номер провадження справи 9/48/15
26.01.2016 Справа № 905/2458/14
розглянувши матеріали скарги Публічного акціонерного товариства “СБЕРБАНК”, м. Київ, на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Донецькій області по відмові у відкритті виконавчого провадження, неправомірними у справі № 905/2458/14
За позовом: Публічного акціонерного товариства “Дочірній банк Сбербанку Росії” (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 46)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Технологическое бюро” (83045, м. Донецьк, вул. Куйбишева, буд. 36; т. (062) 66-06-65, 66-22-14, 385-00-40)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об'єднання “Спецметаллпром” (83058, м. Донецьк, вул. Лівобережна, 6-А; т. (062) 385-00-40, 385-00-41, 385-00-42)
про стягнення суми 6733377,48 грн.
Суддя Колодій Н.А.
За участю представників сторін:
Від позивача (скаржника) - ОСОБА_1, довіреність № 762 від 27.11.2015 р.
Від відповідача - не з'явився
Від третьої особи - не з'явився
Від ВДВС - не з'явився
05.01.2016 р. на адресу господарського суду Запорізької області надійшла скарга Публічного акціонерного товариства “СБЕРБАНК”, м. Київ, на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Донецькій області по відмові у відкритті виконавчого провадження, неправомірними у справі № 905/2458/14.
Згідно протоколу автоматичного розподілу заяви між суддями скаргу по справі № 905/2458/14 передано на розгляд судді Колодій Н.А.
Ухвалою суду від 11.01.2016 р. скаргу Публічного акціонерного товариства “СБЕРБАНК” прийнято до розгляду, розгляд скарги призначено на 26.01.2016 р.
Позивач (скаржник) підтримав викладені обставини в скарзі та обґрунтовує її ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України та ст. ст. 6, 11, 26, 82 Закону України “Про виконавче провадження” та п. 3.15 Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка затверджена наказом Мінюсту № 512/5.
Представники відповідача, третьої особи та ВДВС в судове засідання 26.01.2016 р. не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Від ВДВС на адресу суду надійшов відзив (вих. № 253/3-15П/ від 22.01.2016 р.) на скаргу про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 49523577 від 03.12.2015 р., в якому повністю заперечив проти скарги з підстав викладених у відзиві (відзив долучено до матеріалів справи).
Неявка представників сторін в судове засідання не перешкоджає суду розглянути скаргу, подану згідно ст. 121 2 ГПК України.
Розглянувши матеріали скарги Публічного акціонерного товариства “СБЕРБАНК”, м. Київ, на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Донецькій області по відмові у відкритті виконавчого провадження, неправомірними у справі № 905/2458/14, представлені письмові докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Запорізької області від 28.05.2015 р. по справі № 905/2458/14 позов ПАТ “Дочірній банк Сбербанку Росії” до ТОВ “Технологическое бюро” про стягнення 479836,55 грн., які складається з заборгованості за кредитною лінією в сумі 250000 грн. та з процентів за користування кредитом в сумі 229836,55 грн. було задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Технологическое бюро” на користь Публічного акціонерного товариства “Дочірній банк Сбербанку Росії” суму 5000000 (п'ять мільйонів) заборгованості за кредитною лінією, суму 1193742 (один мільйон сто дев'яносто три тисячі сімсот сорок дві) грн. 91 коп. заборгованості по процентам за користування кредитною лінією, суму 329216 (триста двадцять дев'ять тисяч двісті шістнадцять) грн. 69 коп. пені за прострочення сплати загальної заборгованості за кредитною лінією, суму 98138 (дев'яносто вісім тисяч сто тридцять вісім) грн. 19 коп. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією, суму 71861 (сімдесят одна тисяча вісімсот шістдесят одна) грн. 38 коп. витрат зі сплати судового збору. В задоволенні іншої частини позову - відмовлено.
Відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, які набрали законної сили, є обов'язковими для виконання на всій території України.
