Копія
Справа № 822/6247/15
18 січня 2016 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіОСОБА_1
при секретаріОСОБА_2
за участі: представника позивача представника відповідачаОСОБА_3 ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад Холод ЛТД" м. Хмельницький до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 від 08.12.2015 року.
Свій позов позивач мотивує тим, що відповідач 08.12.2015 року на підставі акту перевірки прийняв такі податкові повідомлення-рішення:
-№ НОМЕР_2 яким збільшив позивачу суму грошового зобов'язання за платежем з податку додану вартість на загальну суму 169959 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 113306 грн., та за штрафними (фінансовим) санкціями (штрафами) в сумі 56653 грн.,
-№ НОМЕР_3 яким відповідач зменшив позивачу розмір від'ємного значення суми податку додану вартість в розмірі 4475 грн.,
-№ НОМЕР_1 яким відповідач збільшив позивачу суму грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток на загальну суму 176930 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 117953 грн., та за штрафними (фінансовим) санкціями (штрафами) в сумі 58977 грн.
Позивач не погоджується з такими податковими повідомленнями-рішеннями в зв'язку з наступним.
Всі господарські операції позивача з ТОВ «НБВ Квадрат» підтверджуються первинними документами які були предметом перевірки, в зв'язку з чим позивач законно формував витрати з податку на прибуток підприємств та податковий кредит з податку на додану вартість.
На підставі викладеного позивач вважає податкові повідомлення-рішення відповідача протиправними, тому їх необхідно скасувати.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, пояснивши суду, що відповідач 08.12.2015 року на підставі акту перевірки прийняв такі податкові повідомлення-рішення:
-№ НОМЕР_2 яким відповідач збільшив позивачу суму грошового зобов'язання за платежем з податку додану вартість на загальну суму 169959 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 113306 грн., та за штрафними (фінансовим) санкціями (штрафами) в сумі 56653 грн.,
-№ НОМЕР_3 яким відповідач зменшив позивачу розмір від'ємного значення суми податку додану вартість в розмірі 4475 грн.,
-№ 00004522206 яким відповідач збільшив позивачу суму грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток на загальну суму 176930 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 117953 грн., та за штрафними (фінансовим) санкціями (штрафами) в сумі 58977 грн.
Позивач не погоджується з такими податковими повідомленнями-рішеннями в зв'язку з наступним.
Всі господарські операції позивача з ТОВ «НБВ Квадрат» підтверджуються первинними документами які були предметом перевірки, в зв'язку з чим позивач законно формував витрати з податку на прибуток підприємств та податковий кредит з податку на додану вартість.
За таких обставин позов необхідно задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю, пояснивши суду, що податкові повідомлення-рішення є правомірними, оскільки прийняті у повній відповідності до вимог Податкового кодексу України.
Позивач безпідставно відніс до складу собівартості вартість придбаних товарів по операціях які фактично не здійснювалися і не мали на меті їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.
Враховуючи викладене у задоволенні позову необхідно відмовити.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (пункт 1.1 статті 1).
В судовому засіданні встановлено, що позивач 12.12.1997 року зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Хмельницької міської ради та відповідно до статтей 15, 16 Податкового кодексу України є платником податків, зборів і зобов'язаний стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів-центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, його територіальні органи.
Однією із функцій органів державної податкової служби яку вони виконують згідно підпункту 19.-1.1.2 пункту 19.-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України є здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Порядок проведення перевірок встановлений главою 8 Податкового кодексу України.
Пунктом 75.1, підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Порядок проведення документальних планових перевірок встановлений статтею 77 Податкового кодексу України.
Посадовими особами державної податкової інспекції у м. Хмельницькому проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Каскад-Холод ЛТД».
Згідно пункту 77.9 статті 77 Податкового кодексу України визначено, що порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
За результатами перевірки відповідач склав акт «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Каскад-Холод ЛТД», ПН 22784982 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2014 року», № 3920/22-25-22-02/22784982 від 19.10.2015 року.
Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Каскад-Холод ЛТД» пунктів 138.1, 138.2, 138.4, підпункту 138.8.1 пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, тобто встановлено заниження податку на прибуток в сумі 117953 грн., в тому числі:
-4 квартал 2012 року в сумі 8782 грн.,
-2013 рік в сумі 58499 грн.,
-2014 рік в сумі 50672 грн.
Також встановлено порушення пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем занижено податок на додану вартість в сумі 113306 грн., в тому числі:
-грудень 2013 року в сумі 12594 грн.,
-травень 2014 року на суму 1022 грн.,
-червень 2014 року в сумі 49254 грн.,
-серпень 2014 року на суму 38847 грн.,
-вересень 2014 року в сумі 6816 грн.,
-жовтень 2014 року в сумі 4773 грн.
Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Згідно пунктів 58.1 статті 58 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.
До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.
На підставі акту перевірки від 19.10.2015 року, відповідач 08.12.2015 року прийняв такі податкові повідомлення-рішення:
-№ НОМЕР_2 яким відповідач збільшив позивачу суму грошового зобов'язання за платежем з податку додану вартість на загальну суму 169959 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 113306 грн., та за штрафними (фінансовим) санкціями (штрафами) в сумі 56653 грн.,
-№ НОМЕР_3 яким відповідач зменшив позивачу розмір від'ємного значення суми податку додану вартість в розмірі 4475 грн.,
-№ 00004522206 яким відповідач збільшив позивачу суму грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток на загальну суму 176930 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 117953 грн., та за штрафними (фінансовим) санкціями (штрафами) в сумі 58977 грн.
Висновки акту перевірки базуються на таких обставинах, встановлених при її проведенні.
За період з 01.10.2012 року по 31.12.2014 року ТОВ «Каскад-Холод ЛТД» задекларувало витрати, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 53006062 грн.
Перевіркою встановлено їх завищення за вказаний період в сумі 631219 грн., за рахунок безпідставного віднесення до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) витрат, що фактично не здійснювалися та не мали на меті подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства по взаємовідносинах з ТОВ «НБВ Квадрат».
Для проведення перевірки позивач надав контролюючому органу договір купівлі-продажу № 26/06/2012 від 26.06.2012 року, договір купівлі-продажу № 18/06/2014 від 18.06.2014 року, видаткові накладні, картка рахунку 631 по ТОВ «НБВ Квадрат», податкові накладні, банківські виписки.
Згідно договорів купівлі-продажу предметом поставки є цукор-пісок, період поставки-з жовтня 2012 року по грудень 2014 року.
При проведенні перевірки не встановлено, а платником податків не надано належним чином оформлених товарно-транспортних накладних, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, документів складського обліку, сертифікатів відповідності, посвідчень якості які б підтверджували фактичне придбання товарно-матеріальних цінностей та виробника зазначеної продукції.
Відповідно до пункту 1 статті 2, пункту 8 статті 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру» № 758-XIV від 17.06.1999 року обсяги виробництва цукру, що поставляється на внутрішній ринок України, обмежується квотою «А».
Облік операцій з реалізації цукру з квоти «А» здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно пунктів 3, 4 наказу Міністерства аграрної політики України № 655 від 12.09.2007 року, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.09.2007 року за № 1073/14340, цукровим заводам-виробникам цукру квоти «А» при пакуванні, відпуску цукру та його поставці на внутрішній ринок необхідно ставити штамп за формою згідно з додатком № 1 на супровідних документах та зворотній стороні бірок, та встановлено, що при реалізації цукру на внутрішньому ринку від виробника до кінцевого споживача, включаючи посередницькі структури, супровідні документи повинні мати штамп, вказаний в пункті 3 наказу.
Проте жодний із наданих для перевірки позивачем документів не містить вищевказаних штампів і свідчить про нереальність здійснення операцій по поставці цукру, тому що не доведено факт його існування та походження.
Позивач, отримуючи видаткові накладні від ТОВ «НБВ Квадрат» усвідомлював, що такі документи складені з порушенням вимог наказу Міністерства аграрної політики України № 655 від 12.09.2007 року, тому вони не підтверджують, що цукор на який видано такі документи вироблений цукровими заводами України.
Крім того позивач не отримав посвідчення про якість поставленого цукру, хоча надання сертифікату якості на продукцію є умовою договорів купівлі-продажу.
Таким чином первинні документи оформленні з порушенням чинного законодавства не можуть вважатися первинними та бути документальним підтвердженням здійснення господарських операцій.
Також відповідач отримав від ДПІ у Залізничному районі м. Львова акт № 2059/22-11/37304823 від 18.11.2013 року про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ НБВ Квадрат» з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП «Рехавот» за період з 01.06.2013 року по 30.06.2013 року.
Цим актом встановлено, що укладений між ТОВ НБВ Квадрат» та ПП «Рехавот» договір не спричинив реального настання юридичних наслідків. Встановлено укладання цивільно-правових договорів та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування податкового кредиту.
Внаслідок цього ТОВ НБВ Квадрат» за червень 2013 року безпідставно включив до податкового кредиту податок на додану вартість по безтоварних операціях за рахунок отриманих від ПП «Рехавот» податкових накладних.
ТОВ НБВ Квадрат» не проводило постачання товарів ТОВ «Каскад-Холод ЛТД» в червні 2013 року, оскільки не проводило його фактичного придбання у ПП «Рехавот».
