25.01.2016 року Справа № 904/6823/14
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Березкіної О.В. ( доповідач)
Суддів: Дарміна М.О., Чус О.В.( зміна складу судової колегії відбулася на підставі розпорядження секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 22.01.2016 року)
При секретарі Ковзикові В.
Представники сторін:
від позивача: Журавель І.П., представник, довіреність №632/15 від 16.11.2015 р.;
від відповідача-2: Патика А.В., представник, довіреність №б/н від 15.04.2015 р.;
від відповідача-1 представник у судове засідання не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Добра справа»
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2015 року у справі № 904/6823/14
за позовом Публічного акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» в особі Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства « РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ»
до відповідача -1: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5
відповідача -2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Добра Справа»
про стягнення 1 646 355,75 грн. за кредитним договором
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови (статті 85, 99, 105 Господарського процесуального кодексу України).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2015 року (суддя Юзіков С.Г.) позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» - задоволені.
Суд стягнув солідарно з фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Добра Справа» на користь Публічного акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» 1 050 587,96 грн. основного боргу, 396 400,59 грв. - відсотків, 157 214,01 грн. - пені за несвоєчасну сплату кредиту,42 153,19 грн. - пені за несвоєчасну сплату відсотків та 33 927,11 грн. - судового збору.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - 2: Товариство з обмеженою відповідальністю «Добра Справа» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду в частині стягнення суми боргу з поручителя скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог в цій частині.
В обґрунтування своєї скарги відповідач -2 посилається на те, що рішення суду винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, апелянт вважає, що порука припинилась, оскільки після закінчення шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання , тобто, 3 червня 2011 року, кредитор не заявляв вимоги до поручителя, а після 10 червня 2010 року з поручителем не укладались додаткові угоди до договору поруки, продовження строку користування кредитом не узгоджувалось з поручителем. З огляду на вищезазначене, порука припинилась, а тому відсутні підстави для стягнення суми боргу з поручителя.
Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставою для скасування рішення суду в частині стягнення боргу з поручителя та відмови у позов, заявленому про стягнення суми боргу з ТОВ « Добра Справа».
Розпорядженням секретаря судової палати Кузнецовою І.Л. від 16 грудня 2015 року було змінено склад колегії суддів , у зв'язку з відпусткою судді Дарміна М.О., визначено для розгляду справи № 904/6823/14 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Березкіна О.В.( доповідач), судді -Чус О.В., Герасименко І.М.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17 грудня 2015 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 25 січня 2016 року.
Розпорядженням секретаря судової палати Кузнецовою І.Л. від 22 січня 2016 року було змінено склад колегії суддів , у зв'язку з виходом на роботу судді Дарміна М.А., визначено для розгляду справи № 904/9823/14 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Березкіна О.В.( доповідач), судді -Дармін М.О., Чус О.В.
Представник відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Добра Справа» в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду в частині задоволення заявлених до поручителя вимог - скасувати та відмовити у цій частині.
В судовому засіданні представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду залишити без змін.
В судове засідання відповідач 1 - фізична особа-підприємець ОСОБА_5, яка була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, не з'явилась.
Відповідно до абзацу 1 п. 3.9.2. Постанови Пленуму, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Отже, з аналізу вищенаведених норм випливає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Колегія суддів вважає можливим вирішити спір на підставі наявних у матеріалах справи доказів, без участі відповідача 1, оскільки про інше сторонами не було зазначено, а правом надати письмові пояснення відповідач 1 до судового засідання не скористався.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 06.06.08р. між Позивачем та Відповідачем-1 (Позичальником) укладено кредитний договір № 010/02-40/911 (далі Кредитний договір), за яким надаються кредитні кошти у розмірі 167 500,00 дол. США, строком до 05.06.09р. під 15,5% річних.
Відповідно до п. 3.1. Кредитного договору кредитор надає позичальнику кредит на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування.
Згідно з п. 3.6. Кредитного договору, позичальник зобов'язаний здійснити повернення основної заборгованості за кредитом (позичкова заборгованість) не пізніше останнього дня користування кредитом, зазначеного у п. 1.1. договору, а саме, до 05.06.09р. Позичальник має право здійснювати погашення кредиту частинами, починаючи з першого місяця видачі першого траншу за кредитом у сумі, визначеній Позичальником.
