ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
21.01.2016Справа №910/29473/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України"
До Комунального підприємства по утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст"
Про стягнення 782 866,81 грн.
Суддя Головатюк Л. Д.
Представники :
Від позивача: Вакуленко С.В.(дов. від 30.07.2015)
Від відповідача: Боднарюк М. П. (дов. № 38/01-06/3 від 05.01.2016)
Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 21.01.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача безпідставно набутих 782 866,81 грн., в результаті завищення цін за договором про надання в користування мережевого (кабельного) каналу № 225/136 від 01.03.2009.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2015 порушено провадження у справі №910/29473/15 та призначено до розгляду на 22.12.2015.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2015 розгляд справи в порядку ст. 77 ГПК України відкладено на 12.01.2016, в зв'язку з неявкою відповідача.
В судовому засіданні 12.01.2016 судом в порядку ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 21.01.2016.
15.01.2016 та 20.01.2016 через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем були подані клопотання про доручення доказів до матеріалів справи.
В судове засідання 21.01.2016 представники сторін з'явилися, надали суду усні пояснення по суті справи, в яких позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив.
Позовні вимоги обґрунтовані зловживанням відповідачем свої монопольним становищем на ринку, яке полягало у завищенні плати за користування місцем у мережевому каналі при укладанні з позивачем договору про надання в користування мережевого (кабельного) каналу № 225/136 від 01.03.2009. При цьому, позивач посилається на визнання недійсним рішенням Постійнодіючого незалежного третейського суду При Всеукраїнській громадській організації "Ліга юридичного захисту інтересів споживачів" від 14.08.2015 у справі № 32/15 договору про надання в користування мережевого (кабельного) каналу № 225/136 від 01.03.2009.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, з тих підстав, що договір про надання в користування мережевого (кабельного) каналу № 225/136 від 01.03.2009 був припинений на майбутнє, і відповідно не має підстав для повернення грошових коштів сплачених за таким договором, так як вони були набуті відповідачем на правовій підставі. Крім того, відповідач заперечує і суму, яка підлягає стягненню з нього, оскільки висновок експерта № 0930 від 22.08.2014 (який позивачем покладений в основу розрахунку суми, що підлягає поверненню) містить посилання на нормативно - правові акти, які були прийняті після укладання сторонами договору про надання в користування мережевого (кабельного) каналу № 225/136 від 01.03.2009 та/або не застосовуються до відповідача.
Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 ГПК України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 21.01.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.
Судом, у відповідності до вимог статті 811 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
01.03.2009 між позивачем, як стороною -2 та відповідачем, як стороною - 1 укладено договір про надання в користування мережевого (кабельного) каналу № 225/136 (далі за текстом - договір № 225/136).
Відповідно до пункту 1.1., предметом договору № 225/136 є надання КП "Київавтошляхміст" в користування ТОВ "Телесистеми України" місця в мережевому каналі штучних споруд: Південний міст, Московський міст через р. Дніпро та р. Десенка та міст ім. Є.О. Патона, загальна довжина 4393,9 метрів погонних. За змістом п. 3.1. договору № 225/136, плата за користування місцем у мережевому каналі складає 10 413,54 грн. з ПДВ в місяць.
Додатковою угодою № 2 про внесення змін до договору № 225/136, збільшено загальну довжину місця в мережевому каналі штучних споруд (додано послугу на мосту Метро через р. Дніпро і міст через Русанівську протоку) до 7022, 3 погонних метрів, а також збільшено розмір плати за користування місцями у мережевому каналі, яка складає 18 731,67 грн. з ПДВ в місяць (Додаткова угода № 2).
Розмір плати за користування місцем в мережевому каналі по кожному з мостів, зазначених у Договорі № 225/136 та Додатковій угоді № 2 встановлено відповідно до калькуляції вартості утримані 1 п.м кабелю у технологічних нішах і колекторах мостів та шляхопроводів м. Києва в місяць по підприємству "Київавтошляхміст" за 2009 рік та складає 2,37 грн. (Калькуляція).
