"18" січня 2016 р.Справа № 916/4463/15
Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.
при секретарі Стадник О.С.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 (довіреність № 144/20-19 від 05.05.2015р.), ОСОБА_2 (довіреність № 37/20-19 від 18.01.2016р.),
від відповідача - ОСОБА_3 (довіреність б/н від 16.12.2015р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом концерну “Міські теплові мережі” в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району
до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю “ІВ-ІММОБІЛЬЄ”
про стягнення 19 938, 66 грн.
встановив:
Концерн “Міські теплові мережі” в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “ІВ-ІММОБІЛЬЄ” (ТОВ “ІВ-ІММОБІЛЬЄ”), в якій просить суд стягнути з відповідача 19 938, 66 грн. - вартості безпідставно набутої теплової енергії, отриманої в період з березня 2011р. по грудень 2013р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.11.2015р. порушено провадження по справі № 916/4463/15 за даним позовом, розгляд справи призначено на 02.12.2015р.
23.11.2015р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 2-6400/15), відповідно до якого позивач просив суд забезпечити проведення судового засідання у справі № 916/4463/15 в режимі відео конференції в господарському суді Запорізької області.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.11.2015р. клопотання позивача задоволено, доручено господарському суду Запорізької області проведення відеоконференції з метою забезпечення участі представника позивача в судовому засіданні по справі № 916/4463/15, яке призначене на 02.12.2015р.
Ухвалами господарського суду Одеської області від 02.12.2015р.:
- розгляд справи відкладено на 16.12.2015р., згідно ст. 77 ГПК України;
- задоволено усне клопотання представника позивача про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції та доручено господарському суду Запорізької області проведення відеоконференції з метою забезпечення участі представника позивача в судовому засіданні по справі № 916/4463/15, яке призначене на 16.12.2015р.
15.12.2015р. до господарського суду Одеської області від ТОВ “ІВ-ІММОБІЛЬЄ” надійшли заперечення на позовну заяву (вх. № 31657/15), відповідно до яких відповідач, не визнаючи позовні вимоги в повному обсязі, просить суд відмовити в їх задоволені, з огляду на відсутність укладеного між сторонами договору про надання послуг на опалення. В той же час, відповідач просить суд застосувати позовну давність щодо вимог про стягнення вартості безпідставно набутої теплової енергії, отриманої в період з березня 2011р. по квітень 2012р.
Ухвалами господарського суду Одеської області від 16.12.2015р.:
- строк розгляду справи продовжено до 18.01.2016р., згідно ст. 69 ГПК України;
- розгляд справи відкладено на 13.01.2016р., згідно ст. 77 ГПК України;
- задоволено усне клопотання представника позивача про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції та доручено господарському суду Запорізької області проведення відеоконференції з метою забезпечення участі представника позивача в судовому засіданні по справі № 916/4463/15, яке призначене на 13.01.2016р.
Ухвалами господарського суду Одеської області від 13.01.2016р.:
- розгляд справи відкладено на 18.01.2016р., згідно ст. 77 ГПК України;
- задоволено усне клопотання представника позивача про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції та доручено господарському суду Запорізької області проведення відеоконференції з метою забезпечення участі представника позивача в судовому засіданні по справі № 916/4463/15, яке призначене на 18.01.2016р.
Під час розгляду справи позивачем - в обґрунтування своєї позиції - надано додаткові письмові пояснення (вх.№ 29812/15 від 27.11.2015р. та № 122/16 від 05.01.2016р.)
В судовому засіданні 18.01.2016р.:
- представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити;
- представник відповідача заперечував проти позовних вимог, просив суд відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву.
Згідно із приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 18.01.2016р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх в судових засіданнях представників сторін, суд встановив наступне.
Відповідно до п.п. 2.1, 2.2, 2.4 Статуту Концерну "Міські теплові мережі" основною метою діяльності Концерну є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією. Предметом діяльності підприємства є, зокрема, виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла і побутової потреби населення та на комунально-побутові потреби підприємств, організацій, установ і її збут. Основними функціями Концерну є: - забезпечення розвитку теплофікаційного господарства та забезпечення тепловою енергією для комунально-побутових потреб населення, бюджетних установ і організацій, госпрозрахункових підприємств, інших об'єктів, розташованих в зоні діяльності Концерну; - збір коштів за послуги теплопостачання зони діяльності Концерну (територія міста Запоріжжя) з метою централізованих розрахунків за енергоресурси.
