ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1
м. Київ
18 січня 2016 року 09 год. 50 хв. № 826/16509/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Транс-Оболонь" до центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправним та скасування рішення.
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов публічного акціонерного товариства "Транс-Оболонь" (далі - позивач) до центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 22 липня 2015 року №1136-ЦД-1-Е про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів (далі - оскаржуване рішення).
В обґрунтування позову зазначено, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки її прийнято відповідачем із порушенням норм законодавства.
Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.
Під час переходу до розгляду справи по суті представник позивача підтримала позов та просила задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому та наданих на його обґрунтування доказах, а представник відповідача не визнала позов та просила відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування.
Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -
25 березня 2013 року відповідачем винесено розпорядження №524-ЦД-1-Е-ф про усунення порушень законодавства про цінні папери (далі - розпорядження №524), відповідно до якого, у зв'язку із встановленням порушення позивачем вимог законодавства про цінні папери, а саме, ст. 20 Закону України "Про акціонерні товариства" та ст. 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", що полягає в нездійсненні емітентом переведення випуску акцій документарної форми існування у без документарну форму існування до 30 квітня 2011 року, та п. 5 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про акціонерні товариства", а саме, не приведення до 30 квітня 2011 року статутів та внутрішніх положень товариства у відповідність із нормами Закону України "Про акціонерні товариства", позивача зобов'язано у строк до 09 вересня 2013 року усунути вказані порушення та до 09 вересня 2013 року письмово повідомити уповноважену особу відповідача про виконання цього розпорядження.
Позивач листом від 28 січня 2014 року вих. №22 повідомив відповідача про виконання розпорядження №524.
19 червня 2015 року відповідачем прийнято постанову про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні позивача.
Крім того, відповідачем 07 липня 2015 року складено акт №725-ЦД-1-Е про правопорушення на ринку цінних паперів (далі - акт №725), відповідно до якого було встановлено порушення позивачем вимог п.10 ст.8 Закону №448/96-ВР, а саме, несвоєчасне виконання розпорядження №524.
08 липня 2015 року відповідачем прийнято постанову про розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні позивача 22 липня 2015 року.
На підставі акту №725 відповідачем прийнято оскаржуване рішення, яким за несвоєчасне виконання розпорядження №524, накладено на позивача штрафну санкцію у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн.
Суд погоджується з доводами представника позивача щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів та аналізу наступних норм і обставин.
Правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні визначені Законом України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" (далі - Закон №448/96-ВР).
Так, згідно зі ст. 2, ст. 3, ч. 1 ст. 5, ч.ч. 3-6 ст. 6, ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону №448/96-ВР, державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється з метою: реалізації єдиної державної політики у сфері випуску та обігу цінних паперів та їх похідних; створення умов для ефективної мобілізації та розміщення учасниками ринку цінних паперів фінансових ресурсів з урахуванням інтересів суспільства; одержання учасниками ринку цінних паперів інформації про умови випуску та обігу цінних паперів, результати фінансово-господарської діяльності емітентів, обсяги і характер угод з цінними паперами та іншої інформації, що впливає на формування цін на ринку цінних паперів; забезпечення рівних можливостей для доступу емітентів, інвесторів і посередників на ринок цінних паперів; гарантування прав власності на цінні папери; захисту прав учасників фондового ринку; інтеграція в європейський та світовий фондові ринки; дотримання учасниками ринку цінних паперів вимог актів законодавства; запобігання монополізації та створення умов розвитку добросовісної конкуренції на ринку цінних паперів; контролю за прозорістю та відкритістю ринку цінних паперів.
Державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється у таких формах: прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників ринку цінних паперів; регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав та обов'язків учасників ринку цінних паперів; видача ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів та забезпечення контролю за такою діяльністю; заборона та зупинення на певний термін (до одного року) професійної діяльності на ринку цінних паперів у разі відсутності ліцензії на цю діяльність та притягнення до відповідальності за здійснення такої діяльності згідно з чинним законодавством; реєстрація випусків (емісій) цінних паперів та інформації про випуск (емісію) цінних паперів; контроль за дотриманням емітентами порядку реєстрації випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів, умов продажу (розміщення) цінних паперів, передбачених такою інформацією; створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів; контроль за достовірністю інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, контролюючим органам; встановлення правил і стандартів здійснення операцій на ринку цінних паперів та контролю за їх дотриманням; пруденційний нагляд за професійними учасниками фондового ринку в межах діяльності, яка провадиться таким учасником на підставі виданої Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку ліцензії; контроль за системами ціноутворення на ринку цінних паперів; контроль за діяльністю осіб, які обслуговують випуск та обіг цінних паперів; проведення інших заходів щодо державного регулювання і контролю за випуском та обігом цінних паперів.
Державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку може утворювати територіальні органи у випадках, передбачених у положенні про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює повноваження через центральний апарат і свої територіальні органи.
Голова, члени Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, керівні працівники та спеціалісти центрального апарату і відповідних територіальних органів є державними службовцями.
Положення про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку затверджується Президентом України.
Уповноваженими особами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є: Голова та члени Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; уповноважені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку посадові особи.
