26 січня 2016 року Справа № 916/2615/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Овечкіна В.Е.,
суддів :Корнілової Ж.О., Чернова Є.В.,
за участю представників:
позивача - Бірюкова О.О., Лубашев І.С.,
відповідачів третіх осіб ОСОБА_6- ОСОБА_7, - ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Лермонтовський" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" та ОСОБА_6
на рішення та постанову господарського суду Одеської області від 03.09.2015 Одеського апеляційного господарського суду від 27.10.2015
у справі№916/2615/15
за позовомДержавного підприємства "Санаторій "Лермонтовський"
до (треті особи1. ПАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", 2. Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Лермонтовський" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" - Міністерство юстиції України, Фонд державного майна України)
провиселення із займаних будівель та споруд
встановив:
Рішенням господарського суду Одеської області від 03.09.2015 (суддя Шаратов Ю.А.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.10.2015 (судді: Воронюк О.Л., Лашин В.В., Мирошниченко М.А.), позов задоволено частково. Виселено дочірнє підприємство "Клінічний санаторій "Лермонтовський" закритого акціонерного товариства "Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" з займаних будівель та споруд., що знаходяться у м. Одесі по провулку Лермонтовському, 2: літера „В" - лікувальний корпус; літера „Д" - корпус №2; літера „Е, Е1, Е2" - корпус №1; літера „Ж" - корпус № 5; літера „З,М" - грязелікарня; літера „Н" - котельна; літера „О" - майстерня; літера „Л" - сушка; літера „И" - клуб та поліклініка; літера „Й" - кінобудка; літера „ЬІ" - естрада; літера „П" - водонапірна башта; літера „С" - їдальня; літера „Р, Ю" - адмін. корпус; літера „Я, Я1" - експериментально-монтажний цех; літера „Т" -дитячий садок та аптека; літера „Ф, Э, Щ" - житлові; літера „Ш" - радонова лабораторія; літера „Ч" - приймальне відділення; літера „У" - корпус №4; №1, 2, 26, 36 - кіоски; №10,31, „Ц" - трансформаторні будки; №24 - газобалонна; №11, 12, 13, 14, 15, 16 - аеросолярій; №25, 23, 4, 5, 6, 7, 8, 27, 28 - сараї; №32 - гараж; №3, 17, 18, 21, 22 - навіси; №19 - душова літня; № 20, 9 - убиральні; №35 - танцювальний майданчик; №37 - спортивний майданчик; №38 - метео-майданчик; №ІІІ - VIII - оранжерея; №І - мостіння; №39 - 47 - ворота; №48 - 52 - забори; №29 - резервні запаси води; №11 - бетонний борт; №ІХ - фонтан; №Х-ХХІХ - грязеві басейни. В решті позовних вимог до дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Лермонтовський" ЗАТ "Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" відмовлено. В задоволенні позову державного підприємства "Санаторій "Лермонтовський" до ПАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" відмовлено.
Дочірнє підприємство "Клінічний санаторій "Лермонтовський" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" в поданій касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення про відмову в позові повністю, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст.182,319,322,331 ЦК України та ст.ст.41,43,79 ГПК України. Зокрема, скаржник вважає, що на підставі невиконаного судового рішення у справі №9/17-4164-2011 спірне нерухоме майно до 2015 року не було зареєстроване за державою в особі ФДМУ, оскільки первинна реєстрація вказаного майна за Державою Україна в особі Мінюсту України відбулася на підставі розпорядження КМ України №52-р від 21.01.2015, яке зараз оскаржується відповідачем-1 у адміністративній справі №826/6181/15, а вказане вище судове рішення ухвалене на основі інвентаризаційних даних станом на 06.12.1965р., які станом на теперішній час не відповідають дійсності. При цьому, на думку відповідача-2, Міністерство юстиції України не мало права видавати накази від 28.01.2015 №28/7 та №29/7, так як станом на 28.01.2015р. не було власником майна санаторію "Лермонтовський". Заявник також вказує на необхідність залучення ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та Федерації професійних спілок України як співвідповідачів по даній справі, вирішення якої істотно зачіпає їх права та обов'язки щодо спірного майна.
ОСОБА_6 в поданій касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати, провадження у справі припинити, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм процесуального права, а саме ст.80 ГПК України. Зокрема, скаржник вказує на прийняття судових рішень стосовно його прав та обов'язків, як орендаря за договором оренди від 04.05.2011 №04/05/11, оскільки ним вчинено поліпшення орендованого приміщення площею 200кв.м., яке знаходиться на території ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" та визнання права власності на яке є предметом спору в цивільній справі №522/23682/14-ц за позовом ОСОБА_6, що на даний час розглядається Приморським районним судом м.Одеси.
Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін та третіх осіб, дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають відхиленню, а оскаржувана постанова - залишенню без змін з наступних підстав.
Залишаючи без змін первісне рішення про часткове задоволення позову, апеляційний господарський суд виходив з того, що:
Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.12.2011, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.02.2012 і постановою Вищого господарського суду України від 12.03.2013 у справі №9/17-4164-2011 задоволено у повному обсязі позов Прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до відповідачів - Виконавчого комітету Одеської міської ради, Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Лермонтовський" закритого акціонерного товариства "Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця": визнано недійсним рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради "Про оформлення свідоцтв на право власності Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на об'єкти нерухомого майна санаторію "Лермонтовський" розташовані за адресами: пров. Лермонтовський, 2, вул. Белінського, 7" від 04.07.2002 № 151; визнано недійсним свідоцтво про право власності на нежитлові будівлі № 021961 від 17.07.2002 видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради на ім'я Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофздоровниця" (код ЄДРПОУ 02583780); визнано за державою в особі Фонду Державного майна України право власності на нежитлові будівлі майнового комплексу санаторію "Лермонтовський": літера „В" - лікувальний корпус; літера „Г" - гуртожиток та пральня; літера „Д" - корпус №2; літера „Е, Е1, Е2" - корпус №1; літера „Ж" - корпус № 5; літера „З,М" - грязелікарня; літера „Н" - котельна; літера „О" - майстерня; літера „Л" - сушка; літера „И" - клуб та поліклініка; літера „Й" - кінобудка; літера „ЬІ" - естрада; літера „X" - бібліотека та перукарня; літера „П" - водонапірна башта; літера „С" - їдальня; літера „Р, Ю" - адмін. корпус; літера „Я, Я1" - експериментально-монтажний цех; літера „Т" -дитячий садок та аптека; літера „Ф, Э, Щ" - житлові; літера „Ш" - радонова лабораторія; літера „Ч" - приймальне відділення; літера „У" - корпус №4; №1, 2, 26, 36 - кіоски; №10,31, „Ц" - трансформаторні будки; №24 - газобалонна; №11, 12, 13, 14, 15, 16 - аеросолярій; №25, 23, 4, 5, 6, 7, 8, 27, 28 - сараї; №32 - гараж; №3, 17, 18, 21, 22 - навіси; №19 - душова літня; № 20, 9 - убиральні; №35 - танцювальний майданчик; №37 - спортивний майданчик; №38 - метео-майданчик; №ІІІ - VIII - оранжерея; №І - мостіння; №39 - 47 - ворота; №48 - 52 - забори; №29 - резервні запаси води; №11 - бетонний борт; №ІХ - фонтан; №Х-ХХІХ - грязеві басейни, загальною площею 12663кв.м., що знаходяться у м. Одесі по провулку Лермонтовському,2.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про віднесення нерухомого майна санаторію "Лермонтовський" у м.Одесі до сфери управління Міністерства юстиції" від 21.01.2015 №52-р з метою реалізації соціальної функції держави в частині створення умов для реабілітаційного лікування і оздоровлення працівників системи органів юстиції, Державної пенітенціарної служби, Державної архівної служби, у тому числі тих працівників та членів їх сімей, які переміщуються з тимчасово окупованої території України (Автономної Республіки Крим та м. Севастополя) та районів проведення антитерористичної операції (Донецької і Луганської областей), а також учасників антитерористичної операції, будівлі та споруди санаторію "Лермонтовський" по пров. Лермонтовському, 2 у м. Одесі за переліком згідно з додатком віднесені до сфери управління Міністерства юстиції України для забезпечення ефективного використання цього майна за цільовим призначенням.
Наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2015 №29/7 "Щодо деяких питань управління майном Міністерства юстиції" до сфери управління Мінюсту прийнято нерухоме майно санаторію "Лермонтовський" за переліком згідно із додатком 1. Утворено на базі нерухомого майна санаторію "Лермонтовський", прийнятого до сфери управління Мін'юсту, державне підприємство "Санаторій „Лермонтовський" (місцезнаходження: пров. Лермонтовський, 2, м. Одеса, 65014). Установлено, що статутний капітал державного підприємства "Санаторій "Лермонтовський" формується шляхом передачі у встановленому порядку до нього нерухомого майна санаторію "Лермонтовський". Майно та майнові права закріплюються за державним підприємством "Санаторій „Лермонтовський" на праві господарського відання.
