ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
18.01.2016Справа №910/28266/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дозор Сервіс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР І КО"
про стягнення 4 515, 11 грн.
Суддя Пригунова А.Б.
Представники:
від позивача: Козій Д.О.
від відповідача: не з'явились
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дозор Сервіс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР І КО» стягнення 4 515,11 грн. за договором про спостерігання за пожежною автоматикою № 465/03/С10 від 15.07.2010 р., з яких: основна заборгованість становить - 2 700,00 грн., пеня - 332,80 грн., 3% річних - 120,61 грн., інфляційні втрати - 1 236,70 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати наданих позивачем послуг.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2015 р. порушено провадження у справі № 910/28266/15 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 07.12.2015 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2015 р. строк розгляду спору у даній справі продовжено на п'ятнадцять днів; розгляд справи відкладено в порядку п. 1, 2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.
Представник відповідача на виклик суду не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.
При цьому суд відзначає, що ухвала суду направлялась відповідачу на вказану в позовній заяві та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців адреси відповідача та повернута органом поштового зв'язку.
Між тим, відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Приймаючи до уваги, що учасники були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, та зважаючи на те, що від учасників провадження не надходило будь-яких клопотань, в тому числі, про відкладення розгляду справи, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.
У судовому засіданні 18.01.2016 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
15.07.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дозор Сервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР І КО" укладено договір про спостерігання за пожежною автоматикою на об'єкті №465/03/С10, за умовами якого позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги по спостеріганню за пожежною автоматикою, на об'єкті: салон краси, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Будівельників, 34/1, а відповідач - приймати та оплачувати надані позивачем послуги в строки і розмірах, обумовлених цим договором.
Відповідно до п.п. 3.1.-3.2. договору плата за перший місяць надання послуг перераховується авансом протягом 5 робочих днів з моменту підписання цього договору замовником, в розмірі суми, приведеного в додатку № 1 цього договору.
Плата за послуги встановлюється в розмірі суми, приведеної в додатку №1 цього договору, та перераховується щомісячно на розрахунковий рахунок виконавця не пізніше15-го числа місяця, наступного за звітним.
Згідно з п.3.4. договору, до закінчення поточного місяця позивач надає відповідачу два примірники акта здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), який останній зобов'язаний до 10 (десятого) числа наступного місяця підписати і повернути один примірник підписаного акта позивачу.
Відповідно до п.3.5. договору, за умови неповернення відповідачем підписаного акта здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) чи ненадання обґрунтованих заперечень щодо обсягу послуг наданих позивачем у звітному місяці, в строк визначений п.3.4. даного договору вважається, що послуги у такому місяці надані позивачем в повному обсязі і прийняті відповідачем без зауважень, а акт приймання наданих послуг таким, що підписаний сторонами.
Договір, відповідно до п.4.1., вступає в силу з 01 серпня 2010 року і укладається строком на один рік, тобто до 01 серпня 2011 року. У випадку якщо жодна із сторін письмово не повідомить іншу про бажання припинити дію даного договору за один календарний місяць до дати його припинення даний договір вважається продовженим на той самий строк на тих же умовах, без обмеження кількості разів продовження дії договору.
Згідно з п. 5.3. договору, у разі затримки платежів передбачених п.п.3.1.,3.2. договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу, за кожний прострочений день, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
15.07.2010 р. сторони підписали додаток №1 до договору № 465/03/С10 від 15.07.2010р., в якому сторони визначили щомісячну плату за спостерігання за пожежною автоматикою у розмірі 450,00 грн.
15.07.2010 р. сторони підписали додаток №2 до договору № 465/03/С10 від 15.07.2010р., в якому сторони визначили порядок експлуатації обладнання системи передавання тривожних сповіщень.
В матеріалах справи містяться акти прийому-передачі послуг, підписані представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб за договором № 465/03/С10 від 15.07.2010 р.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач стверджує, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати послуг, отриманих за договором № 465/03/С10 від 15.07.2010 р., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 2700, 00 грн., яку позивач просить стягнути у судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно зі ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Договором, відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором, або законом.
За приписами ст.ст. 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням забов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом забов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, правом надання відзиву не скористався, доказів належного виконання зобов'язань за договором № 465/03/С10 від 15.07.2010 р. щодо оплати наданих послуг не надав, заперечень щодо отримання таких послуг не навів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 465/03/С10 від 15.07.2010 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.
За таких обставин, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за надані телекомунікаційні послуги у розмірі 2700,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення 120,61 грн. - 3 % річних, 1 361,70 грн. - інфляційних втрат та 332,80 грн. - пені.
В силу положень ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Як визначено ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Згідно з ч. 1 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тож, оскільки відповідачем допущено порушення договірних зобов'язань щодо оплати наданих послуг, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду доказів вжиття ним заходів щодо уникнення прострочення виконання зобов'язань, суд вважає обґрунтованим притягнення відповідача до відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором.
Згідно розрахунку позивача за загальний період з урахуванням дати виникнення заборгованості за кожний період, розмір пені становить 332,80 грн., 3 % річних - 120,61 грн. та 1361,70 грн.
Розрахунок позивача перевірено судом та встановлено, що заявлені до стягнення суми пені, 3 % річних та інфляційних втрат не перевищують розрахунок суду та розраховані арифметично вірно.
Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наведених обґрунтувань, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у сумі 2 500, 00 грн. відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Що до вимог позивача про відшкодування витрат на послуги адвоката, суд відзначає, що у відповідності до ч. 4 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором. До ордера обов'язково додається витяг з договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи при відмові в позові покладаються на позивача.
Відповідно до п. 6.3. постанови Пленуму Вищого господарського кодексу України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.08.2015 р. між Адвокатом Глобою Костянтином Вікторовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дозор Сервіс" укладено договір про надання правової допомоги №180815-02/2015, за умовами якого адвокат зобов'язався надати правову допомогу позивачу у формі, в обсязі та на умовах, передбачених цим договором з приводу стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР І КО" заборгованості.
Відповідно до ордеру серії КС № 190712 від 18.08.2015 р. Адвоката Глобу Костянтина Вікторовича уповноважено представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Дозор Сервіс" у Господарському суді міста Києва.
Крім того, в матеріалах справи містяться засвідчені копії платіжних доручень №503 від 27.08.2015 р. та №524 від 02.09.2015 р. про оплату послуг адвоката у розмірі 2 500,00 грн. згідно з п.4.1. договору №180815-02/2015 від 18.08.2015 р.
Тож, приймаючи до уваги, що наявними у справі документами підтверджується понесення Товариством з обмеженою відповідальністю "Дозор Сервіс" витрат на послуги адвоката у даній справі, суд дійшов висновку, що зазначені витрати підлягають відшкодуванню відповідачем в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дозор Сервіс" задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР І КО" (02100, м. Київ, вул. Будівельників, буд.34/1, код ЄДРПОУ 32770841), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дозор Сервіс" (03083, м. Київ, пр.-т Науки, буд. 54 Б, «літера А», н/п 377 код ЄДРПОУ 33442495) заборгованість у розмірі 2700,00 (дві тисячі сімсот грн. 00 коп.) грн., 120, 61 (сто двадцять грн. 61 коп.) грн. - 3 % річних, 1361, 70 (одна тисяча триста шістдесят одна грн. 70 коп.) грн. - інфляційних втрат, 332, 80 (триста тридцять дві грн. 80 коп.) грн. - пені, 2 500,00 (дві тисячі п'ятсот грн. 00 коп.) грн. - витрат на послуги адвоката, та 1 218, 00 (одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 00 коп.) грн. - судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 25.01. 2016 р.
Суддя Пригунова А.Б.