номер провадження справи 14/167/15
20.01.2016 Справа № 908/5615/15
Суддя господарського суду Запорізької області Сушко Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (адреса - 49094 м. Дніпропетровська, вул. Набережна Перемоги, 50; адреса для листування - 49027 м. Дніпропетровськ, а/с 1800)
до відповідача ОСОБА_1 підприємства «Дніпромаш» (адреса - 69063 м. Запоріжжя, вул. Анголенка, б. 22, кв. 10)
про стягнення заборгованості
за участю уповноважених представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 4027-О від 03.10.2013р.
від відповідача: не з'явився
Суть спору:
05 листопада 2015 року Позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі по тексту ПАТ КБ «Приватбанк») звернувся до суду з позовом до Відповідача - ОСОБА_1 підприємства «Дніпромаш» (далі за текстом ПП «Дніпромаш») про стягнення заборгованості.
Системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл справи для розгляду між суддями та справу призначено до розгляду головуючому судді Сушко Л.М.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.11.2015р. порушено провадження у справі №908/5615/15, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 24.11.2015р., при цьому витребувано від сторін документи, необхідні для вирішення спору.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.11.2015р. розгляд справи відкладено до 08.12.2015р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.12.2015р. продовжено строк вирішення спору у справі № 908/5615/15 на п'ятнадцять днів, до 20.01.2016р., розгляд справи відкладено на 12.01.2016р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.01.2016р. розгляд справи відкладено до 20.01.2015р.
В судовому засіданні 20.01.2016р. розгляд справи закінчено, на підставі ст.ст. 82-85 ГПК України, за згодою представника Позивача, господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено про час складання повного рішення суду.
Позов заявлено з тих підстав, що 08.07.2005р. між Сторонами укладено Кредитний договір №354865 про надання овердрафтового кредиту. На виконання умов ОСОБА_3 Відповідачеві надано кредит у розмірі 10 000,00 грн. у вигляді встановлення ліміту на поточний рахунок. У зв'язку з порушенням Відповідачем зобов'язань по ОСОБА_3 станом на 01.09.2015р. виникла заборгованість в розмірі 40 613,13 грн., що складається з:
- 9394,85 грн. заборгованості за кредитом;
- 12467,50 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом;
- 18450,78 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за ОСОБА_3.
З урахуванням зазначених обставин, Позивач просить стягнути з ПП «Дніпромаш» на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за ОСОБА_3 №354865 від 08.07.2005р. в розмірі 40 613,13 грн. та стягнути з Відповідача судовий збір у сумі 1 218,00 грн.
Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник Відповідача в судові засідання 24.11.2015р. та 08.12.2015р. за викликом суду не з'явився.
Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р., особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Ухвали господарського суду Запорізької області від 06.11.2015р. про порушення провадження у справі та від 24.11.2015р. про відкладення розгляду справи були направлені за адресою ПП «Дніпромаш», вказаною у позовній заяві, а також за адресою місцезнаходження зазначеною у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 69054 м. Запоріжжя, вул. Українська, б. 37 та 69063 м. Запоріжжя, вул. Анголенка, б. 22, кв. 10.
Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.
Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав ї охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвали суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.
Чисельними рішеннями Європейського суду з прав людини у справах проти України визнано порушення пункту 1 статті 6 «Право на справедливий розсуд» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що, зокрема, полягало у тому, що національними судами не забезпечено розгляд справи заявника в «розумний строк» через затримки у провадженні, в основному з вини судів першої інстанції.
З урахуванням вищенаведеного, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності Відповідача.
Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.
За клопотанням представника Позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.
Судом у відповідності з вимогами статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, суд встановив наступне.
08.07.2005р. між ПАТ КБ «Приватбанк» - ОСОБА_3 та ПП «Дніпромаш» - Клієнт укладено Договір №354865 про надання овердрафтового кредиту на картковий рахунок (далі за текстом Договір).
За умовами п. 1.1. ОСОБА_3 за наявності вільних грошових коштів зобов'язався здійснювати овердрафтове обслуговування Клієнта на підставі Заявки на встановлення овердрафтового кредиту на картковий рахунок, що заключається в проведенні платежів, здійсненими довіреними особами Клієнта з використанням корпоративних платіжних карток, поверх залишку коштів на картковому рахунку Клієнта, відкритому в Банку, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, встановленого у відповідності з п. 1.3. ОСОБА_3, шляхом дебатування картрахунку. При цьому виникає дебетове сальдо.
Згідно п. 1.2. ОСОБА_3, кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків та винагороди в обумовлені даним ОСОБА_3 строки.
Згідно п. 4.1. ОСОБА_3, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на картрахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує проценти виходячи з диференційованої процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом та встановлений в Додатку №2 до даного ОСОБА_3.
Позивач свої зобов'язання по ОСОБА_3 виконав в повному обсязі та надав Відповідачеві кредитні кошти в розмірі 10 000,00 грн.
Відповідач свої зобов'язання по ОСОБА_3 щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість по кредиту в розмірі 9 694,85 грн. та 12 467,50 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом.
Позивач звернувся до Відповідача з претензією №61130ZPONO947 від 20.08.2015р. щодо погашення заборгованості. Відповіді на претензію не надано, заборгованість не погашена.
В силу ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Відповідач в порушення зазначених приписів законодавства та умов ОСОБА_3 заборгованість по кредиту та процентам за користування кредитними коштами не сплатив, відтак стягненню підлягає заборгованість за ОСОБА_3 9 694,85 грн. та 12 467,50 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом.
Крім того, за прострочення ПП «Дніпромаш» виконання грошового зобов'язання Позивач просить стягнути 18 450,78 грн. пені.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.
Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.
Відповідно до вимог ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 5.1 договору, при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань за сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 2.2.2, 4.1, 4.2, 4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 1.2, 2.2.3, 2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 2.2.7, 4.4, 4.5, 4.6 Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.
А у випадку реалізації Банком права, передбаченого п. 5.1 договору, Позичальник сплачую пеню у розмірі, зазначеному в п. 5.1 та п. 5.5 договору, від суми заборгованості за кожен день прострочки.
Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» правильність нарахування пені судом встановлено, що розрахунок виконано вірно, відтак стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає пеня в сумі 12 467,50 грн.
За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем надано всі належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог.
Відповідач своїм правом участі в судовому засіданні не скористався, відзив та докази сплати заборгованості не надав.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «КБ «Приватбанк», заявлені до ПП «Дніпромаш» про стягнення заборгованості, підлягають задоволенню.
Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на Відповідача.
Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Запорізької області, -
Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 підприємства «Дніпромаш» про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 підприємства «Дніпромаш» (69063 м. Запоріжжя, вул. Анголенка, б. 22, кв. 10, код ЄДРПОУ 31880625) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (юридична адреса - 49094 м. Дніпропетровська, вул. Набережна Перемоги, 50; адреса для листування - 49027 м. Дніпропетровськ, а/с 1800, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитом - 9 694 (дев'ять тисяч шістсот дев'яносто чотири) грн. 85 коп.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 12 467 (дванадцять тисяч чотириста шістдесят сім) грн. 50 коп.; пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань - 18 450 (вісімнадцять тисяч чотириста п'ятдесят) грн. 78 коп.; судовий збір - 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Л.М. Сушко
Рішення суду оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 25.01.2016р.