28 січня 2016 року м. Чернігів Справа № 825/212/16
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про скасування рішень,
26.01.2016 ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, в якому просить суд скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності від 22.05.2015 №17-2/15 та рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 11.12.2015 № XI-027/2015.
Вирішуючи питання, викладені у частині 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд вважає, що наявні підстави для відмови у відкритті провадження, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, виходячи з наступного.
Так, згідно з положеннями частин 1, 2 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У відповідності до положень статті 4 КАС України правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Частиною 2 статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.
Справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (стаття 3 КАСУ).
Виходячи з аналізу даної статті слід зазначити, що таке поняття як адміністративна справа має наступні необхідні ознаки, а саме: 1) публічно-правовий спір; 2) одна зі сторін такого спору є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, або інший суб'єкт, наділений владними управлінськими функціями.
Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З матеріалів позовної заяви та наданих документів вбачається, що позивач оскаржує рішення, зазначаючи відповідачів - Кваліфікаційну-дисциплінарну комісію адвокатури Чернігівської області, Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, які не є суб'єктами владних повноважень у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, а спір позивачки з вищевказаними відповідачами не має ознак публічно - правового спору, з огляду на наступне.
Так, згідно зі статтею 2 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) адвокатура України - це недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
Тобто, адвокатура України не є державним інститутом, діяльність адвокатури спрямована на забезпечення здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги, та не наділена владними управлінськими функціями.
Відповідно до положень статті 46 Закону № 5076-VI організаційними формами адвокатського самоврядування є конференція адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рада адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Рада адвокатів України, з'їзд адвокатів України.
Адвокатське самоврядування здійснюється через діяльність конференцій адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рад адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ревізійних комісій адвокатів регіонів (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої ревізійної комісії адвокатури, Рада адвокатів України, з'їзду адвокатів України.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 заявлені не до суб'єктів владних повноважень та не випливають із публічно - правового спору, а тому даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а повинен бути пред'явлений до розгляду в порядку цивільного судочинства до місцевого суду загальної юрисдикції.
Аналогічна правова позиція була неодноразово висловлена і в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 20.01.2016 (справи №№ К/800/56698/14, К/800/24929/15), від 23.12.2015 (справа № К/800/52592/14), від 17.12.2015 (справа К/800/38512/15).
Відповідно до вимог статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження в адміністративній справі слід відмовити, згідно пункту 1 частини 1 статті 109 КАС України, оскільки заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Суд також зазначає, що в силу положень статті 109 КАСУ, повторне звернення позивача до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом не допускається.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 109, 165, 181, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 - відмовити.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до місцевого суду загальної юрисдикції як цивільного.
Попередити позивача, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Порядок апеляційного оскарження ухвали суду, передбачений статтями 185-186 КАС України.
Суддя В.В. Падій