14 грудня 2015 року Справа № 808/6933/15 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ»
до Відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції
треті особи, які на заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1, Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»
про скасування постанови в частині накладення арешту на нерухоме майно та зобов'язання вчинити певні дії, -
10 вересня 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» до Відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції, треті особи, які на заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1, Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», про скасування постанови в частині накладення арешту на нерухоме майно та зобов'язання вчинити певні дії в якому позивач просить скасувати постанови, якими накладено арешт на спірне майно, а саме: постанову про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження ВДВС Мелітопольського МУЮ №44841235 від 30.07.2015, постанову про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження ВДВС Мелітопольського МУЮ №38673347 від 25.09.2013 в частині накладення арешту на нерухоме майно: квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції винести постанову про зняття арешту з нерухомого майна - предмета іпотеки, а саме: квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває в іпотеці ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» на підставі Іпотечного договору від 01.11.2006.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що діями відповідача порушені права ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» як іпотекодержателя, адже позивач має пріоритетне право на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки перед іншими особами.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2015 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.
Представником позивача 14 грудня 2015 року через службу діловодства суду подано клопотання, в якому просить суд розглянути справу без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, через службу діловодства суду подав пояснення з копією виконавчого провадження.
19 жовтня 2015 року через службу діловодства суду подав клопотання, в якому просить суд розглянути справу без його участі в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. При винесенні рішення покладається на розсуд суду.
Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - немно ОСОБА_2 14.12.2015 через службу діловодства подано клопотання, в якому вона просить суд розглянути справу без його участі. Просить прийняти до відома, що відповідно до повідомлень Генерального директора ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» від 25.11.2015 борг за укладеним кредитним договором №11066631000 від 01.11.2006 був списаний, а тому просить відмовити у задоволенні позову.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» повноважного представника в судове засідання не направив, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Відповідно ч. 1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк» укладено кредитний договір № 11066631000 від 01.11.2006.
За умовами договору Кредитор надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, а Позичальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені. Кредитним договором. В забезпечення належного виконання зобов'язання за кредитним договором укладений Іпотечний договір від 01.11.2006 року. За.умовами договору Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю у якості забезпечення виконання Іпотекодавцем зобов'язань за Договором кредиту №11066631000 від 01.11.2006 наступне нерухоме майно: квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
12.12.2011 року ПАТ «УкрСиббанк» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» відповідно до Договору факторингу № 1 свої права вимоги за зобов'язаннями Відповідача по кредитному договору №11066631000 від 01.11.2006.
У відділі державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції на виконанні перебував виконавчий лист № 320/1807/13, виданий 30.05.2013 Мелітопольським міськрайонним судом, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" заборгованість в сумі 1030425,16грн. та судовий збір в розмірі 3441,00грн., а всього 1033866,16 грн. Обов'язок стягнення є солідарним з ОСОБА_3, ОСОБА_4.
Згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 05.09.2013 за боржником ОСОБА_1 значиться нерухоме майно, а саме: квартира АДРЕСА_2.
25.09.2013 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП№38673347, якою накладено арешт на майно, а саме: квартира АДРЕСА_2.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру іпотек від 06.09.2013 зареєстровано обтяження № 3983210 у вигляді іпотеки квартири АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_1, ід.н. НОМЕР_1. Іпотекодержатель ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ», код 37825968.
У зв'язку з такими обставинами 26.09.2013 за вих.№15331/341/8 державним виконавцем ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» повідомлено про накладення арешту на квартиру та роз'яснено право зняття арешту з заставного майна відповідно до ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження».
25.10.2013 до відділу ДВС надійшло повідомлення представника ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» ОСОБА_5 від 07.10.2013 про суму боргу ОСОБА_1 за кредитним договором, у якому ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» заперечує проти звернення стягнення на предмет іпотеки.
У відділі державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції на виконанні знаходиться зведене виконавче провадження №46878493 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", ПАТ «Надра», ПАТ «УніверсалБанк», ПАТ «МетаБанк» суми боргу у розмірі 468067,22грн.
Згідно довідки ММБТІ від 30.07.2015 за боржником ОСОБА_1 значиться нерухоме майно, а саме: квартира АДРЕСА_2.
30.07.2015 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП№38673347, якою накладено арешт на майно, а саме: квартира АДРЕСА_2.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру іпотек від 29.07.2015 зареєстровано обтяження у вигляді іпотеки квартири АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_1, і.н.н. НОМЕР_1. Іпотекодержатель ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ», код 37825968.
У зв'язку з такими обставинами 30.07.2015 за вих.№9397/187/20 ТОВ «КЕЙ- КОЛЕКТ» повідомлено про накладення арешту на квартиру та роз'яснено право зняття арешту з заставного майна відповідно до ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження».
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.
Нормативно-правовим актом, яким врегульовано умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку є Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV (наділі - ЗУ «Про виконавче провадження»).
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Частиною 1 ст. 6 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
За змістом ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до положень ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Згідно положень ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Згідно ч. 3 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
В свою чергу, відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника знаходиться у заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.
Відповідно до ч. 8 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».
Згідно ст.1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Статтею 3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з дня вчинення відповідного правочину, на підставі якого виникає іпотека, або з дня набрання законної сили рішенням суду. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.
За змістом вимог ч. 6, 7 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.
Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.
Згідно ст. 1 Закону України «Про заставу» в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Крім того, право заставодержателя на звернення стягнення саме на заставлене майно регулюється статтею 20 Закону України «Про заставу».
Аналогічні положення містяться у ст. 572 Цивільного кодексу України, згідно якої в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, за наявності договорів іпотеки, укладених з метою забезпечення виконання кредитних зобов'язань, іпотекодержатель, в даному випадку ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ», має право, у разі невиконання боржником своїх зобов'язань, звернути стягнення на передане в іпотеку майно.
Разом з тим, відповідно до повідомлення про анулювання боргу від 25.11.2015 №732561/И_4379 Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» повідомило ОСОБА_1 про те, що з метою виконання вимог пп. «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст. 164 та 16-1 підрозд. 10 розд ХХ Податкового кодексу України рішення про анулювання (прощення) кредитної заборгованості прийнято 14.08.2015. Також вказаним повідомленням повідомлено про необхідність самостійно відобразити суму прощеної кредитної заборгованості у річній податковій декларації та сплатити податкові платежі.
Із системного аналізу статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу чи інтерес, про захист яких вона просить і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем .
Якщо відповідні рішення, дії чи бездіяльність протиправно на думку особи спричинили виникнення, зміни чи припинення прав та обов'язків особи (тобто є юридично значимими), особа може поставити питання про визнання протиправними таких рішень, дій чи бездіяльності в судовому порядку.
Таким чином, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відноси, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
При цьому позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об'єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюються або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Таким чином, враховуючи те, що рішенням ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» від 14.08.2015 анульовано (прощено) кредитну заборгованість за наявності якої було накладено арешт на майно: квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, суд дійшов висновку, що вказаний арешт не порушує права позивача як іпотеко держателя на вказане майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У ч. 2 ст. 71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, а суд приходить до висновку про те, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» - відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя Я.В. Горобцова