Справа № 22-ц/793/368/16Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 43 ОСОБА_1
Доповідач в апеляційній інстанції
ОСОБА_2
27 січня 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоОСОБА_2
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретаріОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 23 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення коштів, витрачених на проведення ремонту та переобладнання жилого будинку, -
Позивач ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_7 про стягнення коштів, витрачених на проведення ремонту та переобладнання жилого будинку.
Під час попереднього судового засідання представник відповідача надав суду письмову заяву відповідача про направлення цивільної справи за підсудністю до Київського районного суду м. Одеси посилаючись на те, що відповідач зареєстрований і постійно проживає в м. Одеса, а тому підсудність передбачена ст.109 ЦПК України, а не ст.114 ЦПК України, оскільки вимоги позивача є стягнення коштів, витрачених на проведення ремонту та переобладнання житлового будинку, тобто грошові вимоги. Підсудність по місцю знаходження нерухомого майна передбачає спір щодо володіння та користування цим майном.
Ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 23 листопада 2015 року передано цивільну справу №699/798/15-ц за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення коштів, витрачених на проведення ремонту та переобладнання жилого будинку на розгляд Київського районного суду м. Одеси.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу на ухвалу, в якій просить скасувати ухвалу, як незаконну та необґрунтовану, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта по справі, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, судова колегія приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги по наступних підставах.
Так, розглядаючи спірні правовідносини між сторонами та передаючи справу на розгляд до іншого суду, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка ОСОБА_7 зареєстрована у м.Одеса, а спір виник з приводу повернення коштів, а тому наявні підстави для передачі справи до суду за зареєстрованим місцем проживання відповідачки, відповідно до положень ст.109 ЦПК України.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції не можливо погодитись виходячи з наступного.
Так, звертаючись до суду з позовними вимогами, позивач зазначив місце проживання відповідачки ОСОБА_7 у м.Корсунь-Шевченківський вул..Ювілейна - 5, та просив стягнути з відповідачки різницю ринкової вартості будинку №5 по вул..Ювілейній у м.Корсунь-Шевченківський, призначи по справі судову будівельно-технічну експертизу даного будинку для визначення вартості ремонтних робіт (а.с.21-23).
В той же час, відповідачка ОСОБА_7 у своїх клопотаннях до суду вказувала своє місце проживання у ІНФОРМАЦІЯ_1 - 5 (а.с.26,43-45,48-53,107-110).
При цьому, постановляючи ухвалу про відкриття провадження 16 вересня 2015 року (а.с.24), у порушення вимог ч.3 ст.122 ЦПК України, суд першої інстанції належним чином не перевірив інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідачки та приступив до судового розгляду справи.
Відповідно до ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.
За ст. 110 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
При цьому, у матеріалах справи відсутні будь-які докази про місце реєстрації відповідачки ОСОБА_7 у м.Одеса та відповідачем до суду вони не надавалися.
Відповідно до ст. 115 ЦПК України якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала.
Відповідно до положень ст. 116 ЦПК визначено випадки можливості передачі справи до іншого суду та такий перелік є вичерпним.
Суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо до початку розгляду справи по суті задоволено клопотання відповідача, зареєстроване місце проживання або перебування якого раніше не було відоме, про передачу справи за місцем його проживання (перебування).
В даному випадку для передачі справи до іншого суду необхідні такі умови в їх сукупності: відкрито провадження у справі за відсутності відомостей про зареєстроване місце проживання або перебування відповідача; про передачу справи до іншого суду заявив клопотання сам відповідач; судом задоволено клопотання відповідача про передачу справи за його місцем проживанням; таке клопотання може бути розглянуто позитивно, лише якщо воно заявлено до початку розгляду справи по суті; це правило застосовується лише до загальної територіальної підсудності.
Без клопотання відповідача та надання ним доказів зареєстрованого місця проживання суд не вправі передавати справу до іншого суду.
В той же час, відповідачка ОСОБА_7, заявляючи клопотання про передачу справи до Київського районного суду м.Одеси 23.11.2015 року не надала жодних доказів про зареєстроване місце проживання.
Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 108 - 114 ЦПК).
Відповідно до частини 1 статті 114 ЦПК, що є спеціальною нормою стосовно статті 109 ЦПК, яка передбачає загальне правило подання позовів за зареєстрованим місцем проживання або перебування відповідача - фізичної особи, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцем знаходження майна або основної його частини (виключна підсудність).
Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально.
У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Такий висновок підтверджується також роз'ясненнями, викладеними у пункті 27 ППВСУ від 06.11.2009 N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", у пунктах 41 - 43 ППВССУ від 01.03.2013 N 3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" та пункті 2 ППВССУ від 07.02.2014 N 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав".
Відповідно до статті 115 ЦПК, якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцем знаходження майна або його основної частини.
При цьому, судом установлено, що предметом та підставою позову є стягнення витрат понесенних на реконструкцію житлового будинку №5 по вул. Ювілейній у м.Корсунь-Шевченківський.
А тому, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки спір між сторонами виник з приводу відшкодування витрат на реконструкцію нерухомого майна, яке знаходиться на території м. Корсунь-Шевченківський, то суд першої інстанції не обґрунтовано задовольнив клопотання відповідачки та передав справу на розгляд до іншого суду.
Зважаючи на встановлені обставини, доводи апелянта, наявні у справі матеріали, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції дана ухвала винесена без додержання положень цивільно - процесуального законодавства, і з врахуванням вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а ухвала суду першої інстанції до скасування з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, відповідно до положень ст.311 ЦПК України.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 303, 304, 311, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, судова колегія , -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 23 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення коштів, витрачених на проведення ремонту та переобладнання жилого будинку, - скасувати, а справу направити до Корсунь-Шевченківського районного суду для продовження розгляду по суті.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий :
Судді :