Вирок
Іменем України
Справа № 712/6090/15-к
Провадження № 1кп/712/35/16
28 січня 2016 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі - ОСОБА_4
за участю:
прокурорів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6
захисника - адвоката - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження № 12014250040004918 відносно ОСОБА_8 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Звенигородка Черкаської області, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючого ТОВ «Сокіл-2011» на посаді начальника охорони, зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою : АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 15 п. п. 1, 5, 7 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15 п. п. 7, 13 ч. 2 ст. 115 КК України,-
ОСОБА_8 , 19.12.2014 року близько 02 години 55 хвилин, знаходячись біля нічного клубу «111», який розташований за адресою: м. Черкаси, вул. Хрещатик, 225, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи з хуліганських спонукань, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинив грубе порушення громадського порядку із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, а саме : діставши з-за поясу пістолет, який відповідно до висновку експерта № 1/1374 від 20.12.2014 року являється короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю, самозарядним пістолетом «ПМР» калібру 9 мм Р.А., призначений для стрільби пістолетними патронами «несмертельної дії» калібру 9 мм Р.А., спорядженими гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами та відноситься до травматичної зброї з вогнепальним принципом метання снаряду, здійснив постріл в обличчя потерпілому ОСОБА_9 , чим спричинив ушкодження у вигляді рани м'яких тканин підборіддя та нижньої губи, які відповідно до висновку судово-медичного експерта № 232 від 04.02.2015 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Після чого ОСОБА_8 сів до автомобіля ВАЗ 211040, д.н.з. НОМЕР_1 , який було припарковано навпроти вказаного нічного клубу та намагався зникнути з місця вчинення кримінального правопорушення, проте був затриманий працівниками БПС УМВС України в Черкаській області.
Органами досудового розслідування дії ОСОБА_8 кваліфіковані за ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 15 п. п. 1, 5, 7 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15 п. п. 7, 13 ч. 2 ст. 115 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні інкримінованих йому правопорушень визнав частково та пояснив, що в ніч на 19.12.2014 року він та ОСОБА_10 приїхали відпочивати до нічного клубу « 111 ». Коли вони вийшли на вулицю, товариш почав спілкуватися з дівчатами, які стояли біля входу, в ході розмови вони домовилися їхати продовжити відпочинок. В процесі розмови дівчата пішли до автомобіля, обвинувачений з своїм товаришем пішли слідом. До них підійшли троє чоловіків ( в подальшому їх було визнано потерпілими, до того він їх не знав ). Один з них ( ОСОБА_11 ), почав їх ображати, більше образ припадало на товариша. Обвинувачений став між ними, щоб припинити конфлікт. Сварка майже припинилася і обвинувачений з товаришем пішли до нічного клубу. В цей час ОСОБА_11 почав його ображати та пішов на нього. Обвинувачений дістав травматичний пістолет, перезарядив його та здійснив постріл в повітря. ОСОБА_11 продовжив йти на нього, обвинувачений виставив руку в його бік - потерпілий її відбив і в цей час пролунав постріл. Куди влучила куля, обвинувачений не знає. Потім обвинувачений та його товариш поїхали з місця події, а коли повернулися, то їх затримали працівники міліції. Травматичний пістолет він знайшов раніше на березі річки ОСОБА_12 та носив із собою з метою самозахисту. Вину визнав частково, так як умислу на спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому в нього не було.
