Справа №705/69/16-к
1-кс/705/23/16
28 січня 2016 року м. Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області
в складі :
слідчого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Умань скаргу ОСОБА_3 щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,
Скаржник звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з скаргою про те, що начальник СВ Уманського відділення Уманського відділу НП ГУ Черкаської області ОСОБА_4 зі своїми підлеглими слідчими, зловживаючи службовим становищем не вніс до ЄРДР відомості про злочин та не розпочав досудового розслідування, як це передбачено ч. 1, ч. 2 ст. 214 КПК України. А саме, ОСОБА_4 зі своїми підлеглими слідчими, зумисно не було внесено відомості по заяві ОСОБА_3 від 21.12.2015р.. В своїй скарзі він просив зобов'язати начальника СВ Уманського відділення Уманського відділу НП ГУ Черкаської області ОСОБА_4 зі своїми підлеглими слідчими припинити бездіяльність, зобов'язати начальника СВ Уманського відділення Уманського відділу НП ГУ Черкаської області ОСОБА_4 зі своїми підлеглими слідчими вчинити дію, а саме внести до ЄРДР відомості про готування до умисного вбивства 2 (двох) малолітніх дітей, вчиненого з особливою жорстокістю з корисливих мотивів, вчиненого за попередньою змовою групою осіб та зобов'язати начальника СВ Уманського відділення Уманського відділу НП ГУ Черкаської області ОСОБА_4 зі своїми підлеглими слідчими розпочати досудове розслідування злочину згідно ч. 1 ч. 2 ст. 214 КПК України.
Скаржник в судове засідання не з'явився, згідно електронного повідомлення перебуває в лавах строкової служби в Львівській області.
Начальник Уманського відділення Уманського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, на адресу суду подав заперечення на скаргу, в якому вказує, що 24.12.2015 року до канцелярії Уманського ВП УВП ГУНП в Черкаській області надійшла заява від ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в якій вони зазначили ряд фактів в яких звинувачують ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.14, п.1, 4, 6, 12 ч.2 ст. 115 КК України. Дана заява зареєстрована в журналі вхідної не таємної кореспонденції за № К-1, перереєстрована в журналі єдиного обліку ЖЕО Уманського ВП за № 499 від 24.12.2015 року. Тобто були виконані вимоги ст.214 КПК України. Крім того в цей же час до Уманського ВП надійшла заява від ОСОБА_5 щодо залишення її попередньої заяви без розгляду та повернути її заявнику на руки. В зв'язку з тим, що ним не було встановлено достатньо підстав для внесення відомостей до ЄРДР та направлення її слідчому для внесення її до ЄРДР та подальшого розслідування, вважав, що дана заява потребує перевірки, тому вона була доручена іншим працівникам іншого підрозділу Уманського ВП УВП ГУНП в Черкаській області. в ході перевірки було встановлено, що дійсно в АДРЕСА_1 у гр.. ОСОБА_8 тимчасово проживала ОСОБА_7 разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_9 .. За час проживання вона приділяла належну увагу дітям та нічого поганого вона за останньою не помічала і ніякої загрози для дітей вона не становить. Після того, як вона знайшла житло, то виїхала в с. Важне Теплицького району Вінницької області. На підставі матеріалів перевірки було зроблено висновок відповідно до Закону України «Про звернення громадян». Крім того, він зазначив, що він не є ні слідчим, ні прокурором, тому його дії, як службової особи в даному питанні оскаржуватись в порядку ст. 303 КПК України бути не можуть.
Заслухавши пояснення скаржника, вивчивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.
В січні 2016 року скаржник звернулася до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з скаргою щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Згідно вимог ст. 35 КПК України, автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідної скарги - вказана скарга була визначена до розгляду слідчому судді ОСОБА_1
13 січня 2016 року ухвалою слідчого судді відкрито провадження з розгляду даної скарги.
За змістом ст. 26 КПК, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора визначено главою 26 Кримінального процесуального кодексу України, параграф №1, ст.ст. 303 - 308.
Так, ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачено перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які підлягають оскарженню під час досудового провадження, та ким такі рішення, дії або бездіяльність можуть бути оскаржені. Встановлений даною нормою перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора які можуть бути оскаржені на стадії досудового провадження є вичерпним.
Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування визначений ст. 306 КПК України. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст.ст. 318-380 КПК, з урахуванням відповідних положень глави 26 КПК України.
Як зазначає скаржник у скарзі, він звернувся 21 грудня 2015 року з заявою до СВ Уманського відділення Уманського відділу НП ГУ у Черкаській області в порядку ст. 60 КПК України щодо готування до злочину, передбаченого ч. 1 ст. 14 та п.1,п.4,п.6,п.12 ч. 2 ст. 115 КК України громадянкою ОСОБА_7 , однак відомості по даній заяві в ЄРДР внесено не було.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 години після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. До ЄРДР, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (ч. 5 ст. 214 КПК України). Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР, порядок формування та ведення якого затверджується Генеральною Прокуратурою України. Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про порядок ведення ЄРДР, затвердженим наказом Генерального Прокурора України № 69 від 17 серпня 2012 року, згідно пп. 4 п. 2.1 якого, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України. Злочином є передбачене КК України суспільно-небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. Склад злочину - це сукупність юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних ), що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як конкретний злочин, передбачений кримінальним законом. Об'єктивними ознаками складу злочину є об'єкт і об'єктивна сторона, суб'єктивними - суб'єкт і суб'єктивна сторона.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомленні, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Згідно заперечення начальника СВ Уманського відділення Уманського відділу поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 вбачається, що подана скаржником заява про готування, на його думку, злочину зареєстрована в журналі вхідної кореспонденції за № К-1 та перереєстрована в журнал єдиного обліку ЖЕО Уманського ВП за № 499 від 24.12.2015 року. В подальшому на підставі перевірки було зроблено висновок відповідно до ЗУ «Про звернення громадян», підстав для внесення відомостей до ЄРДР на підставі поданої заяви не було. Заявником у скарзі наводяться власні міркування та припущення щодо готування вчинення, на його думку, злочину.
Таким чином, слідчий суддя, розглянувши скаргу в межах питань, які були винесені на його розгляд сторонами кримінального провадження, та враховуючи що жодного доказу на підтвердження обставин вказаних у скарзі скаржником не надано, а також враховуючи, що оскарження дій чи бездіяльності начальника слідчого відділення, викладених в скарзі не передбачено КПК України, приходить до висновку, що скарга є не обґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 306, 307, 309, 369 КПК України слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1