21 січня 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/4433/15
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бойка С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Носенка М.В.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Начальника ОСОБА_4 пенсійного фонду України у Зіньківському районі ОСОБА_5, ОСОБА_4 пенсійного фонду України у Зіньківському районі Полтавської області про визнання протиправними дій та скасування рішень, -
21 жовтня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Начальника ОСОБА_4 пенсійного фонду України у Зіньківському районі ОСОБА_5 про визнання протиправними дій Начальника ОСОБА_4 пенсійного фонду України у Зіньківському районі ОСОБА_5 щодо прийняття рішень № 339, № 340 від 31.07.2013 та № 339, № 340 від 20.08.2013 про застосування до ОСОБА_3 штрафних санкцій, визнання протиправними та скасування рішень № 339, № 340 від 31.07.2013 та № 339, № 340 від 20.08.2013 (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 12.01.2016).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що на момент винесення Начальником ОСОБА_4 пенсійного фонду України у Зіньківському районі ОСОБА_5 рішень № 339, № 340 від 20.08.2013 про застосування до ОСОБА_3 штрафних санкцій норма закону на яку посилається відповідач у своїх рішеннях вже не діяла, а тому дії начальника ОСОБА_4 пенсійного фонду України у Зіньківському районі ОСОБА_5 щодо прийняття вказаних рішень є протиправними, а рішення підтягаються скасуванню.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.11.2015 ОСОБА_4 пенсійного фонду України у Зіньківському районі Полтавської області залучено до участі у справі в якості другого відповідача.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_4 пенсійного фонду України у Зіньківському районі Полтавської області в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. У наданих до суду письмових запереченнях просив в задоволенні адміністративного позову відмовити посилаючись на те, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 до ОСОБА_4 ПФУ в Зіньківському районі не було подано звітність за 2011 та 2012 роки у зв'язку з чим, на виконання вимог п. 4 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" начальником управління були винесені рішення № 339 та № 3340 від 31.07.2013 про застосування штрафних санкцій. У зв'язку з невиконанням позивачем вказаних рішень у встановлений чинним законодавством строк, 20.08.2013 рішення про застосування штрафних санкцій були передані до відділу ДВС Зіньківського РУЮ для примусового виконання.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 26.05.2000 ОСОБА_3 у встановленому законом порядку зареєстрований, як фізична особа-підприємець та в період з 26.05.2000 по 15.01.2015 був платником податків на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість.
Зі змісту листа Зіньківського відділення Гадяцької ОДПІ від 02.12.2015 №1801/11/8-17-28 встановлено, що 15.01.2015 державна реєстрація підприємця ОСОБА_3 припинена за рішенням суду від 06.03.2012 по справі №2а-1670/928/12 однак, ОСОБА_3 з податкового обліку не знятий, а особові картки платника податків не закриті у зв'язку з неможливості проведення документальної перевірки.
Згідно частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці.
Відповідно до пунктів 1 та 4 частини другої статті 6 вказаного Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок та подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.
Згідно з п. 2.14 розділу ІІ "Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 №22-2 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.11.2010 за № 1014/18309 фізичні особи - підприємці зобов'язані подавати звіт незалежно від того, чи ведуть вони підприємницьку діяльність, крім фізичних осіб - підприємців, зазначених в пункті 3.3 розділу III цього Порядку.
Пунктом 4 частини одинадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що Територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом встановлено та не спростовано представником позивача в ході розгляду справи, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 до ОСОБА_4 пенсійного фонду України у Зіньківському районі Полтавської області звітність за 2011, 2012 роки не подавалась.
31.07.2013 працівниками ОСОБА_4 пенсійного фонду України у Зіньківському районі Полтавської області проведено перевірки Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3. За результатами вказаних перевірок складено акти № 34/ЄСВ та № 35/ЄСВ якими зафіксовано не подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до ОСОБА_4 Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області за 2011 та 2012 роки (відповідно).
За результатами розгляду вказаних актів Начальником ОСОБА_4 пенсійного фонду України у Зіньківському районі ОСОБА_5 Вєрою Іванівною 31.07.2013 винесено рішення № 339 та № 340 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", якими до позивача застосовано штраф в загальному розмірі 340 грн.
Твердження представника позивача щодо нездійснення позивачем підприємницької діяльності з моменту реєстрації спростовуються наявним в матеріалах справи листом Зіньківського відділення Гадяцької ОДПІ від 02.12.2015 №1801/11/8-17-28, згідно якого фізична особа-підприємець ОСОБА_3 в період з 26.05.2000 по 15.01.2015 була платником податків на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість.
Частиною третьою статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" встановлено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Враховуючи положення вказаної статті суд приходить до висновку про безпідставність твердження представника позивача стосовно позбавлення позивача статуту підприємця з 06.03.2012, оскільки в ході розгляду справи встановлено та підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, що запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця внесено до Єдиного державного реєстру 11.08.2014.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Начальника ОСОБА_4 пенсійного фонду України у Зіньківському районі ОСОБА_5 щодо прийняття рішень № 339, № 340 від 31.07.2013 про застосування до ОСОБА_3 штрафних санкцій та визнання протиправними та скасування рішень № 339, № 340 від 31.07.2013.
Надаючи оцінку позовним вимог про визнання протиправними дій Начальника ОСОБА_4 пенсійного фонду України у Зіньківському районі ОСОБА_5 щодо прийняття рішень № 339, № 340 від 20.08.2013 про застосування до ОСОБА_3 штрафних санкцій та визнання протиправними та скасування рішень № 339, № 340 від 20.08.2013, суд виходить з наступного.
Пунктами першим та другим частин чотирнадцятої та п'ятнадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення.
Рішення територіального органу Пенсійного фонду про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.
У разі якщо платник єдиного внеску не сплатив зазначені в рішенні суми протягом десяти робочих днів, а також не повідомив у цей строк територіальний орган Пенсійного фонду про оскарження рішення, таке рішення передається державній виконавчій службі в порядку, встановленому законом.
Зі змісту вказаних норм, вбачається, що рішення про застосування штрафних санкцій передбачених Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" виноситься у разі встановлення факту порушення вимог вказаного Закону платником єдиного внеску, є виконавчим документом та не потребує повторного дублювання під час звернення його до примусового виконання та направлення до державної виконавчої служби.
Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що у рішення № 339, № 340 від 20.08.2013 були винесені помилково.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність у відповідача законних підстав для винесення рішень № 339, № 340 від 20.08.2013, якими було продубльовано рішення № 339, № 340 від 31.07.2013, а тому позовні вимоги про визнання протиправними дій Начальника ОСОБА_4 пенсійного фонду України у Зіньківському районі ОСОБА_5 щодо прийняття рішень № 339, № 340 від 20.08.2013 про застосування до ОСОБА_3 штрафних санкцій та про визнання протиправними та скасування рішень № 339, № 340 від 20.08.2013 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню частково.
Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Начальника ОСОБА_4 пенсійного фонду України у Зіньківському районі ОСОБА_5 щодо прийняття рішень № 339 та № 340 від 20.08.2013 про застосування до ОСОБА_3 штрафних санкцій.
Визнати протиправними та скасувати рішення ОСОБА_4 пенсійного фонду України у Зіньківському районі № 339 та № 340 від 20.08.2013 про застосування до ОСОБА_3 штрафних санкцій.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 26 січня 2016 року.
Суддя С.С. Бойко