Вина обвинуваченого підтверджується зібраними по справі доказами :
-даними рапорту чергового Соснівського РВ від 19.12.2014 року про отримання ОСОБА_9 тілесних ушкоджень у вигляді кульового поранення в губу ( т. 1 а. 2 );
-показаннями потерпілого ОСОБА_13 , який в судовому засіданні пояснив, що він з іншими потерпілими відпочивав у нічному клубі « 111 »; приблизно о 02-30 год. він сказав дружині, що потрібно їхати додому. Коли вони з іншими потерпілими вийшли, то побачили біля автомобіля на дорозі розбірки, якісь крики. До них підбігла незнайома дівчина та попросила їх про допомогу, пояснивши що якісь чоловіки їх не відпускають. Потерпілий з ОСОБА_14 пішли в бік таксі, де був конфлікт, де він побачив бійку - обвинувачений зі своїм товаришем билися із хлопцем. ОСОБА_11 підійшов, попросив заспокоїтися, на що йому відповіли нецензурною лайкою. Він знову запропонував розійтися, обвинувачений погодився. Потерпілий повернувся та пішов, в цей час почув почув постріл. ОСОБА_11 повернувся, побачив, як на нього йшов обвинувачений та сказав - « хто тут боксер ? ». Обвинувачений підійшов, схопив його лівою рукою за комір, а коли потерпілий відбив його руку - пролунав постріл. Потерпілий відчув біль на обличчі, пуховик був закривавлений. Після цього обвинувачений зі своїм товаришем сіли в автомобіль та поїхали, а потерпілий пішов до нічного клубу вмитися;
-показаннями потерпілої ОСОБА_15 , яка пояснила, що вона зі своїми друзями ( іншими потерпілими ) виходили з нічного клубу « 111 », вона йшла останньою разом з ОСОБА_16 . До них підбігла дівчина, яка попросила хлопців допомогти владнати конфлікт. Хлопці пішли вперед, а коли потерпіла підійшла, то конфлікт скінчився, дівчина з хлопцем, яким не давали поїхати, сіли в таксі та поїхали. Після цього до їх хлопців знову підійшли двоє чоловіків, з якими був конфлікт. В ході розмови вона чула звук, начебто від петарди. Коли їх хлопці повернулися, в ОСОБА_17 на обличчі була кров. Вони викликали міліцію та « швидку допомогу ».
-показаннями потерпілої ОСОБА_18 , яка пояснила, що вона з чоловіком вийшли з нічного клубу « 111 » перші, потім за ними вийшли ОСОБА_14 , потім - ОСОБА_19 . На протилежному боці вулиці ОСОБА_20 відбувався конфлікт. Вона з хлопцями пішли туди, побачила бійку біля таксі між ОСОБА_21 та його другом з незнайомим хлопцем. Хлопці підійшли та попросили припинити конфлікт, таксі з хлопцем та дівчиною поїхало. Потерпілі почали йти до клубу, ОСОБА_22 пішов за ними. Потерпіла побачила в нього в руках пістолет, з якого він зробив два постріли - один - вгору, другий - в обличчя її чоловіка. Після цього ОСОБА_21 з другом поїхали, а потерпілі викликали міліцію та « швидку допомогу »;
-показаннями потерпілого ОСОБА_23 , який пояснив, що він з іншими потерпілими вийшли з нічного клубу, до них підбігла дівчина, попросила про допомогу. Таксі на протилежній стороні вулиці намагалося від'їхати, однак цьому заважав конфлікт. Потерпілий бачив, як ОСОБА_24 витягнув пістолет та сховав його за спину. Між потерпілими та обвинуваченим з його другом була словесна перепалка. Після того, як сварка припинилася, потерпілі пішли назад, ОСОБА_25 затрималася і щось говорила ОСОБА_26 . Потерпілий ОСОБА_23 затримався біля неї. Потім потерпілий підійшли до бару, ОСОБА_26 та його друг підійшли до них. ОСОБА_26 дістав пістолет, перезарядив затвор, зробив один постріл вгору, а другий - в обличчя ОСОБА_13 . Після цього ОСОБА_26 та його супутник пішли до свого автомобіля, що стояв через дорогу, а потерпілі - до бару, щоб ОСОБА_27 вмився. Потім потерпілі викликали « швидку допомогу » та міліцію;
