ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
12.01.2016Справа №910/20125/15
За позовом Приватне акціонерне товариство "Інформаційні комп'ютерні системи"
До Товариство з обмеженою відповідальністю "Сап Україна"
Про зобов'язання вчинити дії
Суддя Прокопенко Л.В.
Представники:
від позивача Гуренець В.О - представник
від відповідача Грищенко О.М. - представник
Приватне акціонерне товариство "Інформаційні комп'ютерні системи" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариство з обмеженою відповідальністю "Сап Україна" про зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 06.08.2015 за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 910/20125/15 та призначено розгляд справи на 30.09.2015.
Ухвалою від 30.09.2015 розгляд справи відкладено на 28.10.2015.
28.10.2015 відділом діловодства суду від представника позивача отримано клопотання про залучення документів до матеріалів справи.
28.10.2015 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано клопотання про відкладення розгляду справи та про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.
В судовому засіданні 28.10.2015 оголошено перерву до 11.11.2015.
09.11.2015 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано відзив на позовну заяву.
В судовому засіданні 11.11.2015 оголошено перерву до 20.11.2015.
12.11.2015 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано відзив на позовну заяву.
В судове засідання 20.11.2015 представник позивача з'явився, надав усні пояснення стосовно суті спору та надав клопотання про продовження строку розгляду справи.
В судове засідання 20.11.2015 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суду не повідомили.
Ухвалою від 20.11.2015 розгляд справи відкладено на 01.12.2015.
Ухвалою суду від 04.12.2015 відкладено розгляд справи на 12.01.2016
В судове засідання 12.01.2016 представник позивача з'явився, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В судове засідання 12.01.2016 представник відповідача з'явився, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав зазначених у відзиві.
За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 12.01.2016, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 12.01.2016 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «САП Україна» та Приватним акціонерним товариством «Інформаційні комп'ютерні системи» була укладена Партнерська угода PartnerEdge з партнером VAR№SAP5353- РЕ/2011 від 01.10.2011 року (надалі - Партнерська угода).
Відповідно до умов Партнерської угоди Партнер отримує право на субліцензування прав на програмні продукти компанії САП на відповідній території, а також отримує право поширювати на ринку послуги з супроводу програмного забезпечення САП кінцевим користувачам. Дана Партнерська угода включає додатки 1-8, які є її невід'ємною частиною. На підставі цієї Партнерської угоди Партнер укладає з ТОВ «САП Україна» договори про надання партнеру права надати кінцевому користувачу права використання програмного забезпечення САП і надання послуг по його супроводу. Такі окремі господарські договори укладаються між Партнером та компанією САП Україна по кожному окремому кінцевому користувачу. Положення Партнерської угоди застосовуються до усіх правовідносин сторін за такими окремими договорами, які не врегульовані в них самих.
Між Приватним акціонерним товариством «Інформаційні комп'ютерні системи» та Товариством з обмеженою відповідальністю «САП Україна» були укладені Додаткова угода №4 від 01.08.2012 року та Додаткова угода №5 від 08.02.2013 року до Партнерської угоди PartnerEdge з партнером VAR№SAP5353- РЕ/2011від 01.10.2011 року, відповідно до умов яких САП Україна надавала ПрАТ «Інком» послуги SAP Standard Support з супроводу програмного забезпечення, право використання якого належить кінцевим користувачам ПП "Міол" та ТОВ "ЛАН Україна".
Відповідно до п. 3.2 Додаткової угоди №4 сторони погодили, що починаючи з 01.10.2012р. Партнер сплачує послуги з супроводу SAP Standard Support щоквартально шляхом авансового платежу у розмірі 27 990,25 грн. без ПДВ, ПДВ у розмірі 5 598,05 грн., разом з ПДВ 33 588,30 грн. Рахунок за оплату послуг SAP Standard Support (з 01.01.2013 виставляється САП Україна кожного 15-го числа першого місяця календарного кварталу.
Згідно до п. 3.3.Партнер сплачує послуги з супроводу SAP Standard Support на підставі рахунків, які виставляються САП Україна на початку кожного кварталу в гривнях. У випадку неотримання партнером рахунку з будь-яких причин, Партнер зобов'язаний письмово звернутися до САП Україна з вимогою про отримання рахунку. Оплата рахунку здійснюється не пізніше останнього числа місяця звітного кварталу.»
Додаткова угода №5 від 08.02.2013 року також містить положення про порядок оплати Послуг, а саме пункт 6:
« 6. Партнер щоквартально сплачує послуги з супроводу SAP Standard Support авансом. Рахунок виставляється 15-го числа першого місяця кожного кварталу і підлягає сплаті Партнером не пізніше останнього дня звітного кварталу. Рахунок за перший квартал буде виставлений до 15.02.2013 року».
Відповідно до частини 1 ст. 1109 Цивільного кодексу (далі - ЦК України) за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.
У частині 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що під час укладення Додаткових угод сторонами не було додержано вимог розумності та справедливості, що передбачені частиною 1 ст. 627 ЦК України, що прямо суперечить частині першій ст. 203 ЦК України, крім того, як зазначає позивач, згідно з діючою редакцією Додаткової угоди № 4 від 01.08.2012 та Додаткової угоди № 5 від 08.02.2013 позивач фактично здійснює передплату за послуги, проте Партнерська угода та Договір не передбачають жодних обов'язків відповідача щодо усунення можливих недоліків у наданих послугах, а також не передбачає механізмів та порядку їх усунення, що суперечить ч.1, 5статті 203 ЦК України.
У зв'язку наведеним ПрАТ "Інформаційні комп'ютерні системи" просить суд визнати недійсними пункти 3.2 та 3.3 Додаткової угоди № 4 від 01.08.2012 та п. 6 Додаткової угоди № 5 від 08.02.2013 та встановити, що оплата за послуги здійснюється партнером після підписання обома сторонами акта приймання-передачі наданих послуг за відповідний квартал, протягом якого послуги надавалися відповідачем.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.
За приписами статей 203 і 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог щодо відповідності змісту правочину ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Частиною 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
У частині п'ятій вказаної статті зазначено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Однією з загальних засад цивільного законодавства є свобода договору (стаття 3 ЦК України). Згідно зі ст.. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.
Згідно з ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Частиною 1 ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Дослідивши матеріали справи та враховуючи вище зазначене, суд дійшов до висновку, що пункти 3.2 та 3.3 Додаткової угоди № 4 від 01.08.2012 та п. 6 Додаткової угоди № 5 від 08.02.2013 не суперечить чинному законодавству України та не підлягає визнанню недійсним.
Відповідно до статей 33 та 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 43, 49, 82 - 85 ГПК України, суд, -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 19.01.2016.
Суддя Л.В. Прокопенко