27 січня 2016 року Справа № 922/4786/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя : Корсак В.А.
судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)
розглянувши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод"
на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 24.09.2015р. та ухвалу господарського суду Харківської області від 02.09.2015р., якою повернуто
зустрічний позовтовариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод"
допублічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе"
про розірвання договору поставки
у справі господарського суду№922/4786/15 Харківської області
за позовомпублічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе"
дотовариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод"
про за участю представників сторін: позивача - відповідача -стягнення 406 761,56грн. не з'явився не з'явився
Розпорядженням №03-05/107 від 25.01.2016р. змінено склад колегії суддів у справі №922/4786/15, призначеної до розгляду колегією у складі головуючого судді Алєєвої І.В., суддів Данилової М.В., Данилової Т.Б., утворено колегію суддів у складі головуючий суддя Корсак В.А., судді Данилова М.В, Данилова Т.Б.
У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод" про стягнення з відповідача на користь позивача 406761,56грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.08.2015р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено позовну заяву до розгляду на 31.08.2015р.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.08.2015р. розгляд справи було відкладено на 07.09.2015р.
01 вересня 2015 року до господарського суду Харківської області від товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод" надійшла зустрічна позовна заява до публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе", в якій позивач за зустрічним позовом просив розірвати Договір поставки №85/424 від 04.03.2013р., внаслідок істотного порушення умов вказаного договору відповідачем за зустрічним позовом.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.09.2015р. (суддя Денисюк Т.С.), залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.09.2015р. (судді Бондаренко В.П., Россолов В.В., Тихий П.В.) зустрічна позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод" з доданими до неї документами повернута без розгляду на підставі п.п.4, 6 ч.1 ст.63 ГПК України, оскільки до матеріалів зустрічної позовної заяви не надано доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі і порядку та доказів направлення відповідачу за зустрічним позовом копії зустрічної позовної заяви та доданих до неї документів.
Не погоджуючись з ухвалою і постановою судів попередніх інстанцій, товариство з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати ухвалу і постанову, а зустрічну позовну заяву направити до суду першої інстанції для розгляду по суті.
Відповідно до ч.2 ст.11113 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.
Перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в ухвалі і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Приймаючи оскаржувані ухвалу і постанову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до ч.2 ст.60 ГПК України позовна заява за зустрічним позовом подається за загальними правилами подання позовів. Це означає, що позов повинен бути поданий з додержанням вимог ст.ст.54-58 ГПК України щодо форми і змісту позовних заяв.
Якщо позовну заяву за зустрічним позовом надано з порушенням вимог, викладених у ст.ст.54-58 ГПК України, господарський суд повертає позовну заяву на підставі ст.63 ГПК України.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Порядок сплати судового збору та його розмір визначений Законом України "Про судовий збір".
Згідно із п.1 ч.2 ст.2 вказаного Закону України (в редакції чинній на момент звернення з зустрічною позовною заявою) ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2% ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; за позовну заяву немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Позивач за зустрічним позовом звернувся до суду з вимогою про розірвання договору поставки, тобто з немайновою вимогою.
Положення ст.5 Закону України "Про судовий збір" містить вичерпний перелік осіб, які звільнені від сплати судового збору.
При цьому, положення вказаного Закону, якими встановлено пільги щодо сплати судового збору, не поширюються на ТОВ "Лозівський ковальсько-механічний завод.
Отже, враховуючи зазначені приписи законодавства товариство з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод" при зверненні до господарського суду з зустрічним позовом необхідно було сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі.
Судами встановлено, при поданні зустрічної позовної заяви ТОВ "Лозівський ковальсько-механічний завод" не було надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі. Також докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі не містяться і в додатку доданих документів до зустрічної позовної заяви. В безпосередньому тексті зустрічної позовної заяви не міститься жодного посилання на сплату ТОВ "Лозівський ковальсько-механічний завод" даного платежу, або клопотання про відстрочку сплати судового збору.
