Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
26 січня 2016 р. № 820/11053/15
Харківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Самойлової В.В.
за участю секретаря судового засідання - Таранової О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Первомайська хімічна компанія" до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд про визнання дій відповідача протиправними щодо проведення стосовно нього документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при відображенні в податковому обліку фінансово-господарських операцій з платником податків ТОВ "Ланістер - Компані" за серпень - вересень 2014 р. та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 20.07.2015 р., прийнятого відповідачем відносно нього.
Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.
Так, він посилається на те, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для його скасування.
В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_2 проти позову заперечував, посилаючись на те, що під час проведення вказаної перевірки та складанню акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства, а прийняте за результатами перевірки рішення є законним, у зв'язку з тим, що у складеному за результатами перевірки акті були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, за що згідно до Податкового кодексу України позивачу було визначене відповідне податкове зобов'язання на підставі оскаржуваного рішення.
Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Встановлено, що фахівцями Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "Первомайська хімічна компанія" з питань дотримання податкового законодавства при відображенні в податковому обліку фінансово-господарських операцій з платником податків ТОВ "Ланістер компані" за період серпень-вересень 2014 р., за результатами якої 26.06.2015 р. був складений акт № 680, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, а саме:
- ст. 1, п. 2 ст. З, ст. 4, п. 6 ст. 8. п. 1 та п. 2, 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 44.1 ст. 44, п. 187.1. ст. 187, п. 188.1 ст.188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України по взаємовідносинам з ТОВ "Ланістер компані" завищення податкового кредиту на суму ПДВ 117600,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість який підлягає сплаті до бюджету за жовтень 2014 року на суму 117600,00 грн.
За наслідками вказаного акту перевірки 20.07.2015 року відповідачем стосовно позивача було прийняте податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 на загальну суму грошового зобов'язання 148000,00 грн.
Із зазначеним рішенням суб'єкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи з наступного.
Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваного рішення, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факт вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді та спростовуються наступним.
Так, перевіркою встановлено, що 30 травня 2014 року між ТОВ "Первомайська хімічна компанія" та ПАТ "Укргазвидобування" був укладений договір поставки (закупівля товару за власні кошти) № УГВ8821/11-14, відповідно до якого ТОВ "ПХК" зобов'язується поставити ПАТ "Укргазвидобування" товар у вигляді реагенту К1-МД у кількості 800 т.
На виконання зазначеного договору, для виготовлення зазначеного реагенту, 10 червня 2014 року між ТОВ "ПХК" та ТОВ "Хімвоскпром" був укладений договір на виконання робіт № 10/06/2014-1, відповідно до умов означеного договору ТОВ "Хімвоскпром" зобов'язується виготовити реагент К1-МД, об'єм якого становить 800 т, а ТОВ "ПХК" прийняти зазначені роботи та оплатити їх.
Також, 10 червня 2014 року між ТОВ "ПХК" та ТОВ "Хімвоскпром" було укладено Договір поставки № 45, відповідно до якого ТОВ "Хімвоскпром" зобов'язується доставити ТОВ "ПХК" наступний товар:
- реагент вуглелужний;
- сода кальцинована;
- мішок п/п.
Відповідно до Рецептури виготовлення реагенту К1-МД використовуються наступні складові частини:
- реагент вуглелужний натрійовий та калійовий за ТУ У 26.8-23690792-002-2006;
- сода кальцинована технічна за ГОСТ 5100;
- праестол 2530 виробництво Праестол 2530 PL Ашленд Дйчланд ГмбХ;
- карбоксіметил-целюлоза виробництва Pronicel CMC, Польща або загущувач гуарова камель Е 12 виробництва Premcem Gums PVT LTD, Індія.
29 вересня 2014 року між ТОВ "Первомайська хімічна компанія" та ТОВ "Ланністер-Компані" було укладено договір поставки № 29/09/2014-6. Відповідно до специфікації № 1, що є невід'ємною частиною вказаного договору, ТОВ "Ланністер-Компані" зобов'язується поставити ТОВ "ПХК" поліоніонну целюлозу типу РАС RE у кількості 9,600 тон на загальну суму 705 600, 00 грн., з яких сума ПДВ становить 117 600 грн.
Із доказів справи вбачається, що поліоніонна целюлоза типу РАС RE є аналогом карбоксіметил - целюлози (складова рецептури виготовлення реагенту К1-МД), а тому зазначена складова була придбана позивачем для використання її за цільовим призначенням, а саме: для виготовлення реагенту К1-МД.
Відповідно до п. 5.3 договору поставки № 29/09/2014-6 від 29 вересня 2014 року ТОВ "Ланністер-Компані" зобов'язується поставити товар ТОВ "ПХК" за адресою: с. Комінтерн, Олександрійський р-н, Кіровоградська обл.
Так, підтвердженням виконання договору поставки № 29/09/2014-6, за яким у вересні 2014 року було здійснено поставку поліоніонної целюлози типу РАС RE ТОВ "ПХК" ТОВ "Ланністер-Компані" на суму 705 600 грн., є наступні документи:
- податкова накладна № 23 від 30 вересня 2014 року;
- видаткова накладна № 23 від ЗО вересня 2014 року.
Здійснення оплати ТОВ "ПХК" за поставлений йому ТОВ "Ланністер-Компані" товар проводилося у безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням № 187 від 16 жовтня 2014 року.
