ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
19.01.2016Справа №910/27737/15
За позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до: Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу»
про: стягнення 16 545,09 грн.
Суддя: Шкурдова Л.М.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_2, представник за довіреністю
Від відповідача: Бандуляк А.О., представник за довіреністю
Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» про стягнення 16 545,09 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Господарського суду міста Києва від 16 березня 2015 року у справі №925/2113/14 було повністю задоволено позов про стягнення з ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 боргу за договором купівлі - продажу №30/04, що складає 19 150,00 грн, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення, що складає 4239,27 грн, 3% річних від суми боргу за весь час прострочення складає, що складає 736,61 грн. Позивач вказує, що фактичне виконання рішення суду мало місце 29.09.2015 року, в заязку з чим позивачем нараховано за період з 15.11.2014 року по 28.09.2015 року пеню в розмірі 8154,77 грн, 3 % річних в розмірі 500,52 грн, інфляційні втрати в розмірі 7889,80 грн.
Відповідач щодо задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи, що ним 14.08.2015 року перераховано на рахунок ДВС суму боргу, а також вказував, що нарахування пені обмежується шестимісячним сроком від дня виникнення прострочення платежу.
У судовому засіданні 19.01.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -
30.04.2013 року між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу №30/04 (далі - Договір).
Відповідно до п.1.1. Договору продавець зобов'язується передати у власність покупця належний продавцю товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах даного договору.
З матеріалів справи вбачається, що, у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу №30/04 від 30.04.2013 року рішенням Господарського суду міста Києва від 16 березня 2015 року у справі №925/2113/14 позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задоволено повністю. Стягнуто з ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 боргу за договором купівлі - продажу №30/04, що складає 19 150,00 грн, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення, що складає 4239,27 грн, 3% річних від суми боргу за весь час прострочення складає, що складає 736,61 грн.
На виконання даного рішення виданий наказ від 02.04.2015 року.
Відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно зі ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення Господарського суду м.Києва від 16 березня 2015 року у справі №925/2113/14 фактично виконано 29.09.2015 року, що підтверджується платіжним доручення №10250 від 10.09.2015, з відміткою про фактичне одержання 29.09.2015 року.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частинами 1 та 2 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
В силу частини 1 статті 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 1 статті 229 ГК України визначено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Як визначено частиною 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Одночасно з цим, відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтями 598-609 ЦК України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання.
Отже, чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з прийняттям судового рішення чи відкриттям провадження з його примусового виконання.
Таким чином, наявність судових актів про стягнення заборгованості, не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальність за порушення строків розрахунків.
Отже, як вбачається з норм ст. 625 ЦК України, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, нарахування 3 відсотків річних та збитків від інфляції не обмежується певним періодом, а стягується за весь період прострочення виконання зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що право позивача вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Посилання відповідача на те, що на рахунок ДВС ним було перераховано грошові кошти ще 14.08.2015 року судом не береться до уваги, оскільки стягувач отримав вказані кошти лише 29.09.2015 року.
Позивачем здійснено розрахунок 3 % річних з суми боргу 19 150,00 за період з 15.11.2014р. по 28.09.2015р.
З огляду на те, що рішенням Господарського суду міста від 16 березня 2015 року у справі №925/2113/14 з відповідача на користь позивача стягнуто 3 % річних, нарахованих позивачем за період по 12.11.2014р., та заборгованість відповідача погашена станом на 29.09.2015р., суд приходить до висновку, що позивач має право на нарахування 3 % річних за період з з 15.11.2014р. по 28.09.2015р.
Судом перевірено розрахунок позивача 3% річних, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 % річних підлягають задоволенню в розмірі, заявленому позивачем 500,52 грн.
Крім того, позивачем здійснено розрахунок інфляційних втрат в розмірі 7889,80 грн. з суми боргу 19150,00 грн за період з листопада 2014 року по вересень 2015 року.
Судом перевірено розрахунок інфляційних втрат, у зв'язку з чим приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 7889,80 грн.
Позивачем також нараховано відповідачу пеню в розмірі 8154,77 грн за період з 15.11.2014 року по 28.09.2015 р.
Судом перевірено розрахунок пені, в зв'язку з чим вимоги позивача підлягають задоволенню в заявленому позивачем розмірі.
При цьому судом враховано, що п.9.3. Договору сторонами передбачено нарахування пені до моменту повного виконання покупцем (відповідачем) свого зобов'язання з оплати.
Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» (04112, м.Київ, вул.ОЛЕНИ ТЕЛІГИ , будинок 8, код ЄДРПОУ 37884028) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 500 (п'ятсот) грн 52 коп - 3 % річних, 7889 (сім тисяч вісімсот вісімдесят девять) грн 80 коп - інфляційних втрат, 8154 (вісім тисяч сто п'ятдесят чотири) грн 77 коп - пені та та 1218 (тисячу двісті вісімнадцять) грн 00 коп - судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено: 26.01.16р.
Суддя Л.М. Шкурдова