04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"20" січня 2016 р. Справа№ 910/6703/15-г
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Смірнової Л.Г.
суддів: Чорної Л.В.
Кропивної Л.В.
при секретарі: Огірко А.О.
за участю представників:
від позивача: Касанчук Л.М. за довіреністю від 03.12.2015;
від відповідача: Кравець Д.М. за довіреністю від 31.03.2015;
розглянувши апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Механізатор - 5"
на рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2015
у справі №910/6703/15-г (суддя М.О. Лиськов)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія
"Київводоканал"
до Житлово-будівельного кооперативу "Механізатор-5"
про стягнення 124942,19 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.06.2015 у справі №910/6703/15-г позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Житлово-будівельного кооперативу "Механізатор-5" про стягнення 124942,19 грн. задоволено повністю. Стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу "Механізатор-5" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 101755 грн. 59 коп. - основного боргу, 11629 грн. 07 коп. - інфляційних втрат, 3928 грн. 05 коп. - 3% річних, 2541 грн. 70 коп. - пені, 5087 грн.. 78 коп. - штрафу та 2498 грн.. 84 коп. - судового збору.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Житлово-будівельний кооператив "Механізатор - 5", звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2015 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ПАТ "АК "Київводоканал" до ЖБК "Механізатор" про стягнення боргу в розмірі 124942,19 грн. відмовити повністю. Стягнути судові витрати з ПАТ "АК "Київводоканал" на користь ЖБК "Механізатор" за подання апеляційної скарги.
Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, справу №910/6703/15-г за апеляційною скаргою Житлово-будівельного кооперативу "Механізатор - 5" передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Смірновій Л.Г., судді Кропивній Л.В., Чорній Л.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2015 апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Механізатор - 5" прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 30.09.2015.
Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просив залишити рішення суду ц данній справі без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2015, у зв'язку з перебуванням суддів ЧорноїЛ.В. та Кропивної Л.В. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Руденко М.А., Дідиченко М.А.
Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про фіксування судового процесу, яке було задоволено судовою колегією.
Від представника відповідача надійшли письмові пояснення у справі.
30.09.2015 оголошено перерву судового засідання до 07.10.2015.
07.10.2015 оголошено перерву судового засідання до 20.10.2015.
В судовому засіданні від представника відповідача надійшло устне клопотання про призначення експертизи.
Відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань.
Отже, судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, колегія суддів відхилила клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи, оскільки для встановлення фактичних даних по даній справі, що входять до предмету доказування непотрібні спеціальні знання.
Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі.
Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення у справі.
20.10.2015 оголошено перерву судового засідання до 25.11.2015.
Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшов контррозрахунок.
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2015, у зв'язку з виходом суддів Кропивної Л.В. та Чорної Л.В. з відпустки, а також формування постійного складу судових колегій Київського апеляційного господарського суду, сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі головуючого судді СмірновоїЛ.Г., суддів Кропивної Л.В., Чорної Л.В.
25.11.2015 оголошено перерву судового засідання до 09.12.2015.
09.12.2015 оголошено перерву судового засідання до 21.12.2015.
21.12.2015 враховуючи перебування головуючого судді Смірнової Л.Г. у відпустці, призначене 21.12.2015 судове засідання у справі №910/6703/15-г за апеляційною скаргою Житлово-будівельного кооперативу "Механізатор - 5" не відбулось.
Згідно з пунктом 2.3.50. "Положення про автоматизовану систему документообігу суду", затвердженого Рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30, із останніми змінами і доповненнями, внесеними рішенням Ради суддів України від 2 квітня 2015 року №25: "винятково у разі, коли суддя (судді) у передбачених законом випадках не може (не можуть) продовжувати розгляд справи, невирішені судові справи передаються для повторного автоматизованого розподілу за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи. Якщо суд розглядає справу колегіально, то повторний автоматизований розподіл відбувається для визначення судді (суддів) з метою заміни судді (суддів), що вибули.
