61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
19.01.2016р. Справа № 905/2772/15
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Мельниченко Ю.С., суддів Осадчої А.М., Уханьової О.О., при секретарі судового засідання Паюновій Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Державного підприємства “Науково-виробниче об'єднання “Павлоградський хімічний завод”, м. Павлоград, Дніпропетровська область
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торезький кар'єр”, м. Донецьк
про стягнення 38 427 грн. 84 коп.
За участю представників сторін:
від позивача: представник не з'явився.
від відповідача: представник не з'явився.
Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 811 Господарського-процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 19.01.2016р. суд виходив до нарадчої кімнати (каб. 324) для прийняття рішення.
Позивач, Державне підприємство “Науково-виробниче об'єднання “Павлоградський хімічний завод”, м. Павлоград, Дніпропетровська область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торезький кар'єр”, м. Торез, Донецька область, про стягнення заборгованості за договором №427409 від 10.06.2009 року у сумі 22 362 грн. 60 коп., інфляційних втрат у сумі 15 094 грн. 76 коп., 3 % річних у сумі 970 грн. 48 коп., а всього 38 427 грн. 84 коп.
Ухвалою суду від 23.10.2015р. господарським судом Донецької області було прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 10.11.2015р. Розгляд справи неодноразово відкладався.
Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 14.12.2015р. з метою розгляду цієї справи утворено колегіальний склад суду: головуючий суддя Мельниченко Ю.С., судді Осадча А.М. та Уханьова О.О.
Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за вказаним договором щодо оплати вартості виконаних робіт. Нормативно позивні вимоги обґрунтовані ст.ст. 526, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.
Представник позивача у судових засіданнях 01.12.2015р. та 14.12.2015р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, в обґрунтування своїх вимог посилався на укладання договору №427409 від 10.06.2009р. на виробництво вибухових робіт із відповідачем, невиконання останнім за ним своїх зобов'язань з оплати вартості виконаних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
Представник відповідача у свою чергу про судові засідання 10.11.2015р., 01.12.2015р., 14.12.2015р. та 19.01.2016р. був повідомлений належним чином, про що свідчить розміщене 26.10.2015р., 12.11.2015р., 04.12.2015р. та 17.12.2015р. на сторінці господарського суду Донецької області (у розділі «Повідомлення для учасників судового процесу, які знаходяться в зоні проведення антитерористичної операції») офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/) повідомлення про розгляд справи, однак у засідання суду представника не направив, відзив на позов не надав, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.
З огляду на достатність наявних в матеріалах справи документів для правильного вирішення спору, враховуючи, що неявка в судове засідання належним чином повідомленого відповідача та ненадання ним відзиву на позовну заяву не впливає на правову оцінку спірних правовідносин та не перешкоджає вирішенню справи, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Торезький кар'єр” (далі - замовник) та Державним підприємством “Науково-виробниче об'єднання “Павлоградський хімічний завод” (далі - підрядник) був укладений договір № 427409 від 10.06.2009р. на виготовлення вибухових робіт (далі за текстом Договір), за умовами якого в порядку та на умовах, визначених договором, підрядник приймає на себе обов'язок по виготовленню вибухових робіт на Товаристві з обмеженою відповідальністю “Торезький кар'єр”, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.
Відповідно до п. 1.4 договору, орієнтовний об'єм гірничої маси за договором складає 40,0 т.м3 в щільному тілі.
Відповідно до п.1.5. договору, орієнтовна сума договору 250 800 грн. 00 коп. у тому числі ПДВ 41 800 грн. 00 коп.
Пунктом 5.1. договору визначено, що вартість робіт визначається у відповідності з протоколом узгодження договірної ціни, який є невід'ємною частиною договору (додаток №1).
Протоколом узгодження договірної ціни на виготовлення вибухових робіт до договору № 427409 від 10.06.2009р. сторонами погоджено розмір договірної ціни на виготовлення масового вибуху у сумі 6 грн. 27 коп. з урахуванням ПДВ за 1 м3 гірничої маси в щільному тілі.
Як визначено п. 5.4 та п. 5.5 договору, при виготовленні масових вибухів замовник здійснює 50% передоплати від очікуваного об'єму вибухових робіт за 10 банківських днів до виготовлення масового вибуху. Решту суми замовник оплачує згідно фактично виконаних робіт на протязі 10 банківських днів з дня підписання акта виконаних робіт.
Згідно з п. 12.1 та п. 12.2, даний договір вступає у дію з моменту його підписання та діє до 31.12.2009 року. Якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору жодна зі сторін письмово не заявить про його розірвання, договір вважається пролонгованим на наступний рік.
