Номер провадження 2/754/771/16
Справа №754/14856/15-ц
26 січня 2016 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Лісовської О.В.
за участю секретаря - Макас Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, мотивуючи свої вимоги тим, що 29.08.2012 року її чоловік ОСОБА_3 надав у позику відповідачу ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 8000, 00 грн., які останній зобов"язався повернути ОСОБА_3 у розмірі 16000, 00 грн. 16.10.2012 року, але у встановлений строк грошові кошти не повернув. ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3 помер. Після його смерті спадкоємицею першої черги є його дружина ОСОБА_1, яка прийняла спадщину в установленому законом порядку, а тому до неї перейшло право вимоги майна та грошових коштів померлого. До цього часу відповідач не виконав свої зобов"язання щодо повернення грошових коштів, уникає зустрічей з позивачкою, а також відмовляється повернути грошові кошти. У зв"язку з невиконанням відповідачем грошового зобов"язання, він повинен сплатити позивачці інфляційні втрати та 3 % річних. На підставі викладеного позивачка вимушена звернутися до суду з даним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на її користь борг за договором позики у розмірі 16000, 00 грн., інфляційні нарахування у розмірі 12421, 03 грн., 3 % річних у розмірі 1434, 74 грн. та судові витрати по справі.
У судовому засіданні позивачка та її представник повністю підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з"явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності відповідача, за наявних у справі матеріалів.
Вислухавши пояснення позивачки, представника позивачки, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що 29.08.2012 року відповідач ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_3 у борг грошові кошти у розмірі 8000, 00 грн.
На підтвердження отримання грошових коштів відповідач ОСОБА_2 написав розписку, відповідно до якої зобов"язався повернути грошові кошти у розмірі 16000, 00 грн. у строк до 16.10.2012 року.
Однак, в установлений у розписці строк відповідач грошові кошти не повернув.
ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть. Після його смерті позивачка ОСОБА_1 є спадкоємицею першої черги, яка в установленому законом порядку прийняла спадщину, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, а тому набула право вимоги майна та грошових коштів померлого.
Відповідно до ст.. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов"язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Як встановлено при розгляді справи, в установлений у розписці строк, а також після смерті ОСОБА_3 відповідач грошові кошти не повернув, зустрічей уникає.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.
Сторонами у зобов"язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 527 ЦК України визначено, що боржник зобов"язаний виконати свій обов"язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов"язання чи звичаїв ділового обороту.
Якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), як це передбачено ч. 1 ст. 530 ЦК України.
Як вбачається з написаної відповідачем розписки, грошові кошти відповідач зобов"язувався повернути у строк до 16.10.2012 року, але до цього часу гроші не повернув.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_2 добровільно не виконує прийняті на себе зобов'язання за Договором позики, у зазначений у розписці строк грошові кошти не повернув, а тому неповернута сума боргу у розмірі 16000, 00 грн. підлягає стягненню з нього в судовому порядку у повному обсязі.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, то судом встановлено наступне.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов"язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України.
Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунку, наданого позивачкою, 3 % річних за прострочення виконання зобов"язань становлять 1434, 74 грн., інфляційні нарахування - 12421, 03 грн.
З урахуванням вищевикладеного та вимог діючого законодавства, суд вважає, що вказані суми інфляційних нарахувань та 3 % річних також підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є підставними та обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню поштові витрати у розмірі 174, 00 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 609, 00 грн. (487, 20 грн. за подачу позову та 121, 80 грн. за подачу заяви про забезпечення позову).
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 15, 60, 88, 212-215, 224-233 ЦПК України, ст. 509, 510, 525, 526, 527, 625, 1046, 1048, 1050, 1052, 1218 Цивільного кодексу України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1 борг за Договором позики від 29.08.2012 року у розмірі 16000, 00 грн., інфляційні нарахування у розмірі 12421, 03 грн., 3 % річних у розмірі 1434, 74 грн., поштові витрати у розмірі 174, 00 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 609, 00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Головуючий: