04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"26" січня 2016 р. Справа№ 910/25864/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорногуза М.Г.
суддів: Мальченко А.О.
Агрикової О.В.
при секретарі судового засідання: Михайленко С.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Махонько О.А. довіреність від 10.11.15 № 68
від позивача: Гогітідзе В.Ф. довіреність від 28.07.15 № 48/3
від відповідача: Козлов А.Ю. довіреність від 06.01.16 № 155/1/03-61
розглянувши матеріали апеляційної Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"
на рішення Господарського суду міста Києва від 24 листопада 2015 року
у справі №910/25864/15 (суддя Морозов С.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція"
до Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"
про стягнення 44 025,56 грн.,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (далі - Відповідач) про стягнення 44 025,56 грн., з яких: 24 220,39 грн. заборгованості за теплову енергію у гарячій воді, 8 965,83 грн. пені, 468,72 грн. 3% річних та 10 370,62 грн. інфляційних втрат (а.с. 6-8).
Під час перебування справи в провадженні суду першої інстанції, позивачем було уточнено (зменшено) розмір позовних вимог, у зв'язку зі сплатою відповідачем основної частини суми боргу, та заявлено до стягнення з останнього 8 965,83 грн. пені, 468,72 грн. 3% річних та 10 370,62 грн. інфляційних втрат.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем обов'язку з оплати вартості теплової енергії у гарячій воді, поставленої на підставі Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.10.2012 року за період з 01.01.2015 року по 01.04.2015 року.
24 листопада 2015 року рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/25864/15 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція", з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, задоволено повністю (а.с. 90-95).
10 грудня 2015 року Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" звернулось з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 24 листопада 2015 року у справі № 910/25864/15.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 грудня 2015 року, для розгляду апеляційної скарги Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація", на рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/25864/15 від 24 листопада 2015 року визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів Рудченка С.Г., Агрикової О.В.
24 грудня 2015 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" на рішення Господарського суду міста Києва від 24 листопада 2015 року у справі № 910/25864/15 прийнято до провадження колегію суддів у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді Рудченко С.Г., Агрикова О.В.
25 січня 2016 року представником Позивача подано відзив на апеляційну скаргу у якому від заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 24 листопада 2015 року у справі № 910/25864/15 без змін.
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 26 січня 2016 року у зв'язку з перебуванням судді Рудченка С.Г. на лікарняному, для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/25864/15 сформовано колегію суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів Мальченко А.О., Агрикової О.В.
26 січня 2016 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" на рішення Господарського суду міста Києва від 24 листопада 2015 року у справі № 910/25864/15 прийнято до провадження колегію суддів у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді Рудченко С.Г., Агрикова О.В.
Представник Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" в судовому засіданні 26 січня 2016 р. надав суду пояснення, в яких просив задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі, скасувати рішення Господарського суду міста Києва по справі № 910/25864/15 від 24 листопада 2015 р. та прийняти нове рішення відповідно до якого у задоволенні позовних вимог відмовити.
Представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" в судовому засіданні 26 січня 2016 р. надали суду свої пояснення, в яких заперечували проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просили суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/25864/15 від 24 листопада 2015 р. без змін.
Згідно з частиною першою статті 99 ГПК в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.
01 жовтня 2012 року між Позивачем (енергопостачальна організація за Договором) та Відповідачем (покупець за Договором) було укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір) (а.с. 15-22).
Згідно умов п. 1.1. Договору позивач зобов'язується виробляти, систематично поставляти та передавати у власність відповідача теплову енергію у вигляді гарячої води (надалі - товар або теплоносій, теплова енергія) у період з 01.10.2012 р. по 30.09.2013 р.
Відповідно до п. 1.2. Договору відповідач зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснити оплату за нього на умовах даного Договору.
Облік поставленої теплової енергії виконується відповідачем з 26 числа попереднього місяця по 25 число звітного місяця. Звіт про прийняту теплову енергію подається позивачу не пізніше 27 числа звітного місяця з урахуванням вимог щодо передачі позивачу даних про величину використаної теплової енергії, встановлених Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж. (п. 5.9. Договору).
Всі розрахунки по цьому Договору виконуються на підставі рахунків, які відповідач отримує від позивача, виключно у грошовій формі за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України. (п. 6.4. Договору).
Пунктом 6.5. Договору встановлено, що покупець щомісяця з 07 по 14 число отримує в Енергопостачальній організації оформлені бланки актів приймання-передачі товарної продукції, актів звірки розрахунків за прийняту теплову енергію на початок розрахункового періоду, табуляграми та рахунок-фактуру на сплату теплової енергії з урахуванням недоплати або переплати за попередні періоди, що включають у себе вартість теплової енергії, спожитої в попередньому місяці, та суми передоплати за попередні періоди, що включають у себе вартість теплової енергії, спожитої в попередньому місяці та суми передоплати за теплову енергію (що визначається Енергопостачальною організацією з урахуванням максимального теплового навантаження визначеного цим договором). По одному примірнику підписаних актів звірки та приймання передачі товарної продукції Покупець повертає в Енергопостачальну організацію не пізніше 15 числа поточного місяця. В разі не підписання або неповернення вчасно акту звіряння цей документ вважається прийнятим в редакції Енергопостачальної організації.
