03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Справа № 22-ц/796/1390/2016 Головуючий у І інстанції - Антипова Л.О.
Доповідач - Андрієнко А.М.
27 січня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого судді Андрієнко А.М.
Суддів: Заришняк Г.М.
МараєвоїН.Є.
При секретарі Гарматюк О.Д.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23 грудня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи тим, що 04.12.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого за всіма правами та обов'язками є АТ «ОТП Банк», правонаступником якого в свою чергу є ТОВ «ОТП Факторинг Україна», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит в сумі 126 875 доларів США, термін користування кредитом до 04.12.2022 року, зі сплатою плаваючої процентної ставки, яка складається з фіксованого відсотка у розмірі 5,99% річних та FIDR (процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, що розміщені в Банку (Позивачу) на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору. Банк свої зобов'язання перед відповідачем виконав в повному обсязі, а відповідач свої зобов'язання не виконав належним чином, у зв'язку із чим у відповідача станом на 25.03.2013 року виникла заборгованість за кредитом у сумі 161 302,95 доларів США, що відповідно до курсу НБУ на дату проведення розрахунку заборгованості становить 1 289 294,48 грн. та 4 705 924,87 грн пені, яку позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь , а також просив стягнути судові витрати.
Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 23 грудня 2013 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором в сумі 1 289 294,48 грн. та 4 705 924,87 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 3 441 грн. та витрати по наданню оголошення в газету в сумі 420 грн., а всього на загальну суму 5 999 080,35 грн.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2015 року заяву представника відповідача про перегляд заочного рішення суду залишено без задоволення.
Не погоджуючись із заочним рішенням суду, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та направити справу на розгляд по суті позовних вимог, мотивуючи тим, що судом було порушено вимоги процесуального права, а саме суд не здійснив належне повідомлення відповідача про факт відкриття судового провадження та призначення судового засідання, тому не мав жодних правових підстав для розгляду справи та постановлення заочного рішення. Також зазначає, що суд не є фахівцем в галузі фінансів чи бухгалтерії, тому без проведення судово-бухгалтерської експертизи неможливо перевірити вірність розрахунку позивача.
Представник апелянта та представник позивача в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.
Колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, що не з'явилися, оскільки відповідно до ст.. 305 ЦПК України їх явка за умови належного повідомлення є необов'язковою.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Судом встановлено, що 04.12.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого за всіма правами та обов'язками є АТ «ОТП Банк», правонаступником якого в свою чергу є ТОВ «ОТП Факторинг Україна», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит в сумі 126 875 доларів США, терміном користування кредитом до 04.12.2022 року, зі сплатою плаваючої процентної ставки, яка складається з фіксованого відсотка у розмірі 5,99% річних та FIDR (процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, що розміщені в Банку (Позивачу) на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору (а.с.6-14).
Встановлено, що позивачем були виконані зобов'язання перед відповідачем та надано кредит в сумі 126 875 доларів США.
Із розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 25.03.2013 року у відповідача перед позивачем існує заборгованість за кредитним договором від 04.12.2007 року в сумі 161 302,95 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на дату проведення розрахунку заборгованості становить 1 289 294,48 грн. та 4 705 924,87 грн., що складається з:
- 993 055,84 грн. - залишок заборгованості за кредитом;
- 296 238,64 грн. - сума несплачених відсотків за користування кредитом;
- 4 705 924,87 грн. - пеня за прострочення виконання зобов'язань за період з 25.03.2012 року по 25.03.2013 року (а.с.14 - 15).
Відповідно до ст.. 1054 ЦК України позичальник за кредитним договором зобов'язаний повернути кредит та сплатити відсотки в розмірі та на умовах встановлених договором.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що відповідач, отримавши кредитні кошти, порушив зобов'язання та не сплачував тіло кредиту та відсотки відповідно до встановленого графіку погашення кредиту, в результаті чого у нього виникла заборгованість.
Відповідно до ст.. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є :
1) Неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) Недоведеність обставин,що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;
3) Невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) Порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом.
Апелянт посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, не зазначив яким саме чином порушення норм процесуального права вплинули на незаконність, на його думку, рішення суду.
Та обставина, що судом не призначена судово-бухгалтерська експертиза , не може бути прийнята до уваги, оскільки судом може бути призначена експертиза лише за клопотанням сторони по справі, а не з власної ініціативи.
Апелянт не надав достовірні докази на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку та прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог.
Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Керуючись ст..ст. 303, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 23 грудня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
Судді :