Згідно довідки позивача вих. № 1775 від 27.04.2015 в період з 01.03.2009 по 27.04.2015 позивач здійснив відповідачу оплат за договором № 225/136 на загальну суму 808 253, 35 грн.
20.03.2014 адміністративною колегією Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 4/02-р/к у справі № 134-02/09.13, згідно з яким:
- визнано, що Комунальне підприємство по утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст", у період з 01.01.2009 по 31.12.2009 займало монопольне (домінуюче) становище на ринку надання в користування місця в мережевому каналі штучних споруд, а саме: на Південному мосту, на мосту ім. Є.О. Патона, на мосту Метро та на Московському мосту через р. Дніпро та р. Десенка, які належать КП "Київавтошляхміст" на праві повного господарського відання, з часткою 100 відсотків, оскільки не мало жодного конкурента;
- визнано дії Комунального підприємства по утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст", що полягають у встановленні економічно необґрунтованої вартості утримання 1 п.м споруди, де розташовані канали для комунікаційних мереж, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку з надання в користування місця в мережевому каналі штучних споруд, а саме: на Південному мосту, на мосту ім. Є.О. Патона, на мосту Метро та на Московському мосту через р. Дніпро та р. Десенка, які належать КП "Київавтошляхміст" на праві повного господарського відання, шляхом встановлення таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку;
- зобов'язано Комунальне підприємство по утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" припинити порушення, викладене в п. 2 резолютивної частини цього рішення, шляхом приведення вартості утримання 1 п.м. споруди, де розташовані канали для комунікаційних мереж, до економічно обґрунтованого рівня у двомісячний строк з дня отримання рішення;
- за порушення, зазначене в пункті 2 резолютивної частини Рішення, відповідно до частини другої статті :52 Закону України "Про захист економічної конкуренції ", накладено на Комунальне підприємство по утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" штраф у розмірі 34 000, 00 гривень.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.07.2014 (суддя Картавцева Ю.В.) у справі № 910/9954/14 у первісному позові Комунального підприємства по утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України № 4/02-р/к у справі № 134-02/09.13 було відмовлено; зустрічний позов Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України до Комунального підприємства по утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" про стягнення штрафу у розмірі 34 000, 00 грн. та зобов'язання виконати рішення було задоволено. З Комунального підприємства по утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" стягнуто в доход державного бюджету України 34 000 грн. штрафу; зобов'язано Комунальне підприємство по утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" виконати оспорюване рішення, а саме припинити порушення шляхом приведення вартості утримання 1 п.м споруди, де розташовані канали для комунікаційних мереж (далі - КМ) до економічно обґрунтованого рівня; з Комунального підприємства по утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" стягнуто в доход державного бюджету України 3 045 грн. судового збору.
Вказане рішення Господарського суду міста Києва було залишено в силі Постановою Вищого господарського суду України від 30.06.2015.
Рішенням Постійно діючого незалежного третейського суду При Всеукраїнській громадській організації "Ліга юридичного захисту інтересів споживачів" від 14.08.2015 у справі № 32/15 вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" до Комунального підприємства по утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" задоволені частково, визнано недійсним договір про надання в користування мережевого (кабельного) каналу № 225/136 від 01.03.2009, в частині позовних вимог щодо застосування наслідків недійсності правочину та стягнення 782 866, 81 грн. відмовлено. Крім того, зазначеним рішенням третейського суду задоволено зустрічний позов Комунального підприємства по утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" про стягнення 595 887, 31 грн. заборгованості за договором про надання в користування мережевого (кабельного) каналу № 225/136 від 01.03.2009.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2015 у справі № 910/29266/15 задоволено заяву Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" про видачу судового наказу на виконання рішення Постійно діючого Незалежного Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Ліга юридичного захисту інтересів споживачів" від 14.08.15 по справі №32/15 та видано відповідний наказ.
