ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
18.01.2016Справа №910/25868/15
За позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»
До Державного підприємства «Всеукраїнське державне спеціалізоване видавництво
«Українська енциклопедія» ім. М.П.Бажана
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача
1. Державна наукова установа «ЕНЦИКЛОПЕДИЧНЕ ВИДАВНИЦТВО»
2. Державний комітет телебачення і радіомовлення України
Про виселення з приміщення
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача Ковальчук В.М. - представник за довіреністю № 155/105-28/1 від 01.06.2015;
від відповідача Воробйов В.І. - член комісії з припинення;
від третьої особи-1 Кірсанова К.О. - представник за довіреністю № б/н від 26.02.2015;
від третьої особи-2 не з'явився;
У судовому засіданні 18.01.2016 у відповідності до вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» (далі - позивач, КП «Київжитлоспецексплуатація») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної наукової установи «ЕНЦИКЛОПЕДИЧНЕ ВИДАВНИЦТВО» про виселення з нежитлових приміщень загальної площею 1 214,10 кв.м., а саме: на 1,2, 3 поверхах площею 855,30 кв.м., та напівпідвал площею 358,80 кв.м., в будинку № 51 літер А на вул. Б.Хмельницького, а також зобов'язати передати зазначені нежилі приміщення позивачу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2015 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/25868/15, розгляд справи призначено на 16.10.2015.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2015 залучено до участі у розгляді справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне спеціалізоване видавництво «Українська енциклопедія» ім. М.П.Бажана, розгляд справи відкладено до 02.11.2015.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2015 замінено первісного відповідача - Державну наукову установу «ЕНЦИКЛОПЕДИЧНЕ ВИДАВНИЦТВО» на належного відповідача - Державне підприємство «Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Українська енциклопедія» ім. М.П.Бажана», залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державну наукову установу «ЕНЦИКЛОПЕДИЧНЕ ВИДАВНИЦТВО» , розгляд справи відкладено на 16.11.2015.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2015 залучено до участі у розгляді справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державний комітет телебачення і радіомовлення України, розгляд справи відкладено на 08.12.2015.
В судовому засіданні 08.12.2015, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву в судовому засіданні до 21.12.2015.
В судовому засіданні 21.12.2015 продовжено строк вирішення спору у справі № 910/25868/15 на 15 днів, розгляд справи відкладено на 18.01.2016.
В судовому засіданні 18.01.2016 представник позивача підтримав у повному обсязі заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити. Вимоги до відповідача про виселення та зобов'язання передати нежитлові приміщення мотивовані тим, що на підставі рішення Київської міської ради від 24.05.2001 № 338/1314 та договору оренди від 15.07.2002 № 10/0201 у Всеукраїнського державного спеціалізованого видавництва «Українська енциклопедія» ім.. М.П.Бажана (правонаступником якого є належний відповідач) перебувало в оренді нерухоме майно комунальної власності, право господарського відання щодо якого належить позивачу) а саме: загальної площею 1 214,10 кв.м. на 1,2, 3 поверхах площею 855,30 кв.м., та напівпідвал площею 358,80 кв.м., в будинку № 51 літер А на вул. Б.Хмельницького у м.Києві. Строк оренди було визначено з 25.05.2004 по 24.05.2007, і після закінчення якого відповідач всупереч п. 6.3 договору, ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. 785 Цивільного кодексу України не повернув орендоване майно позивачу і продовжує користування ним без дозволу власника майна - територіальної громади міста Києва.
В судовому засіданні 18.01.2016 представник відповідача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечував. У письмовому відзиві на позов відповідач, в обгрунтування заперечень на позов, посилався на те, що на відповідача розповсюджуються гарантії, встановлені постановою Кабінету Міністрів України «Про запровадження мораторію на виселення редакцій друкованих засобів масової інформації, закладів культури, у тому числі бібліотек, видавництв, книгарень, підприємств з розповсюдження книг та преси», Закону України «Про посилення захисту майна редакцій засобів масової інформації, видавництв, книгарень, підприємств книгорозповсюдження, творчих спілок».
Також, відповідач у відзиві заявив про застосування до вимог позивача трирічного строку позовної давності згідно з приписами ст. ст. 256, 267 Цивільного кодексу України.