-показаннями потерпілого ОСОБА_28 , який пояснив, що коли він та інші потерпілі виходили з бару, до них підбігла дівчина та попросила про допомогу. Він з іншими чоловіками підійшли до таксі через дорогу, де був конфлікт та втрутилися, попросивши припинити. Словесна перепалка відбувалася між ОСОБА_29 та ОСОБА_30 . Потім конфлікт припинився, і потерпілий почув від ОСОБА_19 фразу « у тебе що там, пістолет ? ». Потім ОСОБА_21 спробував вистрілити, в нього не вийшло, він перезарядив пістолет, здійснив один постріли вгору, другий - в бік потерпілих. Когут побачив кров на обличчі ОСОБА_11 , вони пішли до бару, вмилися, викликали « швидку допомогу » та міліцію;
-показаннями потерпілої ОСОБА_31 , яка пояснила, що вона з іншими потерпілими вийшли з нічного клубу « 111 », викликали таксі. До них підійшла дівчина, яка попросила про допомогу, бо їм не дають від'їхати на таксі. ОСОБА_14 і ОСОБА_11 пішли за нею до таксі, як здалося потерпілій, там саме билися невідомі чоловіки. Коли потерпілі підійшли, між ними і невідомими відбулася розмова, люди сіли в таксі і поїхали, а ОСОБА_14 та ОСОБА_11 відвели обвинуваченого та його супутника до перехрестя вулиць, при цьому про щось говорили. Потерпіла почула, як хлопці сказали, що все нормально. Їх чоловіки пішли назад і в цей час обвинувачений підійшов до них і зі словами « ти боксер ? », витяг руку з пістолетом і вистрілив в обличчя ОСОБА_13 . ОСОБА_11 повернувся до потерпілої, обличчя в нього було в крові. ОСОБА_24 та його супутник сіли в автомобіль та поїхали. Потерпілі викликали «швидку допомогу » та міліцію, співробітники якої затримали автомобіль з обвинуваченим;
-показаннями свідка ОСОБА_32 , співробітника міліції, який пояснив, що 19.12.2014 року він був на маршруті з напарником та отримали виклик до нічного клубу « 111 », де відбувалася стрілянина. Коли вони під'їхали до місця події, потерпілий сказав, що в нього стріляли з травматичної зброї. Після цього на вулиці ОСОБА_33 неподалік нічного клубу було виявлено автомобіль, схожий на той, на якому поїхали правопорушники. В автомобілі знаходилося двоє чоловіків, в одного з яких було виявлено та вилучено пістолет. Потерпілі вказали на обвинуваченого як на особу, яка стріляла. Свідок з іншими працівниками міліції відібрали пояснення в присутніх;
-показаннями свідка ОСОБА_34 , співробітника міліції, який пояснив, що отримавши виклик до нічного клубу « 111 » вони під'їхали до місця події, потерпілі вказали про стрільбу та описали автомобіль, на якому поїхали правопорушники. На вулиці ОСОБА_33 свідок з іншими працівниками міліції зупинили вказаний автомобіль. У пасажира за поясом був пістолет;
-показаннями свідка ОСОБА_35 , співробітника міліції, який пояснив, що отримавши виклик, вони під'їхали до нічного клубу « 111 », де потерпілі сказали, що невідомі стріляли в їх знайомого, а потім на автомобілі поїхали по вулиці Лазарєва. Працівники міліції поїхали слідом, на вказаній вулиці зупинили схожий автомобіль. У пасажира за пазухою був пістолет, який вилучили;
-показаннями свідка ОСОБА_36 , співробітника міліції, який пояснив, що отримавши виклик на стрілянину біля нічного клубу « 111 » вони приїхали до вказаного місця, потім на вулиці ОСОБА_33 затримали автомобіль, на якому поїхали правопорушники;
-показаннями свідка ОСОБА_37 , водія екіпажу патрульно - постової служби, який пояснив, що вони приїхали на виклик про стрілянину до нічного клубу « 111 ». Очевидці вказали прикмети автомобіля, на якому поїхали правопорушники. На вулиці ОСОБА_33 вказаний автомобіль затримали, в одного з чоловіків виявили пістолет;
-даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за участі ОСОБА_38 , в ході якого потерпіла впізнала ОСОБА_8 як особу, яка стріляла в ОСОБА_11 біля нічного клубу « 111 » ( т. 1 а. 78 - 79 );
-даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за участі ОСОБА_39 , в ході якого потерпілий впізнав ОСОБА_8 як особу, яка стріляла в ОСОБА_11 біля нічного клубу « 111 » ( т. 1 а. 80 - 81 );
-даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за участі ОСОБА_40 , в ході якого потерпілий впізнав ОСОБА_8 як особу, яка стріляла в ОСОБА_11 біля нічного клубу « 111 » ( т. 1 а. 82 - 83 );
-даними висновку експерта № 1/1374 від 20.12.2014 року ( т. 1 а. 199 - 202 ), що пістолет, вилучений 19.12.2014 року під час проведення огляду місця події по вул. Хрещатик в м. Черкаси являється короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю. Даний пістолет являється самозарядним пістолетом « ПМР » калібру 9 мм. Р.А., призначений для стрільби пістолетними патронами « несмертельної дії » калібру 9 мм Р.А., спорядженими гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами; наданий на експертизу пістолет придатний до стрільби;
-даними висновку експерта № 1/0039 від 22.01.2015 року ( т. 2 а. 6 - 10 ), що дві гільзи, вилучені в ході огляду місця події від 19.12.2014 року по вул. Хрещатик в м. Черкаси, не відносяться до категорії боєприпасів та їх частин; являються частинами пістолетних патронів калібру 9 мм Р.А., що були споряджені кулями « несмертельної дії », заводського виробництва ТОВ « Сова Оружейная » м. Миколаїв, Україна;
-даними протоколу огляду предметів від 24.12.2014 року ( т. 1 а. с. 236 ), в ході якого було оглянуто, серед інших - пістолет « ПМР » калібру 9 мм. Р.А., в комплекті з магазином, призначений для стрільби пістолетними патронами « несмертельної дії » калібру 9 мм Р.А.;
-даними висновку судово - медичного експерта № 232 від 04.02.2015 року ( т. 2 а. 65 ), що у ОСОБА_9 мало місце ушкодження : рана м'яких тканин підборіддя та нижньої губи; вказане ушкодження виникло від дії тупого предмета, по давності виникнення може відповідати часу, вказаному в постанові про призначення експертизи та відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я;
-даними протоколу проведення слідчого експерименту за участі ОСОБА_39 ( т. 2 а. 96 - 97), в ході якого останній розповів та на місці показав обставини конфлікту з обвинуваченим;
-даними протоколу проведення слідчого експерименту за участі ОСОБА_40 ( т. 2 а. 98 - 100 ), в ході якого останній розповів та на місці показав обставини конфлікту з обвинуваченим;
-даними протоколу проведення слідчого експерименту за участі ОСОБА_38 ( т. 2 а. 102 - 103 ), в ході якого остання розповіла та на місці показала обставини конфлікту з обвинуваченим;
-даними протоколу проведення слідчого експерименту за участі ОСОБА_41 ( т. 2 а. 106 - 107 ), в ході якого остання розповіла та на місці показала обставини конфлікту з обвинуваченим;
-даними протоколу проведення слідчого експерименту за участі ОСОБА_9 ( т. 2 а. 132 - 135 ), в ході якого останній розповів та на місці показав обставини конфлікту з обвинуваченим.
Також в судовому засіданні був допитаний в якості свідка ОСОБА_42 , який пояснив, що він з обвинуваченим відпочивали в нічному клубі, вийшли на вулицю перекурити, почали спілкуватися з дівчатами. Під'їхало таксі, свідок з обвинуваченим підійшли до нього, там у них виник конфлікт з хлопцем. Одна з дівчат покликала потерпілих на допомогу. Потерпілі запропонували їм по боксувати. Виникла штовханина, свідок упав, обвинувачений став між ними. Після цього вони розійшлися і коли свідок та обвинувачений ішли до бару, до них знову підійшли потерпілі. Обвинувачений, щоб припинити конфлікт, вистрілив вгору, та виставив руку ( без пістолета ) вперед. Потерпілий вдарив його по цій руці і в цей момент пролунав постріл і потерпілий схопився за обличчя. Гранати ні в кого не було. Після цього обвинувачений та свідок поїхали, а потім їх затримали працівники міліції.