Наказом Міністерства юстиції України "Про проведення інвентаризації" від 28.01.2015 № 28/7 наказано провести інвентаризацію основних засобів та інших необоротних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, коштів у розрахунках та інших статей балансу державного підприємства "Санаторій "Лермонтовський" станом на 29.01.2015р. Для проведення інвентаризації створено комісію, якій наказано розпочати інвентаризацію 29.01.2015р., та подати протокол інвентаризаційної комісії про результати проведення інвентаризації на затвердження голові інвентаризаційної комісії до 16.02.2015р.
Наказом Міністерства юстиції України від 30.01.2015 № 31/7 "Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції від 28.01.2015 №28/7" внесено зміни до пункту 1 наказу Міністерства юстиції України від 28.01.2015 №28/7 "Про проведення інвентаризації", та викладено його у такій редакції: "Провести інвентаризацію нерухомого майна санаторію "Лермонтовський" по пров. Лермонтовському, 2, у м. Одесі, віднесеного до сфери управління Міністерства юстиції, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року №52-р".
Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області видано свідоцтво на право власності на нерухоме майно від 16.02.2015 індексний номер 33658051, відповідно до якого нежитлові будівлі майнового комплексу за адресою: Одеська область, м. Одеса, провулок Лермонтовський, 2, загальною площею 12633 кв.м., належать Державі в особі Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ: 00015622, із розміром частки 1/1.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.02.2015 №33659305 об'єкт нерухомого майна, право власності на який належить Державі в особі Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ: 00015622, із розміром частки 1/1, в цілому складається з нежитлових будівель майнового комплексу за адресою Одеська область, м. Одеса, провулок Лермонтовський, 2, загальною площею 126663кв.м., а саме: літ. „В" - лікувальний корпус; літ. „Г" - гуртожиток та пральня; літ. „Д" - корпус № 2; літ. „Е, Е1, Е2" - корпус № 1; літ. „Ж" - корпус № 5; літ. „З,М" - грязелікарня; літ. „Н" - котельна; літ. „О" - майстерня; літ. „Л" - сушка; літ. „И" - клуб та поліклініка; літ. „Й" - кінобудка; літ. „ЬІ" - естрада; літ. „X" - бібліотека та перукарня; літ. „П" - водонапірна башта; літ. „С" - їдальня; літ. „Р, Ю" - адмін. корпус; літера „Я, Я1" - експериментально-монтажний цех; літ. „Т" -дитячий садок та аптека; літ. „Ф, Э, Щ" - житлові; літ. „Ш" - радонова лабораторія; літ. „Ч" - приймальне відділення; літ. „У" - корпус № 4; № 1, 2, 26, 36 - кіоски; №10,31, „Ц" - трансформаторні будки; №24 - газобалонна; № 11, 12, 13, 14, 15, 16 - аеросолярій; № 25, 23, 4, 5, 6, 7, 8, 27, 28 - сараї; № 32 - гараж; № 3, 17, 18, 21, 22 - навіси; № 19 - душова літня; № 20, 9 - убиральні; № 35 - танцювальний майданчик; № 37 - спортивний майданчик; № 38 - метео-майданчик; № ІІІ-VIII - оранжерея; № І - мостіння; № 39 - 47 - ворота; № 48 - 52 - забори; № 29 - резервні запаси води; № 11 - бетонний борт; № ІХ - фонтан; № Х-ХХІХ - грязеві басейни.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.03.2015 № 34458116 на підставі наказу Міністерства юстиції України від 28.01.2015 № 29/7 державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 19738130 від 03.03.2015 та внесено запис про реєстрацію господарського відання Держаного підприємства "Санаторій "Лермонтовський" на об'єкт нерухомого майна - нежитлові будівлі майнового комплексу за адресою: Одеська область, м. Одеса, провулок Лермонтовський, 2, загальною площею 126663кв.м., а саме: літ. „В" - лікувальний корпус; літ. „Г" - гуртожиток та пральня; літ. „Д" - корпус № 2; літ. „Е, Е1, Е2" - корпус № 1; літ. „Ж" - корпус № 5; літ. „З,М" - грязелікарня; літ. „Н" - котельна; літ. „О" - майстерня; літ. „Л" - сушка; літ. „И" - клуб та поліклініка; літ. „Й" - кінобудка; літ. „ЬІ" - естрада; літ. „X" - бібліотека та перукарня; літ. „П" - водонапірна башта; літ. „С" - їдальня; літ. „Р, Ю" - адмін. корпус; літера „Я, Я1" - експериментально-монтажний цех; літ. „Т" -дитячий садок та аптека; літ. „Ф, Э, Щ" - житлові; літ. „Ш" - радонова лабораторія; літ. „Ч" - приймальне відділення; літ. „У" - корпус № 4; № 1, 2, 26, 36 - кіоски; №10,31, „Ц" - трансформаторні будки; №24 - газобалонна; № 11, 12, 13, 14, 15, 16 - аеросолярій; № 25, 23, 4, 5, 6, 7, 8, 27, 28 - сараї; № 32 - гараж; № 3, 17, 18, 21, 22 - навіси; № 19 - душова літня; № 20, 9 - убиральні; № 35 - танцювальний майданчик; № 37 - спортивний майданчик; № 38 - метео-майданчик; № ІІІ-VIII - оранжерея; № І - мостіння; №39 - 47 - ворота; № 48 - 52 - забори; № 29 - резервні запаси води; № 11 - бетонний борт; №ІХ - фонтан; № Х-ХХІХ - грязеві басейни.