Представник третьої особи-1 в судовому засіданні 18.01.2016 надав усні пояснення по суті спору. У письмових поясненнях третя особа-1 наголошувала на тому, що на Державну наукову установу «ЕНЦИКЛОПЕДИЧНЕ ВИДАВНИЦТВО», як на державне підприємство, розповсюджуються гарантії, встановлені постановою Кабінету Міністрів України «Про запровадження мораторію на виселення редакцій друкованих засобів масової інформації, закладів культури, у тому числі бібліотек, видавництв, книгарень, підприємств з розповсюдження книг та преси», Закону України «Про посилення захисту майна редакцій засобів масової інформації, видавництв, книгарень, підприємств книгорозповсюдження, творчих спілок». Крім того, третя особа-1 вказувала на те, що відповідно до Указу Президента України від 12.01.2015 № 7/15 «Питання підготовки та видання Великої української енциклопедії», Кабінету Міністрів України доручено опрацювати питання щодо передачі приміщення по вул. Б. Хмельницького, 51-а у м. Києві, де розміщується ДНУ «Енциклопедичне видавництво», з комунальної у державну власність.
Також, третя особа-1 заявила про застосування до вимог позивача трирічного строку позовної давності згідно з приписами ст. ст. 256, 267 Цивільного кодексу України.
У судове засідання 18.01.2016 третя особа-2 - Державний комітет телебачення і радіомовлення України представників не направив, причини неявки представників суд не повідомив. Третя особа-2 про розгляд справи була повідомлена належним чином, проте, неявка представників третьої особи-2 не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами, що узгоджується і з приписами п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".
Крім того, у поданих суду 08.12.2015 року письмових поясненнях по суті спору третя особа-2 вказувала на те, що на Державне підприємство «Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Українська енциклопедія» ім. М.П.Бажана» також розповсюджується дія Закону України «Про посилення захисту майна редакцій засобів масової інформації, видавництв, книгарень, підприємств книгорозповсюдження, творчих спілок» щодо припинення прийняття рішень про виселення зокрема видавництв.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи-1, Господарський суд м. Києва, -
13.01.1992 виконавчим комітетом Київської міської ради народних депутатів прийнято рішення № 26 «Про формування комунального майна міста та районів», згідно якого затверджено перелік комунального майна, яке перебуває у власності міста, і до якого зокрема було включено п?ятиповерховий будинок площею 2 519,8 кв.м. по вул. Леніна, 51-а (головна редакція Української енциклопедії).
Відповідно до розпорядження Представника Президента України від 30.05.1992 № 368 «Про створення державного комунального виробничого житлово-ремонтного об?єднання» та переліку комунального майна, що закріплюється на правах повного господарського відання, за позивачем на праві повного господарського відання було закріплено будинок № 51-а по вул. Леніна у м.Києві, який передано на баланс по акт ОЗ-1 від 01.06.1992.
Розпорядженням Київської міської ради народних депутатів та Київської міської державної адміністрації від 02.02.1993 «Про повернення вулицям історичних назв, перейменування парків культури та відпочинку, станцій метро», вул. Леніна перейменована в вул. Б.Хмельницького.
24.05.2001 рішенням Київської міської ради № 338/1314 «Про передачу у користування нежилих приміщень» було вирішено передати в тимчасове користування на умовах оренди нежилі приміщення у будинках - об?єктах права комунальної власності територіальної громади міста Києва згідно з додатками, а також доручено балансоутримувачам відповідних будинків - об?єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва укласти договори оренди.
Згідно з переліком підприємств та організацій, яким дозволено надання в оренду нежилих приміщень у будинках комунальної власності територіальної громади міста Києва (додаток № 1 до рішення Київської міської ради № 338/1314 «Про передачу у користування нежилих приміщень»), Видавництву «Українська енциклопедія» ім. М.П.Бажана вирішено надати в оренду для розміщення підрозділів виробництва 2,3 поверхи та підвал площею 1 264,7 кв.м. в будинку № 51 літ.А по вул. Б.Хмельницького у м.Києві, строк оренди - 3 роки (додаток № 1 п. 6).