У випадку тимчасової непрацездатності, відрядження, відпустки тощо головуючого судді на строк, що не призводить до порушення строків вирішення справи, повторний автоматизований розподіл не проводиться.
Після усунення обставин, передбачених абзацом 2 цього підпункту, справа призначається до розгляду в судовому засіданні головуючим суддею.
11.01.2016 головуючий суддя Смірнова Л.Г. вийшла з відпустки.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2016 розгляд справи призначено на 20.01.2016.
В судове засідання 20.01.2016 з'явились представники позивача та відповідача.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2015 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ПАТ "АК "Київводоканал" до ЖБК "Механізатор" про стягнення боргу в розмірі 124942,19 грн. відмовити повністю. Стягнути судові витрати з ПАТ "АК "Київводоканал" на користь ЖБК "Механізатор" за подання апеляційної скарги.
Представник позивача заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.
Предметом судового спору у даній справі є вимога Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Механізатор-5" 124 942,19 грн. за Договором № 097007/4-04 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 14.07.2011.
Вищезазначений Договір № 097007/4-04 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі укладений 14.07.2011 між Відкритим акціонерним товариством Акціонерна компанія "Київводоканал", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (Постачальник, позивач, ПАТ "АК "Київводоканал") та Житлово-будівельним кооперативом "Механізатор-5" (Абонент, відповідач,) (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язався забезпечити абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент в свою чергу сплатити за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190, яким затверджено Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (в подальшому - Правила користування).
Правилами користування передбачено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку; розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору (пункти 3.1, 3.7 Правил користування).
Розділом 2 Договору сторони передбачили облік води, порядок розрахунків та вартість послуг. Так в пункті 2.1.1 зазначеного вище Договору сторони погодили, що облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом. Обсяг наданої води для поливу визначається за показаннями лічильника. В разі технічної неможливості встановлення лічильника, кількість поставленої для поливу води може визначатися за узгодженим з постачальником розрахунком на підставі наданих абонентом офіційних документів, якими визначена площа поливу.
Відповідно до п. 2.1.2 укладеного сторонами правочину зняття показань з лічильника здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. Для абонента із стабільним об'ємом водоспоживання (до 30 м куб. із незначним коливанням) зняття показань з лічильника може здійснюватися постачальником поквартально, при цьому, останній направляє абоненту щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг, виходячи із його середньодобового споживання води. Показання лічильника за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків постачальником від абонента в письмовому вигляді. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг.
Відповідно до п.п. 2.1.4 п. 2.1 Договору кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показаннями лічильників стічних вод, або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до розділу 21 Правил користування та місцевих правил приймання.
За змістом пунктів 2.1.5 та 2.1.6 Договору абонент веде первинний облік водопостачання та водовідведення у журналі обліку споживання води і облікові дані абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов'язковому звірянню у постачальника. Абонент щоквартально не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця та в інші строки (за письмовою вимогою постачальника) направляє письмовий звіт по обсягам наданих послуг та проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння абонент направляє свого представника до постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання постачальником підписаного повноважними особами акта звіряння розрахунків. В разі невиконання абонентом цього пункту договору, облікові дані постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених абонентом розрахунків вважаються безумовно погодженими абонентом.
Відповідно до пункту 2.2.2 вказаного Договору у розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу. В разі утворення боргу оплата за надані послуги, що надходить від абонента незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.
Позивач вважає, що відповідач в порушення умов Договору та чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання по оплаті наданих йому в період з 01.01.2012 по 30.06.2014 послуг з постачання питної води та приймання стічних вод, оскільки здійснив лише часткові розрахунки за спірні послуги на суму 125 247,76 грн., у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 101755,59 грн.
Крім суми основного боргу в розмірі 101755,59 грн., позивач також просить стягнути з відповідача 11 629,07 грн. інфляційних втрат, 3 928,05 грн. 3% річних, 2 541,70 грн. пені та 5 087,78 грн. штрафу.
