27 жовтня 2015 року 12:00Справа № 808/7819/14 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради
до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
11.11.2014 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради (далі - позивач, КП «Облводоканал») до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя) про:
- визнання протиправними дій відповідача із зміни призначення платіжних доручень та обліку податкового боргу,
-зобов'язання відповідача відновити облік податкового боргу відповідно до платіжних доручень про сплату боргу (з урахуванням уточнень позовних вимог від 10.02.2015).
Ухвалою суду від 14.11.2014 відкрито провадження в адміністративній справі №808/7819/14, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, направив суду клопотання про розгляд справи без його участі. На позовних вимогах наполягає у повному обсязі. На обґрунтування позовних вимог зазначає, що на підставі акту перевірки №369/15-03/03327115 від 20.10.2014 фахівцями відповідача зроблено розрахунок затримки сплати податку на додану вартість та прийнято податкові рішення - повідомлення № НОМЕР_1 від 21.10.2014 про нарахування штрафу в розмірі 842 611,19 грн., №0014221503 від 21.10.2014 про нарахування штрафу в розмірі 22 027,90 грн. за несвоєчасну сплату податку на додану вартість. В розрахунку штрафних санкцій вказано, що позивач несвоєчасно сплатив податкові зобов'язання з податку на додану вартість, які були визначені на підставі декларацій №9073865756 від 18.11.2013, №9080981120 від 17.12.2013, уточнюючого розрахунку №9003231173 від 30.01.2014, №9087693142 від 17.01.2014, №9007628927 від 18.02.2014, уточнюючого розрахунку №9034632487 від 18.06.2014, декларації №9034632487 від 18.06.2014, уточнюючого розрахунку №9040111236 від 15.07.2014, декларації №9041198392 від 18.07.2014, уточнюючого розрахунку №9049584701 від 27.08.2014, декларації №9048038576 від 19.08.2014. Дані висновки відповідача не відповідають дійсності. Проте, сума заборгованості з податку на додану вартість була сплачена позивачем у визначені законодавством строки, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Відповідно до постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 31.01.2014 по справі № 808/807/14 відповідачем з КП «Облводоканал» стягнуто сума боргу з податку на додану вартість у розмірі 938 333,33 грн., яка відстрочена на 6 місяців та розстрочена на 36 місяців. Відповідно до постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 01.04.2014 по справі №808/2364/14 відповідачем з КП «Облводоканал» стягнуто суму боргу з податку на додану вартість у розмірі 835 921 грн., яка відстрочена на 6 місяців та розстрочена на 12 місяців. Відповідно до постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 04.06.2014 по справі № 808/3564/14 відповідачем з КП «Облводоканал» стягнуто суму боргу з податку на додану вартість у розмірі 1 073 730,32 грн. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.06.2014 по справі №808/3564/14 відстрочено виконання рішення на 12 місяців. В розрахунку штрафних санкцій зазначені дані рішення суду як підстава нарахування податкового боргу. Набрання чинності постановами суду про розстрочення виконання судових рішень про стягнення податкового боргу змінює встановлені законом строки сплати відповідного податкового зобов'язання, яке через зміну судом термінів сплати відповідно до частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства втрачає ознаки податкового боргу та виключає можливість нарахування пені. Вказане нарахування податкового боргу з боку відповідача викликано тим, що він неправомірно змінив призначення платежу при зарахуванні грошових коштів, сплачених позивачем. Позивач вважає, що відповідач не може самостійно змінювати призначення платежу та зараховувати грошові кошти, сплачені в рахунок погашення податку на додану вартість в інші періоди, що в свою чергу призводить до зміни в обліку податкового боргу. На підставі вищевикладеного, вважає дії відповідача щодо зміни призначення платежу протиправними. Просить позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, направив суду клопотання про розгляд справи без його участі. Проти позову заперечує в повному обсязі. Згідно з наданими письмовими запереченнями зазначає, що відповідно п. 100.1 ст. 100 Податкового кодексу України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу. Відповідно п. 100.2 ст. 100 Податкового кодексу України платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання. Отже, посилання позивача на постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 31.01.2014 у справі 808/807/14, від 01.04.2014 у справі 808/2364/14 та 04.06.2014 у справі №808/3564/14 (ухвала суду від 20.06.2014 по справі №808/3564/14) є безпідставними, оскільки: позивач не звертався до контролюючого органу з заявою про відстрочення, розстрочення суми податкового боргу, а відтак, на таку суму застосовується штрафні (фінансові) санкції за несвоєчасну сплату узгодженого зобов'язання. Зазначеними рішеннями суду відстрочено та розстрочено саме виконання судових рішення, а не суми податкового боргу. Також зазначив, що відповідно до п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У тому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 Податкового кодексу України. Просить у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно з ч.1 ст.41 КАС України, у зв'язку із неявкою сторін, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заперечення відповідача, дослідивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх у сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, на підставі наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, фахівцями ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя проведено камеральну перевірку позивача з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, про що було складено акт перевірки про результати камеральної перевірки про несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань до бюджету від 20.10.2014 №369/15-03/03327115 (далі - акт перевірки №369).
Перевіркою встановлено порушення КП «Облводоканал» п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, а саме - несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість.