15.07.2002 між КП «Київжитлоспецексплуатація», як орендодавцем, та Всеукраїнським державним спеціалізованим видавництвом «Українська енциклопедія» ім. М.П.Бажана, як орендарем, укладено договір оренди нерухомого майна № 10/0201 (далі - договір оренди № 10/0201 від 15.07.2002), згідно умов якого орендодавець на підставі рішення Київської міської ради № 338/1314 від 24.05.2001 «Про передачу у користування нежилих приміщень» передає, а орендар приймає в оренду нежиле приміщення, на вул. Б.Хмельницького, 51-А загальною площею 1 214,10 кв.м., в т.ч. на 1, 2, 3 поверхах площею 855,30 кв.м., напівпідвал - 358,80 кв.м. для розміщення підрозділів виробництва.
Умовами договору оренди № 10/0201 від 15.07.2002 сторони узгодили, що за користування орендованим приміщенням орендар сплачує орендодавцю орендну плату, місячний розмір якої, на момент початку дії договору, становить: з 24.05.2001 до 05.07.2001 - 2 197,51 грн., з 05.07.2001 - 2 214,51 грн.(п. 1.3), при закінченні строку договору об?єкт оренди передається орендодавцю за актом (п. 4.7), у разі закінчення строку договору або при його розірванні, орендар зобов?язаний повернути орендоване приміщення орендодавцю в задовільному технічному стані з невіддільними поліпшеннями, зробленими орендарем (п. 5.9), строк договору встановлений з 24.05.2001 по 24.05.2004 (п. 5.2), після закінчення строку дії договору орендоване приміщення має бути звільненим і передано орендодавцю за актом (п. 6.3), укладання повторного договору оренди на вказане приміщення можливе лише в разі надання нових розпорядчих документів (рішення Київської міської ради) (п. 6.4).
На підставі Змін до договору оренди № 10/0201 від 15.07.2002, які підписані між КП «Київжитлоспецексплуатація», як орендодавцем, та Всеукраїнським державним спеціалізованим видавництвом «Українська енциклопедія» ім. М.П.Бажана, як орендарем, та посвідчені печатками обох сторін, сторонами було визначено строк дії договору з 25.05.2004 по 24.05.2007.
Згідно з листом КП «Київжитлоспецексплуатація» від 30.05.2007 № 155/1/05-3311, направленого на адресу Всеукраїнського державного спеціалізованого видавництва «Українська енциклопедія» ім. М.П.Бажана, що підтверджується фіскальним чеком поштової установи № 6554 від 31.05.2007 та згрупованим списком рекомендованих поштових відправлень, позивач повідомив про закінчення дії договору оренди № 10/0201 від 15.07.2002 на підставі ч. 2 т. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», а також просив або надати розпорядчі документи для укладення договору оренди, або звільнити орендоване приміщення на вул. Б.Хмельницького, 51-А у м.Києві.
Як зазначав позивач у позові, після закінчення строку оренди, а саме після 24.05.2007 (згідно Змін до договору оренди № 10/0201 від 15.07.2002), Всеукраїнське державне спеціалізоване видавництво «Українська енциклопедія» ім. М.П.Бажана не звільнило приміщення, орендовані за договором оренди № 10/0201 від 15.07.2002, і продовжує фактичне їх використання, про що представниками КП «Київжитлоспецексплуатація» та Всеукраїнського державного спеціалізованого видавництва «Українська енциклопедія» ім. М.П.Бажана складено двосторонній Акт на фактичне використання будинку № 51а по вул. Б.Хмельницького.
Згідно з статутом Державного підприємства «Всеукраїнське державне спеціалізоване видавництво «Українська енциклопедія» ім. М.П.Бажана», затвердженого наказом Державного комітету телебачення та радіомовлення України № 248 від 21.08.2004 і державна реєстрація якого проведена 24.01.2006, останнє є правонаступником Всеукраїнського державного спеціалізованого видавництва «Українська енциклопедія» ім. М.П.Бажана.