Відповідачем у відзиві та апеляційній скарзі заперечує щодо обов'язку по оплаті спожитих послуг по коду 2-51713, що зводяться лише до неврегульованості умовами Договору порядку визначення обсягів наданих послуг з постачання питної води, що ним використовувалась для потреб гарячого водопостачання та відсутністю у нього на балансі теплових пунктів (бойлерів).
Також, відповідач вважає безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення пені та штрафу.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до укладеного між сторонами договору позивач зобов'язувався надавати абоненту (відповідачу) на відплатній основі послуги з постачання питної води та водовідведення.
Вода питна - вода, яка за органолептичними властивостями, хімічним і мікробіологічним складом та радіологічними показниками відповідає державним стандартам та санітарному законодавству. Вимоги до якості питної води встановлені Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10), затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я України від 12.05.2010 № 400.
У випадку підігріву води виробляється новий продукт - гаряча вода, з найменуванням , передбаченим у державних стандартах або технічних умовах. Відпуск гарячої води здійснюється на підставі договору енергопостачання.
Правововідносини з енергопостачання, суб'єкти цих відносин, їх права та обов'язки, регулюються, зокрема, параграфом 3 розділу 6 Господарського кодексу Укрїани.
Утім, якщо суб'єкт господарювання, якому поставлена питна вода на підставі договору з постачання питної води, використовує її для вироблення нового продукту - гарячої води, правовідносини між сторонами, крім договору, субсидіарно регулюються Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008р.
Відповідно до пункту 3.13. Правил визначено, що суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі, або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення; обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності; обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показників засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.
Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначається Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила), які є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.
Пунктом 1.4 Правил приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002 №37, зареєстрованих у Мін'юсті 26.04.2002 за №403/6691 (далі - Правила приймання №37), а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.
Згідно з пунктом 1.2 Правил № 37, останні поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - підприємства).
Відповідно до пункту 1.4 Правил № 37 стічні води підприємств - усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території Підприємства (з урахуванням субабонентів).
Згідно з пунктом п. 2.4 Правил № 37 підприємства зобов'язані виконувати в повному обсязі вимоги цих правил, місцевих правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки водоканалу за надані послуги.
Отже, надання послуг із приймання стічних вод (у тому числі, гарячого водопостачання) регулюється умовами укладеного сторонами договору, а вартість таких послуг підлягає оплаті абонентом (яким є відповідач) на користь водоканалу.
Згідно з пунктом 3.7 Правил розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.
Відповідно до пункту 3.4. договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно до показників водолічильника, а при його відсутності - за узгодженням з постачальником, за діючими нормами водопостачання, або іншим засобом, передбаченим п. 21.2. Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України № 65 (п. 5.29 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України №190).
З урахуванням вказаних підвідомчих нормативних актів, вартість спожитої води, що йде на підігрів, оплачується володільцем або балансоутримувачем теплових пунктів.
Матеріали справи не містять доказів того, що на балансі відповідача або у його володінні перебувають теплові пункти (котельні), з яких йому здійснюється постачання гарячої води. Крім того, позивачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження протилежного.
При цьому договір № 097007/4-04 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 14.07.2011 не регулює відносини сторін з приводу постачання відповідачеві холодної води для виготовлення гарячої води та сплати її вартості.
Згідно ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
За умовами укладеного між сторонами Договору, кількість води, що подається Постачальником (позивач) та використовується Абонентом (відповідач), визначається за показаннями лічильників, зареєстрованими у Постачальника (п.п. 2.1.1 Договору), а кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показаннями лічильників води та інших способів визначення об'ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію (п.п. 2.1.4 Договору).
Відповідно до п.п. 2.2.2, 2.2.3 п. 2.2 Договору оплата вартості послуг здійснюється Абонентом (відповідачем) щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення Постачальником (позивачем) розрахункового документу до банківської установи Абонента; а в разі неотримання від Постачальника поточного щомісячного розрахункового документу Абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.