Вказані покази суд оцінює критично, оскільки свідок перебуває в дружніх відносинах з обвинуваченим, брав безпосередню участь у подіях, поїхав разом з обвинуваченим, намагався приховати сліди злочину (згідно показів співробітників міліції, саме в нього було виявлено пістолет, з якого стріляв ОСОБА_21 ). Крім цього, покази зазначеного свідка спростовуються матеріалами кримінального провадження, тому суд їх не приймає до уваги.
Крім того, суд не може взяти до уваги як доказ вини обвинуваченого дані протоколу огляду місця події від 19.12.2014 року ( т. 1 а. 3 - 17 ), в ході якого, серед іншого, було виявлено сліди крові, пістолет та гільзи від патронів, оскільки вказаний протокол оформлений з численними порушенням норм кримінально - процесуального законодавства ( про що детально вказано нижче ), а тому є недопустимим доказом.
При кваліфікації дій обвинуваченого суд виходить з наступного.
Так, згідно пред'явленого ОСОБА_8 обвинувачення, він обвинувачується за ч. 1 ст. 263 (незаконне придбання, зберігання та носіння гранати ), ч. 2 ст. 15 п. п. 1, 5, 7 ч. 2 ст. 115 ( замах на умисне вбивство потерпілих з хуліганських спонукань з використанням гранати ), ч. 2 ст. 15 п. п. 7, 13 ч. 2 ст. 115 КК України ( замах на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_9 ).
Вказану кваліфікацію його дій органом державного обвинувачення суд вважає хибною і такою, що не доводиться доказами, отриманими в ході досудового розслідування та дослідженими в ході судового розгляду справи.
Так, епізод носіння та використання гранати з метою умисного вбивства кількох потерпілих на думку державного обвинувачення доводиться даними протоколу огляду місця події від 19.12.2014 року ( т. 1 а. 3 - 17 ), в ході якого зокрема, було виявлено та вилучено гранату.
Суд не може прийняти до уваги вказаний протокол та визнає його не допустимим доказом, оскільки в порушення ч. 7 ст. 223 КПК України в якості понятих при проведенні даного огляду були залучені особи, в подальшому визнані потерпілими в цьому ж кримінальному провадженні, які до того ж є друзями потерпілого ОСОБА_9 , що може викликати сумнів щодо відсутності в них зацікавленості у результаті кримінального провадження. Крім того, при проведенні огляду, в порушення вимог ст. 237 КПК України, не було проведено відповідні заміри місцезнаходження виявлених речей (зокрема гранати ) з прив'язкою до місцевості ( насамперед до елементів проїжджої частини дороги, об'єктів архітектури, знаків дорожньої розмітки тощо ); вилучені при огляді речі належним чином не були оглянуті та опечатані із завіренням підписів осіб, які брали участь у проведенні огляду. Додатковим підтвердженням цього є наявність висновку службового розслідування по даному факту ( т. 2 а. 130 - 131), у якому ці порушення чинного законодавства під час оформлення протоколу огляду місця події визнано такими, що знайшли своє підтвердження, та покази слідчого ОСОБА_43 , який в судовому засіданні пояснив, що йому невідомо про походження схеми до протоколу огляду місця події ( т. 1 а. 17 ).
Враховуючи вищевикладені процесуальні порушення при складенні протоколу огляду місця події, суд не може прийняти до уваги та визнати допустимими доказами вини обвинуваченого висновки судово - вибухотехнічних експертиз, які пов'язані із дослідженням гранати, зокрема висновок № 5/144 від 20.12.2014 року, якою гранату та підривник до неї визнано вибуховим пристроєм ( т. 1 а. 174 - 182); висновок № 5/49 від 03.04.2014 року про розташування потерпілих в зоні ураження гранати ( т. 2 а. 185 - 190 ); висновок № 5/85 від 29.05.2015 року про можливість потерпілих не зазнати ушкоджень внаслідок вибуху гранати ( т. 3 а. 113 - 122 ).