Відповідно до п.п. 2, 3 п. 3 Указу Президента України від 02.01.2013 «Про велику Українську енциклопедію», Кабінету Міністрів України надано доручення опрацювати в установленому порядку питання щодо розміщення державного підприємства "Всеукраїнське державне спеціалізоване видавництво "Українська енциклопедія" імені М.П.Бажана" в будинку по вул.Б.Хмельницького, 51а у м.Києві, а також опрацювати в установленому порядку питання щодо створення державної наукової установи "Енциклопедичне видавництво імені М.П.Бажана" шляхом реорганізації державного підприємства "Всеукраїнське державне спеціалізоване видавництво "Українська енциклопедія" імені М.П.Бажана" та Головної редакції Зводу пам'яток історії та культури України при видавництві "Українська енциклопедія" імені М.П.Бажана.
Наказом Державного комітету телебачення та радіомовлення України № 82 від 26.04.2013 «Про утворення державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво», припинено діяльність Державного підприємства «Всеукраїнське державне спеціалізоване видавництво «Українська енциклопедія» ім.. М.П.Бажана» (код ЄДРПОУ 05428286) та Головної редакції Зводу пам?яток історії та культури України при видавництві «Українська енциклопедія» ім. М.П.Бажана шляхом реорганізації у формі злиття та утворено на їх базі Державну наукову установу «Енциклопедичне видавництво», а також утворено комісію з припинення Державного підприємства «Всеукраїнське державне спеціалізоване видавництво «Українська енциклопедія» ім. М.П.Бажана».
З огляду на викладене, судом встановлено, що Державне підприємство «Всеукраїнське державне спеціалізоване видавництво «Українська енциклопедія» ім. М.П.Бажана», тобто належний відповідач у справі, є правонаступником прав та обов?язків Всеукраїнського державного спеціалізованого видавництва «Українська енциклопедія» ім. М.П.Бажана, яке в свою чергу виступало орендарем за договором оренди № 10/0201 від 15.07.2002.
Крім того, судом встановлено, що Державне підприємство «Всеукраїнське державне спеціалізоване видавництво «Українська енциклопедія» ім. М.П.Бажана» не є припиненим шляхом реорганізації (злиттям) і відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про припинення Державного підприємства «Всеукраїнське державне спеціалізоване видавництво «Українська енциклопедія» ім. М.П.Бажана» у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (в редакції, чинні на момент прийняття наказу Державного комітету телебачення та радіомовлення України № 82 від 26.04.2013), так і в чинній на даний час редакції Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» - станом на момент вирішення спору не внесено, а тому Державне підприємство «Всеукраїнське державне спеціалізоване видавництво «Українська енциклопедія» ім. М.П.Бажана» є належним відповідачем в контексті спірних правовідносин сторін за договором оренди № 10/0201 від 15.07.2002.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором оренди наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно статті 761 ч.1 Цивільного кодексу України встановлює, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.
Майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності регулюється Законом України «Про оренду державного та комунального майна».
Частиною першою статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Частиною 1 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено обов'язок наймача у разі припинення договору найму негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Крім того, слід враховувати, що передбачені статтею 785 ЦК України наслідки пов'язані з моментом припинення договору оренди (найму). Підстави припинення даного виду договорів визначені в частині другій статті 291 Господарського кодексу України, згідно з якою договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, судом встановлено, що відповідач - Державне підприємство «Всеукраїнське державне спеціалізоване видавництво «Українська енциклопедія» ім. М.П.Бажана», є правонаступником прав та обов?язків Всеукраїнського державного спеціалізованого видавництва «Українська енциклопедія» ім. М.П.Бажана, яке в свою чергу виступало орендарем за договором оренди № 10/0201 від 15.07.2002. Так, за умовами Змін до договору оренди № 10/0201 від 15.07.2002, строк дії договору було узгоджено з 25.05.2004 по 24.05.2007. Проте, після закінчення строку дії договору оренди № 10/0201 від 15.07.2002, а саме після 24.05.2007, Всеукраїнське державне спеціалізоване видавництво «Українська енциклопедія» ім. М.П.Бажана, як і його правонаступник - Державне підприємство «Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Українська енциклопедія» ім. М.П.Бажана» не звільнило орендовані приміщення загальної площею 1 214,10 кв.м., а саме: на 1,2, 3 поверхах площею 855,30 кв.м., та напівпідвал площею 358,80 кв.м., в будинку № 51 літер А на вул. Б.Хмельницького у м.Києві, і продовжує фактичне їх використання.
