номер провадження справи 24/173/15
18.01.2016 Справа № 908/5697/15
за позовом відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 25, ідентифікаційний код 00130926)
до відповідача: комунальне підприємство “Водоканал” (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, буд. 61, ідентифікаційний код 03327121)
про стягнення суми
Суддя Азізбекян Т.А.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 31.12.2015р. № 59
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 05.6.2015р. № 57
18.11.2015р. до господарського суду Запорізької області звернулося відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж з позовною заявою до комунального підприємства “Водоканал” про стягнення з відповідача 212 133,57 грн., з яких: 49 419,95 грн. пені, 9 095,04 грн. 3% річних та 153 618,58 грн. інфляції.
Ухвалою від 16.11.2015р. судом порушено провадження у справі № 908/5697/15, присвоєно провадженню номер 24/173/15, справу призначено до розгляду на 07.12.2015р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.
В судовому засіданні 07.12.2015р. оголошено перерву до 18.01.2016р.
Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
У засіданні суду 18.01.2016р. оголошено вступна та резолютивна частини рішення.
Позивач, в обґрунтування позовних вимог, посилається на ст. ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 20, 173, 174, 175. 193 Господарського кодексу України, Закон України «Про електроенергетику», «Правила користування електричною енергією» та зазначив, що 31.03.2006р. між сторонами укладено договір про постачання електричної енергії № 2. Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.04.2014р. у справі № 908/368/14 стягнуто з відповідача на користь позивача 1 729 546,99 грн., що є заборгованістю відповідача за активну електроенергію, спожиту за Договором у грудні 2013р. - лютому 2014р. У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання - порушенням строку оплати суми 1 729 546,99грн, відповідачу нараховано суму інфляційних нарахувань в розмірі 153 618,58 грн. за період з 01.02.2014р. по 30.09.2014р. на суму боргу та 3% річних в сумі 9 095,04,10 грн. за період з 01.05.2014р. по 13.09.2015р., сплата яких передбачена ст. 625 Цивільного кодексу України. Крім того, відповідно до п п. 4.2.1. п.4.2. договору відповідачу нараховано пеня в розмірі 49 419,95 грн. за загальний період з 16.11.2014р. по 13.09.2015р. Отже, на час звернення з позовом до суду загальна сума заборгованості складала 212 133,57 грн. Станом на час розгляду справи відповідачем частково сплачена сума боргу у розмірі 2 904,76 грн. Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача сума боргу в розмірі 209 228,81 грн., з яких: 46 668,07 грн. пені, 8 942,16 грн. 3% річних та 153 618,58 грн. інфляції.
Відповідач просить суд зменшити розмір пені, заявленої позивачем до стягнення, посилаючись на вкрай тяжке фінансове становище, в якому на даний час перебуває КП «Водоканал», викликано, передусім, дуже низьким рівнем сплати споживачами (фізичними та юридичними особами) за отримані послуги з водопостачання та водовідведення, що призвело до великого обсягу дебіторської заборгованості, велику частину якої складає заборгованість фізичних осіб - категорія споживачів «населення». Відповідач зазначив, що КП «Водоканал» не є злісним порушником договірної дисципліни, оскільки виконання зобов'язань хоча і здійснюється підприємством з незначним простроченням встановленого договором терміну оплати, проте таке прострочення не має системного та тривалого характеру. Вважає, що в даному випадку розмір пені в сумі 49 419,95 грн. не відповідає наслідкам порушення відповідачем своїх зобов'язань та є неспіврозмірно великим порівняно із можливими збитками. Доказів наявності понесення позивачем збитків, які б перевищували чи дорівнювали б розміру заявленої до стягнення суми неустойки, зокрема, пені, позивач суду не надав. Просить суд зменшити розмір нарахованої пені на 95 відсотків.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд -
Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.04.2014р. по справі № 908/368/14 задоволено позов ВАТ “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж до КП “Водоканал”. Стягнуто з КП “Водоканал” на користь ВАТ “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж суму боргу за спожиту активну електричну енергію в розмірі 1 729 546,99 грн. та 34 590,94 грн. судового збору.
На виконання даного рішення, яке набрало законної сили 25.04.2014р. видано відповідні накази від 25.04.2014р. № 908/368/14.
Згідно з приписами ст. 35 ГПК України, не потребують доказуванню преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони.
Рішенням суду по справі № 908/368/14 зокрема встановлено, що 31.03.2006р. між ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (далі по тексту - Позивач або Енергопостачальник) та КП “Водоканал” (далі по тексту - Відповідач або Споживач) було укладено договір № 2 про постачання електричної енергії зі змінами та доповненнями (далі по тексту - Договір).
Предметом даного Договору є зобов'язання Енергопостачальника постачати електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб власних електроустановок з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 до Договору “Обсяги постачання електричної енергії споживачу”, зобов'язаний оплачувати вартість спожитої електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору та додатків до нього.
Під час виконання умов Договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені даним Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема, Правилами користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики № 28 від 31.07.1996р. (далі за текстом - Правила).
Судом встановлено, що загальна заборгованість КП “Водоканал” за спожиту активну електричну енергію в період з грудня 2013 року по лютий 2014 року становить 1 729 546, 99 грн.