З матеріалів справи вбачається, що для обліку заборгованості за надані послуги з постачання питної води та водовідведення за Договором, позивачем було присвоєно відповідачу абонентські коди: 4-1713 питна вода та стоки; 4-51713 питна вода, яка йде на підігрів та відведення відповідного об'єму стоків.
Заборгованість, з урахуванням часткової оплати Абонентом спожитих ним з 01.01.2012 по 30.06.2014 послуг, згідно умов Договору, по коду 4-1713 складає 58697,49грн., вказана заборгованість визнана відповідачем у своєму контррозрахунку.
Заявлена позивачем заборгованість за відведення стоків по коду 4-51713 у сумі 7942,99 грн. не знайшла свого підтвердження у матеріалах справі, оскількив актах про зняття показників по вказаному коду зазначені нульові показники.
На підставі викладеного, обґрунтованими є доводи про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором в розмірі 58697,49грн.
У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частиною 2 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до пункту 4.2 Договору нарахування пені припиняєтся через одін рік від дня коли зобов'язання мало бути виконано.
Дослідивши матеріали справи, колегією суддів здійсненно розрахунок штрафних санкцій з урахуванням положень вищезазначених норм та заяви відповідача про застосування позовної давності. З урахуванням факту прострочення відповідачем по оплаті вартості наданих йому позивачем послуг за Договором, стягненню з відповідача, на підставі п.п. 4.2., 4.5. Договору, на користь позивача підлягає 1703,78 грн. пені за прострочення оплати послуг та 2934,87грн. штрафу.
Вказані суми штрафних санкцій нараховані в межах строку спеціальної позовної давності, який позивачем пропущений не був.
Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дослідивши матеріали справи, з урахуванням факту прострочення відповідачем по оплаті вартості наданих йому позивачем послуг за Договором, стягненню з відповідача, на підставі ст. 625 ЦК України, на користь позивача підлягає 6361,41 грн. - інфляційних втрат та 2340,02 грн. 3% річних.
Враховуючи вищезазначене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги Житлово-будівельного кооперативу "Механізатор - 5" та зміну рішення Господарського суду міста Києва у даній справі.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Механізатор - 5" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2015 у справі №910/6703/15-г задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2015 у справі №910/6703/15-г змінити.
3. Резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2015 у справі №910/6703/15-г викласти в наступній редакції:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Механізатор-5" (02183, м.Київ, бульвар Перова, будинок 48, ідентифікаційний код 22907505) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м.Київ, вул. Лейпцизька, будинок 1-А, ідентифікаційний код 03327664) 58697 (п'ятдесят вісім тисяч шістсот дев'яносто сім) грн. 49 коп. - основного боргу, 6361 (шість тисяч триста шістдесят одна) грн. 41 коп. - інфляційних витрат, 2340 (дві тисячі триста сорок) грн. 02 коп. - 3% річних, 1703 (одна тисяча сімсот три) грн. 78 коп. - пені, 2934 (дві тисячі дев'ятсот тридцять чотири) грн. 87 коп. штрафу.
В інший частині позову відмовити.
Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Механізатор-5" (02183, м.Київ, бульвар Перова, будинок 48, ідентифікаційний код 22907505) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, будинок 1-А, ідентифікаційний код 03327664) судовий збір в розмірі 1440 (одна тисяча чотириста сорок) грн. 74 коп. за подання позовної заяви.
4.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, будинок 1-А, ідентифікаційний код 03327664) на користь Житлово-будівельного кооперативу "Механізатор-5" (02183, м. Київ, бульвар Перова, будинок 48, ідентифікаційний код 22907505) судовий збір в розмірі 526 (п'ятсот двадцять шість) грн 69 коп за подання апеляційної скарги.
5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання постанови.
6. Матеріали справи №910/6703/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя Л.Г. Смірнова
Судді Л.В. Чорна
Л.В. Кропивна