Належних та допустимих доказів в розумінні вимог ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України звільнення відповідачем приміщень загальної площею 1 214,10 кв.м., а саме: на 1,2, 3 поверхах площею 855,30 кв.м., та напівпідвал площею 358,80 кв.м., в будинку № 51 літер А на вул. Б.Хмельницького у м.Києві, або надання згідно п. 6.4 договору оренди № 10/0201 від 15.07.2002 нових розпорядчих документів (рішення Київської міської ради) - суду станом на момент вирішення спору не надано.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем, як правонаступником прав та обов?язків орендодавця за договором оренди № 10/0201 від 15.07.2002, всупереч п. 6.3 договору оренди № 10/0201 від 15.07.2002, частину першу статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. ст. 785 ч. 1, 795 ч. 2 Цивільного кодексу України порушено свої зобов?язання щодо звільнення приміщення (загальної площею 1 214,10 кв.м., а саме: на 1,2, 3 поверхах площею 855,30 кв.м., та напівпідвал площею 358,80 кв.м., в будинку № 51 літер А на вул. Б.Хмельницького у м.Києві) після закінчення строку дії договору та передачі наведених приміщень позивачу.
Таким чином, враховуючи те, що договір оренди № 10/0201 від 15.07.2002 припинив свою дію 24.05.2007, а тому у відповідача згідно вищенаведених імперативних приписів закону існує обов?язок звільнити об'єкт оренди, адже правові підстави для знаходження відповідача та користування об'єктом оренди - відсутні, у зв?язку з чим вимоги позивача про виселення відповідача з нежитлових приміщень загальної площею 1 214,10 кв.м., а саме: на 1,2, 3 поверхах площею 855,30 кв.м., та напівпідвал площею 358,80 кв.м., в будинку № 51 літер А на вул. Б.Хмельницького у м.Києві та зобов'язання відповідача передати зазначені нежилі приміщення позивачу - є законними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Щодо заяви третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- ДНУ «ЕНЦИКЛОПЕДИЧНЕ ВИДАВНИЦТВО» про застосування до вимог позивача строку позовної давності згідно частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України - суд зазначає наступне.
Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч.3), сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4).
Пунктом 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» від 29 травня 2013 року N 10 роз'яснено, що частиною третьою статті 267 Цивільного кодексу України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.
Заява про сплив позовної давності, зроблена будь-якою іншою особою (в тому числі й учасником судового процесу, включаючи прокурора, який не є стороною у справі), крім сторони у спорі, не є підставою для застосування судом позовної давності. Зокрема, частиною четвертої статті 27 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, користуються процесуальними правами сторони (за певними винятками); при цьому права сторони, визначені, зокрема, статтею 22 та іншими нормами цього Кодексу, є саме процесуальними, в той час як згаданий припис статті 267 Цивільного кодексу України є нормою права матеріального і не може розумітися як можливість застосування господарським судом позовної давності за заявами зазначених третіх осіб.
У разі здійснення господарським судом у порядку статті 24 ГПК заміни неналежного відповідача належним зроблена попереднім (неналежним) відповідачем заява про застосування позовної давності у розгляді позовних вимог щодо належного відповідача судом до уваги не береться.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява ДНУ «ЕНЦИКЛОПЕДИЧНЕ ВИДАВНИЦТВО» щодо застосування до вимог позивача строку позовної давності - є такою, що заявлена безпідставно і задоволенню не підлягають саме за відсутності у особи, яка її подала, процесуального статусу сторони спору, оскільки ДНУ «ЕНЦИКЛОПЕДИЧНЕ ВИДАВНИЦТВО» за своїм процесуальним статусом станом на момент вирішення спору є третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Крім того, саме належний відповідач у відзиві заявив про застосування до вимог позивача трирічного строку позовної давності згідно з приписами ст. ст. 256, 267 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим відповідачі просили відмовити у позові згідно з п. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (пункт 1), за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. (пункт 5).
Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (пункт 3), сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (пункт 4).
Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України від 01.12.2004 N 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).
Загальне правило початку перебігу позовної давності міститься у ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України: перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
В ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено правило, згідно з яким позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом рішення.
Пункт 4.4.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» від 29 травня 2013 року N 10, перебіг позовної давності за вимогою до залученого господарським судом у справі належного відповідача (частина друга тієї ж статті ГПК) переривається з дня винесення господарським судом відповідної ухвали.
Пунктом 5.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» від 29 травня 2013 року N 10 визначено, що у статті 268 ЦК України наведено невичерпний перелік вимог, на які позовна давність не поширюється. У частині другій цієї статті передбачено, що законом можуть бути встановлені також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність. Але в деяких випадках позовна давність не може поширюватись і на інші категорії вимог, хоча про це прямо й не зазначено у законі.
Так, позовна давність не може поширюватися на вимоги про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України), оскільки в такому разі йдеться про так зване триваюче правопорушення. Отже, власник може пред'явити такий позов у будь-який час незалежно від того, коли почалося порушення його прав.
Як встановлено судом, і не заперечувалось сторонами спору, нежитлові приміщення загальної площею 1 214,10 кв.м., а саме: на 1,2, 3 поверхах площею 855,30 кв.м., та напівпідвал площею 358,80 кв.м., в будинку № 51 літер А на вул. Б.Хмельницького у м.Києві перебувають на праві повного господарського відання.
Згідно з статтею 136 Господарського кодексу України, право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами (ч. 1). Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства (ч. 2). Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника (ч. 3).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що на вимоги позивача, як особи, яка здійснює захист свого права повного господарського відання на нежитлові приміщення загальної площею 1 214,10 кв.м., а саме: на 1,2, 3 поверхах площею 855,30 кв.м., та напівпідвал площею 358,80 кв.м., в будинку № 51 літер А на вул. Б.Хмельницького у м.Києві, - позовна давність, обумовлена приписами статті 257 Цивільного кодексу України, не поширюється, у зв'язку з чим позовна давність на вимоги позивача застосуванню судом не підлягає.
Таким чином, позов КП «Київжитлоспецексплуатація» до Державного підприємства «Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Українська енциклопедія» ім. М.П.Бажана» про виселення з нежитлових приміщень загальної площею 1 214,10 кв.м., а саме: на 1,2, 3 поверхах площею 855,30 кв.м., та напівпідвал площею 358,80 кв.м., в будинку № 51 літер А на вул. Б.Хмельницького та зобов'язання передати зазначені нежилі приміщення позивачу - підлягає задоволенню повністю.
Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача - ДП «Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Українська енциклопедія» ім. М.П.Бажана».
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Виселити Державне підприємство «Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Українська енциклопедія» ім. М.П.Бажана» (код ЄДРПОУ 05428286, місцезнаходження: 01601 м.Київ, вул. Б.Хмельницького, 51-А) з нежитлових приміщень загальної площею 1 214,10 кв.м., а саме: на 1,2, 3 поверхах 855,30 кв.м., та напівпідвал 358,80 кв.м., в будинку № 51 літер А на вул. Б.Хмельницького у м.Києві.
3. Зобов'язати Державне підприємство «Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Українська енциклопедія» ім. М.П.Бажана» (код ЄДРПОУ 05428286, місцезнаходження: 01601 м.Київ, вул. Б.Хмельницького, 51-А) передати на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (код ЄДРПОУ 03366500; місцезнаходження: 01034 м. Київ, вул. Володимирська, 51-А) нежитлові приміщення загальної площею 1 214,10 кв.м., а саме: на 1,2, 3 поверхах площею 855,30 кв.м., та напівпідвал площею 358,80 кв.м., в будинку № 51 літер А на вул. Б.Хмельницького у м.Києві.
4. Стягнути з Державного підприємства «Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Українська енциклопедія» ім. М.П.Бажана» (код ЄДРПОУ 05428286, місцезнаходження: 01601 м.Київ, вул. Б.Хмельницького, 51-А) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (код ЄДРПОУ 03366500; місцезнаходження: 01034 м. Київ, вул. Володимирська, 51-А) судовий збір в розмірі 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп.
Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання рішення - 25.01.2016.
Суддя О.М.Спичак