Крім того, при достовірному встановленні в ході судового розгляду справи факту, що на момент вчинення злочину обвинувачений знаходився без рукавичок ( що підтверджується показами обвинуваченого, даними відеозапису із камер спостереження нічного клубу «111 » ), на вилучених гранаті та запалі слідів рук не виявлено ( висновок експерта № 1/1373 від 19.12.20014 року - т. 1 а. 188 - 195 ). Також, згідно висновку судово - медичного експерта № 342 ( т. 1 а. 224 - 226 ), наявні сліди на гранаті та запалі не дозволяють категорично висловитись про наявність поту. Приймаючи до уваги, що всі сумніви тлумачаться на користь обвинуваченого, вказані обставини суд розцінює як доказ непричетності обвинуваченого до маніпуляцій з гранатою.
Державний обвинувача також посилається як на доказ вини ОСОБА_21 на показання потерпілих, протоколи одночасного допиту потерпілих з обвинуваченим, дані протоколів пред'явлення потерпілим особи для впізнання та протоколи слідчих експериментів з потерпілими про обставини конфлікту з обвинуваченим. Однак, жоден із потерпілих в судовому засіданні з впевненістю не вказав, що він бачив в руках обвинуваченого ОСОБА_8 саме гранату. Вказані покази суд, у відповідності до ч. 4 ст. 95 КПК України, враховує при прийнятті рішення. На уточнююче питання захисника щодо рухів обвинуваченого руками, жоден з потерпілих ( насамперед ОСОБА_41 , яка перебувала в безпосередній близькості від обвинуваченого ) не зміг з впевненістю вказати, що вказані рухи були пов'язані з висмикуванням кільця гранати, а не з перезаряджанням пістолета. Показання потерпілого ОСОБА_44 , який стверджував, що обвинувачений кинув гранату, знаходячись на пішохідному переході на перехресті вул. Хрещатик - Лазарєва, розташованому ближче до нічного клубу, спростовуються даними матеріалів відеозапису з камер зовнішнього спостереження, на яких чітко зафіксовано відсутність даного факту саме в зазначеному місці.
Не можна визнати доказом вини обвинуваченого показання свідків ( працівників міліції ), насамперед ОСОБА_35 , та даними слідчих експериментів з ними, як того вимагає державне обвинувачення, оскільки жоден із вказаних свідків очевидцем вказаних подій не являвся, і їх покази зводяться лише до факту виявлення гранати неподалік місця конфлікту обвинуваченого з потерпілими, тому їх показання не свідчать про причетність саме обвинуваченого ОСОБА_21 до вчинення дій з цією гранатою.
Також суд критично оцінює твердження держаного обвинувачення щодо спричинення потерпілому ОСОБА_9 тілесних ушкоджень які слід оцінювати як тяжкі тілесні за ознакою невиправного знівечення обличчя. Такі хибні висновки державного обвинувачення щодо необхідності віднести вказане тілесне ушкодження до категорії тяжких базуються лише на висновку судово - медичного експерта № 409 ( т. 2 а. 156), що рана на нижній губі ОСОБА_9 зажила рубцем, який сам по собі зникнути не може, з часом не стане менш помітним, потребує оперативного втручання, а тому таке ушкодження є невиправним.
Зазначена позиція державного обвинувачення щодо тяжкості тілесних ушкоджень є помилковою, прийнята без врахування об'єктивних обставин справи, вимог чинного законодавства та позиції потерпілого. Так, невиправні ушкодження, що знівечують обличчя означають не лише наявність ушкоджень, які неможливо усунути без операції, а такі, що надають обличчю страхітливого, відштовхуючого вигляду, і крім фізичної шкоди, спричиняють потерпілому великої психологічної травми. При оцінці тяжкості отриманого потерпілим тілесного ушкодження суд насамперед приймає до уваги позицію самого потерпілого, який розцінює спричинене йому тілесне ушкодження таким, що не надає йому потворного вигляду, не порушує міміку та симетрію обличчя, та його наявність не вплинуло на його особисте життя.
