18 січня 2016 року 810/5362/15
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом заступника військового прокурора Білоцерківського гарнізону в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини польова пошта НОМЕР_1 , третя особа - Головне управління пенсійного фонду України у Київській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся заступник військового прокурора Білоцерківського гарнізону в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Військової частини польова пошта НОМЕР_1 , третя особа - Головне управління пенсійного фонду України у Київській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Позивач, в обгрунтування позовних вимог, зазначає, що відповідачем протиправно та всупереч чинному законодавству України не надано відповіді та документів за заявою ОСОБА_1 , тому просить суд: визнати протиправним рішення військової частини польова пошта НОМЕР_1 про відмову в наданні відповідних документів, необхідних для призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в зв'язку із загибеллю ОСОБА_2 ; зобов'язати військову частину польова пошта НОМЕР_1 надати відповідні документи, необхідні для призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в зв'язку із загибеллю ОСОБА_2 .
Відповідач, заперечуючи проти позову, вважає, що викладені позивачем обставини справи не відповідають дійсності та ним здійснено всі необхідні дії передбачені йому законом, тому просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.
У судове засідання сторони, повідомлені належним чином про місце, дату та час його проведення, не з'явились. Від представника прокуратури до суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Судом встановлено, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, тому суд вирішив розгляд справи проводити в порядку письмового провадження на основі наявних у матеріалах справи доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Згідно статті 121 Конституції України, прокуратура покликана захищати інтереси громадян і шляхом звернення до суду з позовом реалізує ці повноваження. Вказані повноваження прокурора закріплені також статтею 60 КАС України.
03.11.2015 до військової прокуратури Білоцерківського гарнізону надійшла заява ОСОБА_1 , з якої вбачається, що з 2 липня 2015 року ОСОБА_2 проходив військову службу у військовій частині польова пошта НОМЕР_1 та приймав участь в антитерористичній операції на території Луганської області. 26 серпня 2014 року ОСОБА_2 , виконуючи бойове завдання в районі с. Новосвітловка Краснодонського району Луганської області, загинув. Указом Президента України від 27 червня 2015 року №365/2015 «Про відзначення державними нагородами України» ОСОБА_2 як військовослужбовець посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
Судом встановлено, що після загибелі ОСОБА_2 у нього залишилася мати - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є пенсіонеркою, на даний час перебуває в скрутному матеріальному становищі, постійно хворіє і не може за станом здоров'я самостійно захищати свої інтереси, у зв'язку із чим звернулась до прокуратури за захистом свої прав та інтересів.
21.05.2015 року ОСОБА_1 через Сквирський районний військовий комісаріат звернулася до військової частини польова пошта НОМЕР_1 з заявою про надання документів, необхідних для призначення та виплати одноразової грошової допомоги в зв'язку із загибеллю ОСОБА_2 .
Однак, на за вказаною заявою ОСОБА_1 відповіді з військової частини польова пошта НОМЕР_1 не отримала.
Позивач, вважаючи, що такі дії відповідача є протиправними звернувся до суду з даною позовною заявою, що стало предметом розгляду даної адміністративної справи, які суд надає наступну правову оцінку.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Згідно зі ст. 11 Закону, законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, відповідно до вимог ст. І2 Закону, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
Відповідно до ст. 2 Закону, ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Згідно ст. ст. 16, 16і, 1 б2, 163 Закону в разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби батькам виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення та виплати вказаної допомоги регулює Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 №975 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 4 Порядку батьки загиблого, яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби військовослужбовця або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), документи, виключний перелік яких зазначений в пункті 4 Порядку.
Згідно із частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідачем ніяким чином не доведено правомірність своїх дій та не надано доказів на підтвердження цьому.
Згідно із частиною другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Оскільки факт наявності рішення як акту, який породжує права та/чи обов'язки для позивача, в судовому засіданні не було встановлено, однак судом було встановлено бездіяльність відповідача по наданню позивачу документів, необхідних для призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю ОСОБА_2 , суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, з метою повного захисту порушеного права позивача.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність військової частини польова пошта НОМЕР_1 у наданні відповідних документів, необхідних для призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в зв'язку із загибеллю ОСОБА_2 .
3. Зобов'язати військову частину польова пошта НОМЕР_1 надати відповідні документи, необхідні для призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в зв'язку із загибеллю ОСОБА_2 .
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Терлецька О.О.