30.01.2009р. між КП „ВРЕЖО № 13” (Балансоутримувачем) та концерном “Міські теплові мережі” в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району укладено договір № 200903/1 про взаємне співробітництво, відповідно до якого, Балансоутримувач зобов'язався належним чином забезпечувати технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем тепло-, водопостачання в межах балансової належності, підготовку житлових будинків до експлуатації в осінньо-зимовий період, а Концерн - забезпечувати тепловою енергією внутрішньобудинкові мережі в межах теплових навантажень будинку (Додаток № 1) для надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання населенню.
Згідно переліку житлових будинків, будівля за адресою м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 1 знаходилась на балансі КП „ВРЕЖО № 13”.
На підставі рішення Запорізької міської ради „Про затвердження передавальних актів та визначення розміру статутного капіталу міського комунального підприємства „Основаніє” від 25.07.2012р. № 6 концерн “Міські теплові мережі” в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району уклало з міським комунальним підприємством „Основаніє” додаткову угоду № 7 від 09.10.2012р. до договору № 200903/1 від 30.01.2009р. про взаємне співробітництво, відповідно до якої до міського комунального підприємства „Основаніє” перейшли все майно, майнові та немайнові права та обов'язки КП „ВЕЖО № 13”.Таким чином, балансоутримувачем будинку № 1 в м. Запоріжжя по вул. Сталеварів стало МКП «Основаніє»
Відповідно до рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 06.10.2010 р. № 479 вирішено Концерну «Міські теплові мережі» розпочати опалення з 06.10.2010 р.
Розпорядженням Запорізького міського голови від 19.04.2011 р. № 207р «Про закінчення опалювального сезону 2010-2011 років у м. Запоріжжя» вирішено закінчити опалювальний сезон з 20.04.2011 р.
Розпорядженням Запорізького міського голови від 17.10.2011 р. № 641р «Про початок опалювального сезону 2011-2012 років у м. Запоріжжя» вирішено Концерну «Міські теплові мережі» розпочати опалення з 17.10.2011 р.
Розпорядженням Запорізького міського голови від 05.04.2012 р. № 165р «Про закінчення опалювального сезону 2011-2012 років у м. Запоріжжя» вирішено закінчити опалювальний сезон з 06.04.2012 р.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 25.10.2010 р. № 388 вирішено Концерну «Міські теплові мережі» розпочати опалювальний сезон 2012-2013 р.р. з 26.10.2012 р.
Розпорядженням Запорізького міського голови від 02.04.2013 р. № 93р «Про закінчення опалювального сезону 2012-2013 років у м. Запоріжжя» вирішено закінчити опалювальний сезон з 03.04.2013 р.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 04.10.2013 р. № 433 «Про початок опалювального сезону 2013-2014 років у м. Запоріжжя» вирішено Концерну «Міські теплові мережі» розпочати опалювальний сезон з 05.10.2013 р.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 07.04.2014 р. № 123 «Про закінчення опалювального сезону 2013-2014 років у м. Запоріжжя» вирішено Концерну «Міські теплові мережі» закінчити опалювальний сезон з 08.04.2014 р.
Відповідно до даних КП „ВРЕЖО № 13” та МКП «Основаніє», теплова енергія в будинок № 1 в м. Запоріжжя по вул. Сталеварів в опалювальні періоди 2011-2013р.р. постачалась у повному обсязі, згідно з температурним графіком.
Як зазначає позивач, відповідачу з 2009р. належало право власності на нежиле приміщення № 39, загальною площею 87,5кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 1, що підтверджується договором купівлі-продажу нерухомого майна від 06.05.2009 р., укладеним між ТОВ „Підприємство з іноземними інвестиціями „Чорноморська інвестиційна група” (продавець) та ТОВ „ІВ-ІММОБІЛЬЄ” (покупець), посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 06.05.2009 р., за реєстровим № 884.
Згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 06.12.2013 р., укладеному між ТОВ „ІВ-ІММОБІЛЬЄ” (продавець) та ТОВ „ТРК Інвест” (покупець), посвідченому приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 06.12.2013р., за реєстровим № 2580, нежиле приміщення № 39, загальною площею 87,5кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 1, передано у власність ТОВ „ТРК Інвест”.
