Справа № 752/19153/15-ц
Провадження по справі № 2/752/6865/15
25.12.2015 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва
у складі: головуючого-судді Сальникової Н.М.,
секретаря Захаревської Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини,-
встановив:
Позивач звернувся до Голосіївського районного суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, який зареєстровано між сторонами Ставківською сільською радою Бершадського району Вінницької області 28.01.2006 року за актовим записом №62, визначення місця проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір'ю.
Обгрунтовуючизаявлені позовні вимоги позивачвказує, що подружнє життя не склалось і тривалий час він і відповідач не підтримують подружніх стосунків, спільного господарства не ведуть. Припинення шлюбних відносин із відповідачем вважає необхідним через відсутність між ними близьких відносин, шлюб носить формальний характер і є правовою перешкодою для влаштування його особистого життя.
В судове засідання позивачне з'явився, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, завчасно подав до канцелярії суду заяву про розгляд справи за його відсутності, вимоги підтримав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, проте була належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи, завчасно подала заяву до канцелярії суду про розгляд справи за її відсутності, визнала позовні вимоги та не заперечував проти розірвання шлюбу, визначення місця проживання неповнолітньої дитини разом з нею.
У відповідності до ч.2 ст.197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України в разі визнання позовних вимог відповідачем суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову, оскільки визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.
Суд, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, розглянувши надані ними докази, які мають юридичне значення, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у сукупності, приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З обставин, наведених у позовній заяві, які згідно з ч.1 ст.61 ЦПК не підлягають доказуванню, оскільки визнані сторонами, судом встановлено, щоСтавківською сільською радою Бершадського району Вінницької області 28.01.2006 року за актовим записом №62зареєстровано шлюб між сторонами. Від зареєстрованого шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що в Книзі реєстрації народжень відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м.Києві зроблено відповідний актовий запис за № 295 від 02.03.2006 року.
Згідно ст.105 ч.3 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 цього Кодексу.
Відповідно ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно ст.24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, між позивачем і відповідачем вже тривалий час як склались відчужені стосунки, шлюб носить формальний характер і є правовою перешкодою для влаштування особистого життя позивача, тому збереження шлюбу суперечило б їх інтересам.
За приписами ст.161 Сімейного кодексу України під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Враховуючи конкретні обставини справи, беручи до уваги беззаперечне визнання відповідачем заявлених позовних вимог в поданій до суду письмовій заяві, що не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, за умов відсутності інших обставин, що мають істотне значення, суд приходить до переконання про можливість часткового її прийняття та необхідність задоволення позовних вимог позивачапро розірвання шлюбу і визначення місця проживання дитини разом з позивачем.
Окремо слід зазначити, що при визначенні місця проживання неповнолітньої дитини головне є не те, де дитина юридично зареєстрована, а те, з ким фактично вона проживає.
Керуючись ст. 51 Конституції України, ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 110, 112, 141, 161 СК України, п.3 ст.10, п.1 ст. 11, п.1 ст. 60, ст.ст. 174, 212-213, 215, 218ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини, задовольнити.
Шлюб, зареєстрований Ставківською сільською радою Бершадського району Вінницької області 28.01.2006 року за актовим записом №62 між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, розірвати.
Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Визначити місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з її матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Н.М. Сальникова