03.08.2015 р. на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 28.05.2015 р. у справі № 905/2458/14 було видано відповідний наказ.
Відповідно до ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
В силу ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Як вбачається з матеріалів скарги, Публічне акціонерне товариство “Сбербанк” звернулось до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з заявою про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу від 03.08.2015 р. по справі № 905/2458/14.
Згідно з ст. 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
03.12.2015 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області винесено постанову ВП № 49523577 про відмову у відкритті виконавчого провадження з виконання наказу № 905/2458/14 від 03.08.2015 р. на підставі п.8 ч.1 ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження” (наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження).
В постанові державним виконавцем зазначено, що згідно виконавчого документа боржник знаходиться за адресою: 83045, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 36 (тобто на території, на якій органи державної влади України тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, внаслідок проведення на цій території антитерористичних дій). Відповідно до даних єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців боржник не був перереєстрований. Законами України “Про боротьбу з тероризмом”, "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та ін. визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення. 07.11.2014 р. розпорядженням КМУ № 1085-р було затверджено перелік населених пунктів (зона АТО), на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. У зв'язку з чим виконавчі дії на тимчасово неконтрольованій території не проводяться. Відповідно до положень ст. 31 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до ст. 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 04 листопада 2014 року “Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально - економічної ситуації в Донецькій та Луганських областях” введеного у дію Указом Президента України № 875 від 14.11.2014 р. припинено діяльність державних підприємств, установ та організацій, їх філій (відділень), представництв на окремих територіях у районі проведення анти терористичної операції в Донецькій і Луганських областях. На даному етапі не може бути проінформований про відкриття виконавчого провадження у визначений законом спосіб, оскільки відділення “Укрпошти” не приймають до відправлення кореспонденцію, адресовану до міст, на території яких проводиться АТО.
Приймаючи до уваги вищевикладене, державний виконавець відмовив у відкритті виконавчого провадження у зв'язку з неможливістю проводити виконавчі дії щодо примусового виконання виконавчого документу на певній території, не підконтрольній державній владі України, внаслідок прийняття КМУ та Міністерством юстиції України відповідних нормативно-правових актів.
Доводи позивача (скаржника), щодо незаконності дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Донецькій області, суд вважає необґрунтованим, виходячи з наступного.
У відповідності до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, виконання рішення суду здійснюється на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
Відповідно до ст. 121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України “Про виконавче провадження” (далі Закон), примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
За приписами ст. 6 Закону України “Про виконавче провадження” , державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ст. 17 Закону України “Про виконавче провадження”, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи, в тому числі накази господарських судів.
Відповідно до положень Закону України “Про виконавче провадження” основними стадіями виконавчого провадження є:
1.відкриття виконавчого провадження;
2.підготовка до примусового виконання;
3.вжиття заходів примусового виконання рішення;
4.закінчення виконавчого провадження.
Відкриття виконавчого провадження - це стадія, яка полягає у діях державного виконавця, що спрямовані на визначення підстав для відкриття виконавчого провадження.
Питання про порушення виконання (відкриття провадження) вирішує державний виконавець у триденний строк з моменту звернення із заявою про виконання або надходження виконавчого документу від суду. У такому разі державний виконавець відкриває провадження не пізніше наступного дня після одержання виконавчого документа і в той самий день проводить виконавчі дії. При винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання боржником рішення суду; попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних із провадженням виконавчих дій; за заявою стягувача державний виконавець має право накласти арешт на майно боржника та оголосити заборону на його відчуження, одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника.
Підготовка до примусового виконання - це дії державного виконавця, спрямовані на встановлення місця знаходження (проживання) боржника, наявності рухомого або нерухомого майна, грошових коштів в установах банків, пропозиції виконати рішення добровільно, створення умов для подальшого виконання виконавчого документу. Мета цієї стадії - створити належні умови для своєчасного й ефективного виконання документів, що надійшли до державного виконавця, а також забезпечити умови для добровільного виконання рішення боржником.