В матеріалах справи маються листи позивача від 21.12.2012р. та від 29.07.2013р., які направлялися відповідачу стосовно укладення договору № 203648 від 01.12.2012 р. купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді та укладення договору № 203648 від 01.07.2013 р. купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді. Зазначені листи отримано відповідачем 26.12.2012р. та 02.08.2013р., відповідно, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями. Жодної відповіді на листи відповідач не надав, договори не уклав.
Система опалення в нежилому приміщенні № 39 в м. Запоріжжя по вул. Сталеварів, 1, загальною площею 87,5 кв.м, яке, в тому числі, в період з 01.03.2011р. по 05.12.2013р., належало на праві власності відповідачу, єдина із системою опалення будинку. Технічна можливість відокремити систему опалення вказаного нежилого приміщення від системи опалення будинку № 1 по вул. Сталеварів відсутня.
Статтею 19 Закону України "Про теплопостачання" визначено обов'язок споживача щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
В період з березня 2011р. по квітень 2012р., з жовтня 2012р. по квітень 2013р., з жовтня 2013р. по грудень 2013р. позивач відпускав теплову енергію за адресою м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 1, що підтверджується актами зняття показань приладів обліку теплової енергії КП „ВРЕЖО 13” та КП „Основаніє”: від 23.03.2011р. за березень 2011р.; від 21.04.2011р. за квітень 2011р.; від 31.10.2011р. за жовтень 2011р.; від 30.11.2011р. за листопад 2011р.; від 28.12.2011р. за грудень 2011р.; від 31.01.2012р. за січень 2012р.; від 22.02.2012р. за лютий 2012р.; від 26.03.2012р. за березень 2012р.; від 18.04.2012р. за квітень 2012р.; від 30.10.2012р. за жовтень 2012р.; від 14.11.2012р. за листопад 2012р.; від 30.11.2012р. за листопад 2012р.; від 31.12.2012р. за грудень 2012р.; від 29.01.2013р. за січень 2013р.; від 16.01.2013р. за січень 2013р.; 21.02.2013р. за лютий 2013р.; від 27.02.2013р. за лютий 2013р.; від 27.03.2013р. за березень 2013р.; від 04.04.2013р. за квітень 2013р.; від 25.10.2013р. за жовтень 2013р.; від 28.11.2013р. за листопад 2013р.; від 27.12.2013р. за грудень 2013р.
У 2007 р. був виконаний розрахунок витрат тепла ізольованими стояками та по фактичному використанню нежилого приміщення № 39, загальною площею 87,5кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 1, в якому зазначено максимальні витрати тепла на опалення зазначеного приміщення - 4976 ккал/год.
Нарахування відповідачу, в зв'язку з відсутністю укладеного договору, проводилось на його особовий рахунок № 203648 згідно з розрахунком теплового навантаження від 2007р., за тарифами за спожиту теплову енергію, встановленими постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 30.09.2011 р. № 127 «Про встановлення тарифів на теплову енергію Концерну «Міські теплові мережі».
Як зазначає позивач, у період з березня 2011р. по квітень 2012р., з жовтня 2012р. по квітень 2013р., з жовтня 2013р. по грудень 2013р. відповідачу було відпущено теплову енергію на загальну суму 19 938,66 грн., що підтверджується рахунками та актами приймання-передачі теплової енергії по особовому рахунку відповідача, а саме:
- акт приймання-передачі № 203648 від 31.12.2012р. та рахунок № 203648 від 31.12.2012р. за теплову енергію спожиту в грудні 2012р. в кількості 1.992092 Гкал в сумі 1 843,32 грн.;
- акт приймання-передачі № 203648 від 31.01.2013р. та рахунок № 203648 від 31.01.2013р. за теплову енергію спожиту в січні 2013р. в кількості 1.599635 Гкал в сумі 1 480,18 грн.;
- акт приймання-передачі № 203648 від 28.02.2013р. та рахунок № 203648 від 28.02.2013р. за теплову енергію спожиту в лютому 2013р. в кількості 1.548680 Гкал в сумі 1 433,03 грн.;
