02099, м. Київ, вул. Севастопольська, 14
справа № 753/9074/15-ц
провадження № 2/753/4969/15
"28" грудня 2015 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.
при секретарі ДЕАК Ю.В.
за участю
позивача не з'явилася;
відповідача не з'явився;
третьої особи не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах», про відшкодування шкоди
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернулася до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_2) про відшкодування шкоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 22 листопада 2013 року по Московському проспекті у м. Києві водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем КІА, державний номерний знак НОМЕР_1, здійснив зіткнення з автомобілем Сузукі, державний номерний знак НОМЕР_2, який належить на праві власності позивачу, в результаті було пошкоджено автомобіль Сузукі, а його власнику був нанесений матеріальний збиток.
Оскільки, постановою Оболонського районного суду м. Києва від 17 грудня 2013 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні вказаного ДТП, позивач просить суд на підставі ст. 1187 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) стягнути з відповідача, на її користь завдану матеріальну шкоду в розмірі 1 020 грн.
Ухвалою суду від 27 травня 2015 року відкрито провадження у даній справі та її розгляд призначено в судовому засіданні, а ухвалою суду від 07 серпня 2015 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інкомстрах» (далі по тексту - третя особа, ПрАТ «СК «Інкомстрах»).
Позивач у судове засідання не з'явилася, однак подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, у заяві позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити.
Відповідач та третя особа в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяви про розгляд справи у їх відсутність до суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04.06.2013 року між АТ «ПРОСТО-страхування» та ОСОБА_1 укладено договір добровільного страхування №ПК 001497, за умовами якого були застраховані майнові інтереси позивача, як власника автомобіля Сузукі, державний номерний знак НОМЕР_2.
22 листопада 2013 року по Московському проспекті у м. Києві водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем КІА, державний номерний знак НОМЕР_1, здійснив зіткнення з автомобілем Сузукі, державний номерний знак НОМЕР_2, який належить на праві власності позивачу, в результаті було пошкоджено автомобіль Сузукі, а його власнику був нанесений матеріальний збиток.
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 17 грудня 2013 року водія ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.
Відповідно до звіту №12175/91364 від 25.11.2013 року матеріальний збиток, завданий власнику Сузукі, державний номерний знак НОМЕР_2, в результаті пошкодження при ДТП складає 11 628,42 грн., а відповідно до рахунку № ВІП0000069 від 02.12.2013 року вартість відновлювального ремонту становить 10 793,84 грн.
Зазначена вище подія визнана АТ «ПРОСТО-страхування» страховою та здійснено страхове відшкодування у розмірі 9 284 грн., з вирахуванням встановленої договором франшизи у розмірі 0,5% від страхової суми (204 000 * 0,5% = 1 020), що підтверджується платіжними дорученнями копії яких наявні в матеріалах справи.
За змістом ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ПрАТ «СК «Інкомстрах» згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/6025646, яким передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000 грн. та встановлена франшиза у розмірі нуль грн.
Відповідно до п. 33.1.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової» відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01 березня 2013 року №4, зокрема її п. 16, роз'яснено що враховуючи положення статті 1194 ЦК України, питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування та виконання чи невиконання нею передбаченого статтею 33 Закону № 1961-IV обов'язку щодо письмового надання страховику, з яким укладено відповідний договір (у передбачених випадках Моторному (транспортному) страховому бюро України, далі - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка. У разі відсутності такої згоди завдана потерпілому шкода підлягає відшкодуванню страховиком у межах передбаченого договором страхування страхового відшкодування. Наявність такої згоди у вигляді відповідної заяви цієї особи та виконання нею передбаченого статтею 33 Закону № 1961-IV обов'язку з'ясовується судом першої інстанції, у зв'язку з чим до участі у справі може бути залучений страховик.
При відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
У разі невиконання особою, відповідальність якої застрахована, обов'язку письмового надання страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у передбачених випадках - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, шкода відшкодовується завдавачем шкоди.
Зважаючи на те, що вимоги відповідач порушив вимоги Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зокрема, не повідомив страховика у строки визначені у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону про настання страхового випадку, у судове засідання не з'явився, доказів зворотнього не надав, суд дійшов висновку що, шкода повинна відшкодовуватись особисто завдавачем шкоди.
Враховуючи вищевикладене та те, що вина відповідача за заподіяну шкоду завдану джерелом підвищеної небезпеки доведена постановою Оболонського районного суду міста Києва від 17 грудня 2013 року, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На підставі викладеного та керуючись ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», стст. 22, 1166, 1187 ЦК України Цивільного кодексу України, стст. 10, 60, 61, 88, 208, 209, 212, 218 Цивільного процесуального кодексу Украйни, суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) завдану шкоду у розмірі 1 020 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4)витрати по сплаті судового збору у розмірі 243 грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення
СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.