Відповідач самостійно сплачує за прийняту теплову енергію згідно з отриманим рахунком-фактурою не пізніше 25 числа поточного місяця, в тому числі теплову енергію, яка використана субабонентами Відповідача. (п. 6.6. Договору).
Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Спір в справі виник в зв'язку з тим, що за період з 01.01.2015 р. по 01.04.2015 р. Відповідачем було невчасно оплачено вартість спожитої теплової енергії, в зв'язку з чим позивачем було нараховано відповідачу пеню, 3 % річних та інфляційні втрати.
На підтвердження обсягів та строків споживання відповідачем теплової енергії позивачем надано до матеріалів справи копії актів споживання відповідачем теплової енергії на суму 24 220,39 грн. за період з 01.01.2015 р. по 01.04.2015 р. (а.с. 31-34). Зазначена сума відповідачем не заперечувалась та була оплачена в повному обсязі 11.09.2015 р. (після звернення з позовом але до порушення провадження у справі), про що свідчить виписка по рахунку відповідача (а.с. 70).
Зазначене свідчить про порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасного внесення плати за використану теплову енергію за Договором у вказаний період.
З урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Пунктом 9.2. Договору сторони передбачили, що в разі несплати Покупцем за прийняту теплову енергію у встановлені строки енергопостачальна організація нараховує пеню за кожний прострочений день у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Оскільки Відповідачем не дотримано обов'язку встановленого п. 6.6. Договору щодо проведення своєчасної оплати вартості спожитої теплової енергії, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з Відповідача пені в розмірі 8 965,83 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевикладене та у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо оплати за спожиту теплову енергію у термін, визначений умовами Договору, позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 3 % річних в сумі 468,72 грн. за період з січня 2015 р. по квітень 2015 р. та 10 370,62 грн. інфляційних нарахувань за вказаний період, які він просив стягнути з відповідача відповідно до наданих розрахунків.
Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення процентів річних та інфляційних нарахувань судом встановлено, що їх розмір відповідає вимогам зазначених вище норм цивільного законодавства та Договору, а тому вказані вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 468,72 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 10 370,62 грн. підлягають задоволенню.
Заперечення Відповідача про те, що він не зобов'язаний сплачувати позивачу інфляційні втрати, пеню та 3% річних, оскільки строк оплати за фактично отриману теплову енергію Відповідачем не настав в силу вимог п. 6.6. Договору та ст. 530 ЦК України, оскільки відповідачу не було надано рахунків-фактур для сплати за теплову енергію, не можуть бути прийняті до уваги колегії суддів, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 5.9. Договору, облік поставленої теплової енергії виконується відповідачем. Отже, обрахування кількості спожитої теплової енергії за звітний період покладено на Відповідача.
Крім того, Відповідач не вчиняв дій, встановлених п. 6.8. Договору, яким передбачено, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, Покупець зобов'язаний у 10-денний термін з часу отримання платіжних документів (але не пізніше 25 числа поточного місяця - наступного за звітним), письмово повідомити про це Енергопостачальну організацію та протягом цього ж строку направити свого представника з обґрунтованими документами для проведення звіряння та підписання відповідного акту. В іншому випадку відмова Покупця сплатити виставлений рахунок Енергопостачальної організації вважатиметься безпідставною.
Таким чином, посилання відповідача на те, що він не отримав рахунку і не знав кількості спожитої теплової енергії спростовується умовами Договору та матеріалам справи.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач здійснив оплату вартості спожитої теплової енергії, в той час як у апеляційній скарзі зазначив, про те, що строк оплати не настав, що суперечить одне одному.
У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Виходячи з вищевикладеного колегія суддів зазначає, що апелянт не надав суду достатніх доказів в розумінні статті 33, 34 ГПК України, які б могли стати підставою для задоволення апеляційної скарги.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду міста Києва повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.
Рішення Господарського суду міста Києва від 24 листопада 2015 року у справі № 910/25864/15 підлягає залишенню без змін.
Апеляційна скарга Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" на рішення Господарського суду міста Києва від 24 листопада 2015 року у справі № 910/25864/15 задоволенню не підлягає.
Судові витрати, згідно до ст. 49 ГПК України покласти на апелянта.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п. 1 ч.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" на рішення Господарського суду міста Києва від 24 листопада 2015 року у справі № 910/25864/15 залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду міста Києва від 24 листопада 2015 року у справі №910/25864/15 залишити без змін.
3.Справу № 910/25864/15 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.
Головуючий суддя М.Г. Чорногуз
Судді А.О. Мальченко
О.В. Агрикова