- акт приймання-передачі № 203648 від 31.03.2013р. рахунок № 203648 від 28.02.2013р. за теплову енергію спожиту в березні 2013р. в кількості 1.418558 Гкал в сумі 1 312,62 грн.;
- акт приймання-передачі № 203648 від 30.04.2013р. та рахунок № 203648 від 30.04.2013р. за теплову енергію спожиту в квітні 2013р. в кількості 0.321101 Гкал в сумі 297,12 грн.;
- акт приймання-передачі № 203648 від 31.10.2013р. та рахунок № 203648 від 31.10.2013р. за теплову енергію спожиту в жовтні 2013р. в кількості 0.535069 Гкал в сумі 495,11 грн.;
- акт приймання-передачі № 203648 від 30.11.2013р. та рахунок № 203648 від 30.11.2013р. за теплову енергію спожиту в листопаді 2013р. в кількості 0.982854 Гкал в сумі 909,46 грн.;
- акт приймання-передачі № 203648 від 31.12.2013р. та рахунок № 203648 від 31.12.2013р. за теплову енергію спожиту в грудні 2013р. в кількості 1.504344 Гкал в сумі 1 392,00 грн.;
- акт приймання-передачі № 203648 від 31.01.2013р. донарахування за теплову енергію спожиту в грудні 2011р. в кількості 1.1492 Гкал в сумі 1 063,38 грн.;
- акт приймання-передачі № 203648 від 31.01.2013р. донарахування за теплову енергію спожиту в листопаді 2012р. в кількості 1.4143 Гкал в сумі 1 308,68 грн.;
- акт приймання-передачі № 203648 від 31.01.2013р. донарахування за теплову енергію спожиту в листопаді 2011р. в кількості 1.5653 Гкал в сумі 1 448,40 грн.;
- акт приймання-передачі № 203648 від 31.01.2013р. донарахування за теплову енергію спожиту в жовтні 2012р. в кількості 0.1039 Гкал в сумі 96,14 грн.;
- акт приймання-передачі № 203648 від 31.01.2013р. донарахування за теплову енергію спожиту в жовтні 2011р. в кількості 0.5177 Гкал в сумі 479,04 грн.;
- акт приймання-передачі № 203648 від 31.01.2013р. донарахування за теплову енергію та гаряче водопостачання спожиті в вересні 2011р. в кількості 0.0062 Гкал в сумі 90,25 грн.;
- акт приймання-передачі № 203648 від 31.01.2013р. донарахування за теплову енергію та гаряче водопостачання спожиті у серпні 2011р. в кількості 0.0062 Гкал в сумі 90,25 грн.;
- акт приймання-передачі № 203648 від 31.01.2013р. донарахування за теплову енергію та гаряче водопостачання спожиті у червні 2011р. в кількості 0.0062 Гкал в сумі 90,25 грн.;
- акт приймання-передачі № 203648 від 31.01.2013р. донарахування за теплову енергію та гаряче водопостачання спожиті у травні 2011р. в кількості 0.0062 Гкал в сумі 90,25 грн.;
- акт приймання-передачі № 203648 від 31.01.2013р. донарахування за теплову енергію спожиту у квітні 2012р. в кількості 0.4644 Гкал в сумі 429,72 грн.;
- акт приймання-передачі № 203648 від 31.01.2013р. донарахування за теплову енергію та гаряче водопостачання спожиті у квітні 2011р. в кількості 0.3757 Гкал в сумі 432,18 грн.;
- акт приймання-передачі № 203648 від 31.01.2013р. донарахування за теплову енергію спожиту у березні 2012р. в кількості 1.6876 Гкал в сумі 1 561,57 грн.;
- акт приймання-передачі № 203648 від 31.01.2013р. донарахування за теплову енергію та гаряче водопостачання спожиті у березні 2011р. в кількості 0.955186 Гкал в сумі 968,42 грн.;
- акт приймання-передачі № 203648 від 31.01.2013р. донарахування за теплову енергію спожиту у лютому 2012р. в кількості 2.3636 Гкал в сумі 2 187,08 грн.;
- акт приймання-передачі № 203648 від 31.01.2013р. донарахування за теплову енергію спожиту у січні 2012р. в кількості 1.6399 Гкал в сумі 1 517,44 грн.;
Актом приймання-передачі № 203648 від 30.09.2015р. позивачем здійснено перерахунок теплової енергії за грудень 2013р., відповідно до якого, зменшено об'єм спожитої теплової енергії ТОВ „ІВ-ІММОБІЛЬЄ” в кількості 1.261704 Гкал на суму 1 167,48 грн. (станом на 05.12.2013р.) Таким чином, позивачем визначено, що в грудні 2013р. (за 5 днів) відповідач спожив теплової енергії на загальну суму 224,52грн. (1 392грн. - 1 167,48грн.)