Згідно висновку Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська незалежна судово - експертна установа № 0930 складеного 22.08.2014 на виконання ухвали Постійнодіючого незалежного третейського суду При Всеукраїнській громадській організації "Ліга юридичного захисту інтересів споживачів" від 07.07.2014 обґрунтований платіж за надане в користування місце в мереженому каналі по договору № 225/136 від 01.03.2009, при умові врахування рішення Київського міського територіального відділення антимонопольного комітету України № 4/0-р/к від 20.03.2014 та "Граничних тарифів на надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку операторів телекомунікацій" (затверджених рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації № 861 від 30.12.2013, враховуючи довжину кабелю 7 022, 3 метри складає 380, 88 грн. на місяць (в т.ч. ПДВ 63, 48 грн.).
В жовтні 2010 року позивач звертався до відповідача із листом вих. № 215 від 20.10.2015, яким пропонував встановити плату за користування місцями в мережевому каналі в розмірі 380, 88 грн. на місяць в т. ч. ПДВ 63, 48 грн.).
У відповідь на лист позивача вих. № 125 відповідач надав лист вих. № 38/01-13/1906 від 25.11.2015, яким повідомив позивача, що не погоджується з пропозицією встановити плату за користування місцями в мережевому каналі в розмірі 380, 88 грн. на місяць в т. ч. ПДВ 63, 48 грн.).
Предметом позову у справі є стягнення з відповідача на користь позивача 782 866, 81 грн., як безпідставно отриманих.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 25 Господарського кодексу України держава підтримує конкуренцію як змагання між суб'єктами господарювання, що забезпечує завдяки їх власним досягненням здобуття ними певних економічних переваг, внаслідок чого споживачі та суб'єкти господарювання отримують можливість вибору необхідного товару і при цьому окремі суб'єкти господарювання не визначають умов реалізації товару на ринку.
Положеннями ст. 3 Закону України "Про захист економічної конкуренції" внормовано, що суб'єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію. Державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.
Згідно ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об'єктивно виправданих на те причин.
Пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживання монопольним (домінуючим) становищем визначено як порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Як встановлено судом, 20.03.2014 адміністративною колегією Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 4/02-р/к у справі № 134-02/09.13, згідно з яким визнано, що відповідач у період з 01.01.2009 по 31.12.2009 займав монопольне (домінуюче) становище на ринку надання в користування місця в мережевому каналі штучних споруд, а саме: на Південному мосту, на мосту ім. Є.О. Патона, на мосту Метро та на Московському мосту через р. Дніпро та р. Десенка, які належать КП "Київавтошляхміст" на праві повного господарського відання, з часткою 100 відсотків, оскільки не мало жодного конкурента. Дії відповідача, що полягають у встановленні економічно необґрунтованої вартості утримання 1 п.м споруди, де розташовані канали для комунікаційних мереж визнані зловживанням з боку відповідача його монопольним (домінуючим) становищем на ринку з надання в користування місця в мережевому каналі штучних споруд.
Зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом (ч. 3 ст. 13, ст. 51 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
З урахуванням статті 19, частини першої статті 25 та частини другої статті 43 ГК України суб'єкти господарювання мають усвідомлювати можливість настання як певного обмеження їх діяльності з точки зору дотримання конкурентного законодавства, так і відповідальності за його порушення.
Основні засади цінової політики визначає Закон України "Про ціни та ціноутворення", який регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.
Законодавство про ціни і ціноутворення ґрунтується на Конституції України та складається з Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Податкового кодексу України, законів України "Про природні монополії", "Про захист економічної конкуренції", цього Закону та інших нормативно-правових актів.
В пункті 10 Постанови Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" від 26 грудня 2011 року N 15 зазначено, що Закон не покладає на Антимонопольний комітет України та його органи здійснення контролю за ціноутворенням у сфері застосування вільних цін і тарифів. Водночас за пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлення, зокрема, таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, кваліфікується як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку. Отже, господарським судам у вирішенні спорів слід мати на увазі, що зазначені органи можуть здійснювати контроль за дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції і у встановленні та застосуванні вільних цін і тарифів.