05.06.09р. між Позивачем та Відповідачем -1 укладена Додаткова угода № 010/02-40/911/1 до Кредитного договору, якою продовжено остаточне повернення кредитних коштів, а саме до 04.06.10р., а також встановлено графік повернення основного боргу за кредитом.
30.09.09р. Позивачем з Відповідачем -1 укладена Додаткова угода № 010/02-40/911/3, відповідно до якої останньому тимчасово, на період з 01.09.09р. по 28.02.10р., надані кредитні канікули зі сплати основного боргу, у зв'язку з чим змінено графік погашення боргу.
28.12.09р. Позивачем з Відповідачем -1 укладено Додаткову угоду № 010/02-40/911/4, відповідно до якої проведена реструктуризація кредитної заборгованості, шляхом капіталізації прострочених відсотків у розмірі 2 792,68 дол. США, у зв'язку з чим основний борг за кредитом у розмірі 153 985,75 дол. США збільшився на суму прострочених відсотків, станом на 29.12.09р. борг становив 156 778,43 дол. США.
29.12.09р. Позивачем з Відповідачем -1 укладена додаткова угода № 010/02-40/911/5, за якою, тимчасово, на період з 01.01.10р. по 31.03.10р., Відповідачеві -1 надані кредитні канікули зі сплати щомісячного основного платежу у зв'язку з чим, змінено графік погашення борг.
10.06.10р. Позивачем з Відповідачем -1 укладена додаткова угода № 010/02-40/911/6 до Кредитного договору, проведено рефінансування кредитного боргу, Позичальникові відкритий кредитний ліміт у розмірі 1 244 036,84 грн. для рефінансування простроченої заборгованості у розмірі 156 778,43 дол. США
Підпунктом 1.1.4 п. 1 Додаткової угоди № 010/02-40/911/6 визначена дата остаточного погашення кредиту за другим траншем, а саме 03.06.11р.
Пунктом 3 Додаткової угоди № 010/02-40/911/6 визначена відсоткова ставка для другого траншу - 22,00% річних.
Додатком № 1 до Додаткової угоди визначено графік погашення основного боргу за кредитом.
27.10.10р. укладена Додаткова угода № 010/02-40/911/7, за якою Відповідачеві -1 тимчасово, на період з 01.10.10р. по 30.09.11р., надані кредитні канікули зі сплати щомісячного платежу, що спричинило зміну графіку погашення заборгованості, а також змінено строк остаточного повернення кредиту до 03.06.13р.
30.12.10р. Позивачем з Відповідачем -1 укладена Додаткова угода № 010/02-40/911/8 до Кредитного договору, за якою проведена реструктуризація кредитного боргу, шляхом капіталізації прострочених відсотків у розмірі 21 892,78 грн., а саме збільшення основної суми боргу за кредитом на суму прострочених відсотків.
Також, надана відстрочка зі сплати чергового платежу за листопад - грудень 2010р. у розмірі 20 000,00 грн., до 20.01.11р.
27.09.11р. Додатковою угодою № 010/02-40/911/9 до Кредитного договору надано пільговий період зі сплати пільгової відсоткової ставки у розмірі 17,00% річних, з 01.08.11р. по 31.07.12р.
Пунктом 5 Додаткової угоди № 010/02-40/911/9 до Кредитного договору Відповідачеві -1, тимчасово, на період з 01.08.11р. по 31.07.12р., надані кредитні канікули зі сплати основного платежу, шляхом його зменшення.
Відповідно до п. 3.5. Кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються виходячи з розміру процентної ставки, встановленої Договором, з дня перерахування коштів з позичкового рахунку Позичальника до моменту фактичного повернення (погашення) кредиту Кредитору (в тому числі за період прострочення погашення кредиту). Нарахування та сплата процентів за користування кредитом по Договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості календарних днів у місяці та році. Проценти за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості кредитом, починаючи з дня надання кредиту ( часткового надання кредиту), до дня повного погашення заборгованості за кредитом (день надання кредиту та день погашення заборгованості за кредитом вважаються одним днем).