Дослідивши отримані та досліджені первинні документи позивача при проведенні перевірки, контролюючий орган в акті перевірки прийшов до висновку, що такі первинні документи не можуть вважатися документами для цілей ведення податкового обліку, оскільки не фіксують фактичне здійснення господарських операцій, тобто перевіркою встановлено, що не було фактичного здійснення господарських операцій, що підтверджується відсутністю первинних документів як доказів фактичного здійснення господарських операцій.
Вказані порушення також вплинули на правильність визначення податкового кредиту з податку на додану вартість.
Таким чином при проведені перевірки встановлено заниження податку на прибуток в сумі 117953 грн., та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 126243 грн., внаслідок вказаних в акті перевірки порушень податкового законодавства ТОВ «Каскад-Холод ЛТД».
Висновки акту перевірки та прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення суд вважає такими, що не відповідають вимогам Податкового кодексу України, тобто є протиправними і такими що підлягають скасуванню, враховуючи наступне.
Пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України (в редакції статті яка діяла на дату здійснення господарських операцій) визначені витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, які складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, в тому числі інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу.
Відповідно до пунктів 138.2 статті 138 Податкового кодексу України (в редакції статті яка діяла на дату здійснення господарських операцій) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно пункту 138.4 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Відповідно до підпункту 138.8.1 пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.
Згідно пункту 139.1, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (в редакції статті яка діяла на дату здійснення господарських операцій) не включаються до складу витрат, витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Позивач як покупець уклав із продавцем-ТОВ НБВ Квадрат» письмові договори купівлі-продажу № 26/06/2012 від 26.06.2012 року, № 18/06/2014 від 18.06.2014 року.
Згідно договорів купівлі-продажу предметом поставки є цукор-пісок, період поставки-з жовтня 2012 року по грудень 2014 року.
Договори купівлі-продажу, перелік первинних документів та їх зміст наведений у акті перевірки.
Позивач на підставі отриманих первинних документів формував витрати з податку на прибуток які були відображені у податкових деклараціях за відповідні звітні (податкові) періоди, зокрема за 2012-2014 роки.
Позивач в підтвердження виконання договорів купівлі-продажу при проведенні перевірки надав контролюючому органу самі договори купівлі-продажу, видаткові накладні, картку рахунку 631 по ТОВ «НБВ Квадрат», податкові накладні, банківські виписки.
Відсутність належним чином оформлених товарно-транспортних накладних, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, документів складського обліку, сертифікатів відповідності, посвідчень якості які б підтверджували фактичне придбання товарно-матеріальних цінностей та виробника зазначеної продукції не можуть бути достатньою підставою для висновків про відсутність фактичного придбання товарно-матеріальних цінностей та їх зв'язок з підготовкою, організацією, проведенням виробництва, продажем продукції.
Державним податковим органом не надано жодних доказів того, що відомості в первинних документах бухгалтерського та податкового обліку позивача, оформлених при виконанні зазначеного договору не відповідають дійсності.
Закон України «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру» визначає правові, економічні та організаційні засади державної політики щодо виробництва, експорту, імпорту, оптової та роздрібної торгівлі цукром і немає жодного відношення до регулювання відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, адміністрування податків та зборів, що справляються в Україні, встановлення прав і обов'язків платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, в зв'язку з чим суд не бере до уваги висновки акту перевірки щодо відсутності певних штампів на первинних документах, передбачених наказом Міністерства аграрної політики України № 655 від 12.09.2007 року, як підставу для висновків про нереальність поставок цукру за договорами купівлі-продажу.
Для прийняття рішення із спору необхідно встановлювати, у чому виявилась завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, і хто з її учасників мав намір на досягнення цієї мети. За відсутності таких доказів наявність умислу у юридичної особи не може вважатись установленою.
Аналізуючи все в сукупності суд приходить до висновку, що намір сторін у досліджених договорах, щодо вчинення господарських зобов'язань з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, за досліджених обставин у судовому засіданні свого підтвердження не знайшов.
Доказів того, що укладені договори є такими, що не мають реальних наслідків, відповідачем не надані, у акті перевірки не наведені.
Відповідно до пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до статті 60 цього Кодексу.
Суд при вирішенні спору не бере до уваги висновки акту № 2059/22-11/37304823 від 18.11.2013 року про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ НБВ Квадрат» з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП «Рехавот» за період з 01.06.2013 року по 30.06.2013 року, отриманого від ДПІ у Залізничному районі м. Львова, оскільки податкові повідомлення-рішення за висновками такої перевірки контролюючим органом не прийняті, що у своїх поясненнях в судовому засіданні підтвердила представник відповідача.
