Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"25" січня 2016 р.Справа № 922/6303/15
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ємельянової О.О.
при секретарі Бєсєдіній М.М.
розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу", м. Харків
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків
простягнення коштів
за участю представників сторін:
від позивача: Басарт Л.А. (дов.№ 159/1 від 03.03.2014 року);
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (позивач) звернулась до господарського суду Харківської області із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) про стягнення коштів у розмірі 70 396, 67 грн. з яких: 46 594, 30 грн. - сума боргу по орендній платі; 1 049, 33 грн. - 3% річних; 2 814, 93 грн. - пеня; 19 938, 11 грн. - інфляційні втрати та до стягнення заявлені судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором оренди нерухомого майна б/н від 1.06.2007 року у частині повного та своєчасного розрахунку.
21.01.2016 року позивач через канцелярію суду надав заяву вх. № 1998 про забезпечення позову у якій просить суд накласти арешт та заборону на відчуження нерухомого та рухомого майна відповідача, в т.ч. на автомобіль ГАЗ 33023 Дует д/н НОМЕР_1 та ВАЗ 2115 д/н НОМЕР_2 що належать ОСОБА_1.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява про забезпечення позову, вислухавши представника позивача, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь - якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно зі статтею 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Про забезпечення позову виноситься ухвала.
У першому із зазначених випадків заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Заява позивача про забезпечення позову вмотивована тим, що відповідач має намір продати своє майно - автомобілі та проводить їх огляд з метою оцінки та продажу.
Як зазначено у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати її. З цією метою та із урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
У даному разі, на підтвердження заяви про вжиття заходів забезпечення позову позивачем не надано жодного доказу в обґрунтування викладених обставин.
Крім цього, обґрунтованість заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Водночас позивач у своїй заяві про забезпечення позову просить накласти арешт та заборону на відчуження нерухомого та рухомого майна відповідача не обмежуючи такий ціною позову.
Так, судом встановлено, що предметом позову є стягнення грошових коштів у сумі 70 396, 67 грн., в той час як із заяви позивача не можливо встановити вартість нерухомого та рухомого майна відповідача, на які останній просить суд накласти арешт та заборону на відчуження.
Враховуючи вищенаведене, те, що вказана заява про забезпечення позову позивача базуються на припущеннях, не підтверджені у відповідності до норм статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову - відмовити.
Суддя О.О. Ємельянова