61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
27.01.2016 Справа № 905/2926/15
Господарським судом Донецької області у складі судді Курило Г.Є.
при секретарі судового засідання Сватіковій Д.С.
за позовом Публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”, в особі філії - Донецького обласного управління, м. Краматорськ
до відповідача: Фермерського господарства “Мікава”, с. Григорівка
про стягнення заборгованості у розмірі 1117654,10грн. та розірвання кредитного договору
Представники сторін
від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю
від відповідача: не з'явились
Суть спору: Позивач, Публічне акціонерне товариство “Державний ощадний банк України”, в особі філії - Донецького обласного управління, м. Краматорськ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Фермерського господарства “Мікава”, с. Григорівка про стягнення заборгованості у розмірі 1121684,68 грн., а саме заборгованості за кредитом у розмірі 999999,76 грн., заборгованості зі сплати процентів у розмірі 119884,92 грн., простроченої заборгованості зі сплати комісії у розмірі 1800,00 грн., та розірвання договору кредитної лінії №5 від 24.04.2013.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору кредитної лінії №5 від 24.04.2013.
02.11.2015 згідно автоматичного розподілу справ між суддями позовну заяву передано на розгляд судді Мальцеву М.Ю.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.11.2015 порушено провадження по справі №905/2926/15.
22.12.2015 згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Курило Г.Є.
В судових засіданнях позивач наполягав на задоволенні позовних вимог.
25.01.2016 до господарського суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 1117654,10 грн., а саме заборгованості за кредитом у розмірі 999999,76 грн., заборгованості зі сплати процентів у розмірі 115854,34 грн., прострочену заборгованість зі сплати комісії у розмірі 1800,00 грн., та розірвати договір кредитної лінії №5 від 24.04.2013.
Частина 4 статті 22 ГПК України визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог. Враховуючи те, що вищезазначені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приймає заяву про зменшення розміру позовних вимог до розгляду та розглядає зменьшені позовні вимоги.
Відповідач в судові засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.
За висновками суду відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, виходячи з наступного:
За змістом наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача на теперішній час є: 87313, Донецька обл., Амвросіївський район, с. Григорівка, (Олексіївська с/р). Аналогічна адреса заначена в позовній заяві.
У відповідності до листів Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку “Укрпошта” від 08.07.2015р. № 7-14-332 та від 17.11.2015р. № 7-14-557 відділення поштового зв'язку призупинили приймання та пересилання поштових відправлень на адресу населених пунктів Донецької та Луганської областей, у с. Григорівка, у зв'язку з чим ухвали суду про порушення провадження у справі та відкладання розгляду справи були розміщені на сторінці господарського суду Донецької області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет, відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014р. № 01-06/2052/14, про що свідчать відповідні копії витягів з сайту.
Також, господарський суд Донецької області намагався направити телефонограми на номер відповідача, який вказаний у витягу з ЄДРЮФОП, але телефонограми прийняті не були, через відсутність зв'язку з абонентом.
Таким чином, господарським судом було вжито всіх можливих та залежних від суду заходів для повідомлення відповідача про наявність порушеної справи та призначених до розгляду судових засідань (про день, місце та час кожного судового засідання).
Враховуючи викладене, справа розглядається відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України без явки представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався.
Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судов засіданні пояснення представника позивача господарський суд встановив, що 24.04.2013 між позивачем, Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (банк) та відповідачем, Фермерський господарством “Мікава” (позичальник) укладено договір кредитної лінії № 5 (кредитний договір), за умовами якого (п. 2.1. кредитного договору) банк зобов'язався надати на умовах цього договору, а позичальник зобов'язався отримати та належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит та сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором.
За своєю правовою природою договір №5 від 24.04.2013 є кредитним договором, згідно з яким, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.
Кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 22.04.2016року (п. 2.2. кредитного договору).
Факт видачі кредиту підтверджується розпорядженнями про видачу кредитних коштів, меморіальними ордерами, банківськими виписками та не заперечується відповідачем.
Згідно із п.п. 2.3., 2.3.2 кредитного договору, сторони погодили суму максімального ліміту кредитування і визначили його в розмірі 1000000,00грн., сторони погодили збільшення/зменшення діючого кредиту в строки згідно з графіком: з дня видачі по 31.10.2015 - 1000000,00 грн., з 01.11.2015 по 30.11.2015 - 750000,00 грн., з 01.12.2015 по 30.12.2015 - 450000,00 грн., з 01.01.2016 по 31.01.2016 - 200000,00 грн., з 01.02.2016 по 29.02.2016- 100000,00 грн., з 01.03.2016 до кінця дії кредитної лінії - 50000,00 грн. З метою дотримання діючого ліміту кредитування згідно з умовами цього договору позичальник зобов'язаний не пізніше останнього банківського дня періоду, в якому закінчується строк користування кредитом у межах встановленого в звітному періоді діючого ліміту кредитування, здійснити погашення частини кредитних коштів у сумі, що буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування на наступний період.
Відповідно до п. 2.3.3. кредитного договору, позичальник зобов'язався здійснити погашення кожного траншу не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту його отримання незалежно від діючого ліміту кредитування.
