Рішення від 19.01.2016 по справі 908/5630/15

номер провадження справи 13/182/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2016 Справа № 908/5630/15

За позовом: Запорізького комунального автотранспортного підприємства 082801 “Комунсантрансекологія”, м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “УМВЕЛЬТ - Запоріжжя”, м. Запоріжжя

про стягнення 736 279,45 грн.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 7 від 05.10.2015р.

від відповідача: не з'явився

Розглядається позовна заява Запорізького комунального автотранспортного підприємства 082801 “Комунсантрансекологія” до Товариства з обмеженою відповідальністю УМВЕЛЬТ - Запоріжжя” про стягнення 736 279,45 грн. згідно договору № 03 оренди контейнерних майданчиків (іншого окремо індивідуально визначеного майна) від 15.09.2011р.

Ухвалою суду від 06.11.2015р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/5630/15, присвоєно справі номер провадження 13/182/15 та призначено судове засідання на 23.11.2015р.

Ухвалами господарського суду Запорізької області від 23.11.2015р. та 09.12.2015р. на підставі ст. 77 господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено відповідно на 09.12.2015 та на 22.12.2015р.

Ухвалою суду від 22.12.2015р. продовжено строк розгляду справи до 21.01.2016р. та відкладено розгляд справи на 19.01.2016р.

До початку розгляду справи сторони заявили клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

19.01.2016р. справу розглянуто, спір вирішено, прийнято рішення у справі, вступну та резолютивну частини якого оголошено в судовому засіданні згідно із приписами ст. 85 ГПК України.

Представник позивача підтримав вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві № 98/КАТП від 05.11.2015р. та просить суд, на підставі ст. 526, 549, 610, 611, 625 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 12, 15, 49, 54 ГПК України стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “УМВЕЛЬТ - Запоріжжя” 736 279,45 грн. згідно договору № 03 оренди контейнерних майданчиків (іншого окремо індивідуально визначеного майна) від 15.09.2011р., а саме: 495 314,03 грн. - основного боргу, 15 816,80 грн. - штрафу, 224 542,56 грн. - інфляційних втрат та 606,06 грн. - 3 % річних.

Представник відповідача в судовому засіданні 12.01.2016р. підтримав свою заяву № 24 від 11.01.2016р. про визнання позовних вимог, в якій визнає позов у повному обсязі та просить суд розстрочити суму боргу на 12 місяців.

Представник позивача проти розстрочки суми боргу в розмірі 736 279,45 грн. на 12 місяців не заперечив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Запорізьким комунальним автотранспортним підприємством 082801 “Комунсантрансекологія” (Балансоутримувач, Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ремондіс Запоріжжя” (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю “УМВЕЛЬТ - Запоріжжя” згідно протоколу № 56 зборів учасників товариства від 28.10.2015р.) (Орендар) укладений договір № 03 оренди контейнерних майданчиків (іншого окремо індивідуально визначеного майна) від 15.09.2011р. (Договір), за умовами якого Орендодавець, на підставі наказу департаменту комунальної власності та приватизації Запорі зької міської ради від 14.09.2011р. № 173 передає, а Орендар приймає в строкове платне користування комунальне майно - контейнерні майданчики (під розміщення контейнерів для тимчасового зберігання побутових відходів), які знаходиться на балансі ЗКАТП 082801 «Комунсантрансекологія», вартість яких визначена у звіті про незалежну оцінку і становить за висновком про його вартість (Додаток № 2) 2 350 056,00грн (два мільйона триста п'ятдесят тисяч п'ятдесят шість грн.) (з ПДВ), станом на 01.09.2011р. (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2 Договору, майно використовується Орендарем на правах оренди під розміщення контейнерів для тимча сового зберігання побутових відходів.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що Орендар вступає у строкове платне користування комунальним Майном з моменту підписання сторонами Договору та акту прийому-передачі Майна (Додаток № 3).

Згідно із п. 3.1 Договору, орендна плата визначається на підставі вимог актів органів виконавчої влади та місцевого са моврядування, Постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. № 786 і складає 705 016,80 грн. (сім сот п'ять тисяч шістнадцять грн. 40 коп.) (з ПДВ) на рік згідно з розрахунком (Додаток № 1).

3а перший місяць оренди майна орендна плата складає 58 751,40 грн. (з ПДВ) (далі з урахуван ням щомісячного індексу інфляції). Орендна плата за кожний наступний місяць розраховується Орендарем самостійно і визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.п. 3.2 та 3.3 Договору).

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що Орендна плата перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок ЗКАТП 082801 «Кому-Всантрансекологія»: № 26002037040001, МФО 313849 в АКБ «Індустріалбанк» м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 03345685 щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітнім.

