Справа №369/5165/15-ц
Провадження № 2/752/5259/15
Іменем України
18.11.2015 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Шумко А.В.,
при секретарі Прощаликіній Л.Г., Бродюк Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення основної заборгованості у розмірі та додаткових платежів, -
ОСОБА_1 15.05.2015р. пред»явив в Києво-Святошинському районному суді Київської області позов до ОСОБА_2 про стягнення основної заборгованості у розмірі 142 222,00 грн. та додаткових платежів в розмірі 118 000,85 грн.
Зазначав, що згідно укладеного 30.11.2007р. сторонами договору доручення б/н (далі - Договір доручення), позивач передав відповідачці суму грошових коштів в розмірі, визначеному сторонами, та доручив відповідачці від його імені підписати всі необхідні документи, спрямовані на інвестування коштів позивача в будівництво житлового будинку та отримання квартири загальною площею не менше 60 м.кв. На виконання договору доручення позивач передав відповідачці грошові кошти в розмірі 29 800 доларів США (в гривні по курсу НБУ станом на 30.11.2007р.). Також Договором доручення було передбачено, що у разі невиконання відповідачем умов договору доручення відповідач повертає позивачу грошові кошти в розмірі 29 800 доларів США (в гривні по курсу НБУ станом на 30.11.2007 р.), та виплачує компенсацію, згідно процентної ставки НБУ момент (дату) невиконання.
Станом на 17.06.2013 року, враховуючи тривалу відмову відповідача повернути грошові кошти, уникнення переговорів, тривалу відсутність на зв'язку - позивач звернувся із заявою про можливі шахрайські дії відповідача до органів МВС. Після цього за ініціативою відповідача, за посередництва ОСОБА_3 та ОСОБА_4, 17.06.2013 року позивачем та відповідачем було укладено договір про реструктуризацію заборгованості за договором-дорученням б/н від 30.11.2007 року (далі - Договір про реструктуризацію). Згідно п.1.1. Договору про реструктуризацію, позивач надає відповідачу розстрочку у погашенні залишку заборгованості, яка утворилась за Договором доручення і станом на 17.06.2013 року становить суму 142 222,00 грн., на термін з 17.06.2013 року до 31.08.2013 року включно. Згідно п.3.1. Договору про реструктуризацію, у разі несвоєчасного внесення плати за договором, відповідачу нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. Додатково, згідно п. 3.2. Договору про реструктуризацію, у випадку невиконання відповідачем обов'язку, пов'язаного з поверненням боргу, до 15.09.2013 р. включно, відповідач зобов'язується сплатити штраф у розмірі 10% від несплаченої суми боргу. Згідно п. 4.1. Договору про реструктуризацію, він набирає чинності з моменту укладення і діє до повного його виконання. Після підписання Договору про реструктуризацію, відповідач повністю припинив спілкування з позивачем.
Крім того, позивач, зазнав значних втрат, оскільки на момент погодження та початкового передання суми коштів, їх розмір було визначено в доларах США, в розмірі 29 800 доларів США, проте, з урахуванням підписання Договору про реструктуризацію і зазначенням суми в гривні, позивач поніс значні збитки.
У зв»язку із порушенням боржником зобов'язання, відповідно ст.610 ЦК України, відповідач, також, зобов'язаний сплатити пеню, штраф, 3% річних та інфляційні за період прострочення повернення коштів.
Відповідно до вимог ч.2 ст.551 ЦК України та умов Договору про реструктуризацію (п. 3.1), розмір пені за прострочення виконання грошового зобов'язання визначений у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у відповідний період, від суми прострочених виконанням зобов'язань за кожний день прострочення. За загальним правилом, що випливає з Цивільного кодексу України, період, за який нараховується пеня за прострочення виконання в'язання, не обмежується.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік. Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку минається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано ) початок.
За правилами ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно. Боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Згідно положень Договору про реструктуризацію та ст.625 ЦК України при розрахунку штрафних санкцій позивач враховував пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, штраф в розмірі 10%, 3% річних та інфляційні.
Просив стягнути з відповідачки 142 222,00 грн. основної заборгованості, 118 000,85 грн. пені, 10% штрафу, 3% річних та суми інфляційних та судового збору 2602,23 грн.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.07.2015р. дану цивільну справу передано по підсудності на розгляд Голосіївського районного суду м.Києва.
Під час розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги. Посилаючись на те, що І6.07.2013р. позивач отримав від ОСОБА_3 3000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ 26.07.2013р. (7,993 грн. за 1 долар США), становить суму в розмірі 23979,00 грн. Просив стягнути з відповідача: основну заборгованість в сумі 118 243,00 грн.; неустойку (пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення) за 12 місяців, з 01.09.2013р. по 01.09.2014р. в загальному розмірі 16738,06 грн.; штрафу в розмірі 10% від загальної суми заборгованості (118 243,00 грн.), у загальному розмірі 11824,30 грн.; 3% річних за період з 01.09.2013р. по 17.11.2015р., у загальному розмірі 7852,63 грн.; інфляційні, нараховані на суму боргу (індекс інфляції за період з 01.09.2013р. по 17.11.2015р. становить 1,78469), у загальному розмірі 92784,15 грн. Просив позов задовільнити виходячи з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав частково, не заперечував проти стягнення з відповідачки основної заборгованості в сумі 118 243,00 грн.; 3% річних за період з 01.09.2013р. по 17.11.2015р., у загальному розмірі 7852,63 грн.; інфляційних, нарахованих на суму боргу, у загальному розмірі 92784,15 грн.