Враховуючи викладене, фактичні обставини справи, на думку суду, вказані тілесні ушкодження слід розцінювати як легкі тілесні, що спричинили короткочасний розлад здоров'я ( що викладено у висновку судово - медичного експерта № 232 від 04.02.2015 року ( т. 2 а. 65 ).
Крім того, обставини справи, використання при спричиненні тілесних ушкоджень ОСОБА_11 травматичного пістолета з патронами « несмертельної дії », свідчить про спрямованість умислу обвинуваченого не на заподіяння смерті потерпілому, а на порушення громадського порядку; умислу дій обвинуваченого на умисне вбивство потерпілого при здійсненні пострілу в потерпілого в ході судового розгляду не встановлено, тому кваліфікація його дій по вказаному епізоду за ч. 2 ст. 15 п. п. 7, 13 ч. 2 ст. 115 КК України є безпідставною.
До закінчення судового слідства клопотань від учасників процесу про збір, перевірку чи витребування додаткових доказів крім тих, що досліджено в судових засіданнях, не надійшло. В судових дебатах прокурор просив визнати винним ОСОБА_8 в пред'явленому обвинуваченні за за ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 15 п. п. 1, 5, 7 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15 п. п. 7, 13 ч. 2 ст. 115 КК України.
Захисник та обвинувачений просили змінити кваліфікацію дій ОСОБА_8 на ч. 2 ст. 125 КК України.
Згідно ч. 6 ст. 22 КПК України, суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, та обмежений у праві збору доказів вини підсудного за власною ініціативою. Суди при розгляді кримінальних справ не вправі перебирати на себе функції обвинувачення чи захисту. Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою винуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитися на її користь.
Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, в результаті повного, об'єктивного і всебічного їх дослідження в судовому засіданні, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_8 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 15 п. п. 1, 5, 7 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15 п. п. 7, 13 ч. 2 ст. 115 КК України, не знайшла свого підтвердження добутими та дослідженими у ході розгляду справи доказами
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про необхідність виправдання ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 15 п. п. 1, 5, 7 ч. 2 ст. 115 КК України, оскільки не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад зазначених кримінальних правопорушень.
За ч. 2 ст. 15 п. п. 7, 13 ч. 2 ст. 115 КК України його дії органом досудового розслідування кваліфіковані невірно.
Так, суд вважає, що досліджені докази в справі вказують на те, що ОСОБА_8 з хуліганських спонукань, з мотивів явної неповаги до суспільства 19.12.2014 року по вул. Хрещатик неподалік нічного клубу « 111 » скоїв постріл з пістолета, спорядженого патронами « несмертельної дії », в обличчя потерпілого ОСОБА_9 , спричинивши останньому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Тому його дії необхідно кваліфікувати за ч. 4 ст. 296 КК України, сформулювавши нове обвинувачення, яке вказано вище і вважається судом доведеним.
Часткове визнання вини обвинуваченим суд оцінює як обраний спосіб захисту, переслідуючий мету уникнення відповідальності за скоєне та, відповідно, пом'якшити покарання. Доводи обвинуваченого повністю спростовуються зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами, насамперед показами потерпілих про хуліганську спрямованість дій обвинуваченого; даними відеозаписів із камер спостереження нічного клубу, що продовжував конфлікт саме обвинувачений, який після бесіди з потерпілими про необхідність припинення порушення громадського порядку не зробив висновків, не припинив протиправні дії, та послідував за ними, продовжуючи конфлікт. Особливо слід зазначити, що відповідні покази потерпілих є послідовними, узгоджуються між собою та з іншими матеріалами кримінального провадження, а тому суд вважає їх достовірними.
Доводи обвинуваченого, що постріл він здійснив випадково, внаслідок удару по іншій ( без пістолета ) руці, який наніс потерпілий, спростовуються показами потерпілого ОСОБА_9 , які в деталях узгоджуються з іншими матеріалами кримінального провадження, зокрема що саме обвинувачений був ініціатором продовження конфлікту.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що сформульоване судом ОСОБА_8 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення доведена.
