м. Вінниця
22 січня 2016 р. Справа № 802/4099/15-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого: Дончика Віталія Володимировича,
суддів: Сала Павла Ігоровича,
ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання: Медвідь І.О.,
позивача: ОСОБА_2,
представника відповідача: ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів
17.12.2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_4 юстиції України у якому, з урахуванням поданої 10.01.2015 року заяви про збільшення позовних вимог, просив:
- визнати бездіяльність ОСОБА_4 юстиції України в частині несвоєчасної виплати, водночас з основним боргом, компенсації втраченої частини коштів, внаслідок порушення термінів їх виплати і інфляції - неправомірною;
- стягнути з ОСОБА_4 юстиції України на його користь компенсацію втраченої частини коштів, внаслідок порушення термінів їх виплати і інфляції, шляхом списання 395 529 грн. з рахунку Державного казначейства України.
В судовому засіданні, судом поставлено на розгляд клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку звернення до суду.
Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав заявлене клопотання. Пояснив, що в 2014-2015 роках він часто хворів, перебував в лікарні та на санаторно-курортному лікуванні, тому ним було пропущено 6-місячний строк звернення до суду з поважних причин, у зв'язку з чим просив поновити пропущений строк.
Представник відповідача заперечував щодо заявленого позивачем клопотання про поновлення строку звернення до суду, просив залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_2
Визначаючись щодо заявленого клопотання про поновлення строку звернення до суду, суд керувався наступним.
Відповідно до частини першої статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Одночасно, частиною другою статті 99 КАС України, встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту позовної заяви судом з'ясовано, що ОСОБА_2, посилаючись на положення Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, просить стягнути на його користь компенсацію втраченої частини коштів, внаслідок порушення термінів виплати і інфляції - коштів виплачених йому у порядку виконання рішень Європейського суду з прав людини в яких він є одним із заявників, а саме:
- остаточне рішення у справі «Малахова та інші проти України» від 12.12.2013 року, на виконання якого платіжним дорученням Державної виконавчої служби України №4246 від 20.08.2014 року перераховано на користь ОСОБА_2 кошти в сумі 353 220,23 грн.;
- остаточне рішення у справі «Віннік та інші проти України» від 07.11.2013 року, на виконання якого платіжним дорученням ОСОБА_4 юстиції України №1198 від 16.07.2014 року перераховано на користь ОСОБА_2 кошти в сумі 360 439,40 грн.;
- остаточне рішення у справі «ОСОБА_2 та інші проти України» від 17.07.2014 року, на виконання якого платіжним дорученням ОСОБА_4 юстиції України №7330 від 08.10.2014 року перераховано на користь ОСОБА_2 кошти в сумі 12 387,28 грн.
Позивач вважає, що ОСОБА_4 юстиції України, виплативши йому кошти на виконання рішень Європейського суду з прав людини у вищезазначених сумах, проявило протиправну бездіяльність, оскільки разом із такими сумами основного боргу було зобов'язане нарахувати і виплатити також компенсацію втраченої частини доходу відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159.
При цьому спірну суму компенсації, про стягнення якої заявлено позов, позивачем розраховано виходячи із суми 353 220, 23 грн., що була виплачена йому 20.08.2014 року, 360439,40 грн., що була виплачена позивачу 16.07.2014 року та суми 12387,28 грн., виплаченої позивачу 08.10.2014 року.
Таким чином, з огляду на заявлені ОСОБА_2 позовні вимоги, предмет спору та враховуючи положення статті 99 КАС України, суд доходить до висновку, що про порушення своїх прав та інтересів у зв'язку з невиплатою спірної компенсації позивач дізнався або повинен був дізнатися, отримавши виплачені відповідачем кошти, тобто в будь-якому разі не пізніше жовтня 2014 року, коли на його особистий банківський рахунок ОСОБА_4 юстиції України 08.10.2014 року було перераховано остаточно суму виплати в розмірі 12387,28 грн.
