Провадження № -
Єдиний унікальний № 2-а-6486/11
19 травня 2011 року
Суддя Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області Коваленко A.B.,
розглянув в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УПФ України в Прилуцькому районі в Чернігівській області про стягнення щомісячної державної допомоги дітям війни, -
17 травня 2011 року позивач (ка) звернувся (лась) з позовом до УПФ України в Прилуцькому районі в Чернігівській області про визнання бездіяльність управління пенсійного фонду України щодо виплати йому (їй) щомісячної соціальної допомоги протиправною та стягнення щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»як дитині війни за період в межах строку позовної давності по день порушення провадження у справі. В обґрунтування позовних вимог позивач (ка) зазначає, що він (вона) має статус «дитини війни»у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана йому (їй) пенсія повинна підвищуватися на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Позивачу (ці) така допомога не сплачувалась.
Розгляд справи проведено у порядку скороченого провадження у відповідності до ст. 183-2 КАС України, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Суддя за результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження, оцінивши обставини справи, вважає їх достатніми для прийняття рішення.
В установлений законодавством строк відповідач надав заперечення на заявлений позов, в якому позовні вимоги не визнає та просить відмовити в їх задоволенні в повному обсязі, вказуючи що позивачка вже отримує підвищення до пенсії як учасник війни, а тому відсутні правові підстави для здійснення зазначеного перерахунку та доплати до пенсії згідно ст. 6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”.
З матеріалів справи вбачається, що позивач (ка) має правовий статус “дитини війни”, що підтверджується пенсійним посвідченням.
Відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з неналежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою реалізації конституційного права на соціальний захист громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчій актів України” від 28.12.2007 р., внесено зміни до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II. “Внесення змін до деяких законодавчих актів України”, Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” визнані такими, що не відповідають Конституції України.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає, а отже ця обставина не може бути підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячного підвищення на 30 % від мінімальної пенсії за віком, як це встановлено в статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Відповідно до статті 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України. За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка. Однак, в той же час, це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.
Відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни» особам, які мають право на пільги відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", пільги надаються за їх вибором згідно з одним із зазначених законів.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка отримує надбавку згідно Закону України “Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту".
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачка, як учасник війни отримує пільгу передбачену п.4 ч.20 ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту", а тому нараховувати та виплачувати їй підвищення до пенсії передбачене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» правових підстав немає, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.11,94,158-164,167,183-2,256 КАС України, суд -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду в Прилуцькому районі в Чернігівській області за період в межах строку позовної давності по день порушення провадження у справі - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена в Київському апеляційному адміністративному суді шляхом подання протягом десяти днів апеляційної скарги з дня її проголошення через Прилуцький міськрайонний суд, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Коваленко A.B.