Відповідно до п. 3.3.1. кредитного договору, банк має право у випадку, якщо будуть мати місце будь-які або всі можливі випадки невиконання позичальником взятих на себе обов'язків та недотримання умов, передбачених цим договором та/або документами забезпечення вимагати негайного повернення суми кредиту та всієї суми нарахованих процентів за користування кредитом (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами або сумами, що підлягають сплаті за цим договором), у тому числі, але невиключно якщо: позичальник вчасно не сплатив суму кредиту, її частину або проценти за користування кредитом або будь-які інші суми, які підлягають сплаті за цим договором.
Пунктом 3.3.2 кредитного договору передбачено, що після отримання позичальником від банку листа з повідомлення про вручення щодо відкликання кредиту позичальник зобов'язаний не пізніше 20 банківських днів з моменту вручення такого листа здійснити повне погашення кредиту.
У зв'язку з невиконанням позичальником своїх зобов'язань щодо сплати відсотків, позивач направив на адресу відповідача кур'єрською службою доставки вимогу про дострокове повернення кредиту №22-6/09 від 16.03.2015 у 20-денний строк. Докази направлення вимоги наявні в матеріалах справи.
Таким чином, строк повернення всієї заборгованості за кредитом на момент подачі позову є таким, що настав.
Пунктами 2.7., 2.7.1., 2.7.2. кредитного договору передбачено, що за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати банку відповідну плату (проценти) в порядку та розмірах, визначених цим договором. Проценти нараховуються банком за фіксованою процентною ставкою. При нарахуванні та сплаті процентів за користування кредитом сторони повинні керуватись наступним: проценти за користування кредитом розраховуються банком на основі процентної ставки в розмірі 19,8% річних, яка може бути встановлена в іншому розмірі в порядку, визначеному цим договором. Проценти нараховуються методом факт/факт на фактичну суму заборгованості позичальника за кредитом та за термін фактичного користування ним, починаючи з першого дня видачі кредиту включно та до повного погашення заборгованості за цим договором. При нарахуванні процентів день видачі кредиту приймається до розрахунку як 1 (один) повний день користування кредитом, а день повернення кредиту (його частини) до розрахунку процентів не включається.
За змістом п. 2.7.3. кредитного договору, нараховані за період з першого дня видачі кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по останній день повернення позичальником кредиту (або його частини) проценти (з урахуванням положень п. 2.7.4. цього договору) повинні бути сплачені позичальником щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, а в разі дострокового погашення кредиту - одночасно з погашенням кредиту. Перший раз позичальник сплачує проценти не пізніше 10.05.2013 року.
За надання банківських послуг позичальник сплачує банку комісійну винагороду за обслуговування кредиту. Сплата комісійної винагороди здійснюється в розмірі 0,03% від діючого ліміту у строк до 10 числа місяця, наступного за звітним місяцем (п.2.10 кредитного договору).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
Позивач доводить банківськими виписками та розрахунком заборгованості, що станом на 09.08.2015 заборгованість за кредитом складає 999999,76 грн., заборгованість зі сплати процентів складає 115854,34 грн., прострочена заборгованості зі сплати комісії складає 1800,00 грн.
Відповідачем до прийняття судового рішення не надано доказів погашення заборгованості за кредитним договором, в результаті чого господарський суд робить висновок, що сплату цих сум заборгованості не здійснено до теперішнього часу.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача до відповідача про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 999999,76 грн., заборгованості зі сплати процентів у розмірі 115854,34 грн., заборгованості зі сплати комісії у розмірі 1800,00 грн. є доведеними та підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить суд розірвати договору кредитної лінії №5 від 24.04.2013 в зв'язку з істотним порушенням відповідачем умов договору кредиту по поверненню основного боргу та сплаті процентів та комісій.
Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
За приписами пункту 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки: розірвання договору, відшкодування збитків та інше.
Згідно ст. 188 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Непогашення відповідачем заборгованості за кредитним договором позбавило позивача грошових надходжень, на які він розраховував при укладенні договору, а тому таке порушення відповідачем умов договору є істотним.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року N 15-пр/2002 недотримання позивачем ст. 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує, та не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом подання позову до відповідача про розірвання договору.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 19 вересня 2011 р. у справі № 3-74гс11.
На підставі викладеного, враховуючи, що факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором кредитної лінії №5 від 24.04.2013 підтверджується матеріалами справи, вимоги позивача про розірвання договору кредиту №5 від 24.04.2013 є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 47, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позов Публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”, особі філії - Донецького обласного управління, м. Краматорськ до Фермерського господарства “Мікава”, с. Григорівка про стягнення заборгованості у розмірі 1117654,10 грн. та розірвання договору кредитної лінії №5 від 24.04.2013 задовольнити.
Стягнути з Фермерського господарства “Мікава”, с. Григорівка (87313, Донецька обл., Амвросіївський район, с. Григорівка, (Олексіївська с/р), ЄДРПОУ 33556557) на користь Публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”, особі філії - Донецького обласного управління, м. Краматорськ (84302, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Люксембург Рози, буд.54, ЄДРПОУ 09334702) заборгованості за кредитом у розмірі 999999,76 грн., заборгованості зі сплати процентів у розмірі 115854,34 грн., заборгованості зі сплати комісії у розмірі 1800,00 грн., судовий збір у розмірі 17982,81 грн.
Розірвати договір кредитної лінії №5 від 24.04.2013, укладений між Публічним акціонерним товариством “Державний ощадний банк України”, особі філії - Донецького обласного управління, м. Краматорськ та Фермерським господарством “Мікава”, с. Григорівка.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
У судовому засіданні 27.01.2016 оголошено повний текст рішення.
Суддя Г.Є. Курило