Відповідно до п. 5.2 Договору, Орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати Орендодавцю орендну плату з урахуванням її індек сації незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

15.09.2011р. відповідно до акту прийому-передачі Орендодавець передав Орендарю в оренду контейнерні майданчики під розміщення контейнерів для тимча сового зберігання побутових відходів.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що відповідач зобов'язання по своєчасному внесенню орендної плати належним чином та в повному обсязі не виконало, що призвело до виникнення заборгованості з орендної плати за період з 01.10.2012р. по 01.10.2015р. у розмірі 495 314,03 грн., що підтверджується двосторонньо підписаними сторонами актами здачі-приймання робіт (надання послуг) (належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи) та актом звіряння взаєморозрахунків станом на 30.09.2015р.

Проаналізувавши матеріали справи, дослідивши та оцінивши представлені докази, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 286 ГК України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Підписавши та скріпивши своєю печаткою договір № 03 оренди контейнерних майданчиків (іншого окремо індивідуально визначеного майна) від 15.09.2011р., відповідач таким чином прийняв пропозицію позивача укласти договір на зазначених у ньому умовах і, відповідно, взяв на себе зобов'язання по виконанню умов договору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З матеріалів справи вбачається, що в порушення п. 5.2 Договору відповідач в період дії договору оренди, а саме з 01.10.2012р. по 01.10.2015р. не сплачував орендну плату у встановлені строки за користування майном.

Доказів повного або часткового виконання відповідачем зобов'язань по сплаті заборгованості за Договором № 03 оренди контейнерних майданчиків (іншого окремо індивідуально визначеного майна) від 15.09.2011р. за вказаний період суду не надано та в матеріалах справи вони відсутні.

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано жодного доказу в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає позовні вимоги Запорізького комунального автотранспортного підприємства 082801 “Комунсантрансекологія” про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “УМВЕЛЬТ - Запоріжжя” 495 314,03 грн. заборгованості з орендної плати обґрунтованими, доведеними, заснованими на законі, договорі і такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 15 816,80 грн. - штрафу, 224 542,56 грн. - інфляційних витрат та 606,06 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, розмір 3% річних від простроченої суми за період прострочення за несплачену орендну плату в період з 01.05.2015р. по 30.09.20154р., складають 606,06 грн. та індекс інфляції грошових коштів за період прострочення за несплачену орендну плату в період з січня 2014 року по вересень 2015 року складають 224 542,56 грн.

Перевіривши правильність розрахунку позивача, суд визнав позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “УМВЕЛЬТ - Запоріжжя” 224 542,56 грн. - інфляційних витрат та 606,06 грн. - 3% річних обґрунтованими, доведеними, заснованими на законі, договорі, та такими, що підлягають задоволенню.

В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Частиною 1 ст. 230 ГК України до штрафних санкцій віднесено господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 3.7 Договору, у випадку порушення строків оплати та обсягу платежу, Орендар зобов'язаний сплатити штраф у розмірі трьох відсотків від місячного розміру орендного платежу щодо якого було допущено відповідне порушення. Обов'язок щодо нарахування вказаних вище платежів покладається на Оренда ря. В разі нездійснення Орендарем сплати платежів, нарахування та стягнення штрафу виконує Орендо давець у встановленому нормативно-правовими актами порядку.

Судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання за договором № 03 оренди контейнерних майданчиків (іншого окремо індивідуально визначеного майна) від 15.09.2011р.

За розрахунком позивача, розмір штрафу за прострочення виконання зобов'язання за період прострочення складає 15 816,80 грн.

Судом перевірено правильність розрахунку позивача, у зв'язку із чим позовні вимоги в частині стягнення штрафу в розмірі 15 816,80 судом визнаються обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Підставою для розстрочки виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його виконання неможливим у встановлений законом термін або у встановлений господарським судом способом.

Як встановлено судом, причини наявності заборгованості у Товариства з обмеженою відповідальністю “УМВЕЛЬТ - Запоріжжя” пов'язані зі скрутним фінансовим становищем, що підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи.