Примусове виконання (застосування заходів примусового виконання рішення) - це вжиття державним виконавцем заходів щодо реалізації припису юрисдикційного акта способами, які визначено законом, із покладанням на боржника виконавчого збору та інших витрат, пов'язаних із виконанням. Як правило, обов'язковою ознакою стадії (етапу) примусового виконання рішення є його оплата, що її покладено на боржника як особу, що зобов'язана за виконавчим документом вчинити певну дію або утриматися від її вчинення.
Закінчення виконавчого провадження - це дія державного виконавця, що полягає у завершення проведення виконавчих дій у певному виконавчому провадженні, за певними виконавчим документом. Підстави закінчення виконавчого провадження визначено у ст. 49 Закону України “Про виконавче провадження”.
Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до вимог ст. 11 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Тобто виконання державним виконавцем обов'язків, які визначені законом, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім всіх необхідних (можливих) заходів для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки.
Закон України “Про виконавче провадження” зобов'язує державного виконавця вчиняти виконавчі дії у певній послідовності для задоволення вимог стягувача та дотримання прав боржника, тобто, виконавче провадження має послідовні стадії виконання виконавчого документу, а тому порушення цього порядку не буде відповідати вимогам чинного законодавства.
Як свідчать матеріали справи, боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю “Технологическое бюро” знаходиться за адресою 83045, м. Донецьк, вул. Куйбишева, буд. 36, тобто на території, на якій органи державної влади України тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, внаслідок проведення на цій території антитерористичних дій, що також визначено розпорядженням КМУ №1085-р від 07.11.2014р. "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження".
Теорією закону, як акта вищої юридичної сили, який регулює найважливіші суспільні відносини, сформульовані основні його ознаки, зокрема, що закон має загальний характер. Усі інші акти приймаються з метою конкретизації та деталізації законоположень, саме таким актом є визначене вище розпорядження Кабінету Міністрів України.
Розпорядження та постанови Кабінету Міністрів України. є нормативно-правовими актами, які прийнято уповноваженим органом держави, який встановлює, змінює, припиняє конкретну норму права.
Таким чином, розпорядження Кабінету Міністрів України. № 1085-р від 07.11.2014 р. є чинним і має враховуватися при розгляді даного спору.
Відповідно до п.п. 1 п. 1 ст. 19 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби (ч. 1 ст. 25 Закону України “Про виконавче провадження”).
Частина 5 вказаної статті передбачає, що копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Частиною 1 ст. 31 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до ст. 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
З наведеного слідує, що навіть перша стадія виконавчого провадження - його відкриття, державним виконавцем із дотриманням вимог Закону України “Про виконавче провадження” не може бути вчинена, внаслідок неможливості надіслання боржникові постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Для можливості проведення виконавчих дій за місцем знаходження постійно діючого органу юридичної особи або її майна, виявлення рахунків, вкладів, цінних паперів тощо також має бути відкрите виконавче провадження (ст. 20 Закону України “Про виконавче провадження”).
З огляду на викладене, приймаючи до уваги зазначені обставини та норми права, суд вважає доводи скаржника про неправомірність дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо відмови стягувачу у відкритті виконавчого провадження безпідставними.
Отже, дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Донецькій області, відповідають положенням Закону України “Про виконавче провадження” та нормативно-правовим актам Кабінету Міністрів України і Міністерства юстиції України, підстав для визнання незаконною постанови ВП № 49523577 про відмову у відкритті виконавчого провадження суд не вбачає.
Таким чином, скарга про визнання дій Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Донецькій області у справі 905/2458/14 щодо винесення Постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 03.12.2015 р. ВП № 49523577 з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 03.08.2015 р. у справі № 905/2458/14 не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, Закону України “Про виконавче провадження”, керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд
В задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства “СБЕРБАНК” на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Донецькій області відмовити повністю.
Ухвалу направити сторонам, Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Донецькій області .
Суддя Н.А. Колодій