Предметом даного судового розгляду є спір про стягнення з відповідача 212 133,57 грн., з яких: 49 419,95 грн. пені, 9 095,04 грн. 3% річних та 153 618,58 грн. інфляції, за прострочення виконання грошового зобов'язання - порушення строку оплати суми 1 729 546,99 грн.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку з порушенням строку оплати суми 1 729 546,99 грн. за договором від 31.03.2006р. № 2, позивачем нараховано відповідачу 153 618,58 грн. інфляційних втрат за період з 01.02.2014р. по 30.09.2014р. Вимоги в цій частині є доведеними та задовольняються судом.
Також, позивач нараховує відповідачу 3% річних за загальний період 01.05.2014р. по 13.09.2015р., розмір яких на час звернення з позовом до суду складав 9 095,04 грн. (розрахунок, який перевірено судом, міститься в матеріалах справи).
Встановлено, що момент розгляду справи в суді, відповідачем сплачено суму 147,74 грн. 3% річних за період з 11.09.2015р. по 13.09.2015р. та 5,14 грн. за період з 11.09.2015р. по 13.09.2015р. Всього - 152,88 грн.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 3% річних в розмірі 8 942,15 грн. Провадження у справі в частині стягнення 152,88 грн. 3% річних підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За приписами ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996р. № 543/96-ВР “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 4.2.1 договору передбачено, що за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію (п. 7 додатка № 4 “Порядок розрахунків”) та за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії (п. 6 додатка № 6 “Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання електроенергії”), споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов'язання по сплаті, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожен день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.
Позивачем пред'явлена до стягнення пеня в сумі 49 419,95 грн., яка нарахована за період з 16.11.2014р. по 13.09.2015р. Факт прострочення платежу матеріалами справи доведено, разом з тим, беручи до уваги, що після звернення з позовом до суду відповідачем оплачена пеня в сумі 2 659,38 грн. за період з 11.09.2015р. по 13.09.2015р. та в сумі 92,50 грн. за період з 11.09.2015р. по 13.09.2015р., з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 46 668,07 грн. за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. В частині стягнення 2 751,88 грн. пені провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.
Разом з тим, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачає право господарського суду при прийнятті рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідачем заявлено клопотання про зменшення розмірі пені на 95% посилаючись на свій скрутний фінансовий стан.
Суд зазначає, що основною метою діяльності КП “Водоканал” є забезпечення потреб населення та інших споживачів питною водою, водовідведення стоків, забезпечення промислового і побутового водопостачання населення, підприємств, установ організацій. Переважну частину споживачів складає населення, комунальні підприємства, сільськогосподарські виробники, які мають дуже низьку платоспроможність та не можуть вчасно розраховуватися за отримані послуги. Інших надходжень, окрім плати за надані послуги з водопостачання та водовідведення, відповідач немає. Як вбачається з довідки КП «Водоканал» великий обсяг кредиторської заборгованості спричинений невиконанням в повному обсязі або несвоєчасним виконанням обов'язків споживачів підприємства, а також застосуванням економічно необґрунтованих тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення. КП «Водоканал» не є злісним порушником договірної дисципліни, оскільки виконання зобов'язань хоча і здійснюється підприємством з простроченням встановленого договором терміну оплати, проте таке прострочення не має системного та тривалого характеру. Господарська діяльність відповідача має важливе соціальне значення і застосування надмірних фінансових санкцій може призвести до зупинки діяльності підприємства, що потягне серйозні негативні наслідки. Відповідач дійсно знаходиться у важкому фінансовому становищі, а утворенню заборгованості відповідача за поставлену електричну енергію сприяли причини об'єктивного характеру.
Згідно п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причин неналежного виконання зобов'язання, незначності прострочення виконання зобов'язання, наслідків порушення, невідповідності розміру стягуваної неустойки таким наслідкам, поведінки винної особи тощо. Ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки, а саме ч. 3 ст. 551 ЦК України, ст. 233 Господарського кодексу України.
З урахуванням викладеного, враховуючи фінансовий стан відповідача та матеріальні інтереси сторін, беручи до уваги ступінь виконання зобов'язання боржника, адекватність обсягу і міри відповідальності відповідача за допущене прострочення грошового зобов'язання, суд знаходить за можливе зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню, до суми 23 334,04 грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 44, 49, п. 1.1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з комунального підприємства «Водоканал» до суми 23 334,04 грн.
Стягнути з комунального підприємства «Водоканал» (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 61, код ЄДРПОУ 03327121) на користь відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25, код ЄДРПОУ 00130926 на рахунок № 26002111111102 у філії «Запорізьке РУ» ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 313399) - 23 334 (двадцять три тисячі триста тридцять) грн. 04 коп. пені, 8 942 (вісім тисяч дев'ятсот сорок дві) грн. 16 коп. 3 % річних, 153 618 (сто п'ятдесят три тисячі шістсот вісімнадцять) грн. 58 коп. інфляції та 3 182 грн. 30 коп. судового збору.
Видати наказ.
В частині стягнення 152,88 грн. 3% річних та 2 751,88 грн. пені провадження у справі припинити.
Суддя Т.А. Азізбекян
Повне рішення складено 25.01.2016р.