Справа № 750/11894/15-п Головуючий у 1 інстанції Стебліна А. В.
Провадження № 33/795/20/2016
Категорія - ст. 124 КУпАП
26 січня 2016 року місто Чернігів
Апеляційний суду Чернігівської області в складі:
судді Борисенка І.П.,
з участю особи, провадження в справі щодо якої закрито - ОСОБА_1
апелянта - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_2 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 грудня 2015 року.
Цією постановою відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, проживаючої: ІНФОРМАЦІЯ_2 буд..269,кв.94, працюючої начальником юридичного відділу ЧОДА,
провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, закрито на підставі п.7 ст. 247, п.3 ст.284 КУпАП у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Розглядаючи протокол про адміністративне правопорушення серії АП2 № 140396 від 30 листопада 2015 року щодо ОСОБА_1, згідно якого остання 08 листопада 2015 року о 12 год. 50 хв. в м. Чернігові в районі перехрестя ОСОБА_3 та вул. Преображенська керуючи автомобілем НОМЕР_1 проявила неуважність і перед початком руху не переконалась, що це буде безпечно, не дотрималась безпечної дистанції, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, а пасажир автомобіля КІА, ОСОБА_4, отримала тілесні ушкодження, чим порушила вимоги п.п.2.3(б), 10.1, 13.1 Правил дорожнього руху та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
При розгляді даного протоколу, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що на момент розгляду справи 28 грудня 2015 р., відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 23 листопада 2015 року, „де доречі взагалі відсутнє належне обґрунтування щодо наявності порушення водієм ОСОБА_1 вказаних в протоколі правил дорожнього руху, що ставить під сумнів законність прийнятого рішення, строки накладення адміністративного стягнення закінчились. Будь-яке поновлення, продовження чи зупинення перебігу таких строків КУпАП не передбачено. Тому, в разі закінчення строків накладення адміністративного стягнення провадження у справі має бути закрито. Виходячи з вимог ст. 284 КУпАП при прийнятті рішення в результативній частині постанови необхідно викласти тільки одне з передбачених цією статтею рішень чи про накладення адміністративного стягнення чи про закриття справи, а в даному випадку - про закриття справи.”
Не погодившись з таким рішенням суду, інший учасник дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, визнати ОСОБА_1 винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнути її до адміністративної відповідальності за даною статтею. Також апелянт зазначає, що судом першої інстанції були порушені його права, оскільки про розгляд справи його та дружину ОСОБА_4 не було повідомлено. Скаржник вказує, що суддею у постанові незаконно вказано про те, що в даному випадку у протоколі про адміністративне правопорушення відсутнє належне обґрунтування, а оскільки це не відповідає дійсності, тому постанова суду є незаконною.
На апеляційну скаргу, ОСОБА_1 подала заперечення в якому просить постанову місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. В запереченні ОСОБА_1 зазначає, що суд вірно закрив провадження у зв'язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП, а також вказує про те, що в її діях щодо дорожньо-транспортної пригоди яка мала місце 08 листопада 2015 року о 12 год. 50 хв. в м. Чернігові в районі перехрестя ОСОБА_3 та вул. Преображенська відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 124 КУпАП.
В засіданні апеляційного суду апелянт ОСОБА_2 підтримав подану ним апеляційну скаргу та просив задовольнити її з вказаних у ній підстав. ОСОБА_2 підтримав свої показання, які він давав слідчому під час проведення досудового розслідування в суді першої інстанції. Окрім того зазначив про те, що що він на своєму автомобілі стояв на перехресті і на світлофорі горіло червоне світло і в той час у його автомобіль вдарився інший автомобіль під керуванням ОСОБА_1 В результаті ДТП він ніяких тілесних ушкоджень не отримав та до лікарні не звертався, а до лікарні зверталася лише його дружина, яка в автомобілі перебувала в якості пасажира.
ОСОБА_1 в засіданні апеляційного суду підтвердила свої пояснення які вона надавала слідчому і в той же час пояснила, що вона керуючи автомобілем Нісан на відстані 1,5-2 метри зупинилася від останнього. Вона не бачила щоб автомобіль КІА, який знаходився попереду здавав назад, але коли вона на зелене світло світлофора почала рухатись, то відбулось зіткнення автомобілів.
Свідок ОСОБА_4 пояснила, що вона була в якості пасажира в автомобілі свого чоловіка і в той час коли автомобіль стояв на перехресті, оскільки було червоне світло світлофора, то в задню частину їхнього автомобіля вдарився автомобіль під керуванням ОСОБА_1. Вони викликали працівників міліції та карету швидкої допомоги, так як вона отримала тілесні ушкодження.
Свідок ОСОБА_5 в засіданні апеляційного суду пояснила, що вона була в якості пасажира на своєму автомобілі, а керувала її знайома ОСОБА_1. В той час, коли на світлофорі загорілось зелене світло, то ОСОБА_1 плавно та повільно почала рух вперед і в той час, попереду стоячий автомобіль КІА здійснив рух назад, в результаті чого сталося зіткнення транспортних засобів.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1045 від 20.11.2015 року,
об'єктивних судово - медичних даних за наявність тілесних ушкоджень громадянки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, не виявлено. Діагноз «Пошкодження зв'язок шийного відділу хребта. Забій шийного відділу хребта» є детально необгрунтованим та не підтвердженим об'єктивними відомостями і при оцінці ступеню тяжкості тілесних ушкоджень не враховувався.