Таким чином, виходячи зі змісту норм ст.ст.326,328,329 ЦК України, ст.ст.136,144 ГК України, положень Закону України "Про управління об'єктами державної власності" Державне підприємство "Санаторій "Лермонтовський" є особою, яка на теперішній час здійснює повноваження господарського відання стосовно спірного майна.
При цьому, місцевий господарський суд не прийняв до уваги доводи відповідачів щодо оскарження наведених вище розпорядчих актів органів державної влади як підставу для відмови в задоволені позову, оскільки фактично відповідачі висловлюють свою незгоду з діями органу державної влади і посадових осіб суб'єкта владних повноважень, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, що не входить до предмету доказування у цій справі та повинно встановлюватись в порядку адміністративного судочинства.
Предметом даного позову є захист вже існуючих речових прав і в силу встановленої ч.2 ст.328 ЦК України презумпції правомірності набуття права власності, останні не можуть ставитися під сумнів за умов наявності прямої вказівки закону або судового рішення, що набрало законної сили.
Статус спірного майна, як державної власності, встановлений рішенням господарського суду Одеської області у справі №9/17-4164-2011, яке в силу приписів ч.4 ст.85 ГПК України набрало законної сили 14.02.2012р., є чинним, та виходячи з гарантованого ч.5 ст.124 Конституції України принципу обов'язковості судових рішень, є обов'язковим до виконання на всій території України.
Законність розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.01.2015 №52-р перевірена та підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, зокрема, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2015 у справі №826/6181/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2015, та постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.05.2015 у справі №826/2514/15.
Виходячи зі змісту наведених позивачем підстав та правового обґрунтування заявлених вимог (ст.391 ЦК України), спір у справі стосується захисту державним підприємством "Санаторій "Лермонтовський" речових прав на нерухоме майно - будівлі та споруди, що знаходяться по пров. Лермонтовському, 2 у м. Одесі та належать йому на праві господарського відання.
Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею незалежно від волі інших осіб (ст.316 ЦК України).
Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
При цьому, правомірність застосування вказаних норм до захисту права господарського відання підтверджується нормами ч.3 ст.136 ГК України.
За таких обставин, вимога державного підприємства про звільнення спірних об'єктів шляхом виселення відповідає способу судового захисту, передбаченого ст.ст.16,391 ЦК України.
За змістом ст.391 ЦК України, усунення перешкод у користуванні майном є речовим способом захисту прав власника у позадоговірних відносинах, застосування якого вимагає наявності таких перешкод на момент вирішення спору.
Як зазначає позивач, дочірнє підприємство "Клінічний санаторій "Лермонтовський" закритого акціонерного товариства "Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", ігноруючи приписи чинного законодавства, а також правові наслідки ухвалення господарським судом Одеської області рішення у справі №9/17-4164-2011, продовжує самовільно та без жодних правових підстав утримувати об'єкти нерухомості санаторію "Лермонтовський".
Факт володіння відповідача-2 майновим комплексом, право господарського відання на який зареєстровано за позивачем, також підтверджується відповідачем-1 у відзиві на позовну заяву, у якому вказано, що станом на сьогоднішній день майно санаторію "Лермонтовський" знаходиться у фактичному володінні дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Лермонтовський", яке здійснює діяльність санаторно-курортного закладу, та по пров. Лермонтовський, 2 в м.Одесі знаходиться лише майно (будівлі та споруди, медичне обладнання, кошти, аудіо- відео обладнання, комп'ютери, принтери, канцелярські засоби, автомобілі, автобуси, кухонне обладнання, меблі, інвентар, бухгалтерська та інша звітна документація, персональні данні працівників, контрагентів, пацієнтів тощо) дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Лермонтовський" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця".
