27 січня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/5988/13-а
Категорія: 3.1.3 Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л. М.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: судді Домусчі С.Д.
суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу міліції Приморського районного відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_6, орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання протиправними дій щодо реєстрація місця проживання малолітньої особи, зобов'язання анулювати реєстраційний запис, -
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційній скарги на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року, в яких просять скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 в повному обсязі.
Постановою від 18 лютого 2014 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Одеський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Шевченківського відділу міліції Приморського районного відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання незаконними дій Шевченківського ВМ Приморського РВ Одеського міського управління ГУ МВС України в Одеській області в реєстрації 09.11.2007 року малолітньої особи ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 на житлову площу квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2; про зобов'язання Шевченківського ВМ Приморського РВ Одеського міського управління ГУ МВС України в Одеській області анулювати реєстраційний запис від 09.11.2007 року про реєстрацію малолітньої особи ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 на житлову площу квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2.
Вимоги апеляційних скарг апелянти обґрунтовують тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального і процесуального права. Зокрема апелянти посилаються на фактичні обставини справи, які зазначені в адміністративному позові та які встановлені судом першої інстанції. Проте вважають, що реєстрація неповнолітньої особи, за згодою основного квартиронаймача, за місцем проживання батька цієї особи, порушує їх права, оскільки вони несуть додаткові витрати на утримання житла, не можуть в повному обсязі користуватись цим житлом, в той час як батько цієї неповнолітньої особи помер у 2013 році, мати - ОСОБА_6 не здійснює належного догляду за дитиною, але фактично проживає у квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2., а неповнолітня особа перебуває у притулку для дітей.
За таких обставин, апелянти вважають, що реєстрація місця проживання неповнолітньої особи, яка відбулась 09 листопада 2007 року є незаконною та має бути скасована.
Шевченківський відділ міліції Приморського районного відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області, ОСОБА_6 та орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради письмових заперечень на апеляційні скарги не надали.
Ухвалюючи постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції встановив, що відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 28 березня 1995 року отримала ордер НОМЕР_1 на житлову площу сімейного гуртожитку за АДРЕСА_1. та АДРЕСА_2 (а.с. 7), відповідно до якого ОСОБА_1 основний квартиронаймач. Також за вказаною адресою зареєстрований син ОСОБА_1 - ОСОБА_2, 1969 р.н.
07 квітня 2006 року в Другому відділі реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований шлюб, що підтверджено свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 07.04.2006р. за актовим записом №117 (а.с. 8).
16.10.2006р. за дозволом позивача - ОСОБА_1 зареєстровано її чоловіка - ОСОБА_5 на житловій площі квартири сімейного гуртожитку за АДРЕСА_1. та АДРЕСА_2.
ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 помер, що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.9).
Також суд першої інстанції встановив, що відповідно до наданих позивачем пояснень, до реєстрації шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_5, ОСОБА_5 перебував у зареєстрованому шлюбі зі ОСОБА_6, які мають спільну дитину - сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_4 проживав разом зі своїм батьком ОСОБА_5, як під час його шлюбу з ОСОБА_6, так і після його розірвання.
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_6 була зареєстрована в АДРЕСА_3, та знята з обліку 21 грудня 2011 року за рішенням суду.
Також суд першої інстанції встановив, що відповідно до довідки форма А ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстровано за спірною адресою 09 листопада 2007 року в картці ОСОБА_5 (а.с. 10, 11, 145-150).
В лютому 2013 року позивач дізналася, що за адресою її проживання, без її дозволу зареєстровано малолітнього сина померлого чоловіка - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1
Враховуючи встановлені фактичні обставини, з посиланням на приписи ч. 1 ст. 2, ст. 6, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. 65 Житлового кодексу України, ч.ч.1-2 ст. 160 Сімейного кодексу України, ч.3-4 ст. 29 Цивільного кодексу України, зважаючи на те, що ОСОБА_4 був малолітнім сином ОСОБА_5, який офіційно зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2., а законодавство дозволяє батькові здійснити реєстрацію своєї дитини без згоди квартиронаймача, ким на час, виникнення спірних правовідносин була позивачка, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність дій Шевченківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області стосовно реєстрації 09.11.2007р. малолітньої особи ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 на житловій площі квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2.
Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги не можуть бути задоволені.
Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Предметом спору є правомірність дій Шевченківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області стосовно реєстрації 09 листопада 2007 року малолітньої особи ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 на житловій площі квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, та зобов'язання Шевченківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області анулювати зазначену реєстрацію місця проживання.
Як правильно встановив суд першої інстанції 09 листопада 2007 року Шевченківським ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області проведена реєстрація місця проживання малолітньої особи - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 на житловій площі квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, на якій, з 16 жовтня 2006 р., за дозволом основного квартиронаймача, позивача по справі - ОСОБА_1, зареєстровано місце проживання - ОСОБА_5, який доводився рідним батьком малолітньому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та з 07 квітня 2006 року був чоловіком позивача по справі - ОСОБА_1.
Оскільки місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає, а норми Житлового кодексу України (ст. 65) встановлюють, що особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням, та на вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності дій Шевченківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, які відповідають приписам ч. 1 ст. 2, ст. 6, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. 65 Житлового кодексу України, ч.ч.1-2 ст. 160, Сімейного кодексу України, ч.3-4 ст. 29 Цивільного кодексу України.
При цьому апеляційний суд зазначає, що ні при розгляді справи судом першої інстанції, ні при апеляційному оскарженні судового рішення апелянти не надали належних та допустимих доказів того, що при вселенні ОСОБА_5 між ним, як членом його сім'ї наймача, та наймачем - його дружиною, позивачем по справі ОСОБА_1, існувала інша угода про порядок користування жилим приміщенням.
Доводи апелянтів, про те, що реєстрація малолітньої особи порушує їх права, оскільки вони несуть додаткові витрати на утримання житла, не можуть в повному обсязі користуватись цим житлом, а малолітня особа перебуває у притулку для дітей, апеляційний суд відхиляє, оскільки вони не стосуються безпосередньо дій відповідачів під час здійснення реєстрації місця проживання малолітньої особи, а стосуються обґрунтування підстав, за яких може бути поданий позов, в порядку цивільного судочинства, про захист житлових прав, усунення перешкод у користуванні житлом та ін.
Таким чином, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції.
Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційні скарги мають бути залишені без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.
Оскільки у задоволенні апеляційних скарг має бути відмовлено, відповідно до ст. 94 КАС України, понесені апелянтами судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 69-71, 195, п. 1 ч. 1 ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: суддя С.Д.Домусчі
суддя М.П.Коваль
суддя О.О.Кравець