Пунктом 4 частини 1 статті 63 ГПК України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Таким чином, відсутність сплати ТОВ "Лозівський ковальсько-механічний завод" судового збору за подання зустрічної позовної заяви у встановленому Законом порядку та розмірі, визнано судами як правова підстава для повернення поданої ним заяви.
В обґрунтування як касаційної, так і апеляційної скарг ТОВ "Лозівський ковальсько-механічний завод" посилався на те, що місцевим господарським судом при відсутністі доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, не було враховано скрутне матеріальне становище останнього.
При цьому, ТОВ "Лозівський ковальсько-механічний завод" зазначає, що повідомляло місцевий господарський суд про перебування у скрутному матеріальному становищі, як підставу для відстрочення (розстрочення) судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Підпунктом 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Однак, апеляційним судом встановлено, що вказане твердження ТОВ "Лозівський ковальсько-механічний завод" не підтверджується матеріалами справи, оскільки як в тексті зустрічної позовної заяви, так і в її прохальній частині відсутнє будь яке звернення ТОВ "Лозівський ковальсько-механічний завод" до суду стосовно необхідності відстрочення (розстрочення) судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. Не підтверджує наявність такого окремого клопотання й перелік додатків до зустрічної позовної заяви. Більш того, взагалі, ТОВ "Лозівський ковальсько-механічний завод" в тексті зустрічної позовної заяви не зазначено про перебування останнього у скрутному матеріальному становищі.
Таким чином, апеляційний суд дійшов до висновку, що ТОВ "Лозівський ковальсько-механічний завод" не було заявлено до суду першої інстанції клопотання про відстрочення (розстрочення) судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, у зв'язку з чим, суд першої інстанції правомірно виходив з відсутності доказів оплати судового збору, як підстави для повернення зустрічної позовної заяви.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що скаржник в касаційній скарзі описує як підставу повернення зустрічної позовної заяви лише відсутність доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
В той час, як підставою для повернення зустрічної позовної заяви також було і відсутність доказів надсилання відповідачеві за зустрічним позовом (ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе") копії зустрічної позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до ч.1 ст.56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб.
Однак, ТОВ "Лозівський ковальсько-механічний завод" не було надано до зустрічної позовної заяви жодного доказу направлення ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно із п.6 ч.1 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Отже, відсутність доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів тягне процесуальні наслідки, визначені законом, а саме повернення позовної заяви.
На підставі викладеного, суди дійшли висновку про наявність законних підстав для повернення зустрічної позовної заяви.
Окрім того, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що згідно ч.1 ст.60 ГПК України, відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом.
Пунктом 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після завершення підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК), відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, тобто до з'ясування у передбаченому ГПК порядку обставин справи та здійснення їх правової оцінки, про що зазначається в протоколі судового засідання. При цьому неявка у судове засідання сторін або однієї з сторін, за умови, що їх належним чином повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК.
Також, відповідно п.3.15 вказаної постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 право відповідача на подання зустрічного позову для спільного розгляду з первісним позовом також пов'язується з початком розгляду господарським судом справи по суті. У разі подання зустрічного позову після початку розгляду справи по суті суддя відмовляє в його прийнятті на підставі п.1 ч.1 ст.62 ГПК України як такого, що поданий з порушенням припису ч.1 ст.60 ГПК України; при цьому не має значення, з яких причин (поважних чи неповажних) зустрічний позов не було подано до початку такого розгляду. У цьому разі відповідач не позбавлений можливості звернутися з новим позовом у загальному порядку.
Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод", оскільки судами було прийнято ухвалу і постанову з дотриманням норм процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.
Судові витрати, сплачені касатором до бюджету під час подання касаційної скарги, у зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги на підставі ст.49 ГПК України залишаються на касаторі.
Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод" залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.09.2015р. та ухвалу господарського суду Харківської області від 02.09.2015р. у справі №922/4786/15 господарського суду Харківської області залишити без змін.
Головуючий суддя В. Корсак
Судді М. Данилова
Т. Данилова