Уповноважені особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку мають право: безперешкодно входити до підприємства, в установи, організації за службовим посвідченням та мати доступ до документів та інших матеріалів, необхідних для проведення перевірки; вимагати необхідні документи та іншу інформацію у зв'язку з реалізацією своїх повноважень; залучати за погодженням з відповідними центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевої влади та самоврядування, підприємствами та об'єднаннями їх спеціалістів, депутатів місцевих рад (за їх згодою) для проведення перевірок та ревізій; відповідно до розподілу обов'язків чи письмового доручення провадити в межах наданих повноважень розгляд справ про порушення чинного законодавства щодо випуску та обігу цінних паперів, у тому числі стандартів, норм і правил, визначених нормативними актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, видавати розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери, звертатися до правоохоронних органів щодо проведення досудового розслідування або вжиття інших заходів відповідно до законодавства; вимагати в межах своєї компетенції в посадових осіб підприємств, установ, організацій надання письмових пояснень.
Водночас, відповідно до п.п.10, 14 ч.1 ст.8 Закону №448/96-ВР, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право, зокрема: надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства; накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.
Порядок та строки розгляду справ про порушення громадянами, посадовими особами та юридичними особами вимог законодавства на ринку цінних паперів, метою яких є забезпечення дотримання учасниками ринку цінних паперів вимог законодавства на ринку цінних паперів, захисту прав учасників ринку цінних паперів, визначено Правилами розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затвердженими рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16 жовтня 2012 року №1470 (далі - Правила №1470).
Згідно п.7, п.10 розділу І, п.1 розділу XVII Правил №1470, розгляд справ про правопорушення здійснюється виключно уповноваженими особами Комісії (далі - уповноважені особи) у межах наданих повноважень.
Справи про правопорушення розглядаються уповноваженими особами, на підвідомчій території яких було виявлено порушення або перебуває особа, щодо якої порушено справу про правопорушення.
Справи про адміністративні правопорушення розглядаються відповідно до законодавства.
За правопорушення на ринку цінних паперів, зазначені у статті 11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", до юридичних осіб застосовуються фінансові санкції, передбачені цією статтею.
Відповідно до п.8 ст.11 Закону №448/96-ВР, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за невиконання або несвоєчасне виконання рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів - у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У ході судового розгляду справи, судом встановлено, що розпорядження №524 та дії відповідача по його винесенню позивачем не оскаржувалося.
Поряд з цим, суд звертає увагу, що згідно із абз. 3 п. 1 розділу ІV, п. 2 розділу ІІІ Правил №1470, якщо після винесення постанови про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів, але до моменту складання акта про правопорушення на ринку цінних паперів виявлено підстави, передбачені пунктом 2 розділу III цих Правил, то уповноважена особа виносить постанову про закриття провадження у справі. Якщо під час провадження у справі про правопорушення, яке було зупинено до підписання акта про правопорушення на ринку цінних паперів, були встановлені підстави, передбачені пунктом 2 розділу III цих Правил, то уповноважена особа виносить постанову про закриття провадження у справі одночасно з постановою про відновлення провадження у справі про правопорушення на ринку цінних паперів, які надсилаються особі, щодо якої їх винесено.
Справу про правопорушення не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю: за відсутності факту вчинення правопорушення; за відсутності складу правопорушення; якщо справа не підлягає розгляду Комісією; у разі закінчення на дату розгляду справи про правопорушення строків, передбачених законом; наявність по тому самому факту не скасованої постанови уповноваженої особи, рішення суду; внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, щодо якої порушено справу про правопорушення, або визнання її банкрутом; внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про судове рішення щодо припинення юридичної особи; скасування законодавчого акта, який встановлює відповідальність за правопорушення; за наявності за даним фактом порушеної справи про правопорушення щодо особи, яка притягується до відповідальності.
Водночас, згідно розділу VІІІ Правил №1470, уповноважена особа приймає рішення про застосування санкції протягом тридцяти робочих днів після отримання документів, що підтверджують факт правопорушення.
Поряд з цим, з постанови про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні позивача від 19 червня 2015 року, акту №725 та оскаржуваного рішення вбачається, що позивач листом від 28 січня 2014 року вих. №22 (вх. №1411 від 03 лютого 2014 року) повідомив відповідача про виконання розпорядження №524, проаналізувавши вказане повідомлення, було встановлено факт несвоєчасного виконання розпорядження №524 (термін виконання до 09 вересня 2013 року).
Таким чином, проаналізувавши зазначені вище норми та фактичні обставини справи, а також звертаючи увагу на те, що документи, що підтверджують факт допущеного позивачем правопорушення (несвоєчасного виконання розпорядження №524) були отримані відповідачем 03 лютого 2014 року, а фінансова санкція за таке правопорушення застосована 22 липня 2015 року, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням вимог щодо строків застосування санкції, у зв'язку з чим таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов публічного акціонерного товариства "Транс-Оболонь" до центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправним та скасування рішення є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.
Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову №1136-ЦД-1-Е про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів, прийняту 22 липня 2015 року центральним територіальним департаментом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
3. Присудити на користь публічного акціонерного товариства "Транс-Оболонь" (код ЄДРПОУ 05475216) здійснений ним судовий збір у розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні сімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (код ЄДРПОУ 38039715).
Копії постанови направити сторонам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.
Відповідно до ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Згідно зі ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя В.М. Данилишин