10.06.10р. Додатковою угодою № 010/02-40/911/6 до Кредитного договору встановлена відсоткова ставка 22,00% на виданий для рефінансування заборгованості кредит у розмірі 1 244 036,84 грн.
Додатковою угодою № 010/02-40/911/9 від 27.09.11р. Відповідачеві -1, тимчасово, на період з 01.08.11р. до 31.07.12р., надавався пільговий період зі сплати пільгової відсоткової ставки в розмірі 17,00 % річних.
Звертаючись до відповідачів із позовом про солідарне стягнення суми боргу: 1 050 587,96 грн. основного боргу, 396 400,59 грв. - відсотків, 157 214,01 грн. - пені за несвоєчасну сплату кредиту,42 153,19 грн. - пені за несвоєчасну сплату відсотків, позивач посилався на неналежне виконання відповідачем-1, як позичальником, зобов'язань за кредитним договором, які забезпечені договором поруки, укладеним між позивачем та відповідачем - 2.
Задовольняючи позовні вимоги та стягуючи солідарно суму боргу з боржника і поручителя, господарський суд першої інстанції виходив з того, що позивачем на виконання умов Договору було надано відповідачу -1 грошові кошти (кредит), що підтверджується меморіальним валютним ордером № 7 від 12.06.08р., на підставі якого кредитні кошти перераховані на поточний рахунок Позичальника, проте відповідач -1 своїх зобов'язань за Договором не виконав, що спричинило виникнення заборгованості зі сплати кредиту та процентів перед позивачем.
Оскільки зобов'язання за спірним договором забезпечено договором поруки № 010/02-40/911/2 (далі Договір поруки), укладеним між позивачем та відповідачем-2, то у позивача виникло право на солідарне стягнення суми боргу як з боржника, так і з поручителя.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов Договору, на підставі меморіального ордеру № 7 від 12.06.08р. було надано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5, грошові кошти (кредит), що підтверджується наявними в матеріалах справи заявками на надання траншу та банківськими виписками.
Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановлено судом першої інстанції, станом на 28.07.14р. відповідач -1 має основну заборгованість за кредитом у сумі - 1 050 587,96 грн.
Оскільки за період видачі гривневого кредиту з 10.06.10р. по 09.10.13р. за користування кредитними коштами за Кредитним договором та усіма додатковими угодами до нього, Відповідачеві -1 нараховані відсотки, з яких ним частково сплачено 562 467,50 грн., то станом на 28.07.14р. підлягає сплаті борг за нарахованими відсотками у сумі 396 400,59 грн.
Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).
Відповідно до п. 10.2 Кредитного договору за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених кредитним договором, Позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період існування заборгованості, за кожен день прострочення.
У зв'язку з невиконанням умов Кредитного договору - неповернення кредитних коштів в установлені договором строки, несплату нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, Відповідачеві -1 нарахована пеня у розмірі 157 214,01 грн. за прострочення строків повернення кредитних коштів та 42 153,19 грн. за прострочення сплати відсотків за користування кредитними коштами.
Таким чином, відповідач -1 станом на 28.07.14р. має загальний розмір заборгованості за Кредитним договором у розмірі 1 646 355,75 грн., з яких: 1 050 587,96 грн. - основного боргу за кредитом; 396 400,59 грн. - нарахованих і несплачених відсотків; 157 214,01 грн. - пені за несвоєчасну сплату кредиту; 42 153,19 грн. - пені за несвоєчасну сплату відсотків.
З матеріалів справи вбачається, що 06.06.08р. між Позивачем за відповідачем-2 - ТОВ "Добра Справа" укладено договір поруки № 010/02-40/911/2 (далі Договір поруки), за яким Поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання відповідати по борговим зобов'язанням Відповідача -1, які виникають з умов кредитного договору № 010/02-40/911, повернути кредитні кошти, сплатити відсотки за користування кредитом, пені та штрафні санкції у разі їх застосування.
