ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
28.01.2016
Справа № 910/1039/16
Суддя Лиськов М.О., розглянувши позовні матеріали Приватного Підприємства «ГРАНАТ-С» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАМБОДІ ПАРТНЕРС» про стягнення 9 211,53 грн,-
Позовна заява №27 від 22.01.2016 Приватного Підприємства «ГРАНАТ-С» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАМБОДІ ПАРТНЕРС» про стягнення 9 211,53 грн. і додані до неї документи, повертаються позивачеві без розгляду з наступних підстав:
Подана позовна заява не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України.
Згідно п. 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суд повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Отримання позовної заяви і доданих до неї документів усіма учасниками процесу є обов'язковою передумовою розгляду справи судом.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно з п.п. 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Таким чином належним доказом відправлення відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.
Судом встановлено, що позовна заява №27 від 22.01.2016 Приватного Підприємства «ГРАНАТ-С» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАМБОДІ ПАРТНЕРС» про стягнення 9 211,53 грн., датована 22.01.2016, натомість згідно фіскального чеку №00141470012857 від 21.01.2016 та відмітки відділу поштового зв'язку на описі вкладення в цінний лист від 21.01.2016, позовні матеріали були направлені відповідачу 21.01.2016. З огляду на викладене, суд не може встановити, яка саме позовна заява з доданими до неї документами була направлена на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАМБОДІ ПАРТНЕРС».
За таких обставин, суд не може дійти беззаперечного висновку щодо того, що на адресу відповідача 21.01.2016 була надіслана копія позовної заяви №27 від 22.01.2016 Приватного Підприємства «ГРАНАТ-С» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАМБОДІ ПАРТНЕРС» про стягнення 9 211,53 грн. з доданими до неї документами.
Окрім того, суд звертає вашу увагу, на необхідність відправлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.
Відтак, позивачем не надано доказів направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів в супереч вимог п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України. Дана обставина є суттєвою, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.
Тож, враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позивачем не дотримано вимог ч. 1 ст. 56 та п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Частиною 2 статті 44 ГПК України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" станом на 01.01.2016 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 378,00 грн.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону встановлені розміри ставок судового збору, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (1 378,00 грн.) та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат (206 700,00 грн.).
Згідно п. 2.20. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України" чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.
Відповідно до п. 3.1 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. № 22 платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до вказаної Інструкції.
Згідно додатку 2, 8 зазначеної Інструкції для заповнення реквізиту № 40 платіжного доручення (М.П.) ставиться відбиток печатки платника, зразок якої заявлений банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту № 41 (підписи платника) ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб платника, які повноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту № 51 (дата виконання) зазначаються число, місяць та рік списання коштів з рахунку платника цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць - словами, рік - цифрами РРРР, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.
Однак, до позовної заяви позивачем додані платіжні доручення №412 від 04.11.2015 та № 452 від 21.01.2016, в якості доказу сплати судового збору, які не оформлені належним чином, а саме на зазначеному платіжному дорученні відсутні підписи відповідальних осіб та відбиток печатки платника (позивача).
Абзацем 3 п. 2.22. зазначеної вище постанови Пленуму Вищого господарського суду України встановлено, що за відсутності у відповідному платіжному документі належних платіжних реквізитів або неправильного їх зазначення заява (скарга) так само повертається господарським судом без розгляду.
За таких обставин, у суду відсутні підстави вважати, що заявником додані до позовної заяви передбачені п. 3 ст. 57 ГПК України документи.
Вищезазначені обставини узгоджуються з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеній в абз. 1 п. п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України .
Крім того суд звертає увагу на необхідність подання в доданих до позовної заяви документах витягу з реєстру про включення позивача та відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців на дату подання позовної заяви.
Керуючись п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -
Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.
Звернути увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до господарського суду м. Києва з позовом.
Суддя М.О. Лиськов