Іншими словами, дати перерахування коштів на користь позивача у порядку виконання рішень Європейського суду з прав людини, а саме 20.08.2014 року, 16.07.2014 року та 08.10.2014 року - є тими днями, коли ОСОБА_2 дізнався або міг дізнатися про порушення його прав, що на його думку, полягає у не виплаті йому компенсації втраченої частини коштів, внаслідок порушення термінів виплати і інфляції, тобто є датами початку шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАС України.
При цьому, суд не бере до уваги твердження ОСОБА_2 стосовно того, що остаточно він дізнався про порушення його прав, що на його думку, полягає у не виплаті йому компенсації втраченої частини коштів, внаслідок порушення термінів виплати і інфляції, з листа Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби ОСОБА_4 юстиції України від 06.05.2015 року №Я-4200-20-1058/16 «Про надання відповіді» (а.с. 21), оскільки аналогічні відповіді на його звернення надавались йому раніше, зокрема, листами Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби від 11.11.2014 року на №Я-14470,Я-15368,Я-14467-2-/16 (а.с. 23), від 13.02.2015 року на №Я-326-2-1058/16 (а.с. 22).
Водночас суд звертає увагу на те, що вже у відповіді від 11.11.2014 року позивачу ОСОБА_2 було повідомлено про конкретні суми виплачених йому коштів на виконання рішень Європейського суду з прав людини, які не включали в себе суми компенсації втраченої частини доходів.
Наведене додатково засвідчує, що позивач ОСОБА_2 вже тоді не міг не знати про те, що відповідач ОСОБА_4 юстиції України, при здійсненні перерахування належних йому коштів, компенсацію не нарахував та не виплатив.
Доводи позивача про існування поважних причин пропуску строку звернення до суду, що полягають у перебуванні ним на стаціонарному та санаторно-курортних лікуваннях, на підтвердження чого ним надані в матеріали справи довідки та копії лікарняних листків (а.с. 7-12, 49-57), судом враховані, проте не можуть бути визнані поважними з огляду на слідуюче.
Відповідно до інформації, що зазначена в Довідці начальника відділу організації судового процесу та служби судових розпорядників Вінницького окружного адміністративного суду, сформованою на підставі відомостей бази даних «Діловодство спеціалізованого суду», у період з 01.07.2014 по 01.12.2015 року ОСОБА_2 неодноразово звертався до Вінницького окружного адміністративного суду з позовними заявами та заявами про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, які розглядались у судових засіданнях в багатьох з яких він брав участь особисто (а.с. 148-153).
Так, зі змісту вказаної довідки слідує, що за вищезазначений період ОСОБА_2 подано до Вінницького окружного адміністративного суду більше 15 позовів (№№ справ 802/3879/14-а, 2а/0270/93/12, 802/3879/14-а, 802/2468/15-а, 802/2615/15-а, 802/2616/15-а, 802/3484/15-а, 802/3745/15-а, 802/3754/15-а, 802/4098/15-а, 802/4099/15-а) та заяв про перегляд рішень за нововиявленими обставинами (№№ справ 2а/0270/5241/12, 2а/0270/2850/12, 2а/0270/5241/12, 802/3879/14-а, 802/3556/13-а).
З огляду на що, вказана інформація спростовує доводи ОСОБА_2 про неможливість звернення до суду з таким адміністративним позовом, в строки визначені процесуальним законодавством та існування на те об'єктивних обставин.
Інших поважних причин позивачем не наведено.
Підсумовуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 звернувся до суду з даним адміністративним позов з пропуском встановленого КАС України шестимісячного строку звернення до суду, а достатні підстави для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними - відсутні.
Згідно зі статтею 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 165,186, 254 КАС України, -
У задоволені клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку звернення до адміністративного суду відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_4 юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів залишити без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Головуючий: Дончик Віталій Володимирович
Судді: Сало Павло Ігорович
ОСОБА_1