З постанови слідчого про закриття кримінального провадження від 23 листопада 2015 року вбачається, що у діях водія автомобіля марки «Nissan Almera», реєстраційний номер НОМЕР_3, ОСОБА_1 маються порушення п.п. 2.3 (б), 10.1, 13.1 Правил дорожнього руху, яка проявила неуважність, не стежила за дорожньою обстановкою, не відреагувала на її зміну та перед початком руху не переконалася, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, та залежно від дорожньої обстановки не дотрималася безпечної дистанції внаслідок чого скоїла зіткнення з автомобілем марки «КІА Cerato», реєстраційний номер НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_2
Заслухавши учасників дорожньо-транспортної пригоди, вивчивши матеріали адміністративної справи, дослідивши матеріали кримінального провадження №12015270010008799 від 08.11.2015 року та перевіривши доводи скарги, вважаю, що скарга підлягає частковому задоволенню, а постановлене по справі судове рішення підлягає скасуванню з таких підстав.
Відповідно до ст. ст. 280 та 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов'язаний з'ясувати чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи. Постанова судді повинна бути законною і обґрунтованою.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення в контексті ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оскаржена постанова цим вимогам не відповідає із таких підстав.
Суддя, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, не перевіряючи доказів по справі, допитавши лише одного учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 та не досліджуючи інших доказів, у контексті ст.38 КУпАП у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення на законних підставах закрив провадження, проте дійшов до помилкового та поспішного висновку у мотивувальній частині постанови про відсутність належного обґрунтування щодо наявності порушення водієм ОСОБА_1 правил дорожнього руху та відповідно скоєння останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В матеріалах справи є достатньо доказів порушення ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, оскільки ОСОБА_1 08 листопада 2015 року о 12 год. 50 хв. в м. Чернігові в районі перехрестя ОСОБА_3 та вул. Преображенська керуючи автомобілем НОМЕР_1 проявила неуважність і перед початком руху не переконалась, що це буде безпечно, не дотрималась безпечної дистанції, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, а пасажир автомобіля КІА, ОСОБА_4, отримала тілесні ушкодження, чим порушила вимоги п.п.2.3(б), 10.1, 13.1 Правил дорожнього руху та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
В матеріалах справи наявний протокол про адміністративне правопорушення та копії інших документів, оскільки за результатами вказаної пригоди було порушене кримінальне провадження на підставі повідомлення лікаря. В послідуючому кримінальне провадження було закрите у зв'язку з відсутністю кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Згідно пунктів 2.3(б), 10.1, 13.1 Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керуванням цим засобом у дорозі; перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
З роз'яснень Постанови №4 від 01.03.2013 року Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ „Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки” вбачається, що відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. У зв'язку із цим у разі прийняття судом постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, наприклад, через закінчення строків накладення адміністративного стягнення (стаття 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення), суд повинен звернути увагу на те, чи містить така постанова суду відповіді на питання про те, чи мала місце дорожньо-транспортна пригода та чи сталася вона з вини відповідача. Відсутність складу злочину, наприклад, у разі відмови у порушенні кримінальної справи, закриття кримінальної справи за правилами Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року чи закриття кримінального провадження за правилами Кримінального процесуального кодексу України 2012 року не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності. При цьому постанова (ухвала) слідчого, прокурора, суду про відмову в порушенні кримінальної справи або її закриття, закриття кримінального провадження є доказом, який повинен досліджуватися та оцінюватися судом у цивільній справі у порядку, передбаченому ЦПК.
За таких обставин, дослідивши матеріали судової справи та матеріали закритого кримінального провадження, суд приходить до висновку, що вказана дорожньо-транспортна пригода, яка мала відбулась 08 листопада 2015 року о 12 год. 50 хв. в м. Чернігові в районі перехрестя ОСОБА_3 та вул. Преображенська, в той час коли ОСОБА_1 керуючи автомобілем НОМЕР_1 проявила неуважність і перед початком руху не переконалась, що це буде безпечно, не дотрималась безпечної дистанції, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, а пасажир автомобіля КІА, ОСОБА_4, отримала тілесні ушкодження, чим порушила вимоги п.п.2.3(б), 10.1, 13.1 Правил дорожнього руху та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, в дійсності мала місце і сталася вона з вини саме ОСОБА_1.
Таким чином, висновок суду першої інстанції, який зазначений в мотивувальній частині постанови суду про те, що в діях ОСОБА_1 не міститься склад правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП не ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному дослідженні обставин справи, в зв'язку з чим постанова Деснянського районного суду м. Чернігова підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення. У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 30 листопада 2015 року серія АП2 №140396 дорожньо-транспортна пригода з участю ОСОБА_1 відбулась 08 листопада 2015 року строк накладення адміністративного стягнення сплинув, а також сплинув вказаний строк і по відношенню до постанови слідчого Чернігівського відділу поліції ГУ Національної поліції у Чернігівській області від 23 листопада 2015 року про закриття кримінального провадження за даною дорожньо-транспортною пригодою.
Таким чином, хоча ОСОБА_1 і скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, однак на час розгляду справи в апеляційному суді сплинули строки накладення адміністративного стягнення, тому постанову місцевого суду слід скасувати, а провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, тобто у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 грудня 2015 року про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП щодо ОСОБА_1 у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення - скасувати.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити на підставі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, тобто у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Постанова суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_6