10.06.10р. у зв'язку з відкриттям гривневої кредитної лінії у розмірі 1 244 036,84 грн. для рефінансування кредитної заборгованості у доларах США, Позивачем з Відповідачем -2 укладена Додаткова угода № 010/02-40/911/2/2, за якою останній зобов'язався відповідати за борговими зобов'язаннями Відповідача -1, які виникають з умов Кредитного договору №010/02-40/911 від 06.06.08р., повернути кредитні кошти, сплатити відсотки за користуванням кредитом, сплатити штрафні санкції та пені у разі їх нарахування.
У п. 2.1. Договору поруки сторони договору визначили, що у випадку невиконання Боржником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, Поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, комісійну винагороду, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки.
Пунктом 3.1. Договору поруки встановлено, що у випадку невиконання або неналежного виконання Боржником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, Поручитель і Боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором за виконання боргових зобов'язань в повному обсязі, у відповідності до ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України.
Згідно з частиною 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Частинами 1 і 2 статті 554 Цивільного кодексу встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно із ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з невиконанням Відповідачем -1 умов Кредитного договору, на адресу Відповідача -1 та Відповідача -2, відповідно до п. 2.1-2.2. Договору поруки, 28 серпня 2013 року за вих. № 140-9-1-00/16-658 Позивачем направлені вимоги про добровільне погашення боргу, яка Відповідачами залишена без задоволення.
Неналежне виконання відповідачами прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором та договором поруки, щодо повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачами.
Враховуючи те, що позичальником та поручителем не були виконанні зобов'язання з повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами, на підставі ст.ст. 11, 543, 553, 554, 610, 611, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 232 Господарського кодексу України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення суми боргу за кредитним договором солідарно з боржника і з поручителя.
Доводи апелянта про те, що порука припинилась, оскільки після закінчення шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання , тобто, 3 червня 2011 року, кредитор не заявляв вимоги до поручителя, є безпідставними з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач неодноразово укладали додаткові угоди до кредитного договору, останньою з яких, а саме - додатковою угодою № 010/02-40/911/7 від 27.10.2010 року сторони уточнили графік платежів за кредитним договором та визначили строк виконання основного зобов'язання - 03.06.2013 року.
Відповідач -2 надав згоду на зміну умов кредитного договору відповідно до вищевказаної додаткової угоди та підтвердив, що його зобов'язання як поручителя відповідно до договору поруки № 010/02-40/911/2 від 06 червня 2008 року зберігаються та забезпечують виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором №010/02-40/911 від 06.06.08р. із врахуванням внесених змін ( т.1 л.с. 39)
28 серпня 2013 року за вих. № 140-9-1-00/16-658 Позивачем направлені вимоги боржнику і поручителю про добровільне погашення боргу, яка Відповідачами залишена без задоволення.
01.11.2013 року позивач звернувся до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська із позовом про стягнення суми боргу з боржника та двох поручителів - ОСОБА_6 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Добра Справа», а 7 жовтня 2014 року за клопотанням позивача в Кіровському районному суді міста Дніпропетровська по цивільній справі № 203/7150 виключено з відповідачів ФОП ОСОБА_5 та ТОВ «Добра Справа», що підтверджується довідкою Кіровського районного суду міста Дніпропетровська та журналом судового засідання від 07.10.2014 року.
Таким чином, передбачений частиною 4 статті 559 ЦК України строк для пред'явлення вимоги до поручителя, позивачем не був порушений.
Крім того, відповідно до п.4.1 договору поруки № 010/02-40/911/2 передбачено, що порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Таким чином, сторони у договорі поруки встановили строк дії договору поруки протягом трьох років, а тому посилання відповідача -2 на те, що порука припинилась через шість місяців від дати настання строку виконання основного зобов'язання, тобто, від дати 03.06.2011 року, є необґрунтованими.
Інші доводи відповідача є безпідставними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.
Таким чином, розглядаючи справу, господарський суд першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно з'ясував всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст.103 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Добра справа» - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2015 року у справі № 904/6823/14 - залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 26 січня 2016 року.
Головуючий суддя О.В. Березкіна
Суддя М.О.Дармін
Суддя О.В.Чус