Згідно статті 20 Закону України "Про ціни та ціноутворення" сума необґрунтованої виручки, одержаної суб'єктами господарювання, які на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача, повертається споживачам.
Як зазначено в рішенні № 4/02-р/к у справі № 134-02/09.13 споживачами послуг з надання в користування місця в мережевому каналі штучних споруд, а саме: на Південному мосту, на мосту ім.. Є. О. Патона, на мосту Метро та на Московському мосту через р. Дніпро та р. Десенка, які належать відповідачу на праві повного господарського відання є суб'єкти господарювання, які мають намір отримати доступ та використовувати місце в мережевому каналі зазначених штучних споруд.
Враховуючи, що позивач є споживачем послуг з надання в користування місця в мережевому каналі штучних споруд, що надавалися йому відповідачем за договором № 225/136, що відповідач зловживав своїм монопольним становищем на ринку встановлюючи необґрунтовані ціни за такі послуги, що обґрунтованою ціною на такі послуги є ціна на рівні 380, 88 грн. на місяць за 7 022, 3 метри, та що за період дії договору позивач сплатив за ним відповідачу 808 253, 35 грн. суд дійшов висновку, що за договором про надання в користування мережевого (кабельного) каналу № 225/136 від 01.03.2009 відповідач отримав необґрунтовану виручку в розмірі 782 866, 81 грн.
За таких обставин враховуючи положення ст. 20 Закону України "Про ціни та ціноутворення" вимоги позивача про стягнення з відповідача 782 866, 81 грн. визнаються судом доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При цьому, суд не погоджується з позицією позивача, що 782 866, 81 грн. набуті відповідачем безпідставно, адже підставою набуття вказаних грошових коштів є договір про надання в користування мережевого (кабельного) каналу № 225/136 від 01.03.2009. Рішенням Постійно діючого незалежного третейського суду При Всеукраїнській громадській організації "Ліга юридичного захисту інтересів споживачів" від 14.08.2015 у справі № 32/15 договір про надання в користування мережевого (кабельного) каналу № 225/136 від 01.03.2009 визнаний недійсним, проте у вказаному рішенні чітко вказано, що відновити сторони в первісне положення неможливо, а тому зобов'язання за договором можу бути припинено лише на майбутнє. З огляду на вказане до правовідносин сторін не підлягає застосування ст. 1212 ЦК України. В цій частині позиція суду співпадає з позицією відповідача.
Судом відхиляються доводи відповідача щодо необґрунтованості суми, яку позивач просить стягнути з відповідача, оскільки висновок на якому вона ґрунтується містить посилання на нормативно - правові акти, які були прийняті після укладання сторонами договору про надання в користування мережевого (кабельного) каналу № 225/136 від 01.03.2009 та/або не застосовуються до відповідача, оскільки відповідачем в матеріали справи не надано жодних доказів, які б спростовували висновок Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська незалежна судово - експертна установа № 0930 складений 22.08.2014 на виконання ухвали Постійно діючого незалежного третейського суду При Всеукраїнській громадській організації "Ліга юридичного захисту інтересів споживачів" від 07.07.2014 та/або які б суперечили вказаному висновку.
Відповідно до ст. ст. 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Таким чином, обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він заперечує проти суми стягнення розрахованої позивачем, проте не надав в матеріали справи жодних доказів, які б спростовували докази позивача.
В свою чергу позивачем доведено наявність обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача 782 866, 81 грн.
Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
У відповідності до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються судом на відповідача.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" (01014, м. Київ, Набережно - Печерська дорога, 2; ідентифікаційний код 03359018) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" (02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 27 - А; ідентифікаційний код 34726705) 782 866 (сімсот вісімдесят дві тисячі вісімсот шістдесят шість) грн. 81 коп. необґрунтованої виручки та 11 743 (одинадцять тисяч сімсот сорок три) грн. 00 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
5. Копію рішення направити сторонам у справі.
Повне рішення складено 27.01.2016.
Суддя Л. Д. Головатюк