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_3, третя особа - ВАТ «Полтавський хлібокомбінат», про стягнення заборгованості за договором поруки було стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ВТБ Банк» заборгованість за договором поруки № 05-05\305\2 від 13.04.2010 р. в сумі 6 325 244 грн. 10 коп., судовий збір в сумі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а всього суму 6 327 064 грн. 10 коп. 25.07.2012 року на виконання рішення Дніпровським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист № 2-3766/2011, по якому 27.08.2014 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції відкрите виконавче провадження № 44494149. 15 липня 2015 року між нею, як комітентом, та ТОВ «Арма Факторинг», як комісіонером, був укладений договір комісії № 15-07/15-к на вчинення правочинів щодо придбання права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення, на виконання якого між ТОВ «Арма Факторинг» та стягувачем ПАТ «ВТБ Банк» був укладений договір про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за кредитним договором щодо позичальника ПАТ «Полтавський хлібокомбінат» та договорами забезпечення щодо поручителів ТОВ «Дуже смачно» і ОСОБА_3 15 липня 2015 року між нею та комісіонером були підписані Акт прийому-передачі документів до договору комісії № 15-07/15-к на вчинення правочинів щодо придбання права вимоги за кредитним договором та договорами забезпечення від 15.07.2015 року та Акт прийому-передачі права вимоги. На підставі вказаних договорів та норм права первісний кредитор ВАТ «ВТБ Банк» втратив право вимоги грошових зобов'язань за кредитним договором та договорами забезпечення у зв'язку з передачею їй, як новому кредитору, права вимоги стягувача ВАТ «ВТБ Банк» по виконавчому провадженню № 4449414.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 04 грудня 2015 року в задоволенні заяви відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою заяву задовольнити, посилаючись на неповноту з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду цим обставинам та порушення норм матеріального і процесуального права.
В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_3 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Апелянт та представник ВАТ «ВТБ Банк» до суду апеляційної інстанції не з'явилися, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, тому на підставі ст.. 305 ЦПК України колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, що не з'явилися.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку має місце укладення договору про відступлення права вимоги між ТОВ «Арма Факторинг» та ПАТ «ВТБ Банк», тому відсутні підстави для заміни стягувача у виконавчому провадженні на ОСОБА_2, оскільки за наданим договором комісії його предметом є не майно, а зобов'язання за укладеними правочинами, тобто правовідносини зобов'язального характеру, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Судом встановлено, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 16.02.2012 року у справі № 2-3766/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_3, третя особа - ВАТ «Полтавський хлібокомбінат», про стягнення заборгованості за договором поруки було стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ВТБ Банк» заборгованість за договором поруки № 05-05\305\2 від 13.04.2010 р. в сумі 6 325 244 грн. 10 коп., судовий збір в сумі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а всього суму 6 327 064 грн. 10 коп.
25.07.2012 року на виконання рішення Дніпровським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист № 2-3766/2011, по якому 27.08.2014 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції відкрите виконавче провадження № 44494149.
15 липня 2015 року між ОСОБА_2, як комітентом, та ТОВ «Арма Факторинг», як комісіонером, був укладений договір комісії № 15-07/15-к на вчинення правочинів щодо придбання права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення, на виконання якого 15 липня 2015 року ТОВ «Арма Факторинг» за дорученням ОСОБА_2 за комісійну винагороду у розмірі 10 000 грн. та за рахунок ОСОБА_2, а саме за ціною 500 000 грн., уклав від свого імені з первісним кредитором ПАТ «ВТБ Банк» Договір про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за кредитним договором щодо позичальника ПАТ «Полтавський хлібокомбінат» та договорами забезпечення щодо поручителів ТОВ «Дуже смачно» і ОСОБА_3
15 липня 2015 року між нею та комісіонером були підписані Акт прийому-передачі документів до договору комісії № 15-07/15-к на вчинення правочинів щодо придбання права вимоги за кредитним договором та договорами забезпечення від 15.07.2015 року та Акт прийому-передачі права вимоги.
Відповідно до ст.. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За таких обставин колегія суддів вважає, що до ОСОБА_2 перейшло право вимоги за договором комісії, який на даний час не розірваний та не визнаний недійсним.
Колегія суддів також вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що право вимоги не може бути предметом купівлі-продажу за договором про відступлення права вимоги, так як за таким договором предметом може бути лише товар, не відповідає вимогам закону.
Відповідно до ст.. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Відповідно до ст.. 656 ч.3 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру.
За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що ОСОБА_2 набула право вимоги за договором кредиту, укладеного боржниками із Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк».
Відповідно ст. 378 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Заміна кредитора у зобов'язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) передбачена п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України.
Частиною 5 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" також визначено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Отже, судом першої інстанції неправильно застосовані вищенаведені норми матеріального права в частині визначення правової природи договору комісії.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Після укладення даного договору первісний кредитор як стягувач у виконавчому провадженні вибув, а вказане право вимоги перейшло до нового кредитора на підставі ст. ст. 512, 514 ЦК України.
За таких обставин ПАТ "ВТБ Банк" як сторона виконавчого провадження (стягувач), що вибула, має бути замінена її правонаступником ОСОБА_2
Тому в суду не було встановлених законом підстав для відмови у задоволенні заяви.
Оскільки судом першої інстанції питання про заміну сторони виконавчого провадження вирішено з порушенням норм процесуального права, оскаржувану ухвалу слід скасувати і у відповідності з п. 2 ст. 312 ЦПК України постановити нову ухвалу з цього питання про задоволення заяви.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу заінтересованої особи ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду від 4 грудня 2015 року скасувати і постановити нову ухвалу.
Заяву ОСОБА_2 задовольнити.
Замінити сторону виконавчого провадження Публічне акціонерне товариство " ВТБ Банк" на нового стягувача ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 44494149, відкритому Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві на підставі виконавчого листа, виданого 25.07.2012 року на виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва за № 2-3766/2011.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів .
Головуючий:
Судді: