21.01.16р. Справа № 904/10567/15
За позовом Фермерського господарства "Весна", с. Олександрівка Снігурівського району Миколаївської області
до відповідачів:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера", м. Дніпропетровськ
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера ЛТД", м. Дніпропетровськ
про визнання недійсним договору відступлення права вимоги
Суддя Воронько В.Д.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: адвокат ОСОБА_1, довіреність №1/16 від 17.01.2016.
09.12.2015 до господарського суду Дніпропетровської області звернулося Фермерське господарство "Весна", (далі - позивач) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" (далі - 1-й відповідач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера ЛТД" (далі - 2-й відповідач) з вимогами про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 08.10.2015.
2-й відповідач відзивом від 28.12.2015 проти заявлених вимог заперечив та вказав, що постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.12.2015 по справі № 904/10126/14 здійснена заміна кредитора у зобов'язанні відповідно до умов договору, що є предметом спору у даній справі.
У судовому засіданні 29.12.2015 позивач повністю підтримав свої заявлені вимоги.
20.01.2016 від 1-го відповідача надійшов відзив на позов, яким він заперечив проти заявлених вимог, вказуючи на відповідність оспорюваного договору вимогам чинного законодавства, що також підтверджено постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.12.2015 по справі № 904/10126/14, якою суд вже дав оцінку договору від 08.10.2015 та визнав його законним.
Позивачем 21.01.2016 до суду надіслано клопотання продовжити строк розгляду справи та відкласти розгляд справи на іншу дату, забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції. В клопотанні вказано, що 12.01.2016 позивачем на електронну пошту суду надсилалось клопотання про проведення судового засідання 21.01.2016 в режимі відеоконференції, яке залишено без задоволення.
За повідомленням аналітично-статистичного відділу суду таке клопотання до суду у вказаний період і до цього часу на електронну пошту суду не надходило, тому воно судом не розглядалось. Клопотання позивача про відкладення розгляду справи відхиляється, оскільки справа знаходиться в провадженні суду півтора місяці, представник позивача приймав участь в засіданні суду в режимі відеоконференції, представником 2-го відповідача в засіданні був викладений відзив на позовну заяву зі своїми запереченнями, тому суд вважає, що позивач мав достатньо часу для підготовки своїх заперечень та надання додаткових матеріалів до справи у разі їх наявності.
Розглянувши матеріали справи, суд
22.03.2013 між позивачем та 1-м відповідачем укладено договір купівлі-продажу № 11203, згідно з яким відповідач зобов'язався поставити позивачу засоби захисту рослин, а позивач зобов'язався прийняти товар та оплатити його. Зобов'язання з оплати покупець не виконав, тому рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2014 по справі № 904/8847/13 з нього стягнуто 494474, 70 грн боргу, проценти, пеня. Рішення суду позивачем було виконано повністю 23.10.2014. До цієї дати ТОВ "Агросфера" нарахувало відсотки за користування товарним кредитом в сумі 209635, 25 грн, які були стягнуті на його користь рішенням суду від 19.02.2015 по справі № 904/10126/14.
08.10.2015 між ТОВ "Агросфера" та ТОВ "Агросфера ЛТД" укладений договір відступлення права вимоги, згідно з яким останньому передані всі права кредитора по договору № 11203 від 22.03.2013, в тому числі і втілені в рішенні господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2015 по справі № 904/10126/14 про солідарне стягнення з ФГ "Весна" та ТОВ "Гран Інвест" процентів за користування товарним кредитом в сумі 209635,25 грн, 2096,36 грн судового збору та 3000 витрат на адвоката.
09.12.2015 до господарського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява фермерського господарства "Весна" про визнання недійсним вищевказаного договору від 08.10.2015 про відступлення права вимоги. В обгрунтування позову зазначено, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договір цесії) на стадії примусового виконання рішення не є правонаступництвом.
Окрім того, заміна кредитора у зобов'язанні, як і саме зобов'язання, є інститутом цивільного права, а відносини, пов'язані з виконанням судового рішення, набувають не цивільно-правового, а публічного характеру.
Також жодною нормою Закону не передбачено заміну стягувача в зобов'язанні. Відступлення права вимоги стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачено.
Законодавство України передбачає можливість заміни кредитора лише у зобов'язаннях, але ніяк не у рішенні суду, оскільки рішення суду це не зобов'язання, а процесуальний акт, який підсумовує діяльність суду по розгляду та вирішенню справи по суті. На підставі рішення позивач набув статусу стягувача, а не кредитора.
Пунктом 5 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що заміна стягувача здійснюється лише при правонаступництві. Також згідно зі ст. 25 ГПК України процесуальне правонаступництво має місце лише у випадку реорганізації юридичної особи, заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні.
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.
При укладенні Договору відступлення права вимоги №11203-ВПВ від 08.10.2015 між ТОВ "Агросфера" та ТОВ "Агросфера ЛТД" сторони договору не замінюючи кредитора у зобов'язанні в порядку, передбаченому чинним законодавством, фактично замінили стягувача на стадії виконання судового рішення.
1-й відповідач у відзиві на позов вказав про наявність постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.12.2015 по справі № 10126/14, якою суд здійснив заміну позивача у цій справі - ТОВ "Агросфера" на його процесуального правонаступника - ТОВ "Агросфера ЛТД" на підставі договору про відступлення права вимоги № 11203-ВПВ від 08.10.2015, визнавши тим самим законність договору.
2-й відповідач також заперечив проти позову та зазначив, що ФГ "Весна" вважає себе таким, що повністю розрахувалося по договору купівлі-продажу № 11203 від 22.03.2013 , а отже, договір відступлення права вимоги № 11203-ВПВ від 08.10.2015 не породжує жодних прав та обов'язків ФГ "Весна" перед ТОВ "Агросфера ЛТД", але цей довод є невірним, оскільки борг по договору існує і в цей час. Також існують ряд невиконаних позивачем рішень суду, а саме: 1) судове рішення господарського суду Дніпропетровської області № 904/10126/14, яким з ФГ "Весна" стягнуті проценти за користування товарним кредитом по основному договору; 2) судове рішення господарського суду Дніпропетровської області № 904/3910/14, яким з ФГ "Весна" стягнуті проценти за користування товарним кредитом по основному договору; 3) судове рішення господарського суду Дніпропетровської області № 904/1498/15, яким з ФГ "Весна" стягнута чергова індексація по основному договору; 4) судове рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області № 183/3073/15, яким з ФГ "Весна" стягнуті проценти за користування товарним кредитом по основному договору.
Твердження ФГ "Весна", що при укладенні договору відступлення права вимоги, його сторони, не змінюючи кредитора у зобов'язанні, фактично замінили стягувача на стадії виконання судового рішення, не відповідає дійсним обставинам справи та правовідносинам сторін договору відступлення права вимоги, а тому є помилковим, з огляду на наступне:
Відповідно до частини 1 статті 25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-які стадії судового процесу.
Згідно з пунктом 1.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18, статтею 25 ГПК України передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті відповідно 512 і 520 ЦК України); процесуальне правонаступництво в розумінні цієї норми Господарського процесуального кодексу України допускається на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
В силу приписів статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом; якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків; у цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У постанові Верховного Суду України від 20.11.2013 по справі № 6 - 122цс13 суд вказав, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договір цесії) є правонаступництвом і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження.
Правова позиція Верховного Суду України обґрунтована тим, що згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512,514 ЦК України та статті 8 Закону України "Про виконавче провадження".
Тобто, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину. При цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.
Відтак, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов'язанні, шляхом відступлення права вимоги із зазначеним у договорі обсягу зобов'язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин і не впливає на правомірність цесії.
Враховуючи обставини справи, надані матеріали, суд приходить до наступного.
19.02.2015 господарським судом Дніпропетровської області прийнято рішення у справі № 904/10126/14, яким стягнуто солідарно з Фермерського господарства "Весна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Інвест" на користь ТОВ "Агросфера" 209 635,25 грн. процентів за користування товарним кредитом та судові витрати.
Вказане рішення постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 залишено без змін в частині стягнення заборгованості та набрало законної сили. На виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 у справі № 904/10126/14 господарським судом Дніпропетровської області видано наказ від 02.06.2015.
10.06.2015 на виконання наказу заступником начальника Білозерського районного управління юстиції Херсонської області відкрито виконавче провадження.
08.10.2015 між ТОВ "Агросфера" і ТОВ "Агросфера ЛТД" укладено договір про відступлення права вимоги №11203 - ВПВ від 08.10.2015.
Відповідно до п. 1.1 договору ТОВ "Агросфера" (первісний кредитор) передає, а ТОВ "Агросфера ЛТД" (новий кредитор) приймає на себе право вимоги за договором купівлі-продажу №11203 від 22.03.2013 року, який укладено між ТОВ "Агросфера" (первісним кредитором і продавцем по договору) і Фермерським господарством "Весна" (боржником і покупцем по договору купівлі-продажу).
Відповідно до п.1.2 договору до нового кредитора переходять усі права (як майнового, так і немайнового характеру) первісного кредитора, передбачені договором купівлі-продажу №11203 від 22.03.2013 року, в обсязі і на умовах, що існували станом на 08.10.2015 - дату переходу цих прав, а також переходять права, які виникнуть в майбутньому, після моменту переходу прав і будуть існувати у часі аж до повного виконання (задоволення) боржником вимог нового кредитора, право на які передбачені умовами договору купівлі-продажу.
Відповідно до частини 1 статті 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-які стадії судового процесу.
Відповідно до ч.ч. 1 та 5 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження", сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник; у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником; для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Згідно з пунктом 1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18, статтею 25 Господарського процесуального кодексу України передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті відповідно 512 і 520 Цивільного кодексу України); процесуальне правонаступництво в розумінні цієї норми Господарського процесуального кодексу України допускається на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
В силу приписів ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом; якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків; у цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення; боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (стаття 517 Цивільного кодексу України).
У постанові Верховного Суду України від 20.11.2013 по справі №6-122цс13 суд вказав, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договір цесії) є правонаступництвом і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження.
Правова позиція Верховного Суду України обґрунтована тим, що згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту ст. 512, 514 ЦК України та ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження".
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначеним у договорі обсягу зобов'язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин і не впливає на правомірність цесії.
Умови пункту 1.3.4 договору про відступлення права вимоги №11203 - ВПВ від 08.10.2015 року про те, що зміст зобов'язання, яке виникло із договору купівлі-продажу, втілено у рішенні господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2015 у справі № 904/10126/14 та постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 конкретизують підстави утворення грошової вимоги, що передається новому кредитору, та не свідчать, що шляхом укладення зазначеної цивільно-правової угоди відбулась уступка права вимоги за рішенням суду, а не за договором купівлі-продажу №11203 від 22.03.2013.
Правомірність укладеного договору підтверджена Дніпропетровським апеляційним господарським судом, який постановою від 24.12.2015 по справі № 904/10126/14 здійснив заміну первісного кредитора ТОВ "Агросфера" на ТОВ "Агросфера ЛТД" на підставі укладено між ними договору відступлення права вимоги № 11203 від 08.10.2015.
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином позов слід визнати необгрунтованим і в його задоволенні відмовити.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано - 26.01.2016.
Суддя В.Д. Воронько