За таких обставин суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 яким відповідач збільшив позивачу суму грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток на загальну суму 176930 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 117953 грн., та за штрафними (фінансовим) санкціями (штрафами) в сумі 58977 грн., необхідно визнати протиправним та скасувати.
Податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 08.12.2015 року, яким відповідач збільшив позивачу суму грошового зобов'язання за платежем з податку додану вартість на загальну суму 169959 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 113306 грн., та за штрафними (фінансовим) санкціями (штрафами) в сумі 56653 грн., та № НОМЕР_3 від 08.12.2015 року, яким відповідач зменшив позивачу розмір від'ємного значення суми податку додану вартість в розмірі 4475 грн., також необхідно визнати протиправними та скасувати, враховуючи наступне.
За період з 01.10.2012 року по 31.12.2014 року позивач задекларував податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 6941401 грн. Перевіркою встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 126243 грн., внаслідок безпідставного віднесення до податкового кредиту сплаченого податку на додану за отримані товари від ТОВ НБВ Квадрат», реальний характер яких документально не підтверджений.
Позивач отримав від контрагента податкові накладні в зв'язку із оплатою отриманих товарів.
Факт отримання податкових накладних підтверджується змістом акту перевірки.
Позивач на підставі отриманих податкових накладних формував податковий кредит за відповідні звітні (податкові) періоди та подав до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість за відповідні звітні (податкові) періоди.
Згідно підпунктів а), б) пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, також з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій-не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Статтею 194 Податкового кодексу України встановлено, що операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною.
Так як позивач та його контрагент в період часу здійснення господарських операцій були платниками податку на додану вартість, такі господарські операції з постачання товарів є об'єктом оподаткування таким податком, тому контрагент провів оподаткування господарських операцій за базою оподаткування і за ставкою встановленою Законом.
Відповідно до підпункту а) пункту 198.1, пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції пункту який діяв на час здійснення господарських операцій) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій-не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше:
-ніж через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної;
-для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.
Аналізуючи вказані норми Податкового кодексу України, встановлені обставини у справі, суд приходить до висновку, що основним документом, який підтверджує право платника податку на податковий кредит є належно виконана податкова накладна, за умови придбання послуг з метою їхнього подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (за редакцією пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України яка діяла на час здійснення господарських операцій), в зв'язку з чим вважає, що позивач сформував податковий кредит у звітному (податковому) періоді на підставі отриманих податкових накладних від ТОВ НБВ Квадрат» цілком правомірно у повній відповідності до вимог Податкового кодексу України.
Правомірність права платника податку на формування податкового кредиту у звітних (податкових) періодах на підставі отриманих податкових накладних від ТОВ НБВ Квадрат» підтверджується обставинами які встановлені в судовому засіданні при дослідженні правомірності права позивача на формування витрат з податку на прибуток по господарських взаємовідносинах із цими контрагентами.
Жодних порушень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при проведенні перевірки не виявлено, при розгляді справи в суді не встановлено.
Зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку додану вартість в розмірі 4475 грн., податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_3 від 08.12.2015 року пов'язане із податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_2 від 08.12.2015 року яким відповідач збільшив позивачу суму грошового зобов'язання за платежем з податку додану вартість на загальну суму 169959 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 113306 грн., та за штрафними (фінансовим) санкціями (штрафами) в сумі 56653 грн., протиправність якого встановлена при розгляді адміністративної справи.
Аналізуючи все в сукупності, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та доведений у судовому засіданні дослідженими доказами частково, тому його необхідно задовольнити частково.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 15, 16, 19, 20, 41, 54, 58, 75, 77, 86, 138, 139, 185, 188, 194, 198, 201 ПК України, ст.ст. 9, 11, 86, 157, 159 - 163, 167 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області № НОМЕР_2 від 08.12.2015 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Каскад-Холод ЛТД» м. Хмельницький збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку додану вартість на загальну суму 169959 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 113306 грн., та за штрафними (фінансовим) санкціями (штрафами) в сумі 56653 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області № НОМЕР_1 від 08.12.2015 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Каскад-Холод ЛТД» м. Хмельницький збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток на загальну суму 176930 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 117953 грн., та за штрафними (фінансовим) санкціями (штрафами) в сумі 58977 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області № НОМЕР_3 від 08.12.2015 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Каскад-Холод ЛТД» м. Хмельницький зменшено розмір від'ємного значення суми податку додану вартість в розмірі 4475 грн.
Стягнути з державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Каскад-Холод ЛТД» м. Хмельницький судовий збір в розмірі 5270,46 грн.
В повному обсязі постанова суду буде виготовлена 22.01.2016 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 22 січня 2016 року
Суддя/підпис/ОСОБА_1
"Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_1