61022, м. Харків, пр. Науки, 5, телефон 096-068-16-02
21.01.2016р. Справа № 905/1004/15
Суддя господарського суду Донецької області Говорун О.В., розглянувши заяву Маріупольської міської ради про розстрочку виконання рішення від 03.09.2015 у справі №905/1004/15
за позовом Приватного підприємства "Автоелемент", м. Маріуполь, Донецька область
до Маріупольської міської ради, м. Маріуполь, Донецька область
про визнання договору щодо набуття права оренди земельної ділянки від 29.12.2007 недійсним та стягнення 1200000грн.
Представники:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився.
Рішенням господарського суду Донецької області від 03.09.2015 позовні вимоги Приватного підприємства "Автоелемент" (далі - позивач) до Маріупольської міської ради (далі - відповідач) були задоволені повністю.
Після набрання рішенням від 03.09.2015 законної сили судом був виданий наказ від 01.10.2015 на його виконання.
11.01.2016 відповідач у справі звернувся до суду із заявою про розстрочку виконання рішення господарського суду від 03.09.2015. В обґрунтування заяви відповідач посилається на скрутне фінансове становище, у зв'язку із прийняттям Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", також зазначив, що у місцевому бюджеті на 2016 рік не було передбачено коштів для виконання даного рішення, у зв'язку з чим звернувся до Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України з проханням включити ці кошти до бюджету 2016 року, з огляду на що просить суд розстрочити виконання рішення у справі №905/1004/15 на 6 місяців.
Ухвалою суду від 12.01.2016 зазначена заява була судом прийнята до розгляду та призначена до розгляду в судовому засіданні на 21.01.2016.
Відповідач у клопотанні від 20.01.2016 №78 просить суд перенести слухання розгляду заяви на іншу дату та продовжити строк розгляду заяви на 15 днів.
Позивач у відзиві на заяву про розстрочку виконання рішення заперечує проти її задоволення та зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили про ті обставини, на які відповідач посилається у заяві. Також зазначив, що внаслідок саме вини відповідача позивач був позбавлений у продовж 9 років користуватися своїми грошовими коштами, які стягнуті за рішенням суду та які зменшились на теперішній час внаслідок інфляційних процесів.
Відповідно до ст.121 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Згідно п.7.1.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» №9 від 17.10.2012 (далі - Постанова), розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Підставами, зокрема, для розстрочки, згідно п.7.2 Постанови, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо необмежений будь-якими конкретними термінами розстрочити виконання рішення. Вирішуючи питання про розстрочку господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
Доводи відповідача на відсутність в місцевому бюджеті грошових коштів для виконання судового рішення, як на підставу для розстрочки виконання рішення у справі, судом відхилені виходячи з наступного.
Згідно з п.9 ч.3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є обов'язковість рішень суду.
Відповідачем на підтвердження обставин викладених у заяві про розстрочку виконання рішення суду не надано жодного доказу. Так, не надано ані доказів звернення до Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України з проханням отримання додаткової дотації, ані доказів отримання від зазначених осіб відповіді про надання такої дотації. Не надано доказів і щодо надходження грошових коштів відповідачу в подальшому, за рахунок яких могло б бути виконано рішення суду в разі задоволення заяви про розстрочку виконання рішення.
Також, судом прийнято до уваги, що позивач провадить господарську діяльність в м. Маріуполі, не території якого здійснюється антитерористична операція.
Крім того, відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили про вжиття ним будь-яких відповідних заходів щодо погашення (часткової сплати) даної заборгованості та виконання вищезазначеного судового рішення з часу прийняття рішення у справі.
Враховуючи матеріальні інтереси і позивача і відповідача, ступінь вини відповідача у виникненні спору, внаслідок чого позивач був позбавлений того, на що розраховував при укладанні договору оренди, інфляційні процеси в економіці з часу укладання зазначеного договору, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача про розстрочку виконання рішення суду.
Також суд зазначає, що само по собі знаходження сторони в зоні антитерористичної операції не є підставою для розстрочки відповідачу виконання рішення.
Суд, розглянувши клопотання відповідача про перенесення слухання розгляду заяви на іншу дату та продовження терміну розгляду заяви про розстрочку виконання рішення суду, відхиляє його, з огляду на вимоги ст.121 ГПК України, згідно яких така заява повинна розглядатись судом у десятиденний строк.
За приписами ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.4-3, 33, 43, 86, 121 ГПК України, господарський суд
В задоволенні заяви Маріупольської міської ради про розстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 03.09.2015 у справі №905/1004/15 відмовити.
Суддя О.В. Говорун