В матеріалах справи міститься акт про недопуск до проведення інвентаризації від 06.03.2015, складений за участю представників громадськості м.Одеси ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, та представників державного підприємства "Санаторій "Лермонтовський" Мудрого С.І. і Бірюкової О.О.
Згідно вказаного акту представники державного підприємства "Санаторій "Лермонтовський" на виконання наказу Міністерства юстиції України від 28.01.2015 №28/7 "Про проведення інвентаризації" здійснили законну спробу проведення інвентаризації нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Одеса, провулок Лермонтовський, 2. Однак, внаслідок протиправних дій зі сторони адміністрації Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Лермонтовський" закритого акціонерного товариства "Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", а саме, керівника підприємства ОСОБА_18, які виявились у прямому недопущенні до об'єктів нерухомості та приміщень, розташованим на території за зазначеною адресою, та що підлягали інвентаризації, а також всілякому перешкоджанні інвентаризації майна, вказана інвентаризація проведена не була. Таким чином, встановлений факт перешкоджання у проведенні інвентаризації, а також здійснення іншої законної діяльності державного підприємства "Санаторій "Лермонтовський" з боку адміністрації Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Лермонтовський" закритого акціонерного товариства "Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця".
Таким чином, фактично відповідач-2 не допустив 06.03.2015р. представників позивача до об'єктів нерухомості - нежитлових будівель майнового комплексу за адресою: Одеська область, м. Одеса, провулок Лермонтовський, 2, вже після реєстрації права власності Держави в особі Міністерства юстиції України (16.02.2015р.), та права господарського відання державного підприємства "Санаторій "Лермонтовський" (03.03.2015р.).
Апеляційний суд зазначив, що в розумінні ст.386 ЦК України такі дії відповідача-2 правильно кваліфіковані судом як порушення права господарського відання Підприємства, зміст та обсяг якого визначено ст.136 ГК України, статутом Підприємства, а, відтак, правомірно задовольнив позов в частині виселення дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Лермонтовський" закритого акціонерного товариства "Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" з займаних будівель та споруд., що знаходяться у м. Одесі по провулку Лермонтовському, 2: літера „В" - лікувальний корпус; літера „Д" - корпус №2; літера „Е, Е1, Е2" - корпус №1; літера „Ж" - корпус № 5; літера „З,М" - грязелікарня; літера „Н" - котельна; літера „О" - майстерня; літера „Л" - сушка; літера „И" - клуб та поліклініка; літера „Й" - кінобудка; літера „ЬІ" - естрада; літера „П" - водонапірна башта; літера „С" - їдальня; літера „Р, Ю" - адмін. корпус; літера „Я, Я1" - експериментально-монтажний цех; літера „Т" -дитячий садок та аптека; літера „Ф, Э, Щ" - житлові; літера „Ш" - радонова лабораторія; літера „Ч" - приймальне відділення; літера „У" - корпус №4; №1, 2, 26, 36 - кіоски; №10,31, „Ц" - трансформаторні будки; №24 - газобалонна; №11, 12, 13, 14, 15, 16 - аеросолярій; №25, 23, 4, 5, 6, 7, 8, 27, 28 - сараї; №32 - гараж; №3, 17, 18, 21, 22 - навіси; №19 - душова літня; № 20, 9 - убиральні; №35 - танцювальний майданчик; №37 - спортивний майданчик; №38 - метео-майданчик; №ІІІ - VIII - оранжерея; №І - мостіння; №39 - 47 - ворота; №48 - 52 - забори; №29 - резервні запаси води; №11 - бетонний борт; №ІХ - фонтан; №Х-ХХІХ - грязеві басейни.
Що стосується зазначених місцевим господарським судом підстав відмови в задоволенні позову державного підприємства "Санаторій "Лермонтовський" до Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Лермонтовський" ЗАТ "Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" в частині виселення з займаних будівель та споруд, що знаходяться у м. Одесі по провулку Лермонтовському, 2: літера „Г" - гуртожиток та пральня, літера „X" - бібліотека та перукарня та вимог до ПАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", апеляційна інстанція зазначила наступне.
Предметом негаторного позову є вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.
Предметом доказування у даній справі мають бути обставини вчинення відповідачем перешкод у користуванні позивачем належним йому на праві власності майном.
