Справа № 755/500/16-п
іменем України
26.01.2016 року суддя Дніпровського районного суду м. Києва Бірса О.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, за ч. 3 ст. 156 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 (далі - особа, що притягається до адміністративної відповідальності) 25.11.2015 року о 20 год. 50 хв. по АДРЕСА_2 здійснювала торгівлю тютюновими виробами без належних документів.
У судове засідання, особа, що притягається до адміністративної відповідальності, будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи, згідно положень ст. ст. 268, 277-2 КУпАП, не з'явилася, про причини неявки не повідомила, суд, виходячи з вище зазначених правових норм, беручи до уваги практику Європейськго суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутність.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Так, відповідно до абз. 1 ст. 156 КУпАП, роздрібна або оптова, включаючи імпорт або експорт, торгівля спиртом етиловим, коньячним або плодовим або роздрібна торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами без наявності ліцензії або без марок акцизного збору чи з підробленими марками цього збору - тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.
Торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами з рук, - тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі (абз. 3 ст. 156 КУпАП).
Тобто, у даному випадку суть викладеного у протоколі правопорушення, а саме здійснення торгівлі без належних документів, суперечить диспозиція статті за частиною 3, адже вона передбачає відповідальність за торгівлю тютюновими виробами з рук, а не за її здійснення без наявності ліцензії або без марок акцизного збору чи з підробленими марками цього збору
Також, у даному випадку, у протоколі вказано, що торгівля буда здійснена ПП «ОСОБА_1», однак будь-яких НПА на підтвердження цих відомостей взагалі не долучено.
За таких умов суть вчиненого правопорушення викладена не належно, оскільки кваліфікація дій за ч. 3 ст. 156 КУпАП є сумнівною, що є не прийнятним, оскільки, суперечить практиці Європейського суду з прав людини, адже призводить до ігнорування прав особи, яка притягають до відповідальності, оскільки позбавляє її права бути поінформованою про характер і причини притягнення до адміністративної відповідальності, не дає змоги підготуватися до свого захисту (враховуючи некоректно викладену суть правопорушення без ідентифікації ключових деталей вчинення імовірного діяння) гарантованого підпунктом "b" п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини.
З урахуванням викладеного, суд позбавлений можливості надати оцінку в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення, у зв'язку із чим, приходить до висновку про необхідність повернення справи для дооформлення, під час якого необхідно всебічно, повно, і об'єктивно з'ясувати всі обставини, що мають значення для прийняття правильного рішення, зокрема встановити достовірно суть правопорушення, після чого, за наявності до того законних підстав, направити до суду, адже ст. 17Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівав, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Підстав для закриття провадження по справі, на даний час, суд, виходячи з норм ст.ст. 38, 247 КУпАП та ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, не вбачає, оскільки дана процесуальна дія не дасть змоги забезпечити виконання норм ст. ст. 1, 6, 7, 23 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1, за ч. 3ст. 156 Кодексу України про адміністративне правопорушення, - повернути до Дніпровського управління поліції ГУ Національної поліції в місті Києві для усунення вищевиявлених судом недоліків та виконання вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 31.03.2015 року в справі № 2-рп/2015, оскарженню не підлягає.
С у д д я : О.В. Бірса