Дії ОСОБА_8 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, із застосуванням вогнепальної зброї.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше не судимий ( т. 3 а. 68 ); одружений.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , суд у відповідності до положень ч. 2 ст. 66 КК України, визнає :
-позитивні характеризуючі дані про те, що по місцю проживання ( т. 3 а. 69 ) та роботи ( т. 3 а. 74 ) він характеризується позитивно, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває ( т. 2 а. 200 - 201, т. 3 а. 63,65 ),
-наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей, 1999 року народження та 2006 року народження ( т. 3 а. 71 - 73 );
-добровільне відшкодування потерпілому шкоди, заподіяної злочином, та відсутність у всіх потерпілих претензій до обвинуваченого.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування складають 5 126 гривень 48 копійок і підлягають стягненню з обвинуваченого.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Долю речових доказів по справі суд вирішує у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного враховуючи обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, позицію потерпілих про відсутність претензій до обвинуваченого та про його звільнення з-під варти і призначення йому не суворого покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_8 можливе при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі.
Крім того, приймаючи до уваги наведені обставини, які на думку суду є винятковими та такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає необхідним при призначенні покарання застосувати до ОСОБА_8 вимоги ст. 69 КК України, призначивши йому покарання нижче найнижчої межі, передбаченої санкцією ч. 4 ст. 296 КК України.
Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України суд вважає за необхідне зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_8 термін його перебування в СІЗО з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення і перебування його в СІЗО як 2 дні відбування покарання, в період з 19 грудня 2014 року по 16 лютого 2015 року та з 23 лютого 2015 року по 28 січня 2016 року, тобто на момент постановлення вироку, що згідно перерахунку становить 2 роки 2 місяці 4 дні.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374, 377 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_8 невинуватим у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 15 п. п. 1, 5, 7 ч. 2 ст. 115 КК України, за недоведеністю, що в його діянні є склад зазначених кримінальних правопорушень.
Виправдати ОСОБА_8 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 15 п. п. 1, 5, 7 ч. 2 ст. 115 КК України.
Визнати ОСОБА_8 винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Призначити покарання ОСОБА_8 :
- за ч. 4 ст. 296 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, - у вигляді 2 ( двох ) років 2 (двох ) місяців 4 ( чотирьох ) днів позбавлення волі.
Зарахувати ОСОБА_8 в строк відбутого покарання термін попереднього ув'язнення і перебування його в СІЗО в період з 19 грудня 2014 року по 16 лютого 2015 року та з 23 лютого 2015 року по 28 січня 2016 року, тобто на момент постановлення вироку, що згідно перерахунку становить 2 роки 2 місяці 4 дні, звільнивши з - під варти по відбуттю строку покарання - негайно.
Запобіжний захід ОСОБА_8 до набуття вироком законної сили змінити з тримання під вартою на особисте зобов'язання.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування в розмірі 5 126 грн. 48 коп.. Кошти перерахувати на рахунок: 31116115700002 отримувач УДКСУ у м. Черкаси ЄДРПОУ отримувача 38031150 банк отримувача ГУ ДКСУ у Черкаській області МФО 854018 ККДБ 24060300.
Речові докази по справі:
- автомобіль зеленого кольору ВАЗ - 21040 д. н. з. НОМЕР_2 , переданий на зберігання представнику власника - ПАТ КБ « ПриватБанк » ( т. 2 а. 1 ) - залишити йому за належністю;
- пістолет « ПМР » калібру 9 мм Р.А., заводського виробництва ТОВ « СОБР » м. Харків, що конструктивно виготовлений на базі пістолету ІЖ - 79 - 8 заводського виробництва ФГПУ «Ижевский механический завод » м. Іжевськ, Росія; металевий відрізок дроту, уламки гранати; гільзи в кількості 5 шт. та 1 патрон - передані на зберігання до камери схову речових доказів Соснівського РВ ( т. 1 а. 235, 237, т. 2 а. 57 - 57, а. 59 - 60 ) - знищити.
На вирок протягом 30 діб може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області, а обвинуваченим - з моменту отримання копії вироку.
Копію вироку негайно вручити учасникам судового провадження.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3