В якості підстав відмови в задоволенні позову в частині виселення відповідачів з об'єктів нерухомості літ. „X" (бібліотека та перукарня), місцевий господарський суд вірно зазначив, що відповідне майно згідно свідоцтва про право власності на нежитлову будівлю серії САЕ №418659 від 04.08.2011 належить ТОВ "Торгова фірма "Фреш", тому відповідач-2 не може чинити перешкод щодо цих об'єктів, оскільки не є їх безпосереднім володільцем.
Відмовляючи в задоволенні позову до ПАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" господарський суд вказував на відсутність заявлених до вказаного товариства вимог, що згідно зі ст.21,24 ГПК України унеможливлює задоволення позову до даної особи.
Відмова в задоволені позовних вимог про виселення відповідача-2 з будівель літера „Г" (гуртожиток та пральня), що знаходяться у м.Одесі по провулку Лермонтовському, 2 обумовлена особливим статусом вказаного нерухомого майна як житлового, що, в свою чергу, унеможливлює володіння юридичної особи жилими приміщеннями.
Отже, враховуючи, що в розумінні ст.391 ЦК України відповідачем за негаторним позовом є особа, яка безпосередньо перешкоджає позивачу у здійсненні його законного права користування чи розпорядження майном, а предметом доказування є обставини, які вказують на неправомірність дій відповідача, місцевий господарський суд, з урахуванням наведених вище обставин дійшов обґрунтованих висновків про відмову в задоволенні позову в цій частині.
Колегія погоджується з висновками апеляційного суду з огляду на таке.
Предметом даного негаторного позову є вимога державного підприємства "Санаторій "Лермонтовський", за яким спірні будівлі та споруди санаторію "Лермонтовський" закріплені на праві господарського відання, про усунення перешкод у користуванні ними шляхом виселення дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Лермонтовський" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" із займаних нежитлових будівель та споруд, яка (вимога) обґрунтовується тим, що відповідачем-2, як неправомірним володільцем, чиняться перешкоди у користуванні майном у вигляді недопущення працівників позивача до приміщень для проведення інвентаризації державного майна.
В основу оскаржуваних рішення та постанови про часткове задоволення позову покладено висновок апеляційного суду про те, що рішенням господарського суду Одеської області від 09.12.2011, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.02.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 12.03.2013 у справі №9/17-4164-2011 встановлено статус спірного майна як державної власності. Законність розпорядження КМ України від 21.01.2015 №52-р "Про віднесення нерухомого майна санаторію "Лермонтовський" у м.Одесі до сфери управління Міністерства юстиції" перевірена та підтверджена чинними судовими рішеннями у адміністративних справах, зокрема, постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 27.05.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2015 у справі №826/6181/15, та постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 05.05.2015 у справі №826/2514/15. За висновками судових інстанцій при віднесенні будівель та споруд санаторію "Лермонтовський" до сфери управління Міністерства юстиції України Кабінет Міністрів України, Міністерство юстиції України та ФДМУ діяли у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України. Отже, на момент розгляду даної справи ані місцевому господарському суду, ані апеляційній інстанції не надано доказів спростування в судовому порядку факту правомірності набуття державою в особі Міністерства юстиції України права власності та ДП "Санаторій "Лермонтовський" права господарського відання на будівлі та споруди, що розташовані по пров. Лермонтовському, 2 у м.Одесі.
Вказаний висновок апеляційного суду є законним та обґрунтованим з огляду на наступне.
Відповідно до ч.3 ст.35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, державна реєстрація за Державою Україна в особі Міністерства юстиції України права власності на нежитлові будівлі майнового комплексу загальною площею 12633кв.м. по пров. Лермонтовському, 2 у м.Одесі проведена 16.02.2015р. на підставі чинного розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.01.2015 №52-р, законність видачі якого підтверджено постановами Окружного адміністративного суду м.Києва від 05.05.2015 у справі №826/2514/15 та від 27.05.2015 у справі №826/6181/15, що набрали законної сили та не скасовані у встановленому порядку.
Отже, факти набуття та подальшого знаходження спірного нерухомого майна у державній власності станом на день подання негаторного позову в даній справі, які (факти) не спростовано скаржниками, встановлено чинними судовими рішеннями у справах №9/17-4164-2011, №826/2514/15 та №826/6181/15, і ці рішення не можуть бути поставлені під сумнів (Рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України").
