28 січня 2016 року Справа № 29/5005/6896/2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Коваленка В.М. - головуючого (доповідач у справі),
Короткевича О.Є.,
Панової І.Ю.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи ОСОБА_4
на ухвалувід 19.11.2015 Дніпропетровського апеляційного господарського суду (про відмову у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2011)
у справі№ 29/5005/6996/2011 господарського суду Дніпропетровської області
за заявою боржникаФізичної особи-підприємця ОСОБА_5
провизнання банкрутом
Подана фізичною особою ОСОБА_4 (далі - ФО ОСОБА_4) касаційна скарга б/н від 25.11.2015 не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.
Так, як вбачається з матеріалів касаційної скарги, заявником оскаржується ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2011.
Відповідно до норм ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні.
Розмір та порядок сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" (у редакції Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII, що набрав чинності 01.09.2015).
Так, підпунктом 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено ставку судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги на ухвалу суду - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2015 становив 1 218 грн.
Однак, у додатках до касаційної скарги ФО ОСОБА_4 міститься квитанція від 25.11.2015 № 0.0.467363391.2 про сплату судового збору в сумі 102,00 грн., тобто у меншому розмірі, ніж визначено чинним законодавством на момент звернення з касаційною скаргою.
Отже, заявником в порушення викладених вище норм законодавства до касаційної скарги не додані докази сплати судового збору в установленому порядку та розмірі.
За таких обставин, касаційна скарга ФО ОСОБА_4 не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.
Відповідно до норм ч. 3 ст. 1113 ГПК України після усунення обставин, зазначених в пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.
Керуючись нормами ст. 4 Закону України "Про судовий збір" та ст.ст. 107, 111, п. 4 ч. 1, ч. 3 ст. 1113, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
Касаційну скаргу Фізичної особи ОСОБА_4 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.11.2015 у справі № 29/5005/6996/2011 повернути заявнику.
Головуючий В.М. Коваленко
Судді О.Є. Короткевич
І.Ю. Панова