До акту перевірки додано розрахунок штрафних санкцій, у якому визначені номера декларацій, номера уточнюючих декларацій та постанови Запорізького окружного адміністративного суду щодо розстрочення суми боргу по податку на додану вартість, граничний термін сплати, дата погашення боргу, сума сплаченого боргу, кількість днів затримки та нарахована сума штрафних санкцій, а саме: в розрахунку штрафних санкцій вказано, що позивач несвоєчасно сплатив податкові зобов'язання - податок на додану вартість, які були визначені на підставі декларацій №9073865756 від 18.11.2013, №9080981120 від 17.12.2013, уточнюючого розрахунку №9003231173 від 30.01.2014, №9087693142 від 17.01.2014, №9007628927 від 18.02.2014, уточнюючого розрахунку №9034632487 від 18.06.2014, декларації №9034632487 від 18.06.2014, уточнюючого розрахунку №9040111236 від 15.07.2014, декларації №9041198392 від 18.07.2014, уточнюючого розрахунку №9049584701 від 27.08.2014, декларації №9048038576 від 19.08.2014, та відповідно до постанов Запорізького окружного адміністративного суду від 31.01.2014 по справі №808/807/14, від 01.04.2014 по справі №808/2364/14, від 20.06.2014 по справі №808/3564/14.
На підставі матеріалів акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення:
- №0014221503 від 21.10.2014, яким визначено суму грошового зобов'язання за штрафними санкціями з податку на додану вартість у сумі 22 027 грн. 90 коп.,
- №0014211503 від 21.10.2014, яким визначено суму грошового зобов'язання за штрафними санкціями з податку на додану вартість у сумі 842 611 грн. 19 коп.
24.09.2015 на адресу суду надійшло клопотання від представника відповідача, згідно з яким останній зазначає, що по підприємству КП «Облводоканал» проведено камеральну перевірку, згідно з якою складено акт №285 від 18.10.2010 та винесені податкові повідомлення - рішення №0003451603 від 26.10.2010 на суму штрафних санкцій з податку на додану вартість у розмірі 13 874 грн. 30 коп. - 10%, та № НОМЕР_2 від 26.10.2010 на суму штрафних санкцій з податку на додану вартість у розмірі 850 452 грн. 32 коп. - 50%, які оскаржувалися позивачем у судовому порядку та залишені в силі.
Вищезазначені податкові повідомлення - рішення за неможливістю рознесення їх у ІС «Податковий аудит» рознесено актом інвентаризації, як податковий борг з ПДВ у сумі 864 326,6 грн., на які помилково нараховані штрафні санкції за несвоєчасну сплату з ПДВ у сумі - 172 865 грн. -20% що враховані у податковому повідомленні - рішенні № НОМЕР_1 від 21.10.2014.
На підставі зазначеного, просить зменшити суму штрафних санкцій за несвоєчасну сплату, які помилково розраховані та внесені до податкового повідомлення - рішення №0014211503 від 21.10.2014.
Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пп. 14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до пп. 14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчисляє суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючого розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Податковим кодексом України. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі п.87.9. ст.87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України, у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Отже, суд приходить до висновку, що у даному випадку, позивач в порушення п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України несвоєчасно сплатив узгоджену суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 864639,09 грн.
Відповідно до статті 56 Податкового кодексу України, у разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог п.44.6 ст.44 ПК України) протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення - рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.
Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Днем узгодження грошового зобов'язання платника податків є день закінчення процедури адміністративного оскарження.
У свою чергу, процедура адміністративного оскарження закінчується:
днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу V разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк;
днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;
днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику;
днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань що оскаржувались.
Відповідно до пп.100.1 ст.100 Податкового кодексу України, розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.
Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.
Також, згідно пп. 100.2 ст.100 Податкового кодексу України, платник податків має право звернутися до - контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.
Оскільки, враховуючи додані до позовної заяви копії матеріалів по справі, позивач не звертався до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення податкового боргу в сумі 4433334,95 грн., суд вважає правомірними дії відповідача щодо застосування на таку суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за несвоєчасну сплату узгодженого зобов'язання. Наявність зазначеного податкового боргу позивача підтверджується і наданою відповідачем копією облікової картки позивача.
Крім того, судом встановлено, що позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 21.10.2014 в судовому порядку (справа №808/7546/14), проте рішення по суті на час розгляду даної справи не прийняте. Тобто, судом в рамках розгляду іншої справи перевіряється законність вказаного рішення, відповідно, позивач, заявляючи вимогу про визнання дій ДПІ із нарахування цього штрафу протиправними, фактично вимагає повторно переглянути законність його нарахування, що вже є предметом судового дослідження.
Той факт, що позивач оскаржує саме дії з нарахування штрафу, не змінює суті його позовних вимог в цій частині. Дії суб'єкта владних повноважень можуть бути самостійним предметом судового оскарження у випадку, коли самі дії мають правові наслідки і порушують права позивача. В спорі сторін дії відповідача щодо нарахування штрафу знайшли своє оформлення у податковому повідомленні-рішенні №0014221503 від 21.10.2014, а тому, якщо дії суб'єкта владних повноважень призвели до прийняття ним відповідного рішення, предметом оскарження повинно бути рішення (яке вже є предметом розгляду у іншій справі), а не дії.
Крім того, оскільки позивач розстрочив та відстрочив сплату податкового боргу, тим самим він узгодив свій податковий борг, включаючи платіж з податків, штраф і пеню.
Таким чином, правовідносини між позивачем і ДПІ щодо нарахування штрафу та його сплати були врегульовані судовими рішеннями щодо розстрочення сплати сум податкового боргу; вимагаючи визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування штрафу, позивач тим самим ставить під сумнів судові рішення, при цьому не оспорюючи їх, що суперечить змісту правового регулювання цих правовідносин.
Відповідно не підлягають задоволенню також і вимоги позивача про зобов»язання ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя відновити облік податкового боргу відповідно до платіжних доручень про сплату боргу, оскільки зазначена вимога випливає з першої вимоги позивача, у задоволенні якої позивачу відмовлено.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Комунального підприємства “Облводоканал” Запорізької обласної ради до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії не підлягає задоволенню.
Судові витрати слід віднести на позивача.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 94, 158 - 163, 167 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Л.О. Нестеренко