04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"27" січня 2016 р. Справа №49/277-б
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Разіної Т.І.
суддів: Остапенка О.М.
Сотнікова С.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Євросервс-Україна» на ухвалу господарського суду міста Києва від 21.10.2015, що прийнята за результатами розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Євросервіс-Україна» поданої до приватного підприємства «Ескарп XXI» про визнання договорів недійсними
в межах справи № 49/277-б (суддя Чеберяк П.П.)
за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "КВС-Україна", м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю "Євросервіс-Україна", м. Київ
про банкрутство
Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.10.2015 у справі № 49/277-б (суддя Чеберяк П.П.) відмовлено в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Євросервіс-Україна" про визнання недійсними договору про участь інвестора у санації боржника б/н від 05.08.2013 та договору № 1 про передачу рухомого майна від 21.11.2013. Скасовано заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду міста Києва від 27.05.2015 у справі № 49/277-б.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду ТОВ «Євросервс-Україна» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та задовольнити заяву про визнання договорів недійсними в повному обсязі.
Розглянувши апеляційну скаргу та додані до неї матеріали, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Згідно зі ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Згідно п.10 ч.1 ст. 106 ГПК України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається на рішення (постанову) місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу - протягом п'яти з дня їх оголошення місцевим господарським судом.
В ст. 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Так, ухвалу місцевого господарського суду було прийнято 21.10.2015 та була направлена сторонам 29.10.2015 про що свідчить відмітка на зворотній стороні останнього аркушу оскаржуваної ухвали.
Всупереч нормам Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга була направлена скаржником на адресу місцевого господарського суду лише 23.12.2015, тобто з порушенням строку передбаченого ч.1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 53 ГПК України відновлення пропущеного строку здійснюється господарським судом за наявності поважної причини його пропуску.
Виходячи зі змісту ст. 53 ГПК України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах). Відповідна позиція відображена в п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 93 ГПК України апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.
В заяві про відновлення строку на подання апеляційної скарги скаржник просить визнати причину пропуску строку на апеляційне оскарження поважною та прийняти апеляційну скаргу до розгляду. При цьому, скаржник зазначає що незважаючи на звернення з відповідними письмовим та усними клопотаннями про отримання оскаржуваної ухвали з її текстом ознайомився лише 21.12.2015 на Єдиному державному реєстрі судових рішень. Крім того скаржником зазначено, що тексту оскаржуваної ухвали станом на момент звернення зі скаргою не отримано.
Разом із тим, представник апелянта Клімушев Є.В. був присутнім у судовому засіданні 21.10.2015, в якому судом було прийняту оскаржувану ухвалу, що підтверджується протоколом судового засідання від 21.10.2015.
В силу ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Отже, враховуючи положення ст. 87 ГПК України місцевий господарський суд не є зобов'язаним надсилати стороні, представник якої був присутній в судовому засіданні копію ухвали.
Крім того апеляційний суд зазначає, що положення ст. 93 ГПК України не визначають початком перебігу строку на апеляційне оскарження саме дату отримання стороною тексту ухвали.
В той же час в матеріалах справи наявне клопотання скаржника про видачу копії оскаржуваної ухвали, яке подане ним 02.11.2015 до суду першої інстанції, однак як зазначалось вище не дивлячись на приписи ст. 87 ГПК України господарський суд міста Києва надіслав поштою копію оскаржуваного процесуального документу 29.10.2015. Клопотання скаржника про видачу додаткової або повторної копії ухвали матеріали справи не містять.
Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що у скаржника не існувало жодних об'єктивно непереборних, що не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами обставин для своєчасного вчинення такої процесуальної дії, як звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки скаржником не надано доказів існування поважних причин неподання у встановлені процесуальні строки апеляційної скарги та не наведено жодної з поважних причин неможливості подання апеляційної скарги в передбачені законодавством строки.
При наведених обставинах, апеляційний господарський суд вважає, що в клопотанні про поновлення строку на подання апеляційної скарги слід відмовити.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 53, 86, 91, 93, п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
Відхилити клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Євросервс-Україна» про поновлення строку на подання апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Євросервс-Україна» на ухвалу господарського суду міста Києва від 21.10.2015 у справі № 49/277-б повернути скаржнику.
Головуючий суддя Т.І. Разіна
Судді О.М. Остапенко
С.В. Сотніков