Водночас, відповідно до ч.3 ст.326 та ст.328 ЦК України управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно приписів п.1 ч.2 ст.5 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" здійснюючи управління об'єктами державної власності, Кабінет Міністрів України визначає органи виконавчої влади та державні колегіальні органи, які здійснюють функції з управління об'єктами державної власності.
За таких обставин, не мають істотного значення для справи посилання відповідача-2 на норми ч.1 ст.182 та п.3 ч.2 ст.331 ЦК України в обґрунтування своїх доводів про те, що на підставі невиконаного судового рішення у справі №9/17-4164-2011 спірне нерухоме майно не було зареєстроване за державою в особі ФДМ України, оскільки реєстрація вказаного майна за Державою Україна відбулася на підставі підзаконного нормативно-правового акту КМ України, що відповідає приписам ч.4 ст.11, ст.ст.326,328 ЦК України та положенням ст.ст.4,5 Закону України "Про управління об'єктами державної власності".
Більше того, судовим рішенням у справі №9/17-4164-2011, яким визнано недійсними рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 04.07.2002 № 151 "Про оформлення свідоцтв на право власності Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на об'єкти нерухомого майна санаторію "Лермонтовський", розташовані за адресами: пров.Лермонтовський,2, вул.Белінського,7" та свідоцтво про право власності на нежитлові будівлі №021961 від 17.07.2002, видане виконавчим комітетом Одеської міської ради на ім'я ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофздоровниця", фактично спростовано статус відповідача-1 як власника цього майна, а, відтак, на даний час відповідач-2 займає нежилі будівлі та споруди по пров. Лермонтовському, 2 у м.Одесі без законних підстав та чинить перешкоди позивачу як законному володільцю у доступі до належних йому приміщень, чим порушує речове право позивача (державного підприємства) на володіння та користування державним майном, за яким майно власником закріплено на праві господарського відання.
Посилання скаржника на те, що Міністерство юстиції України, не будучи станом на 28.01.2015р. власником майна санаторію "Лермонтовський", не мало права видавати накази №28/7 та №29/7 від 28.01.2015, не можуть бути прийняті до уваги як такі, що виходять за межі юрисдикції господарського суду, оскільки вказані управлінсько-розпорядчі акти можуть бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства. При цьому, вищезазначеними судовими рішеннями у адміністративних справах констатовано, що при віднесенні будівель та споруд санаторію "Лермонтовський" до сфери управління Міністерства юстиції України Кабінет Міністрів України, Міністерство юстиції України та ФДМУ діяли у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України. В силу ст.35 ГПК України касаційна інстанція не вправі піддавати сумніву вказані преюдиціальні факти.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.4 та п.1 ч.1 ст.6 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" суб'єктами управління об'єктами державної власності є, зокрема, міністерства, інші органи виконавчої влади та державні колегіальні органи (далі - уповноважені органи управління). Уповноважені органи управління, до яких відноситься Міністерство юстиції України, відповідно до покладених на них завдань приймають рішення про створення, реорганізацію і ліквідацію підприємств, установ та організацій, заснованих на державній власності.
Касаційна інстанція враховує, що відповідно до ч.3 ст.136 ГК України щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.
Колегія відхиляє передчасні твердження ОСОБА_6 про прийняття судових рішень стосовно його прав та обов'язків, як орендаря за договором оренди від 04.05.2011 №04/05/11, яким (орендарем) було вчинено поліпшення орендованого нежилого приміщення площею 200кв.м., що знаходиться на території ДП "Клінічний санаторій "Лермонтовський" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" та визнання права власності на яке є предметом спору в цивільній справі №522/23682/14-ц, що на даний час розглядається Приморським районним судом м.Одеси, оскільки відповідно до ч.1 ст.770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця, в тому числі й право на відшкодування вартості невідокремлюваних поліпшень та інші права (стати співвласником майна, створеного внаслідок вчинення поліпшень), передбачені ст.778 цього Кодексу, а з матеріалів справи не вбачається порушення позивачем чи третіми особами прав ОСОБА_6 як орендаря частини спірного майна.
З огляду на те, що рішенням господарського суду Одеської області від 09.12.2011, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.02.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 12.03.2013 у справі №9/17-4164-2011 спростовано статус відповідача-1 як власника нежитлових будівель майнового комплексу санаторію "Лермонтовський" та визнано за Державою Україна право власності на них, а в подальшому на виконання розпорядження КМ України від 21.01.2015 №52-р спірне нерухоме майно передано до сфери управління Мінюсту України, то наведене переконливо свідчить про правомірне оформлення вказаним судовим рішенням переходу до держави права власності на об'єкт оренди (нежиле приміщення площею 200кв.м.) за договором оренди від 04.05.2011 №04/05/11, оскільки вказане приміщення є складовою частиною спірного майнового комплексу.