Згідно ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України”, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Приймаючи до уваги заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “УМВЕЛЬТ - Запоріжжя”, думку представника позивача, який не заперечив проти розстрочки суми боргу на 12 місяці в сумі 736 279,45 грн., суд вважає за можливе заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “УМВЕЛЬТ - Запоріжжя”, задовольнити та розстрочити виконання рішення суду на 12 місяці:

- до 29.02.2016р. - 61 356 шістдесят одна тисяча триста п'ятдесят шість) грн. 62 коп.;

- до 31.03.2016р. - 61 356 шістдесят одна тисяча триста п'ятдесят шість) грн. 62 коп.;

- до 30.04.2016р. - 61 356 шістдесят одна тисяча триста п'ятдесят шість) грн. 62 коп.;

- до 31.05.2016р. - 61 356 шістдесят одна тисяча триста п'ятдесят шість) грн. 62 коп.;

- до 30.06.2016р. - 61 356 шістдесят одна тисяча триста п'ятдесят шість) грн. 62 коп.;

- до 31.07.2016р. - 61 356 шістдесят одна тисяча триста п'ятдесят шість) грн. 62 коп.;

- до 31.08.2016р. - 61 356 шістдесят одна тисяча триста п'ятдесят шість) грн. 62 коп.;

- до 30.09.2016р. - 61 356 шістдесят одна тисяча триста п'ятдесят шість) грн. 62 коп.;

- до 31.10.2016р. - 61 356 шістдесят одна тисяча триста п'ятдесят шість) грн. 62 коп.;

- до 30.11.2016р. - 61 356 шістдесят одна тисяча триста п'ятдесят шість) грн. 62 коп.;

- до 31.12.2016р. - 61 356 шістдесят одна тисяча триста п'ятдесят шість) грн. 62 коп.;

- до 31.01.2017р. - 61 356 шістдесят одна тисяча триста п'ятдесят шість) грн. 63 коп.

Суд вважає, що розстрочка виконання рішення господарського суду буде сприяти захисту інтересів обох сторін та позитивно вплине на господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю “УМВЕЛЬТ - Запоріжжя”.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85, 121 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “УМВЕЛЬТ - Запоріжжя” (69068, м. Запоріжжя, вул. Іванова, 99, код ЄДРПОУ 35924440) на користь Запорізького комунального автотранспортного підприємства 082801 “Комунсантрансекологія” (69068, м. Запоріжжя, вул. Іванова, 99,, код ЄДРПОУ 03345685) 495 314 (чотириста дев'яносто п'ять тисяч триста чотирнадцять) грн. 03 коп. - основної заборгованості, 15 816 (п'ятнадцять тисяч вісімсот шістнадцять) грн. 80 коп. - штрафу, 606 (шістсот шість) грн. 06 коп. - 3 % річних, 224 542 (двісті двадцять чотири тисячі п'ятсот сорок дві) грн. 56 коп. - інфляційних втрат та 11 044 (одинадцять тисяч сорок чотири) грн. 19 коп. - судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Розстрочити суму заборгованості в розмірі 736 279,45 (сімсот тридцять шість тисяч двісті сімдесят девять) грн. 45 коп. на 12 місяці, а саме:

- до 29.02.2016р. - 61 356 шістдесят одна тисяча триста п'ятдесят шість) грн. 62 коп.;

- до 31.03.2016р. - 61 356 шістдесят одна тисяча триста п'ятдесят шість) грн. 62 коп.;

- до 30.04.2016р. - 61 356 шістдесят одна тисяча триста п'ятдесят шість) грн. 62 коп.;

- до 31.05.2016р. - 61 356 шістдесят одна тисяча триста п'ятдесят шість) грн. 62 коп.;

- до 30.06.2016р. - 61 356 шістдесят одна тисяча триста п'ятдесят шість) грн. 62 коп.;

- до 31.07.2016р. - 61 356 шістдесят одна тисяча триста п'ятдесят шість) грн. 62 коп.;

- до 31.08.2016р. - 61 356 шістдесят одна тисяча триста п'ятдесят шість) грн. 62 коп.;

- до 30.09.2016р. - 61 356 шістдесят одна тисяча триста п'ятдесят шість) грн. 62 коп.;

- до 31.10.2016р. - 61 356 шістдесят одна тисяча триста п'ятдесят шість) грн. 62 коп.;

- до 30.11.2016р. - 61 356 шістдесят одна тисяча триста п'ятдесят шість) грн. 62 коп.;

- до 31.12.2016р. - 61 356 шістдесят одна тисяча триста п'ятдесят шість) грн. 62 коп.;

- до 31.01.2017р. - 61 356 шістдесят одна тисяча триста п'ятдесят шість) грн. 63 коп.

4. Повне рішення складено 21.01.2016р.

Суддя В.Г. Серкіз

Попередній документ
55278046
Наступний документ
55278048
Інформація про рішення:
№ рішення: 55278047
№ справи: 908/5630/15
Дата рішення: 19.01.2016
Дата публікації: 04.02.2016
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Запорізької області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Орендні правовідносини