В рахунках та актах зазначено, що нарахування проводились на особовий рахунок відповідача № 203648.
Зазначені акти та рахунки направлялись на адресу відповідача, проте, відповідачем підписані не були та на адресу позивача не повернуті, будь-яких письмових заперечень/зауважень стосовно нарахування суми за оплату теплової енергії в спірний період відповідач позивачу не направляв.
04.09.2014р. та 22.05.2015р. позивач направляв на адресу відповідача претензії про сплату заборгованості за теплову енергію № 1824/05-юр від 02.09.2014р. та № 631/05-юр від 21.05.2015р.
Крім того, 24.06.2015р. разом із вимогою № 785/09 від 23.06.2015р. відповідачу були направлені розрахунок заборгованості, акт звірки, акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки за спожиту теплову енергію, в тому числі, за період з березня 2011р. по грудень 2013р.
Відповідь на вимогу відповідач не надав, заборгованість не сплатив.
Все вищеперелічене і стало підставою для звернення концерну “Міські теплові мережі” в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району до господарського суду з даним позовом, в якому позивач просить суд стягнути з ТОВ „ІВ-ІММОБІЛЬЄ” 19 938,66 грн. - вартості безпідставно набутої теплової енергії в порядку ст. 1212, 1213 ЦК України.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Статтею ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; система централізованого теплопостачання - сукупність джерел теплової енергії, магістральних та місцевих (розподільчих) теплових мереж, що об'єднані між собою та використовуються для теплозабезпечення споживача, населеного пункту, яка включає системи децентралізованого та помірно-централізованого теплопостачання.
Відповідно до ст.ст. 13, 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" централізоване опалення належить до житлово-комунальних послуг, порядок надання, якісні та кількісні показники яких мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
Відповідно до частини третьої статті 16, пунктів 1, 5 частини третьої статті 20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” від 24.06.2004 № 1875-IV, з наступними змінами та доповненнями, комунальні послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу встановлених перерв. Споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, а також оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 275 ГК України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі (частини п'ята статті 19 Закону України “Про теплопостачання” від 02.06.2005 № 2633-IV).
Отже, неукладення договору не звільняє Відповідача від сплати заборгованості за спожиту теплову енергію. Аналогічну позицію висловлено у постанові Вищого господарського суду України від 15.05.2013 у справі № 5017/2891/2012.
Сторонами у справі укладеного договору купівлі-продажу теплової енергії не надано, згідно з поясненнями (усними та письмовими) такий договір не укладався. Як зазначено вище, у матеріалах справи маються листи позивача, які направлялися відповідачу стосовно укладення договору № 203648 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді. Отримання відповідачем зазначених листів підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями. Однак, жодної відповіді відповідач не надав, договір не уклав.
При цьому, відповідно до пунктів 25, 26 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.
В матеріалах справи відсутні докази відключення Відповідача від мережі централізованого опалення в установленому порядку в період з 01.03.2011р. по 05.12.2013р. А відтак, обов'язок Відповідача зі сплати за теплову енергію не припинився, і у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість повинна бути стягнута у судовому порядку відповідно до частини шостої статті 25 Закону України "Про теплопостачання". Таку позицію також висловлено у постанові Вищого господарського суду України від 15.05.2013 у справі № 5017/2891/2012.
Дослідивши надані позивачем акти приймання-передачі теплової енергії за отриману відповідачем теплову енергію в період з грудня 2012р. по квітень 2013р. та з жовтня 2013р. по 05.12.2013р. на загальну суму 7 995,36грн., суд вважає за доцільне зазначити, що до матеріалів справи долучено розрахунок відпущеної теплової енергії із посиланням на відповідні формули, згідно з якими позивачем здійснювалося нарахування за теплову енергію відповідачу за спірний період.
У разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк (пункти 12, 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630). Згідно із пунктом 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.