Що стосується посилань скаржників в обґрунтування порушення прав ОСОБА_6 на ухвалу Приморського райсуду від 10.12.2014 про забезпечення позову у цивільній справі №522/23682/14-ц, то вказана ухвала не впливає на вирішення даного господарського спору та не може підтверджувати порушення прав ОСОБА_6 оскаржуваними судовими рішеннями, оскільки ними не здійснюється відчуження спірного майна, тобто накладені арешти та судові заборони не порушуються.
Водночас, даний спір не виник з корпоративних правовідносин за участю Федерації профспілок України як акціонера ПАТ "Укрпрофоздоровниця", чим спростовуються твердження скаржника про необхідність залучення Федерації профспілок України до участі в даній справі.
Разом з тим, у разі скасування судових рішень у справах №9/17-4164-2011, №826/2514/15 та №826/6181/15 або набрання законної сили судовими рішеннями у інших пов'язаних справах, заінтересовані особи не позбавлені права ініціювати перегляд оскаржуваних судових актів за нововиявленими обставинами.
Інші наявні заперечення відповідача-2 стосуються посилань на допущені судами процесуальні порушення, які, на думку скаржника, полягають у відхиленні клопотань про призначення судової будівельно-технічної експертизи та про зупинення провадження у справі до вирішення інших пов'язаних справ, незалучення фізичних осіб-власників деяких спірних будівель та споруд (свердловини №3 та надкаптажної будівлі)
Однак, як правильно зазначено апеляційним судом, відсутність пред'явлення позовних вимог про виселення відповідачів з таких об'єктів нерухомого майна, як свердловина №3 та надкаптажна будівля, розташовані за адресою: м.Одеса, пров.Лермонтовський, 2, унеможливлює будь-який вплив результатів розгляду даної справи на права та обов'язки громадян ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 Твердження заявника про зворотне ґрунтуються виключно на припущеннях щодо ототожнення свердловини №3 та надкаптажної будівлі з водонапірною баштою (літ. "П").
Крім того, як встановлено в ході апеляційного провадження та визнано самим апелянтом (відповідачем-2), станом на теперішній час дане майно вибуло з володіння зазначених фізичних осіб.
Відхиляючи клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, апеляційна інстанція правильно виходила з того, що зміст порушених у ньому питань зводиться до необхідності встановлення дійсного складу та технічних параметрів майна, виселення з якого вимагає позивач. Разом з тим, відповідні характеристики майна чітко визначені рішенням господарського суду Одеської області у справі №9/17-4164-2011, а у розумінні ст.ст.124,129 Конституції України чинність вказаного судового акту унеможливлює піддавати сумніву цей факт інакше, ніж шляхом скасування рішення у справі №9/17-4164-2011 за результатами перегляду у встановленому процесуальному порядку.
Колегія суддів також вважає, що виходячи зі змісту ст.41 ГПК України призначення експертизи є правом, а не обов'язком господарського суду, і останній цим правом не скористався з поважних причин, наведених вище.
Водночас, по-перше, відмова суду у задоволенні клопотань відповідача-2 про зупинення провадження у справі до завершення розгляду та набрання законної сили судовими рішеннями у інших справах (№815/795/15, №815/1575/15, №815/1468/15, №522/23682/14-ц, №916/3633/15) мотивована відсутністю передбачених ч.1 ст.79 ГПК України підстав, а саме неможливості розгляду спору по суті без отримання результатів розгляду інших справ, оскільки реалізація майнових прав скаржників стосовно частини спірного майна може бути здійснена лише з моменту набрання законної сили судовими рішеннями у вищезгаданих справах і це не є перешкодою для розгляду поточного господарського спору про усунення перешкод у реалізації вже існуючого майнового права позивача та забезпечення його судового захисту.
Зважаючи на вищенаведене, колегія не вбачає підстав для задоволення касаційних скарг.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Рішення господарського суду Одеської області від 03.09.2015 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.10.2015 у справі №916/2615/15 залишити без змін, а касаційні скарги Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Лермонтовський" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" та ОСОБА_6 - без задоволення.
Поновити виконання рішення господарського суду Одеської області від 03.09.2015 та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 27.10.2015 у даній справі, яке було зупинене ухвалою Вищого господарського суду України від 14.12.2015.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді: Ж.Корнілова
Є.Чернов