ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
15.01.2016Справа № 910/26996/14
За позовомПриватного акціонерного товариства «Інститут розвитку передових технологій»
ДоДержавного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України
Простягнення 1 006 378,97 грн.
За зустрічним позовомДержавного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України
ДоПриватного акціонерного товариства «Інститут розвитку передових технологій»
Провизнання права оренди
За заявоюВідділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві
Провідстрочку виконання рішення
Суддя Прокопенко Л. В.
Представники:
Від позивача Бородкін Д. І. - представник
Від відповідача: не з'явились
Від ДВС: не з'явились
Суть спору:
Приватне акціонерне товариство «Інститут розвитку передових технологій» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України про стягнення 1 006 378,97 грн.
Рішенням від 08.04.2015 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81-А, код ЄДРПОУ 25287988) на користь Приватного акціонерного товариства «Інститут розвитку передових технологій» (04073, м. Київ, вул. Ливарська, буд. 1 (літера А), код ЄДРПОУ 31059007) заборгованість в орендній платі з урахуванням індексу інфляції в розмірі 446 231 (чотириста сорок шість тисяч двісті тридцять одну) грн. 25 коп., три відсотки річних в розмірі 10 848 (десять тисяч вісімсот сорок вісім) грн. 34 коп., пеню в розмірі 608 (шістсот вісім) грн. 65 коп., неустойку в розмірі 597 748 (п'ятсот дев'яносто сім тисяч сімсот сорок вісім) грн. 09 коп., судовий збір в розмірі 21 108 (двадцять одну тисячу сто вісім) грн. 74 коп.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 апеляційну скаргу залишено без задоволення.
Постановою Вищого господарського суду України від 06.10.2015 касаційну скаргу задоволено частково.
08.10.2015 відділом діловодства суду від представника Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві отримано заяву про відстрочку виконання рішення суду.
Ухвалою від 12.10.2015 розгляд заяви призначено на 13.11.2015.
29.10.2015 відділом діловодства суду від представника позивача отримані пояснення на заяву.
В судове засідання 13.11.2015 представник позивача з'явився, заперечив проти задоволення заяви.
В судове засідання 13.11.2015 представник відповідача з'явився, підтримав заяву та просив її задовольнити.
В судове засідання 13.11.2015 представник заявника з'явився, підтримав свою заяву та просив її задовольнити.
Ухвалою суду від 13.11.2015 розгляд справи було відкладено на 15.01.2016.
В судове засідання 15.01.2016 представник позивача з'явився, заперечив проти задоволення заяви. Представники відповідача та заявника не з'явились.
Під час розгляду заяви судом встановлено:
Рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2015 набуло законної сили 10.06.2015 після його перегляду в апеляційному порядку та є обов'язковим для виконання на всій території України.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».
Для виконання Рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2015, за заявою позивача, Господарським судом міста Києва видано судовий наказ від 03.07.2015, який є виконавчим документом в розумінні ст. 116 Господарського процесуального кодексу України та ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження».
Даний наказ Господарського суду міста Києва було пред'явлено позивачем до виконання до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві 22 липня 2015 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Всупереч цьому, постанова про відкриття виконавче провадження була винесена державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві Поліщуком А. М. лише 21.08.2015.
Відповідно до ч. 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Проте, як вказує сам виконавець у своїй заяві про відстрочення виконання рішення, боржник отримав постанову про відкриття виконавчого провадження лише 15.09.2015.
Згідно з абзацом 2 ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.
Відповідно до ч. 8 ст. 52 Закону, державний виконавець проводить перевірку майнового стану боржника не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання. У подальшому така перевірка проводиться державним виконавцем кожні два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, кожні три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Таким чином, державний виконавець мав розпочати примусове виконання рішення не пізніше, ніж 23 вересня 2015 року. Однак, на час розгляду справи в суді, державним виконавцем не вчинено будь-яких виконавчих дій для реального виконання рішення суду - арешт на кошти та майно боржника не накладено, розшук майна державним виконавцем не здійснюється.
Замість цього, державний виконавець, зловживаючи своїми правами, наданими йому Законом України «Про виконавче провадження», в інтересах Боржника вчиняє дії, які затягують виконання рішення суду та можуть призвести до неможливості його виконання взагалі.
Так, як зазначено вище, державним виконавцем протягом майже місяця після звернення позивача із заявою про відкриття виконавчого провадження, не виносилась постанова про відкриття виконавчого провадження. Після винесення такої постанови, вона не було своєчасно направлена боржнику, що стало підставою для винесення постанови від 21.09.2015 про відкладення провадження виконавчих дій. Після спливу строку відкладення провадження виконавчих дій, державний виконавець в інтересах боржника звернувся до суду із заявою про відстрочення вчинення виконавчих дій та постановою від 20.10.2015 зупинив виконавче провадження. При цьому державним виконавцем не з'ясовано наявність підстав для звернення із заявою про відстрочення вчинення виконавчих дій, не з'ясовано майновий стан боржника та наявність дійсних обставин, що утруднюють виконання рішення суду, не вчинено дій щодо розшуку майна, не вжито заходів щодо його збереження.
Усі вказані вище обставини свідчать про наявність в діяльності Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві грубих порушень норм Закону України «Про виконавче провадження», що можуть завдати істотної шкоди правосуддю, правам та інтересам учасників виконавчого провадження та можуть призвести до невиконання рішення суду, що набрало законної сили.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чіжов проти України» (заява № 6962/02), зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в параграфі 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Відповідно до ст. 90 ГПК України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, виносить окрему ухвалу.
Приймаючи до уваги вищевказане, керуючись ст. ст. 86, 90 ГПК України, суд, -
1. Винести та направити окрему ухвалу на адресу Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві (03132, м. Київ, вул. Саксаганського, 110) для розгляду та вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень закону в його діяльності.
2. Начальнику Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві Хорішку Олександру Олександровичу розглянути дану окрему ухвалу та вжити заходів щодо виключення в подальшому порушень закону.
3. Про результати розгляду окремої ухвали повідомити Господарський суд міста Києва в 30-денний термін.
Дана ухвала може бути оскаржена в установленому законодавством України порядку.
Суддя Л. В. Прокопенко