Як свідчать докази у справі, перевезення товару здійснювалося автомобілем ТОВ "Ланністер-Компані", а саме: DAF з реєстраційним номером АХ 36-00 СР з причіпом АХ 27-00 ХР, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 1 від 30 вересня 2014 року.
Окрім того, 02 грудня 2014 року, між ТОВ "Ланністер-Компані" та ТОВ "МІЛЕНІУМ - СТАР" був укладений договір про відступлення права вимоги № 02/12/2014-2, відповідно до якого ТОВ "Ланністер-Компані" (надалі - первісний кредитор) передає, а ТОВ "МІЛЕНІУМ - СТАР" (надалі - новий кредитор) приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові і стає кредитором за договором поставки № 29/09/2014-6 від 29 вересня 2014 року, укладений між первісним кредитором та ТОВ "Первомайська хімічна компанія" (надалі - боржник).
Так, за цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання своїх зобов'язань за основним договором, а саме: повернення фінансової заборгованості у сумі 633 628 00 (шістсот тридцять три тисячі шістсот двадцять вісім гривень 00 коп.) на розрахунковий рахунок нового кредитора протягом 365 банківських днів з моменту підписання цієї Угоди.
На виконання зазначеного договору позивачем було здійснено повернення фінансової заборгованості ТОВ "МІЛЕНІУМ-СТАР" у сумі 633628, 00, що підтверджується наступним:
- платіжне доручення № 250 від 04 грудня 2014 року на суму 189 045, 77 грн.;
- платіжне доручення № 29 від 19 січня 2015 року на суму 230 000, 00 гри.;
- платіжне доручення № 50 від 11 лютого 2015 року на суму 214 582, 23 грн.
Також, суд звертає увагу на те, що поліоніонна целюлоза типу РАС RE придбана ТОВ "ПХК" у ТОВ "Ланністер-Компані" на підставі договору поставки № 29/09/2014-6 від 29 вересня 2014 року, не тільки була отримана ТОВ "ПХК", але і реалізована ним в подальшому іншому контрагенту, що свідчить про використання даного товару у власній господарській діяльності ТОВ "ПХК", а також про дійсність укладеної угоди між ТОВ "ПХК" та ТОВ "Ланністер-Компані".
Згідно договору поставки (закупівля товару за власні кошти) № УГВ8821/11-14 від 30 травня 2014 року, ТОВ "ПХК" зобов'язується поставити ПАТ "Укргазвидобування" товар у вигляді реагенту К1-МД у кількості 800 т.
На виконання вказаного договору поставки, ТОВ "ПХК" було здійснено поставку ПАТ "Укргазвидобування" партії реагенту К1-МД у кількості 800 т про, що свідчать наступні документи:
- акт прийому - передачі № 8/43 від 01 жовтня 2014 року;
- товарно - транспортна накладна № 2 від 01 жовтня 2014 року;
- акт прийому - передачі № 9/49 від 07 жовтня 2014 року;
- товарно - транспортна накладна № 3 від 07 жовтня 2014 року;
- акт прийому - передачі № 10/53 від 08 жовтня 2014 року;
- товарно - транспортна накладна № 4 від 08 жовтня 2014 року;
- акт прийому - передачі № 11/91 від 09 жовтня 2014 року;
-товарно - транспортна накладна № 5 від 09 жовтня 2014 року.
При вирішенні даного спору, суд враховує наступні нормативні положення.
Так, у п. 198.1 ст. 198. Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Також, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
При судовому розгляді встановлено, що укладені між позивачем та вищевказаними контрагентами правочини є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, ні ким не оскарженими та у судовому порядку не визнані не дійсними.
Виконання умов договорів підтверджується наданими до матеріалів справи первинними документами, бухгалтерської та податкової звітності, які виписані відповідно до п. 9.2. ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні" і п. 2.4. ст. 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".
Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" дається поняття первинного документу - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо-безпосередньо після її закінчення.
В даному випадку позивачем такі документи в повному обсязі були надані як до перевірки так і до суду. При цьому відповідна сторона жодних зауважень до них не мала
А від так, суд не може погодитися, що оскаржуване рішення є законним та обгрунтованим.
Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Таким чином, в даному випадку відповідна сторона не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її оскаржуване рішення, як суб'єкта владних повноважень, є неправомірним, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову в частині його скасування.
Щодо решти позовних вимог, то вони не є доведеними та такими, що свідчать про порушення прав та інтересів позивача, що потребує судового захисту в розумінні положень ст. 2 КАСУ, а тому задоволенню не підлягають.
Відповідно до вимог ст. 94 КАСУ позивачу частково підлягають поверненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 987,00 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 94, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -
Позов задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області № НОМЕР_1 від 20.07.2015 року, прийняте щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Первомайська хімічна компанія".
В іншій частині позовних вимог - в задоволенні відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі міста Харкова, код: 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Первомайська хімічна компанія" (64107, Харківська область, місто Первомайський, вул. Бугайченка, буд. 36, к. 17, код ЄДРПОУ: 34971107) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 987 (дев"ятсот вісімдесят сім) грн.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання повного тексту постанови.
Повний текст постанови виготовлено 27.01.2016 року.
Суддя Самойлова В.В.