Замовником, на виконання умов договору та на підставі рахунку №35 від 25.03.2014р., шляхом безготівкового переказу було здійснено передоплату у сумі 21.840 грн. 00 коп., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача від 25.03.2014р.
Факт виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором № 427409 від 10.06.2009р. підтверджується актом приймання-сдачі виконаних робіт від 25.03.2014р. на суму 44 202 грн. 60 коп., у тому числі ПДВ 7 367 грн. 10 коп.
Вказаний акт підписаний повноважними представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств.
Відповідач в порушення умов Договору решту суми в розмірі 22 362 грн. 60 коп. не оплатив.
Таким чином, судом встановлено, що зобов'язання з оплати вартості виконаних робіт за договором відповідачем не виконані повному обсязі, вартість робіт у розмірі 22 362 грн. 60 коп. станом на час розгляду справи не сплачена.
Граничним строком оплати виконаних робіт, встановленим п.5.5 договору, за актом приймання-сдачі виконаних робіт від 25.03.2014р. є 08.04.2014р.
Проаналізувавши укладений сторонами договір № 427409 від 10.06.2009р. на виготовлення вибухових робіт, суд дійшов висновку, що останній за своєю правовою природою є договором підряду, отже, правовідносини сторін підпадають під регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.
Статтею 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно із ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зазначені норми узгоджуються з вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача для ухилення від виконання свого обов'язку за договором стосовно оплати робіт, як це визначено п. 5.5 договору, на протязі 10 банківських днів з дня підписання акта виконаних робіт.
Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається здійснення відповідачем розрахунку з позивачем впродовж вказаного строку, що призвело до порушення відповідачем зобов'язання з оплати робіт як боржником, який прострочив виконання, у розумінні ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором № 427409 від 10.06.2009р. на виготовлення вибухових робіт у сумі 22 362 грн. 60 коп. обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, отже, такими, що підлягають задоволенню.
Крім стягнення основної заборгованості позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 970 грн. 48 коп., оцінюючи правомірність нарахування яких суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем на підставі вказаної норми закону нараховані та заявлені до стягнення 3% річних за актом приймання-сдачі виконаних робіт від 25.03.2014р. за період з 09.04.2014р. по 18.09.2015р. у сумі 970 грн. 48 коп.
Перевіривши розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, фактично розмір 3% річних складає 970 грн. 48 коп., у зв'язку з чим, позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, отже, такими, що підлягають задоволенню.
Позивачем також відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України нараховані інфляційні втрати за прострочення оплати вартості робіт у розмірі 15 094 грн. 76 коп.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що він є методологічно та арифметично невірним, оскільки в розрахунках позивача період нарахування не відповідає вимогам п.3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», відповідно до якого розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.
Крім того, індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та ст.ст. 17, 18 Закону України «Про інформацію» використовується та є офіційним індекс, розрахований Державною службою статистики України, який наводиться з одним десятковим знаком після коми.
На підставі цього суд зробивши розрахунок інфляційних втрат дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних, обчислених за актом приймання-сдачі виконаних робіт від 25.03.2014р. за період з травня 2014р. по серпень 2015р. у сумі 13 897 грн. 18 коп.
Фактично розмір інфляційних втрат дорівнює 13 897 грн. 18 коп. на підставі чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 1 197 грн. 58 коп. задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат зі сплати судового збору, суд зазначає, що витрати зі сплати судового збору за вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись Законом України “Про індексацію грошових доходів населення”, ст.ст. 17, 18 Закону України “Про інформацію”, ст.ст. 525, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 610, 612, 625, 629, 837 Цивільного кодексу України; ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 42-47, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торезький кар'єр” (код ЄДРПОУ 30962235 місцезнаходження - 83055, Донецька область, місто Донецьк, вулиця Зайцева, будинок 148) на користь Державного підприємства “Науково-виробниче об'єднання “Павлоградський хімічний завод” (код ЄДРПОУ 14310112, місцезнаходження - 51400, Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Заводська, будинок 44) заборгованість за договором №427409 від 10.06.2009 року у сумі 22 362 грн. 60 коп., інфляційні втрати у сумі 13 897 грн. 18 коп., 3% річних у сумі 970 грн. 48 коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 1 180 грн. 04 коп.
В задоволенні позову Державному підприємству “Науково-виробниче об'єднання “Павлоградський хімічний завод” в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 1 197 грн. 58 коп. відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.
У судовому засіданні 19.01.2016р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 22.01.2016р.
Головуючий суддя Ю.С. Мельниченко
Суддя А.М. Осадча Суддя О.О. Уханьова