ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
21.01.2016Справа №910/32559/15
За позовом публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Державного підприємства "Управління відомчої воєнізованої охорони"
про стягнення 6 750,00 грн. та зобов"язання вчинити дії
Суддя Головатюк Л.Д.
Представники :
Від позивача Гудима А.О.(дов. від 28.12.2015)
Від відповідача Савченко А.О. (дов. № б/н від 02.12.2015)
На розгляд господарського суду міста Києва передані вимоги публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" про стягнення з Державного підприємства "Управління відомчої воєнізованої охорони" 6 750,00 грн. збитків; зобов'язання провести коригування вартості робіт на суму 6 750,00 грн. в сторону її зменшення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами був укладений договір про надання послуг охорони № 1311000267 від 20.11.2013. Послуги надавались в період з 20.11.2013 по 19.11.2014. Згідно довідки № 8 від 24.02.2015 Головним державним аудитором відділу оперативного аудиту у позивача встановлено факти, що призвели до втрати фінансових і матеріальних ресурсів. Встановлено, що розрахунок вартості послуг охорони включає витрати на відрядження в сумі 450,00 грн. Проте, зустрічною перевіркою встановлено, що за період з грудня 2013 року грудень 2014 року згідно наданих відповідачем документів витрат на відрядження не здійснювались. Отже, відповідачем взято до сплати зобов'язання в сумі 6 750,00 грн. за витрати на відрядження які фактично не підтверджені.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.12.2015 порушено провадження у справі № 910/32559/15 та призначено її до розгляду на 21.01.2016.
Позивач в судовому засіданні 21.01.2016 позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач у поданому 19.01.2016 до відділу діловодства суду подано відзив на позовну заяву,в якому проти задоволення позовних вимог заперечує, оскільки пропозиції викладені в довідці № 8 від 24.02.2015 мають рекомендаційний характер та крім цього коригування за договором вже проведено. Відповідач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі про що складено акти виконаних робіт, претензій з боку позивача не надходило. Порушень умов договору не було.
Відповідач в судовому засіданні 21.01.2016 проти задоволення позовних вимог заперечував.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
20.11.2013 між публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" (замовник) та Державним підприємством "Управління відомчої воєнізованої охорони" (виконавець) було укладено договір про закупівлю послуг пов'язаних з особистою безпекою послуг з охорони особливо важливих об'єктів, які знаходяться на балансі УМГ "Львівтрансгаз" № 1311000267 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору замовник виконавець приймає на себе зобов'язання надати послуги пов'язані з особистою безпекою (послуги з охорони особливо важливого об'єкту ПСГ КС «Кам»янка-Бузька, Волинського ЛВУМГ УМГ «ЛЬВІВТРАНСГАЗ») на об'єкті замовника, адреса та розташування якого зазначені сторонами у дислокації (додаток № 1 до договору), далі - об'єкт. Замовник зобов'язується прийняти послуги виконавця у встановлений сторонами час дії договору і щомісячно сплачувати виконавцю плату за отримані послуги. Послуги надаються замовнику з 20.11.2013 по 19.11.2014 включно.
Згідно з п. 3.1. договору загальна вартість цього договору за рік складає 242 668,56 грн.
Додатковою угодою № 1 від 19.11.2014 сторонами внесено зміни до договору, зокрема встановлено, що загальна вартість договору становить 291 202,27 грн.
Відповідно до п. 3.3. договору до 02 числа кожного місяця виконавець складає і надає замовнику для підписання акт про надання послуг за попередній місяць та рахунок на оплату послуг по договору, замовник протягом 5 календарних днів підписує ці акти, та повергає один примірник виконавцю.
Позивачем подано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 291 198,95 грн., які підписані та скріплені печатками обох сторін, а саме: № 1-00000008 від 31.01.2015 на суму 20 608,80 грн., № 1-446 від 31.12.2014 на суму 20 608,80 грн. та інші(копії в матеріалах справи).
24.02.2015 за наслідками моніторингу господарської операції щодо закупівлі послуг пов'язаних з особливою безпекою (охороною об'єктів та особливо важливих об'єктів УМГ "Львівтрансгаз" Головним державним аудитором відділу оперативного аудиту було складено довідку № 8, відповідно до якої в ході перевірки укладених між сторонами договорів виявлено включення вартості витрат на відрядження на суму 6 750,00 грн., які фактично не підтверджені відповідачем.
Спір виник в зв'язку з тим, що на думку позивача кошти в сумі 6 750,00 грн., які становлять вартість завищених робіт, є збитками позивача, а тому підлягають поверненню. Також позивач вимагає провести коригування вартості робіт на суму 6 750,00 грн. в сторону її зменшення.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Пункт 1 статті 902 Цивільного кодексу України встановлює, що виконавець повинен надати послугу особисто.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до п. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафна санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
На підставі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором; збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення; при визначення неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Наслідки порушень зобов'язань за договором є правовою підставою, згідно із ст. 623 Цивільного кодексу України, для стягнення збитків.
З огляду на положення статті 224 Господарського кодексу України, статей 22, 611, 614, 623 Цивільного кодексу України, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
При цьому, на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.
Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.
Позивачем належних та допустимих доказів в підтвердження наявності вини у відповідача та доказів понесення позивачем збитків в розмірі 6 750,00 грн. внаслідок неналежного виконання зобов'язань відповідачем договірних відносин не подано.
Таким чином, позивачем не доведено причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діями відповідача та нібито понесеними збитками саме внаслідок неналежного виконання відповідачем договірного зобов'язання.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами про зобов'язання провести коригування вартості робіт зменшивши їх на суму 6 750,00 грн. та стягнення 6 750,00 грн. збитків.
Таким чином, позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" безпідставні та задоволенню не підлягають повністю.
Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, на позивача покладаються витрати по сплаті судового збору.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. В задоволені позову публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" - відмовити повністю.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
3. Копію рішення розіслати сторонам.
Суддя Головатюк Л.Д.
Дата підписання повного тексту рішення - 27.01.2016