Згідно пояснень позивача вбачається, що 29.11.2007р. в нежитловому приміщенні № 39 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 1 встановлено індивідуальні прилади обліку на опалення та ГВП, проте, звіти про спожиту теплову енергію не надавались з моменту встановлення індивідуальних приладів обліку. Державна повірка приладів обліку не була проведена у встановлений термін. Таким чином, обсяг фактично спожитої теплової енергії на опалення приміщення № 39 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 1, розраховувався позивачем з урахуванням пропорційного відсотку витраченої теплової енергії на опалення квартир мешканців будинку та нежитлових приміщень орендарів і власників: за показниками будинкового приладу обліку на опалення пропорційно тепловим навантаженням споживачів, без урахування використаної теплової енергії споживачами з індивідуальними приладами обліку та використаної теплової енергії концерном „МКМ” для власних потреб, відповідно до теплового навантаження відповідача на опалення - 4976ккал/год. В рахунках, що виставлялися відповідачу для оплати, та актах приймання-передачі теплової енергії вказувався тариф на теплову енергію - 771,10 грн. за 1 Гкал (без ПДВ), затверджений постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України № 127 від 30.09.2011 р., яка була чинною на момент надання теплової енергії відповідачу у спірний період.
Розрахунок на загальну суму 7 995,36грн. за отриману відповідачем теплову енергію в період з грудня 2012р. по квітень 2013р. та з жовтня 2013р. по 05.12.2013р. судом перевірено та визнано вірним.
Згідно з ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зокрема, юридичного факту, внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, а так само внаслідок придбання або збереження майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав.
Відповідно до ст.ст. 1212, 1213 глави 83 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що дослідженими судом матеріалами справи підтверджується факт набуття теплової енергії відповідачем без достатньої правової підстави (за відсутності договору), з огляду на що позовні вимоги про стягнення 7 995,36грн. - вартості безпідставно набутої теплової енергії в період з грудня 2012р. по квітень 2013р. та з жовтня 2013р. по 05.12.2013р. - підлягають задоволенню.
Проте, дослідивши надані позивачем акти приймання-передачі теплової енергії від 31.01.2013р., згідно яких здійснено донарахування в загальній сумі 11 943,30грн. - за отриману відповідачем теплову енергію в період: з березня 2011р. по грудень 2011р., з січня 2012р. по квітень 2012р., за жовтень, листопад 2012р., суд не приймає їх як належні та допустимі докази отримання відповідачем теплової енергії у визначеній кількості в зазначений період, оскільки позивач жодним чином не обґрунтував підстав здійснення таких донарахувань, не зазначив, з приводу чого, окрім вже здійснених нарахувань відпущеної теплової енергії в зазначені періоди, були здійснені відповідні донарахування в січні 2013р.
З огляду на вищевикладене, суд залишає без задоволення позовні вимоги про стягнення з відповідача 11 943,30грн. - вартості безпідставно набутої теплової енергії в період: з березня 2011р. по грудень 2011р., з січня 2012р. по квітень 2012р., в жовтні 2012р., листопаді 2012р.
Щодо заявленої відповідачем у запереченні на позовну заяву вимоги про застосування строку позовної давності до позовних вимог про стягнення вартості безпідставно набутої теплової енергії, отриманої в період з березня 2011р. по квітень 2012р., суд зазначає наступне.
Поняття позовної давності міститься в статті 256 Цивільного кодексу України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 260 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності в силу вимог частини другої ст. 260 Цивільного кодексу України не може бути змінений за домовленістю сторін.
Згідно до ч. 1 ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (п. 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").
В ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України встановлено, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Отже, враховуючи те, що судом залишені без задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача здійснених донарахувань за період з березня 2011р. по квітень 2012р., відповідно, у даному випадку позовна давність не застосовується.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача 7 995,36 грн. - вартості безпідставно набутої теплової енергії.
Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ІВ-ІММОБІЛЬЄ” (65026, м. Одеса, площа Катерининська, 4, код ЄДРПОУ 36435543) на користь концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бульвар Гвардійський, буд. 137, код ЄДРПОУ 32121458, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26039302042813 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ „Державний ощадний банк України”, код МФО 313957) 7 995 (сім тисяч дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 36 коп. - вартості безпідставно набутої теплової енергії.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ІВ-ІММОБІЛЬЄ” (65026, м. Одеса, площа Катерининська, 4, код ЄДРПОУ 36435543) на користь концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бульвар Гвардійський, буд. 137, код ЄДРПОУ 32121458, рахунок № 26007301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ „Державний ощадний банк України”, код МФО 313957) 488 (чотириста вісімдесят вісім) грн. 42 коп. - витрат по сплаті судового збору.
4. В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено та підписано 25 січня 2016 р.
Суддя Ю.І. Мостепаненко