"26" січня 2016 р. № 903/1267/15
за позовом Приватного підприємства “Укрриба”
до Товариства з обмеженою відповідальністю “ВВ-Спецтранс”
про стягнення 200 000,00грн.
Суддя Філатова С.Т.
За участю представників сторін:
від позивача: н/в
від відповідача: ОСОБА_1 дов. б/н від 14.12.2015р.
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст.22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки представників сторін.
Суть спору:
Приватне підприємство “Укрриба” звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ВВ-Спецтранс” про стягнення 200 000,00грн. попередньої оплати, здійсненої на підставі рахунку-фактури №СФ-0000028 від 21.09.20105р.
Позовні вимоги обґрунтовані таким:
21.09.2015р. ТзОВ “ВВ-Спецтранс” був виставлений позивачу рахунок-фактура №СФ-0000028 на суму 450 000,00грн. - попередня оплата за транспортний засіб.
21.09.2015р. ПП “Укрриба” здійснило передоплату за транспортний засіб в розмірі 200 000,00грн. згідно рахунку-фактури №СФ-0000028 від 21.09.2015р., що стверджується банківською випискою за 21.09.2015р.
09.11.2015р. ПП “Укрриба” на адресу відповідача надіслано претензію про повернення коштів в розмірі 200 000,00грн. протягом 10 днів з дня отримання претензії у зв'язку з невиконанням обов'язку по наданню транспортного засобу.
Відповідач претензію отримав 13.11.2015р., що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, проте залишив її без відповіді та задоволення.
На виконання вимог ухвали суду від 22.12.2015р. представник позивача долучив до матеріалів справи статут товариства, затверджений рішенням загальних зборів ПП “Укрриба”, протокол №07/14 від 23.07.2014р.
Пояснив, що договір №28/07-15 від 29.07.2015р., зазначений у рахунку-фактурі №СФ-0000028 від 21.09.2015р., не укладався, відповідачем на адресу позивача не надсилався.
Вказав, що дата рахунку 21.07.2015р., зазначена у банківський виписці від 21.09.2015р., вказана помилково.
Зауважив, що вимоги, надіслані відповідачу, про передачу транспортного засобу та повернення коштів, залишені без відповіді. Усно відповідач повідомляв про неможливість надання транспортних засобів.
Відповідач у відзиві від 22.12.2015р. позов заперечив, при цьому вказав, що відповідно до виставленого рахунку-фактури №СФ-0000028 від 21 вересня 2015 року в графі замовлення значиться договір №28/07-15 від 29.07.2015р., який позивач не додав до позову.
Дійсно, даний договір №28/07-15 від 29.07.2015р. та автомобіль, зазначений у п.1.1. даного договору, давно проданий позивачу.
На адресу позивача разом з рахунком №СФ-0000028 від 21 вересня 2015 року надсилався додаток до договору № 1 від 21.09.2015р. з приводу продажу іншого транспортного засобу, проте примірник зі сторони продавця не був повернутий.
Позивач у позові не згадує про те, що продаж товару відповідно до умов договору, який не був змінений додатком до договору, буде здійснений лише після проведення повної попередньої оплати за товар, яка значиться в розмірі 450 000,00 грн. разом з ПДВ, про що йдеться, зокрема, у рахунку-фактурі № СФ-0000028 від 21 вересня 2015 року та в додатку №1 від 21 вересня 2015 року.
Зазначив, що аналізуючи договір купівлі-продажу від 29.07.2015 року, продавець виконує своє зобов'язання по продажу транспортного засобу лише після проведення повної попередньої оплати за товар, чого позивачем зроблено не було, а тому відсутні підстави для стягнення коштів в якості попередньої оплати за транспортний засіб.
Позивач зобов'язаний був у строк, визначений у додатку до договору, провести повну оплату за товар, чого здійснено не було, а відповідач протягом 3-ох місяців після повної суми оплати за товар зобов'язується передати покупцю товар. Передача товару здійснюється за місцезнаходженням продавця (п. 3.2. договору).
Фактично відповідач і до цього часу очікує на кошти з боку позивача, а тому не відмовляється від свого зобов'язання по продажу товару.
Долучив копії статуту товариства, затвердженого загальними зборами учасників, протокол №1 від 31.10.2012р., додатку №1 до договору від 21.09.2015 року, не підписаного зі сторони позивача.
Ухвалою суду від 12.01.2016р. розгляд справи відкладався згідно зі ст. 77 ГПК України у зв'язку з неподанням витребуваних доказів та клопотанням позивача та відповідача від 12.01.2016р. про відкладення розгляду справи з метою мирного врегулювання спору. Ухвалою суду зобов'язано подати суду позивача: обґрунтовані пояснення по суті відзиву відповідача від 22.12.2015р., докази в підтвердження врегулювання спору; відповідача: договір №28/07-15 від 29.07.2015р., докази надіслання додатку №1 до договору №28/07-15 від 29.07.2015р., ідентифікаційні ознаки транспортного засобу та докази в підтвердження належності його товариству (реєстраційні документи тощо), докази в підтвердження виконання зобов'язання по договору №28/07-15 від 29.07.2015р. щодо продажу автомобіля (накладна тощо), докази в підтвердження врегулювання спору.
Позивач у судове засідання 26.01.2016р. не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №7901818166659 від 21.01.2016р.
В судовому засіданні 26.01.2016р. відповідач повідомив про повернення коштів попередньої оплати, в підтвердження долучив платіжне доручення №5 від 15.01.2016р. на суму 200 000,00грн. з призначенням платежу - "повернення коштів згідно листа №258 від 05.10.2015р." та лист №258 від 05.10.2015р., згідно з яким директор ПП "Укрриба", звернувшись до директора ТОВ "ВВ-Спецтранс", просив повернути помилково перераховані кошти в сумі 200 000,00грн. згідно платіжного доручення №2732 від 21.09.2015р. на розрахунковий рахунок 26001412144 в АТ "ОСОБА_2 ОСОБА_1", МФО 380805.
Відповідно до п. 11 ст. 80 ГПК України провадження у справі підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.
Вищий господарський суд України в п. 4.4 постанови пленуму від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказав, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Відповідачем повернута сума попередньої оплати, здійсненої на підставі рахунку-фактури №СФ-0000028 платіжним дорученням №2732 від 21.09.2015р., що стверджується платіжним дорученням №5 від 15.01.2016р.
На підставі викладеного, провадження у справі щодо стягнення 200 000,00грн. попередньої оплати підлягає припиненню на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України.
Відповідно до п.5 ч.1ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Вищий господарський суд України у п.5.1 постанови пленуму "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012р. (з врахуванням змін, внесених постановою пленуму № 2 від 16.12.2015р. "Про внесення змін і доповнень до деяких постанов пленуму Вищого господарського суду України") вказав, що статтею 7 Закону передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі зазначено закриття (припинення) провадження (стаття 80 ГПК), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Враховуючи спосіб формулювання даного положення, поняття закриття та припинення слід вважати тотожними.
Беручи до уваги викладене, керуючись п. 11 ст. 80, ст. 86 ГПК України, господарський суд, -
ухвалив:
Провадження у справі припинити.
Суддя С. Т. Філатова