ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1
м. Київ
08 грудня 2015 року 16 год. 30 хв. № 826/15028/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Солом'янського району управління юстиції у місті Києві, третя особа: ВДАІ Солом'янського району ГУ МВС України в місті Києві, про визнання незаконними дій, скасування рішення.
До Окружного адміністративного суду міста Києва, з урахуванням усунення виявлених недоліків, надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до відділу державної виконавчої служби Солом'янського району управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач), третя особа: ВДАІ Солом'янського району ГУ МВС України в місті Києві, про:
- визнання незаконними дій державного виконавця Самборського О.В. щодо прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження від 09 червня 2015 року ВП №47759615 на підставі виконавчого документа - постанови №ПС 1 318823 від 29 березня 2014 року про стягнення штрафу на користь держави у розмірі 255,00 грн. (далі - оскаржувана постанова);
- скасування оскаржуваної постанови.
В обґрунтування позову зазначено, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржувана постанова прийнята відповідачем з порушенням вимог, передбачених нормами Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон), що призвело до порушення законних прав та інтересів позивача.
Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.
Під час переходу до розгляду справи по суті позивач підтримав позов та просив задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому та наданих на його обґрунтування доказах, а представник відповідача не визнав позов та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування.
Представник третьої особи у судові засідання не прибув, хоча про дати, час та місце судового розгляду справи третя особа повідомлена належним чином, заява про розгляд справи за відсутності її представника до суду не надійшла.
Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -
Державним виконавцем відповідача Самборським О.В. 09 червня 2015 року прийнято оскаржувану постанову щодо примусового виконання постанови №ПС1 318823, винесеної 29 березня 2014 року ВДАІ Солом'янського району ГУ МВС України в місті Києві (далі - постанова №ПС1 318823), про стягнення штрафу на користь держави у розмірі 255,00 грн.
У контексті вище викладеного суд зазначає наступне.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом.
Так, відповідно до ст. 1, ч. 1 ст. 6, абз. 2 ч. 2 ст. 11, ч. 1, п. 6 ч. 2 ст. 17, ч.ч. 1, 2 ст. 25 Закону, в редакції станом на час прийняття оскаржуваної постанови, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Таким чином, у випадку пред'явлення до відповідного органу державної виконавчої служби до виконання виконавчий документ, строк пред'явлення якого до виконання не закінчився та він відповідає вимогам, передбаченим Законом, державний виконавець зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього такого виконавчого документа винести постанову про відкриття виконавчого провадження.
Поряд з цим, позивач стверджував, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки строк пред'явлення постанови №ПС1 318823 до виконання закінчився, з чим суд не погоджується, виходячи з наступного.
Так, згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 22 Закону, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: 1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення; 2) виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення; 3) інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.
Таким чином, строк пред'явлення до виконання постанови №ПС1 318823 - три місяці.
Поряд з цим, відповідно до ст. 23 Закону, строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред'явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.
У ході судового розгляду справи судом встановлено, що до винесення відповідачем оскаржуваної постанови, ВДАІ Солом'янського району ГУ МВС України в місті Києві вже пред'являлась постанова №ПС1 318823 до примусового виконання відповідачем (ВП №43320942).
При цьому, постановою відповідача від 27 листопада 2014 року ВП №43320942 виконавчий документ (постанова №ПС1 318823) повернуто стягувачеві, у зв'язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Поряд з цим, суд звертає увагу, що зазначена вище постанова відповідача від 27 листопада 2014 року ВП №43320942 про повернення виконавчого документа стягувачеві разом з постановою №ПС1 318823 отримані ВДАІ Солом'янського району ГУ МВС України в місті Києві 15 травня 2015 року, про що свідчить відповідна відмітка на супровідному листі.
Тобто, у ВДАІ Солом'янського району ГУ МВС України в місті Києві з 15 травня 2015 року поновився трьохмісячний строк для пред'явлення до виконання постанови №ПС1 318823.
Таким чином, оскаржувана постанова прийнята відповідачем в межах визначеного чинним законодавством строку для пред'явлення до виконання постанови №ПС1 318823, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про необґрунтованість тверджень позивача щодо протиправності оскаржуваної постанови.
Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих обставин суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Солом'янського району управління юстиції у місті Києві, третя особа: ВДАІ Солом'янського району ГУ МВС України в місті Києві, про визнання незаконними дій, скасування рішення є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167, 181 КАС України, суд -
Відмовити повністю у задоволені позову ОСОБА_1.
Копії постанови направити (вручити) сторонам та третій особі (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.
Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя В.М. Данилишин