Заперечив проти стягнення неустойки (пені) в розмірі 16738,06 грн. та штрафу в розмірі 10% від загальної суми заборгованості, у загальному розмірі 11824,30 грн. Посилався на те, що Договір про реструктуризацію є похідним від Договору доручення, яким не передбачено неустойки; позивач, відповідно до п.4.2 цього Договору не видав відповідачці доручення для ведення справ по даному договору; передані відповідачці на укладення договору інвестування будівництва житла грошові кошти були недостатніми для укладення правочину із будівельною компанією. Тому відсутня вина відповідачки в порушенні нею своїх зобов»язань за цим Договором. У зв»язку з цим у відповідній частині позовних вимог просив відмовити.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, з таких мотивів.
Згідно ст.1000 ЦК України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Договором доручення може бути визначений строк, протягом якого повірений має право діяти від імені довірителя (ст.1001 ЦК України).
В судовому засіданні встановлено, що 30.11.2007р. позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 укладено Договір доручення б/н.
Відповідно розділу 1 цього договору та пояснень представників сторін в судовому засіданні, відповідач (повірений) отримав від позивача (довірителя) 29 800 доларів США (в гривні по курсу НБУ станом на 30.11.2007р.) для інвестування будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1; позивач доручив відповідачці від свого імені підписати всі необхідні документи із забудовником щодо інвестування коштів позивача в будівництво житлового будинку та отримання квартири загальною площею не менше 60 м.кв.
Згідно п.п 5.3 Договору доручення, у разі невиконання відповідачем умов договору доручення, відповідач повертає позивачу всі отримані за цим договором кошти та компенсує збитки. Строк дії цього договору - до 01.03.2009р.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідачкою зобов»язань за Договором доручення не виконано.
17.06.2013р. позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2, в присутності ОСОБА_3 та ОСОБА_4, укладено договір про реструктуризацію заборгованості за договором доручення б/н.
Відповідно Договору про реструктуризацію, позивач надав відповідачці розстрочку у погашенні заборгованості, яка утворилася за Договором дорученням №б/п від 30 листопада 2007 року, і станом на 17.06.2013р. залишок боргу складає суму 142 222 грн. 00 коп., на термін з 17 червня 2013р. до 31 серпня 2013р., включно (п.1.1). Відповідачка зобов»язалася забезпечити своєчасне погашення боргу рівними частинами, що становлять 47 407,30 грн, із періодичністю один раз на місяць, починаючи із 17.07.2013 року (п.п. 1.2, п.п. 2.3.).
Згідно п.п. 3.1. Договору про реструктуризацію, у разі несвоєчасного внесення, без поважних причин, плати за Договором «Боржнику» нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від простроченої суми за кожний день прострочення; згідно п.п.3.2., у випадку невиконання відповідачкою обов'язку, пов'язаного з поверненням боргу до 15 вересня 2013р. включно, відповідачка обов'язується сплатити штраф у розмірі 10% від несплаченої суми боргу.
Позивач 26.07.2013р. отримав від ОСОБА_3 3000 доларів США згідно Договору реструктуризації заборгованості від 17.06.2013р. по Договору доручення б/н від 30.11.2007р. в рахунок погашення боргу ОСОБА_2, що стверджується розпискою віл 26.07.2013р. та не заперечується представниками сторін.
Згідно статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п.18 Постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», за змістом статті 552, частини другої статті 625 ЦК України інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування; кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
Позивач просить стягнути з відповідача: основну заборгованість в сумі 118 243,00 грн.; неустойку (пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення) з 01.09.2013р. по 01.09.2014р., відповідно до ч.2 ст.258 ЦК України, за 12 місяців, в загальному розмірі 16738,06 грн.; штраф в розмірі 10% від зазначеної загальної суми заборгованості, у загальному розмірі 11824,30 грн.; 3% річних за період з 01.09.2013р. по 17.11.2015р., у загальному розмірі 7852,63 грн.; інфляційні, нараховані на суму боргу (індекс інфляції за період з 01.09.2013р. по 17.11.2015р. становить 1,78469), у загальному розмірі 92784,15 грн. У суду немає зауважень щодо правильності здійснених позивачем відповідних розрахунків.
Такі вимоги позивача ґрунтуються на укладеному 17.06.2013р. сторонами Договорі про реструктуризацію та зазначених нормах закону, тому є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає присудженню внесені позивачем судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 2 474, 42 грн.
На підставі наведеного, ст.ст. 1000, 1001, 526, 610, 625 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 57- 61, 88, 212-215, 218, 292, 294, 296 ЦПК України, -
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення основної заборгованості у розмірі та додаткових платежів - задовольнити.
Стягнути зі ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) основну заборгованість в сумі 118 243 (сто вісімнадцять тисяч двісті сорок три) грн 00 коп; пеню в сумі 16 738 (шістнадцять тисяч сімсот тридцять вісім) грн. 06 коп; штраф в сумі 11 824 (одинадцять тисяч вісімсот двадцять чотири) грн. 30 коп; 3% річних - в сумі 7 852 (сім тисяч вісімсот п»ятдесят дві) грн 63 коп; інфляційні 92 784 (дев»яносто дві тисячі сімсот вісімдесят чотири) грн. 15 коп, а всього - 247 442 (двісті сорок сім тисяч чотириста сорок дві) грн. 14 коп.
Стягнути зі ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судовий збір в сумі 2 474 (дві тисячі чотириста сімдесят чотири) грн. 42 коп.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Голосіївський районний суд м.Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: А.В. Шумко